Як відбувається розщеплення вуглеводів?

У травному тракті внаслідок дії ферментів гідролаз (амілаз та глікозидаз) складні полі- й олігосахариди розщеплюються до моносахаридів (гексоз або пентоз), які всмоктуються у кров і переносяться до клітин різних органів, де відбувається їх внутр. -клітинне перетворення. Кеш

Що розщеплюють вуглеводи?

Підшлункова залоза виділяє травні ферменти, які перетравлюють компоненти їжі в тонкому кишечнику. Ферменти розщеплюють складні поживні речовини, амілаза – вуглеводи, ліпаза - жири, а протеаза - білки1.

Де відбувається розщеплення вуглеводів?

Перший відділ тонкої кишки — дванадцятипала кишка, де відбувається змішування їжі із жовчю, яка забезпечує емульгування жирів, ферментами підшлункової залози і тонкої кишки розщеплюють вуглеводи (мальтоза, лактоза, сахароза), білки (трипсин і хімотрипсин).

Основні етапи розщеплення білків, жирів і вуглеводів у … Основні етапи розщеплення білків, жирів і вуглеводів у травній системі людини. Основними поживними речовинами для людини є органічні сполуки: білки, жири, вуглеводи. А оскільки це ...

Основні етапи розщеплення білків, жирів і вуглеводів у травній системі людини

Основними поживними речовинами для людини є органічні сполуки: білки, жири, вуглеводи. А оскільки це високомолекулярні сполуки, вони не можуть пройти крізь стінки травного тракту. Тому ці органічні речовини розщеплюються до простих низькомолекулярних сполук: білки — до амінокислот, жири — до гліцерину і жирних кислот, полісахариди — до моносахаридів, нуклеїнові кислоти — до нуклеотидів.

Ферменти, або ензими, — біологічні каталізатори (прискорювачі) хімічних реакцій, що здійснюють перетворення речовин у процесі травлення. Вони білкової природи і кожний фермент каталізує тільки певну хімічну реакцію: одні розщеплюють білки, другі — жири, треті — вуглеводи. Продукти розщеплення білків, вуглеводів і нуклеїнових кислот всмоктуються у кров, а жирів — надходять у лімфатичні судини, а потім у кров і розносяться до всіх клітин організму, де з них утворюються нові, властиві тільки цьому організмові органічні сполуки.

Фермента діють тільки у певному хімічному середовищі: одні — в лужному, інші — в кислому. Найбільш активно вони діють за температури тіла, а руйнуються — за температури +70. +100 °С. Незначна кількість ферменту може розщепити велику масу органічної речовини. Вода, мінеральні солі й вітаміни засвоюються в незмінному вигляді.

Процес травлення їжі починається в ротовій порожнині. Ферменти слини амілаза і мальтаза починають розщеплювати складні вуглеводи на простіші. Спочатку амілаза розщеплює полісахариди до дисахаридів, далі дисахариди під дією мальтази розщеплюються до моносахаридів (глюкози). У слині є також фермент лізоцим, який сприяє загоєнню ран слизової оболонки ротової порожнини і знищує мікроорганізми.

У шлунку їжа піддається дії шлункового соку — прозорої рідини, що має кислу реакцію, містить ферменти, слиз і соляну кислоту. За добу в людини виділяється від 0,5 до 2,0 л шлункового соку.

У шлунку всмоктуються у невеликій кількості лише деякі речовини.

Пепсин — основний фермент шлункового соку. Здійснює початкове розщеплення складніших білків на простіші. Ліпаза розщеплює жири молока, а муцин захищає стінки шлунка від дії соляної кислоти та самоперетравлювання власними білковими ферментами.

У дванадцятипалій кишці харчові маси затримуються недовго, але саме тут на них діє багато ферментів травних соків підшлункової залози, залоз слизової оболонки дванадцятипалої кишки та жовч.

Підшлункова залоза виділяє підшлунковий сік — рідину лужної реакції, яка містить ферменти, що розщеплюють усі поживні речовини: трипсин розщеплює білки до пептидів та амінокислот; ліпаза розщеплює жири до гліцерину та жирних кислот; амілаза перетворює крохмаль на глюкозу.

Підшлунковий сік виділяється тільки під час процесу травлення. Його виділення регулюють нервові та гуморальні механізмами. Центр регуляції міститься в довгастому мозку.

У печінці постійно утворюється жовч, яка надходить до жовчного міхура, а з нього жовчною протокою до дванадцятипалої кишки. За добу в людини виділяється 500-700 мл жовчі. Жовч утворюється у печінкових клітинах — гепатоцитах. До її складу входять вода, жовчні кислоти, незначна кількість ферментів.

Під впливом жовчі жири розпадаються (емульгація жирів) на дрібненькі краплини. Це забезпечує краще розщеплення жирів ферментами. Крім того, жовч активізує діяльність низки ферментів, що розщеплюють жири й білки. Регуляцію жовчовиділення забезпечують нервова і гуморальна системи.

Розщеплення вуглеводів

24.Травлення вуглеводiв та всмоктування продуктів гідролізу в ШКТ. Роль клiтковини (целюлози) та iнших харчових волокон в травленнi.

Ø Травлення вуглеводів – гідроліз оліго- та полісахаридів (розщеплення в присутності води глікозидних зв’язків під дією гідролітичних ферментів).

· Ротова порожнина: початковий відділ ШКТ, де починається перетравлення вуглеводів. Діє фермент α-амілаза слини – каталізує гідроліз 1,4-глікозидних зв’язків у молекулі крохмалю. Фермент є ендоамілазою – розщеплює зв’язки, віддалені від кінця ланцюгу; в результаті утворюються олігосахариди (декстрини) та невелика кількість дисахариду мальтози.

· В шлунку травлення вуглеводів не відбувається

· Тонкий кишечник = основні реакції розщеплення вуглеводів.

Панкреатична α-амілаза

Ендоглікозидаза, гідролізує крохмаль та глікоген з утворенням суміші розгалужених і нерозгалужених олігосахаридів і деякої кількості мальтози і мальтотріози.(гідролізує 1,4-глікозидних зв’язки шляхом послідовного відщеплення молекул мальтози від декстринів)

Панкреатична екзоглікозидаза, відщеплює від нерозгалужених гомо полісахаридних ланцюгів залишки мальтози.

1 6-глікозидаза

Гідроліз гомополісахаридів у точках розгалуження (1 6)

Дисахаридази та олігосахаридази

Розщеплюють відповідні цукри, які утворюються як продукти дії амілаз або надходять до травного тракту в складі продуктів харчування, до моносахаридів

· Внаслідок дії глікозидазних ферментів на рослинні та тваринні вуглеводи продуктів харчування утворюється суміш моносахаридів, які всмоктуються клітинами кишкового епітелію і надходять у кров.

Ø Харчові волокна – складаюся з полісахаридів, які є компонентами клітинних стінок рослинних клітин та надходять в організм разом з фруктами та овочами.

До них належать: целюлоза, геміцелюлоза, лігніни, смоли, пектини, пентозани. Організм людини не містить ферментів необхідних для їх перетравлення.

Харчові волокна стимулюють моторну функцію кишечника, сприяють затримці води у товстій кишці і формуванню фекальних мас, адсорбують надлишок холестерину і жовчних кислот, ендогенні та екзогенні токсичні речовини, обмежують приріст аліментарної глюкози в крові.