Ітракон

ззалишки желатинової капсули: азорубін Е122, індигокармін FD&C блакитний 2 Е132, титану діоксид Е171, желатин.

Опис

Тверді желатинові капсули розміром №0 або №1, з корпусом рожевого кольору та кришечкою – блакитного кольору.

Вміст капсули – гранули від білого до кремового кольору, сферичної форми.

Фармакотерапевтична група

Протигрибкові препарати для системного застосування.

Фармакологічні властивості

Фармакокінетика

Максимальна біологічна доступність ітраконазолу при вживанні спостерігається при застосуванні відразу після прийому висококалорійної їжі. Максимальний рівень у плазмі досягається через 3-4 години. Виведення із плазми двофазне з кінцевим періодом напіввиведення від 1 до 1,5 днів.

При тривалому застосуванні стабільна концентрація досягається за 1-2 тижні. Стабільні концентрації ітраконазолу в плазмі через 3-4 години після прийому лікарського засобу досягають 0,4 мг/мл (при прийомі 100 мг 1 раз на добу), 1,1 мг/мл (при прийомі 200 мг 1 раз на добу) та 2 0,0 мг/мл (при прийомі 200 мг 2 рази на добу).

Зв'язування ітраконазолу білками плазми становить 998%.

Накопичення ітраконазолу в кератинових тканинах, особливо у шкірі, в 4 рази вище, ніж у плазмі, яке виведення залежить від регенерації епідермісу. Терапевтичні рівні препарату у шкірі після закінчення 4-тижневого курсу лікування зберігаються протягом 2-4 тижнів. Концентрації ітраконазолу виявляють у кератині нігтів вже через тиждень після початку лікування, зберігаються щонайменше протягом 6 місяців після завершення 3-місячного курсу терапії.

Ітраконазол також міститься в сальних залоз, що відокремлюється, і в меншій кількості - в поті.

Рівень концентрації у легенях, нирках, печінці, кістках, шлунку, селезінці, м'язах у 2-3 рази перевищує відповідну концентрацію у плазмі.

Терапевтичні концентрації у тканинах піхви зберігаються ще протягом 2 днів після припинення 3-денного курсу лікування у дозі 200 мг на добу протягом 3 днів після завершення одноденного курсу лікування у дозі 200 мг двічі на добу.

Ітраконазол значною мірою розщеплюється у печінці з утворенням великої кількості метаболітів. Одним із таких метаболітів є гідрокси-ітраконазол, який має in vitro порівняльну з ітраконазолом протигрибкову дію.

Виведення з фекаліями становить від 3 до 18 % прийнятої дози, нирками – менше 0,03 % дози. Приблизно 35% дози виводиться у вигляді метаболітів із сечею протягом 1 тижня.

Фармакодинаміка

Ітракон синтетичний протигрибковий засіб, похідний триазолу. Інгібує цитохром-Р450-залежний синтез ергостеролу, необхідного компонента клітинної мембрани гриба; Викликає фунгіцидний ефект. Активний щодо дерматофітів (Ttichophyton spp., Microsporum spp., Epidermophyton floccosum), дріжджових грибів, у т. ч. Candida spp. (включаючи C.albicans, C.glabrata, C.krusei), цвілевих грибів (Criptococcus neoformans, Aspergillus spp., Histoplasma spp., Paracoccidioides brasiliensis, Sporothrix schenckii, Fonsecaea spp., Cladosporium spp., Blastomy

Основними типами грибів, розвиток яких не пригнічується ітраконазолом, є Zygomycetes (e.g. Rhizopus spp., Rhizomucor spp., Mucor spp. та Absidia spp.), Fusarium spp., Scedosporium spp. та Scopulariopsis spp.

Показання до застосування

• оніхомікоз
• мікози шкіри, порожнини рота та очей, викликані дерматофітами, дріжджовими та пліснявими грибами
• системні або топічні мікози (аспергільоз, криптококоз, гістоплазмоз, споротрихоз, паракокцидіоїдомікоз, бластомікоз та інші)
• вульвовагінальний кандидоз

Спосіб застосування та дози

Приймати внутрішньо відразу після прийому висококалорійної їжі. Максимальне добове дозування – 400 мг або 5 мг/кг.

При оніхомікозе - 200 мг на добу протягом 3 місяців або по 200 мг 2 рази на добу протягом 1 тижня з наступною перервою 3 тижні; при оніхомікозі стоп рекомендується 3 курси лікування, кистей – 2 курси. Висівкоподібний лишай – 200 мг 1 раз на день протягом 7 днів. Дерматомікози та кандидоз порожнини рота. - 100 мг 1 раз на добу протягом 15 днів (при необхідності курс повторюють).

Грибковий кератит – 200 мг 1 раз на день протягом 21 дня.

Системні мікози - по 100-200 мг 1-2 рази на добу протягом 2-12 місяців (залежно від збудника).

Вульвовагінальний кандидоз – по 200 мг 2 рази на протязі 1 дня або 200 мг 1 раз на добу протягом 3 днів.

При мікозах висококератизованих ділянок, таких як шкіра кистей та стоп, необхідно проводити лікування дозами 200 мг 2 рази на добу протягом 7 днів або 100 мг на добу протягом 30 днів.

Побічні дії

• лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія
• сироваткова хвороба, ангіоневротичний набряк, анафілактичні, анафілактоїдні та алергічні реакції
• гіпертригліцеридемія, гіпокаліємія
• периферична нейропатія, парестезія, гіпестезія, головний біль, запаморочення
• неясність зору, диплопія
• застійна серцева недостатність
• диспепсія (нудота, блювання, діарея, запор, зниження апетиту), біль у животі, оборотне підвищення печінкових ферментів, гепатит, тяжке токсичне ураження печінки, у тому числі випадки гострої печінкової недостатності з летальним кінцем
• токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона, мультиформна еритема, ексфоліативний дерматит, лейкокластичний васкуліт, кропив'янка, алопеція, фоточутливість, висипання на шкірі, свербіж шкіри
• міалгія, артралгія
• лакіурія, нетримання сечі, порушення менструального циклу, еректильна дисфункція
• набряковий синдром, набряк легень, шум у вухах, тимчасова чи постійна втрата слуху
• риніт, синусит

Протипоказання

• індивідуальна підвищена чутливість до будь-якого інгредієнта
• застійна серцева недостатність
• одночасний прийом наступних препаратів:

• препарати, що метаболізуються ферментом CYP3A4, астемізол, беприділ, цисаприд, дофетилід, левацетилметадол (левометадил, левометадон), мізоластин, пімозід, хінідин, сертиндол та терфенадин
• інгібітори редуктази ГМГ-КоА, що розщеплюються ферментом CYP3A4 (ловастатин і симвастатин).
• триазолам та мідазолам для прийому внутрішньо
• блокатори повільних кальцієвих каналів можуть мати негативний інотропний ефект, який може посилювати подібний ефект ітраконазолу; ітраконазол може знижувати метаболізм блокаторів повільних кальцієвих каналів
• препарати алкалоїдів ріжків (дигідроерготамін, ергометрин (ергоновін), ерготамін і метилергометрин (метилергоновін))
• нізолдипін

• вагітність та період лактації
• дитячий та підлітковий вік до 18 років

Лікарські взаємодії

• Лікарські засоби, що впливають на абсорбцію ітраконазолу Лікарські засоби, що зменшують кислотність шлунка, знижують абсорбцію ітраконазолу, що пов'язане із розчинністю оболонок капсул.
• Лікарські засоби, що впливають на метаболізм ітраконазолу Ітраконазол переважно розщеплюється ферментом CYP3A4. При взаємодії ітраконазолу з рифампіцином, рифабутином та фенітоїном біодоступність ітраконазолу та гідрокси-ітраконазолу значно знижується, що призводить до суттєвого зменшення ефективності препарату. Одночасне застосування ітраконазолу з цими препаратами, що є потенційними індукторами печінкових ферментів, не рекомендується. Аналогічні результати можна припустити при взаємодії з іншими індукторами печінкових ферментів, такими як карбамазепін, фенобарбітал і ізоніазид. Сильні інгібітори ферменту CYP3A4 (ритонавір, індинавір, кларитроміцин та еритроміцин) можуть збільшувати біодоступність ітраконазолу. 3. Вплив ітраконазолу на метаболізм інших лікарських засобів Ітраконазол може пригнічувати метаболізм препаратів, що розщеплюються ферментом CYP3A4. Результатом цього може бути посилення або пролонгування їхньої дії, у тому числі й побічних ефектів. Перед початком прийому супутніх лікарських препаратів, необхідно проконсультуватися з лікарем щодо шляхів метаболізму даного препарату, зазначених в інструкції з медичного застосування. Після припинення лікування концентрації ітраконазолу у плазмі знижуються поступово залежно від дози та тривалості лікування. Це необхідно брати до уваги при обговоренні інгібуючого ефекту ітраконазолу на супутні лікарські засоби. Прикладами таких ліків є: Препарати, при призначенні яких необхідно стежити за їх концентраціями у плазмі, дією, побічними ефектами. У разі одночасного призначення з ітраконазолом дозу цих препаратів, якщо необхідно, слід зменшувати:
  • пероральні антикоагулянти
  • інгібітори ВІЛ-протеази - індинавір, ритонавір та саквінавір
  • деякі протипухлинні препарати - бусульфан, доцетаксел, триметрексат, алкалоїди барвінку рожевого
  • розщеплювані ферментом CYP3A4 блокатори кальцієвих каналів - похідні дигідропіридину та верапаміл. Блокатори кальцієвих каналів можуть посилювати негативний інотропний ефект ітраконазолу.
  • деякі імуносупресивні засоби: циклоспорин, сиролімус (рапаміцин), такролімус
  • деякі інгібітори редуктази ГМГ-КоА (аторвастатин), що розщеплюються ферментом CYP3A4
  • деякі глюкокортикостероїди (будесонід, дексаметазон, флюкатизон та метилпреднізолон)
  • дігоксин
  • інші препарати: алфентаніл, алпразолам, бротизолам, буспірон, карбамазепін, цилостазол, дизопірамід, ебастин, елетриптан, фентаніл, галофантрин, мідазолам для внутрішньовенного введення, ребоксетин, репаглінід, рифабутин.

  Особливі вказівки

  Ітракон не слід приймати пацієнтам з хронічною серцевою недостатністю або з наявністю цього симптомокомплексу в анамнезі. Таких пацієнтів необхідно проінформувати про ознаки та симптоми застійної серцевої недостатності та при появі подібних ознак або симптомів під час курсу лікування прийом Ітракону необхідно припинити.

  При призначенні Ітракону пацієнтам з порушеннями функції печінки або нирок потрібна обережність.У дуже поодиноких випадках при застосуванні Ітракону розвивалося тяжке токсичне ураження печінки, у тому числі випадки гострої печінкової недостатності з летальним кінцем. У більшості випадків це були пацієнти, які вже мали захворювання печінки або інші тяжкі захворювання або яким препарат був призначений для лікування системних захворювань, і пацієнти, які отримували інші лікарські засоби з гепатотоксичною дією. У деяких пацієнтів не виявляли очевидних факторів ризику ураження печінки. Декілька таких випадків виникли в перший місяць терапії, а деякі – в перший тиждень лікування. У зв'язку з цим рекомендується регулярно контролювати функцію печінки у пацієнтів, які отримують терапію ітраконазолом. Пацієнтів слід попередити про необхідність негайно зв'язатися зі своїм лікарем у разі виникнення симптомів гепатиту (анорексії, нудоти, блювання, слабкості, біль у животі та потемніння сечі), негайно припинити терапію та провести дослідження функції печінки. Пацієнтам із підвищенням активності «печінкових» ферментів або захворюванням печінки в активній фазі, або при перенесеному токсичному ураженні печінки внаслідок прийому інших препаратів не слід призначати Ітракон.

  У разі виникнення нейропатії, спричиненої пероральним прийомом розчину ітраконазолу, лікування слід припинити.

  У разі зниженої кислотності шлункового соку рекомендують приймати разом із газованим напоєм.

  Жінкам дітородного віку під час лікування слід обов'язково використовувати контрацептивні засоби.

  Особливості впливу лікарського засобу на здатність керувати транспортним засобом чи потенційно небезпечними механізмами

  Передозування

  Симптоми: Про випадки передозування не повідомлялося. Можливе посилення побічних ефектів, особливо печінки.

  Лікування: симптоматичне. При випадковому передозуванні протягом першої години після прийому препарату можна зробити промивання шлунка. За потреби пацієнту призначається активоване вугілля. Ітраконазол не видаляється з організму за допомогою гемодіалізу. Специфічного антидоту немає.

  Форма випуску та упаковка

  По 5 або 6 капсул поміщають в контурну коміркову упаковку з плівки полівінілхлоридної безбарвної і алюмінієвої фольги друкованої лакованої.

  По 3 (по 5 капсул) або по 1 (по 6 капсул) контурної коміркової упаковки разом з інструкцією з медичного застосування державною та російською мовами поміщають у пачку з картону.

  Умови зберігання

  Зберігати у захищеному від світла місці при температурі не вище 25 ºС.

  Зберігати у недоступному для дітей місці!

  Термін зберігання

  Не слід застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.

  Умови відпустки з аптек

  Виробник

  Адреса: Україна, 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 63

  Найменування та країна власника реєстраційного посвідчення

  ПАТ "Фармак", Україна,

  Адреса організації, приймаючої на території Республіки Казахстан претензії від споживачів щодо якості продукції (товару)

  Республіка Казахстан, 050009 р. Алмати, пр-т Абая, 157 офіс 5

  Тел/факс: +7 (727) 250 66 23, електронна адреса: [email protected]

  Прикріплені файли

  Ітразол: інструкція із застосування капсул

  Ітразол один із протигрибкових препаратів системної дії на основі ітраконазолу, що допомагає багатьом пацієнтам при патологіях, збудником яких є грибки. Пропонується у капсулах для внутрішнього застосування.Має побічні симптоми та протипоказання, тому його призначення займаються фахівці.

  Показання до застосування

  Ітразол призначається при таких грибкових патологіях:

  • Дерматомікози
  • Кератит
  • Кандидозні мікози, що вражають шкіру та слизові.
  • Оніхомікози, спровоковані дріжджовими або пліснявими грибами або дерматофітами.
  • Системні мікози (гістоплазмоз, кандидоз, бластомікоз та ін.)
  • Вульвовагінальний кандидоз
  • Висівкоподібний лишай.

  Лікарі відзначають, що Ітразол є ефективним протигрибковим засобом, який застосовується для лікування різних грибкових інфекцій. Інструкція із застосування капсул наголошує на важливості дотримання рекомендованого дозування та режиму прийому. Фахівці вказують на необхідність попередньої консультації з лікарем, особливо для пацієнтів з хронічними захворюваннями або які приймають інші медикаменти. Лікарі також попереджають про можливі побічні ефекти, такі як головний біль, нудота та алергічні реакції. При цьому вони підкреслюють, що при правильному використанні Ітразолу може значно покращити якість життя пацієнтів, які страждають від грибкових інфекцій. Регулярний моніторинг стану здоров'я та дотримання рекомендацій лікаря допоможуть уникнути негативних наслідків.

  Склад препарату

  Основа: ітраконазол Другорядні інгредієнти: полоксамер, гіпромелоза, крохмаль, цукрові пелетти.

  Лікувальні властивості

  Ціна від 370 до 1120 рублів. Протигрибковий вплив капсул Ітразолу забезпечує ітраконазол, що входить до його складу, похідний тиразолу. Він згубно впливає на клітинні мембрани грибків, повністю їх знищуючи. Медикамент проявляє активність по відношенню до дріжджоподібних та пліснявих грибів, а також до деяких інших мікроорганізмів.Швидко всмоктується з шлунково-кишкового тракту, добре проникає у всі органи та клітини. Терапевтичний ефект препарату зберігається протягом 3-4 тижнів після припинення курсу. Виводиться в основному через нирки та кишечник.

  Ітразол – це протигрибковий препарат, який активно використовується для лікування різноманітних грибкових інфекцій. Багато пацієнтів відзначають його ефективність у боротьбі з мікозами, особливо при хронічних формах захворювань. Інструкція із застосування капсул наголошує на важливості дотримання дозування та режиму прийому, що, на думку користувачів, відіграє ключову роль у досягненні позитивного результату. Деякі відзначають, що препарат може викликати побічні ефекти, такі як головний біль або розлади травлення, але в більшості випадків вони є тимчасовими. Також важливо враховувати, що Ітразол може взаємодіяти з іншими лікарськими засобами, тому консультація з лікарем перед початком лікування є обов'язковою. Загалом відгуки про Ітразол в основному позитивні, і багато пацієнтів рекомендують його як надійний засіб для боротьби з грибковими інфекціями.

  Форми випуску

  Капсули з желатиновою оболонкою, з вміщенням світлих мікрогранул, у контурній комірковій упаковці по 6 або 7 таблеток. У пачці з картону може бути 42, 100 або 6 таблеток.

  Спосіб застосування

  • Вагінальний кандидоз. По 200 мг вранці та ввечері, 1 день або по 200 мг 1 раз на добу, 3 дні.
  • Лишай висівкоподібний. 200 мг 1 раз на день, тиждень.
  • Оніхомікоз. 1 раз на день по 200 мг, 3 місяці. Залежно від недуги та її течії рекомендовано проводити по кілька курсів.
  • Кандидоз ротової порожнини та дерматомікози. 100-200 мг, затором, протягом 7-14 днів.
  • Кератит на фоні грибкової поразки.По 2 таблетки, один раз на добу, 3 тижні.
  • Системні мікози. По 1 або 2 таблетки, 1-2 рази на день від 2 місяців до року.

  При вагітності та грудному вигодовуванні

  Протипоказання

  • Непереносимість складових ліків
  • Виношування малюка
  • Годування груддю
  • У дитячому віці до 3-х років.

  Запобіжні заходи

  З особливою обережністю практикується у пацієнтів із хворобами печінки та тяжкими недугами нирок.

  Жінки, які використовують капсули Ітразолу, мають використовувати контрацептиви.

  Людям із серцевою недостатністю прийом Ітраконазолу проводиться під суворим контролем лікаря.

  При нирковій недостатності біодоступність медикаменту може значно знижуватись.

  При ознаках нейропатії терапію слід припинити.

  Для хворих зі зниженою імунною системою нерідко призначається підвищене дозування.

  При хворобах печінки під час лікування необхідно контролювати функціонування органу.

  У разі появи симптоматики гепатиту ліки негайно припиняють.

  Для того щоб уникнути порушення абсорбції препарату, хворим зі зниженою кислотністю шлунка, які приймають атацидні ліки, пити Ітразол потрібно через 2-3 години після їх використання.

  Алкоголь із капсулами не сумісний.

  Перехресна лікарська взаємодія

  Вкрай не рекомендовано поєднувати Ітраконазол з ріфампіцином, фенітоїном, ріфабутіном, а тобто ризик порушення роботи печінки.

  Не дозволяється поєднувати ті ж ліки з Мізоластином, Терфенадіном, Астемізолом, Пімозідом та ін.

  При паралельному прийомі з антикоагулянтами, які використовують перорально, певними протипухлинними медикаментами, імунодепресивними засобами, інгібіторами ВІЛ-протеазами слід спостерігати за їх скупченням у плазмі крові.

  Побічні ефекти

  ШКТ: відчуття нудоти, болючість в епігастральній ділянці, запори, підвищення норм печінкових ферментів, ознаки жовтяниці. Рідко фіксують тяжкі патології печінки на фоні токсичного впливу медикаменту, гостру ниркову недостатність.

  ЦНС: біль у голові, підвищена стомлюваність, слабкість, запаморочення, ознаки нейропатії.

  Серцево-судинна система: застійна форма серцевої недостатності.

  Алергічні прояви: висипання, свербіж, печіння, набряклість.

  Серед інших негативних ознак можливі збої у менструальному циклі, набряки кінцівок, облисіння, зміна забарвлення сечі, знижений показник калію.

  Передозування

  Дані про те, чи є випадки перевищення дозування, не відомі. Можливі прояви негативної симптоматики. У такій ситуації вдаються до промивання шлунка та при необхідності призначають належне лікування.

  Умови та термін зберігання

  Рекомендується зберігати в сухому місці, при кімнатному температурному режимі. Термін придатності трохи більше 2,5 років.

  Аналоги

  Румізол

  Ціна від 400 до 840 рублів

  Румізол – засіб для внутрішнього застосування, що має високий протигрибковий ефект. У медичній практиці може призначатися для лікування дерматомікозу, грибка шкіри, нігтів і слизових оболонок, отрубевидного лишаю.

  • Практично відсутні алергічні прояви
  • Щодо недорогий засіб.

  Мінуси:

  • Неможливе лікування на ранніх термінах вагітності
  • Іноді потрібне тривале застосування.

  Ірунін

  Ціна від 374 до 770 рублів

  Ірунін відноситься до лікарських засобів російського походження, що надають антигрибковий вплив, популярний за те, що має широкий спектр впливу. Основою препарату є ітраконазол, похідний тіазолу.Медикамент застосовується для інтравагінального та перорального застосування, відпускається у капсулах та вагінальних таблетках.

  • Хороша ефективність
  • Накопичувальний ефект
  • Широкий спектр активності.

  Мінуси:

  Завантажити інструкцію із застосування

  Завантажити інструкцію «Ітразол»

  Питання-відповідь

  Навіщо призначають итразол?

  Ураження шкіри та слизових оболонок (вульвовагінальний кандидоз, різнобарвний лишай, дерматомікози, кандидоз слизової оболонки порожнини рота, грибковий кератит).

  Як приймати ітраконазол у капсулах?

  Для оптимальної абсорбції ітраконазолу необхідно приймати препарат у капсулах одразу після їди. Дворазове збільшення дози.

  Які побічні ефекти від ітраконазолу?

  Алергічні реакції: свербіж шкіри, висипання, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, синдром Стівенса - Джонсона Інші: алопеція, гіпокаліємія, набряк легень, зниження лібідо, імпотенція.

  Як швидко починає діяти ітраконазол?

  Пік концентрації в плазмі після перорального застосування ітраконазолу досягається в межах від 2 до 5 годин.

  Поради

  РАДА №1

  Перед початком прийому капсул Ітразолу обов'язково проконсультуйтеся з лікарем.

  РАДА №2

  Зверніть увагу на режим прийому Ітразолу. Зазвичай його приймають під час їжі, щоб покращити засвоєння препарату.Дотримуйтесь інструкцій і не пропускайте дози.

  РАДА №3

  Слідкуйте за своїм станом під час лікування. Якщо ви помітили якісь незвичайні симптоми або погіршення стану, негайно повідомте про це лікаря. Це допоможе своєчасно скоригувати лікування.

  РАДА №4

  Не забувайте про необхідність регулярного контролю аналізів під час лікування Ітразолом, особливо, якщо у вас є захворювання печінки або нирок. Це допоможе уникнути ускладнень та забезпечить безпеку терапії.

  ІТРАКОНАЗОЛ (ITRACONAZOLE) ОПИС

  Протигрибковий засіб, похідний триазолу. Механізм дії пов'язаний із здатністю інгібувати цитохром P450-залежні ферменти чутливих грибів, що призводить до порушення синтезу ергостеролу клітинної стінки гриба. Має більш широкий спектр протигрибкової дії, ніж кетоконазол. Активний щодо Aspergillus spp., Blastomyces dermatitidis, Candida, Coccidioides immitis, Cryptococcus neoformans, Epidermophyton, Microsporum, Trichophyton, Histoplasma capsulatum, Malassezia furfur, Paracoccidioides brasiliensis, Sporothrix

  Фармакокінетика

  Терапевтичні концентрації у шкірі зберігаються протягом 2-4 тижнів після закінчення 4-тижневого курсу лікування. Ітраконазол визначається в кератині нігтів через тиждень після початку лікування та зберігається протягом 6 місяців після закінчення 3-місячного курсу терапії.

  Показання активної речовини ІТРАКОНАЗОЛ

  Вульвовагінальний кандидоз, мікози шкіри, порожнини рота, очей, оніхомікоз, викликаний дерматофітами та/або дріжджами, системні мікози (включаючи системний аспергільоз, кандидоз, криптококоз, гістоплазмоз, споротрихоз, паракокцидіоїдоз, мікози).

  Код МКЛ-10	Показання
  B35.0	Мікоз бороди та голови
  B35.1	Мікоз нігтів
  B35.2	Мікоз пензлів
  B35.3	Мікоз стоп
  B35.4	Мікоз тулуба
  B35.6	Епідермофітія пахова
  B36.0	Різнокольоровий лишай
  B37.0	Кандидозний стоматит
  B37.1	Легеневий кандидоз
  B37.2	Кандидоз шкіри та нігтів
  B37.3	Кандидоз вульви та вагіни
  B37.4	Кандидоз інших урогенітальних локалізацій
  B37.6	Кандидозний ендокардит
  B37.7	Кандидозний сепсис
  B37.8	Кандидоз інших локалізацій (в т.ч. кандидозний ентерит)
  B38	Кокцидіоїдомікоз
  B39	Гістоплазмоз
  B40	Бластомікоз
  B41	Паракокцидіоїдомікоз
  B42	Споротригосп
  B44	Аспергільоз
  B45	Криптококоз
  H19.2	Кератит та кератокон'юнктивіт при інших інфекційних та паразитарних хворобах, класифікованих в інших рубриках
  N77.1	Вагініт, вульвіт та вульвовагініт при інфекційних та паразитарних хворобах, класифікованих в інших рубриках.

  Код МКЛ-11	Показання
  1F20.Z	Аспергільоз неуточнений
  1F22	Бластомікоз
  1F23.0	Кандидоз губ або слизової оболонки ротової порожнини.
  1F23.10	Кандидоз вульви та піхви
  1F23.11	Кандидозний баланопостит
  1F23.1Z	Кандидоз шкіри або слизових оболонок, неуточнений
  1F23.31	Легеневий кандидоз
  1F23.Z	Кандидоз, неуточнений
  1F25.Z	Кокцидіоїдомікоз неуточнений
  1F27.Z	Криптококоз неуточнений
  1F28.1	Дерматофітія нігтя
  1F28.2	Дерматофітія стопи
  1F28.3	Генітофеморальна дерматофітія
  1F28.Y	Інша уточнена дерматофітія
  1F28.Z	Дерматофітія неуточнена
  1F2A.Z	Гістоплазмоз неуточнений
  1F2D.0	Різнокольоровий лишай
  1F2E.Z	Паракокцидіоїдомікоз неуточнений
  1F2J.Z	Споротригосп неуточнений
  1F65	Ентеробіоз
  1H0Z	Інфекція неуточнена
  9A71	Інфекційний кератит
  1A94.0	Інфекція статевих органів або сечостатевих шляхів, спричинена вірусом Herpes simplex
  GA41	Виразкові чи ерозивні хвороби вульви
  1F23.1Z	Кандидоз шкіри або слизових оболонок, неуточнений
  XA5FG3	Генітальна область
  1F23.3Y	Інший уточнений системний або інвазивний кандидоз
  BB40	Гострий або підгострий інфекційний ендокардит
  1F23.Y	Інший уточнений кандидоз
  1G40	Сепсис без септичного шоку

  Режим дозування

  Внутрішньо по 100 мг 1 раз на добу або по 200 мг 1-2 рази на добу, тривалість лікування залежить від етіології захворювання.

  Побічна дія

  З боку травної системи: біль у животі, нудота, блювання, запор, підвищення активності ферментів печінки, холестатична жовтяниця; в окремих випадках – гепатит.

  З боку ЦНС та периферичної нервової системи: головний біль, запаморочення; в окремих випадках – периферична невропатія.

  З боку серцево-судинної системи: в окремих випадках – набряки, застійна серцева недостатність та набряк легень.

  Алергічні реакції: висипання на шкірі, свербіж шкіри, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, синдром Стівенса-Джонсона.

  Інші: при тривалому застосуванні – дисменорея, випадання волосся, гіпокаліємія.

  Протипоказання до застосування

  Одночасний прийом внутрішньо терфенадину, астемізолу, мізоластину, цизаприду, дофетиліду, хінідину, пімозиду, симвастатину, ловастатину, мідазоламу або тріазоламу; - підвищена чутливість до ітраконазолу.

  Застосування при вагітності та годуванні груддю

  При вагітності ітраконазол застосовують лише за системних мікоз, коли очікуваний ефект терапії перевищує потенційний ризик для плода.

  Жінкам дітородного віку під час застосування ітраконазолу рекомендується використовувати контрацептивні засоби.

  При необхідності застосування під час лактації слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування.

  В експериментальних дослідженнях встановлено, що ітраконазол має ембріотоксичну дію та викликає аномалії розвитку плода.

  Застосування при порушеннях функції печінки

  Не слід застосовувати ітраконазол у пацієнтів із захворюваннями печінки. Однак у випадках крайньої необхідності при цирозі печінки лікування ітраконазолом проводять під контролем його рівня у плазмі та з відповідною корекцією дози.

  При підвищенні активності трансаміназ печінки ітраконазол застосовують у випадках, коли очікувана користь терапії перевищує можливий ризик ураження печінки.

  У разі застосування ітраконазолу понад 1 місяць необхідний контроль функції печінки.

  При розвитку на фоні лікування симптомів порушень функції печінки слід відмінити ітраконазол.

  Застосування при порушеннях функції нирок

  У випадках крайньої необхідності при порушенні функції нирок лікування ітраконазолом проводять під контролем його рівня у плазмі та з відповідною корекцією дози.

  Застосування у дітей

  В даний час недостатньо даних щодо застосування ітраконазолу у дітей.

  Особливі вказівки

  Не слід застосовувати у пацієнтів із симптомами шлуночкової дисфункції та вказівками в анамнезі на застійну серцеву недостатність.

  Не слід застосовувати ітраконазол у пацієнтів із захворюваннями печінки.Однак у випадках крайньої необхідності при цирозі печінки та/або порушенні функції нирок лікування ітраконазолом проводять під контролем його рівня у плазмі та з відповідною корекцією дози.

  При підвищенні активності трансаміназ печінки ітраконазол застосовують у випадках, коли очікувана користь терапії перевищує можливий ризик ураження печінки.

  У разі застосування ітраконазолу понад 1 місяць необхідний контроль функції печінки.

  При розвитку на фоні лікування симптомів серцевої недостатності, порушень функції печінки, периферичної нейропатії ітраконазол слід відмінити.

  З обережністю застосовують ітраконазол при підвищеній чутливості до інших похідних азолу.

  Використання в педіатрії

  В даний час недостатньо даних щодо застосування ітраконазолу у дітей.

  Лікарська взаємодія

  Засоби, що викликають індукцію ферментів печінки (рифампіцин, фенітоїн), можуть зменшувати концентрацію ітраконазолу у плазмі.

  При одночасному застосуванні з препаратами, які зменшують кислотність шлункового соку (в т.ч. м-холіноблокатори, антацидні засоби, блокатори гістамінових H 2 -рецепторів), можливе зменшення всмоктування ітраконазолу.

  При одночасному застосуванні з препаратами, метаболізм яких здійснюється за участю ізоферментів CYP3A, можливе збільшення інтенсивності та/або тривалості їх ефектів. До таких препаратів належать терфенадин, астемізол, цизаприд, мідазолам, триазолам (для прийому внутрішньо), непрямі антикоагулянти, циклоспорин, дигоксин, блокатори кальцієвих каналів, хінідин, вінкрістин.