Пентоксифілін таблетки (Уралбіофарм) - інструкція застосування

Допоміжні речовини:
цукор молочний (лактоза), крохмаль картопляний, стеаринова кислота, полівінілпіролідон (повідон), сополімер метакрилова кислота - етилакрилат 1 : 1 (колікут МАЕ-100 Р), макрогол-4000 (поліетиленоксид-4000), тальк, двооки ), азорубін (кармуазин).

Таблетки, вкриті кишковорозчинною оболонкою, рожевого кольору, двоопуклою форми. На поперечному розрізі видно два шари.

Фармакотерапевтична група:

ATX

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка
Пентоксифілін покращує мікроциркуляцію та реологічні властивості крові, виявляє судинорозширювальну дію, блокує фосфодіестеразу та сприяє накопиченню цАМФ у клітинах. Пентоксифілін гальмує агрегацію тромбоцитів та еритроцитів, підвищує їх еластичність, зменшує рівень фібриногену в плазмі та посилює фібриноліз, що зменшує в'язкість крові та покращує її реологічні властивості. Має слабку міотропну, судинорозширювальну дію. Пентоксифілін дещо зменшує загальний периферичний опір та незначно розширює коронарні судини.

В цілому, Пентоксифілін викликає поліпшення мікроциркуляції та постачання тканин киснем у головному мозку та в кінцівках, у меншій мірі – у нирках.

Фармакокінетика
Після прийому внутрішньо Пентоксифілін практично повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту.Препарат піддається «першому проходженню» через печінку з утворенням 2 основних фармакологічно активних метаболітів: 1-5-гідроксигексил-3,7-диметилксантин (метаболіт 1) та 1-3-карбоксипропіл-3,7-диметилксантин (метаболіт V). Концентрація метаболіту I та V у плазмі, відповідно, у 5 та 8 разів вища, ніж пентоксифіліну. Час досягнення максимальної концентрації – 1 год. Період напіввиведення 0,5 – 1,5 год. Пентоксифілін виводиться переважно нирками – 94 % у вигляді матаболітів (переважно метаболіту V), кишечником – 4 %, за перші 4 год. виводиться до 90% дози. Виділяється із грудним молоком. При тяжкому порушенні функції нирок виведення метаболітів уповільнене. При порушенні функції печінки відзначається подовження періоду напіввиведення та підвищення біодоступності.

Показання для застосування:

- Порушення периферичного кровообігу, зумовлених атеросклерозом, цукровим діабетом (діабетична ангіопатія);
- хронічні порушення мозкового кровообігу ішемічного генезу;
- атеросклеротичні та дисциркуляторні енцефалопатії; ангіопатії (парестезії, хвороба Рейно);
- трофічні порушення тканин внаслідок порушення артеріальної чи венозної мікроциркуляції (трофічні виразки, посттромбофлебітичний синдром, обмороження, гангрена);
- облітеруючий ендартеріїт;
- гостра, підгостра та хронічна недостатність кровообігу в сітківці або в судинній оболонці ока;
- Порушення слуху судинного генезу.

Протипоказання:

Підвищена чутливість до пентоксифіліну, інших похідних метилксантину або інших інгредієнтів готової лікарської форми, порфірія; гострий інфаркт міокарда; масивні кровотечі; крововиливи у сітківку ока; крововилив у мозок, гострий геморагічний інсульт; виражений коронарний чи церебральний атеросклероз; виражені порушення ритму серця; вагітність; період годування груддю; вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені).

З обережністю:
препарат призначають хворим з атеросклерозом церебральних та/або коронарних судин, особливо у випадках артеріальної гіпотензії та порушень ритму серця, серцевої недостатності, печінкової недостатності. Слід також бути обережними при призначенні Пентоксифіліну хворим з виразковою хворобою шлунка і дванадцятипалої кишки, хворим, які нещодавно перенесли оперативне втручання (ризик виникнення кровотеч).

Хворим з лабільним артеріальним тиском та зі схильністю до артеріальної гіпотензії та хворим з вираженими порушеннями функції нирок дозу збільшують поступово та підбирають індивідуально

Спосіб застосування та дози:

Пентоксифілін приймають внутрішньо після їди. Таблетки покриті спеціальною оболонкою, розчинною в кишечнику, тому їх ковтають повністю, запиваючи невеликою кількістю води. Приймають по 0,2 г (2 таблетки) 3 десь у день. Після досягнення терапевтичного ефекту (зазвичай 1-2 тижні) дозу знижують до 0,1 г (1 таблетка) 3 рази на добу.

Максимальна добова доза – 1200 мг. Курс лікування 1-3 місяці.

У хворих із хронічною нирковою недостатністю (кліренс креатину менше 10 мл/хв.) дозу зменшують удвічі.

Тривалість лікування та режим дозування Пентоксифіліном встановлюється лікарем індивідуально, залежно від клінічної картини захворювання та одержуваного терапевтичного ефекту.

Побічні дії

З боку центральної нервової системи: головний біль, запаморочення;

З боку шкірних покривів та підшкірножирової клітковини: гіперемія шкіри обличчя, "припливи" крові до шкіри обличчя та верхньої частини грудної клітки, набряки, підвищена ламкість нігтів.

З боку травної системи: сухість у роті, зниження апетиту, атонія кишечника, загострення холециститу, холестатичний гепатит.

З боку органів чуття: порушення зору, худоби.

З боку серцево-судинної системи: тахікардія, аритмія, кардіалгія, прогрес стенокардії, зниження артеріального тиску.

З боку органів кровотворення та системи гемостазу: тромбоцитопенія, лейкопенія, панцитопенія, гіпофібриногенемія;

Алергічні реакції: свербіж, гіперемія шкіри, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок.

Лабораторні показники: підвищення активності "печінкових" трансаміназ (АЛТ, ACT, ЛДГ) та лужної фосфатази.

Передозування

Симптоми: нудота, запаморочення, ціаноз, тахікардія, виражене зниження артеріального тиску, почервоніння шкірних покривів, підвищення температури тіла (озноб), ажитація, арефлексія, тоніко-клонічні судоми, блювання «кавової гущавини», аритмії втрата свідомості.

Лікування: симптоматичне. Особлива увага має бути спрямована на підтримання артеріального тиску та функції дихання. Судоми знімають введенням діазепаму.Термінові заходи у разі виникнення тяжких анафілактичних реакцій (шоку):

- при появі первинних ознак (потівливість, нудота, ціаноз) негайно припиняють прийом препарату;
- крім інших необхідних заходів забезпечують нижче положення голови та верхньої частини тулуба та забезпечують свободу для дихання;
- термінові медичні заходи: вводять внутрішньовенно епінефрін (адреналін). За потреби введення епінефрину можна повторити.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Пентоксифілін посилює дію гепарину, фібринолітичних препаратів, теофіліну, антигіпертензивних та гіпоглікемічних засобів (як інсуліну, так і пероральних гіпоглікемічних засобів).

Пентоксифілін може посилювати дію лікарських засобів, що впливають на систему згортання крові (непрямі та прямі антикоагулянти, тромболітики), антибіотиків (у тому числі цефалоспоринів - цефамандолу, цефоперазону, цефотетану), вальпроєвої кислоти.

Циметидин підвищує концентрацію пентоксифіліну в плазмі (ризик виникнення побічних ефектів).

Спільне призначення з іншими ксантинами може спричинити надмірне нервове збудження пацієнтів.

Особливі вказівки

Хворі з вираженим порушенням функції нирок при прийомі Пентоксифіліну потребують особливо ретельного лікарського спостереження. Якщо у період застосування препарату у хворих виникають крововиливи в сітчасту оболонку ока, то препарат негайно скасовують. Лікування слід проводити під контролем артеріального тиску. У хворих на цукровий діабет, які приймають гіпоглікемічні засоби, призначення у великих дозах може спричинити гіпоглікемію (потрібна корекція дози).При призначенні одночасно з антикоагулянтами необхідно ретельно стежити за показниками системи згортання крові. У пацієнтів, які нещодавно перенесли оперативне втручання, необхідний систематичний контроль рівня гемоглобіну і гематокриту. У людей похилого віку може знадобитися зменшення дози (підвищення біодоступності та зниження швидкості виведення). Куріння може знижувати терапевтичну ефективність препарату.

Форма випуску:

Пігулки, покриті кишковорозчинною оболонкою, 100 мг
По 10 таблеток у контурне коміркове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої.
По 10, 20, 30, 40, 50, 60, 100 таблеток у банки полімерні.
Кожну банку або 1,2,3, 4, 5, 6 контурних коміркових упаковок з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону для споживчої тари.

Умови зберігання:

Термін придатності:

Умови відпустки з аптек:

Підприємство – виробник.

З претензіями щодо якості продукції звертатися:

Пентоксифіллін таблетки (Уралбіофарм) - ціна, наявність в аптеках Вказана ціна, за якою можна купити Пентоксифіллін таблетки (Уралбіофарм) в Москві. Точну ціну у Вашому місті Ви отримаєте після переходу в службу онлайн замовлення ліків:

Пентоксифілін таблетки - Фармпроект - інструкція застосування

Діюча речовина: пентоксифілін – 100 мг.

Допоміжні речовини: лактози моногідрат - 40,0 мг, повідон К-17 (полівінілпіролідон низькомолекулярний) - 9,2 мг, крохмаль картопляний - 7,5 мг, метилцелюлоза - 1,7 мг, стеаринова кислота - 1,6 мг. Оболонка: Акрил-з білий [метакрилової кислоти та етилакрилату сополімер [1:1] (тип С) – 40,00 %, тальк 37,25 %, титану діоксид – 15,00 %, триетилцитрат – 4.80 %, кремнію діоксид колоїдний безводний – 1 ,25 %, натрію гідрокарбонат – 1,20 %, натрію лаурилсульфат – 0,50 %] – 9,998 мг, барвник азорубін (кармуазин) – 0,002 мг.

Опис

Круглі двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою рожевого кольору. На поперечному розрізі таблетки: ядро ​​білого або майже білого кольору та плівкова оболонка.

Фармакотерапевтична група

Код АТХ

Фармакодинаміка:

Пентоксифілін зменшує в'язкість крові та покращує реологічні властивості крові.

- Поліпшення порушеної деформованості еритроцитів;

- зменшення агрегації тромбоцитів та еритроцитів;

- Зниження концентрації фібриногену;

- зниження активності лейкоцитів та зменшення адгезії лейкоцитів до ендотелію судин.

Як діюча речовина препарат Пентоксифілін містить похідне ксантину – пентоксифілін. Механізм його дії пов'язаний з інгібуванням фосфодіестерази та накопиченням циклічного аденозинмонофосфату (цАМФ) у клітинах гладкої мускулатури судин та формених елементах крові.

Виявляючи слабку міотропну судиннорозширювальну дію, пентоксифілін дещо зменшує загальний периферичний судинний опір і незначно розширює коронарні судини.

Пентоксифілін має слабкий позитивний інотропний ефект на серці. Покращує мікроциркуляцію у зонах порушеного кровообігу.

Лікування препаратом Пентоксифілін призводить до покращення симптоматики порушень мозкового кровообігу.

При оклюзійних захворюваннях периферичних артерій застосування пентоксифіліну призводить до подовження дистанції ходьби, усунення нічних судом у литкових м'язах та зникнення болю у спокої.

Фармакокінетика:

Після прийому внутрішньо пентоксифілін швидко та майже повністю всмоктується.

Пентоксифілін піддається ефекту "первинного проходження" через печінку. Абсолютна біодоступність вихідної субстанції становить 19±13%. Концентрація основного активного метаболіту 1-(5-гідроксигексил)-3,7-диметилксантину (метаболіт I) у плазмі крові в 2 рази перевищує концентрацію вихідного пентоксифіліну. Метаболіт I знаходиться з пентоксифіліном у оборотній біохімічній редокс-рівновазі. Тому пентоксифілін та метаболіт I розглядаються разом як активна одиниця. Внаслідок цього доступність активної субстанції значно більша. Період напіввиведення (Т_1/2) пентоксифіліну після прийому внутрішньо становить 1,6 год.

Пентоксифілін повністю метаболізується і більш ніж 90% виводиться через нирки у формі некон'югованих водорозчинних метаболітів.

Пацієнти з порушеннями функції нирок

У пацієнтів із порушеннями функції нирок виведення метаболітів сповільнюється.

Пацієнти з порушеннями функції печінки

У пацієнтів із порушеннями функції печінки Т_1/2 пентоксифіліну подовжується і абсолютна біодоступність збільшується.

Показання:

- оклюзійна хвороба периферичних артерій атеросклеротичного або діабетичного генезу (наприклад, "переміжна" кульгавість, діабетична ангіопатія);

- трофічні порушення (наприклад, трофічні виразки гомілок, гангрена);

- порушення мозкового кровообігу (наслідки церебрального атеросклерозу, як, наприклад, зниження концентрації уваги, запаморочення, погіршення пам'яті), ішемічні та постінсультивні стани;

- порушення кровообігу в сітчастій та судинній оболонці ока;

- отосклероз, дегенеративні зміни на тлі патології судин внутрішнього вуха та зниження слуху.

Протипоказання:

- гіперчутливість до пентоксифіліну, інших похідних метилксантинів або будь-якої допоміжної речовини препарату;

- масивні кровотечі (ризик посилення кровотечі);

- великі крововиливи в сітчасту оболонку ока (ризик посилення кровотечі);

- Крововиливи в головний мозок;

- гострий інфаркт міокарда;

- непереносимість галактози, дефіцит лактази або глюкозо-галактозна мальабсорбція;

- вагітність та період грудного вигодовування;

- вік до 18 років (ефективність та безпека препарату не встановлена).

З обережністю:

- тяжкі порушення ритму серця (ризик погіршення аритмії);

- артеріальна гіпотензія (ризик подальшого зниження артеріального тиску);

- хронічна серцева недостатність;

- виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки;

- тяжкі порушення функції печінки (ризик кумуляції та підвищений ризик розвитку побічних ефектів);

- нещодавно перенесені оперативні втручання;

- підвищений ризик розвитку кровотеч (наприклад, при порушеннях у системі згортання крові (ризик розвитку тяжких кровотеч));

- одночасне застосування з антикоагулянтами (у т.зв., непрямими антикоагулянтами [антагоністами вітаміну К]);

- одночасне застосування з інгібіторами агрегації тромбоцитів (клопідогрел, ептифібатид, тирофібан, епопростенол, ілопрост, абциксимаб, анагрелід, НПЗП [крім селективних інгібіторів циклооксигенази-2], ацетилсаліцилова кислот;

- одночасне застосування з гіпоглікемічними засобами (інсуліном та гіпоглікемічними засобами для прийому внутрішньо);

- одночасне застосування з ципрофлоксацином;

- одночасне застосування з теофіліном.

Вагітність та лактація:

Препарат Пентоксифілін не рекомендується до застосування при вагітності (оскільки недостатньо даних).

Період грудного вигодовування

Пентоксифілін проникає у грудне молоко у незначних кількостях. При необхідності застосування препарату слід припинити грудне вигодовування (з огляду на відсутність досвіду застосування).

Спосіб застосування та дози:

Всередину, після їди, не розжовуючи і не розламуючи, запиваючи достатньою кількістю води.

Дозування встановлюється лікарем відповідно до індивідуальних особливостей пацієнта.

Звичайна доза становить 1 таблетку 3 рази на добу з подальшим повільним підвищенням дози до 200 мг 2-3 рази на добу. Максимальна разова доза – 400 мг. Максимальна добова доза – 1200 мг.

У пацієнтів з порушеною нирковою функцією (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) дозування може бути знижене до 1-2 таблеток на добу.

Зменшення дози з урахуванням індивідуальної переносимості необхідно у пацієнтів з тяжким порушенням функції печінки.

Лікування може бути розпочато малими дозами у пацієнтів з низьким артеріальним тиском, а також у осіб, які перебувають у групі ризику через можливе зниження артеріального тиску (пацієнти з тяжкою формою ішемічної хвороби серця або гемодинамічно значущими стенозами судин головного мозку). У цих випадках доза може бути збільшена лише поступово.

Побічні ефекти:

Порушення з боку нервової системи: біль голови, запаморочення, асептичний менінгіт, судоми.

Порушення з боку психіки: ажитація, порушення сну. тривога.

Порушення з боку крові та лімфатичної системи: лейкопенія/нейтропенія, тромбоцитопенія, панцитопенія, гіпофібриногенемія.

Порушення з боку імунної системи: анафілактичні/анафілактоїдні реакції, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок, бронхоспазм.

Порушення з боку органу зору: порушення зору, худоби.

Порушення з боку серця: тахікардія, аритмія, стенокардія, зниження артеріального тиску

Порушення з боку судин: "припливи" крові до шкірних покривів, кровотечі (у тому числі кровотечі з судин шкіри, слизових оболонок, шлунка, кишечника).

Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: ксеростомія (сухість порожнини рота), анорексія, атонія кишечника, відчуття тиску та переповнення в ділянці шлунка, нудота, блювання, діарея, запор, гіперсалівація (підвищене слиновиділення).

Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: внутрішньопечінковий холестаз, підвищення активності "печінкових" трансаміназ, підвищення активності лужної фосфатази.

Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: свербіж шкіри, висипання на шкірі, еритема (почервоніння шкіри), кропив'янка, набряки, підвищена ламкість нігтів.

Передозування:

Симптоми: запаморочення, слабкість, нудота, тахікардія, зниження артеріального тиску, почервоніння шкірних покривів, втрата свідомості, підвищення температури тіла, ажитація, рефлексія, тоніко-клонічні судоми, блювання "кавової гущавини", аритмії.

Лікування: специфічний антидот препарату невідомий. При передозуванні слід проводити симптоматичне лікування. Особлива увага має бути спрямована на підтримку артеріального тиску та функції дихання. Судомні напади знімають запровадженням діазепаму.

Взаємодія:

З гіпотензивними засобами

Пентоксифілін підвищує ризик розвитку артеріальної гіпотензії при одночасному застосуванні з гіпотензивними засобами (наприклад, інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ)) або іншими лікарськими засобами, що мають потенційний антигіпертензивний ефект (наприклад, нітрати).

З гіпоглікемічними засобами (інсуліном та гіпоглікемічними засобами для прийому внутрішньо)

Гіпоглікемічна дія інсуліну або гіпоглікемічних засобів для внутрішнього застосування може посилюватися при одночасному застосуванні пентоксифіліну (підвищений ризик розвитку гіпоглікемії). Необхідний суворий контроль за станом таких пацієнтів, включаючи регулярний гіпоглікемічний контроль.

З лікарськими засобами, що впливають на систему згортання крові Пентоксифілін може посилювати дію лікарських засобів, що впливають на систему згортання крові (непрямі та прямі антикоагулянти, тромболітики, антибіотики, такі як цефалоспорини).

При одночасному застосуванні пентоксифіліну та непрямих антикоагулянтів (антагоністів вітаміну К) у постмаркетингових дослідженнях відзначалися випадки посилення антикоагулянтної дії (ризик розвитку кровотеч). Тому на початку прийому пентоксифіліну або зміни його дози рекомендується контролювати ступінь вираженості антикоагулянтної дії у пацієнтів, які приймають цю комбінацію препаратів, наприклад, проводити регулярний контроль МНО (міжнародне нормалізоване ставлення).

Циметидин підвищує концентрацію пентоксифіліну та активного метаболіту I у плазмі крові (ризик виникнення побічних ефектів).

З іншими ксантинами

Спільне призначення з іншими ксантинами може призводити до надмірного нервового збудження.

У деяких пацієнтів при одночасному застосуванні пентоксифіліну та теофіліну відзначається збільшення концентрації теофіліну в плазмі крові.

З ципрофлоксацином

У деяких пацієнтів при одночасному застосуванні пентоксифіліну та ципрофлоксацину відзначається збільшення концентрації пентоксифіліну в плазмі крові.

З інгібіторами агрегації тромбоцитів

При одночасному застосуванні пентоксифіліну з інгібіторами агрегації тромбоцитів (клопідогрел, ептифібатид, тирофібан, епопростенол, ілопрост, абциксимаб, анагрелід, НПЗП [крім селективних інгібіторів циклооксигенази-2], ацетити дипіридамол) можливий розвиток потенційної адитивної дії, що збільшує ризик розвитку кровотечі. Тому через ризик розвитку кровотечі слід з обережністю застосовувати пентоксифілін одночасно з переліченими вище інгібіторами агрегації тромбоцитів.

Особливі вказівки:

Лікування слід проводити під контролем артеріального тиску.

Пацієнти з вираженими порушеннями функції нирок при прийомі пентоксифіліну потребують особливо ретельного лікарського спостереження. у пацієнтів виникають крововилив у сітківку ока, то препарат негайно скасовують.

У пацієнтів з цукровим діабетом, які приймають гіпоглікемічні засоби, призначення у великих дозах може спричинити гіпоглікемію (потрібна корекція дози).

При призначенні одночасно з антикоагулянтами необхідно ретельно стежити за показниками системи згортання крові.

У пацієнтів, які нещодавно перенесли оперативне втручання, необхідний систематичний контроль рівня гемоглобіну та гематокриту.

У людей похилого віку може знадобитися зменшення дози (підвищення біодоступності та зниження швидкості виведення).

Пацієнтам з низьким та нестабільним артеріальним тиском необхідно зменшити дозу пентоксифіліну.

Куріння може знижувати терапевтичну ефективність препарату.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами:

Враховуючи можливі побічні ефекти (наприклад, запаморочення), слід бути обережними при керуванні транспортними засобами та заняттях потенційно небезпечними видами діяльності.

Форма випуску/дозування:

Таблетки кишковорозчинні, покриті плівковою оболонкою, 100 мг.

Упаковка:

По 10 таблеток у контурну коміркову упаковку або по 60 таблеток у полімерний флакон.

По 6, 12 контурних осередкових упаковок або по 1 полімерному флакону разом з інструкцією по застосуванню в пачку з картону.

Умови зберігання:

При температурі не вище 30 °C.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Термін придатності:

Не застосовувати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.

Умови відпустки

Виробник

Акціонерне товариство "Фармпроект" (АТ "Фармпроект"), 192236, м. Санкт-Петербург, вул. Софійська, 14, літ. А, Росія

Власник реєстраційного посвідчення/організація, яка приймає претензії споживачів:

Пентоксифіллін таблетки - Фармпроект - ціна, наявність в аптеках Вказана ціна, за якою можна купити Пентоксифіллін таблетки - Фармпроект в Москві. Точну ціну у Вашому місті Ви отримаєте після переходу в службу онлайн замовлення ліків:

Пентоксифілін таблетки: інструкція із застосування.

1 таблетка містить: діючу речовину – пентоксифілін – 100 мг; допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль картопляний, стеаринова кислота, акрил-з (у тому числі сополімер метакрилової кислоти з етилакрилатом, тальк, триетилцитрат, натрію лаурилсульфат, натрію карбонат, кремнію діоксид колоїдний безводний), титану.

Опис

Показання до застосування

- Порушення периферичного кровообігу (наприклад, «переміжна кульгавість» на тлі облітеруючого ендартеріїту, облітеруючого атеросклерозу, діабетичної ангіопатії);

- трофічні порушення (наприклад, трофічні виразки нижніх кінцівок);

- симптоматичне лікування хронічного нейросенсорного когнітивного дефіциту в осіб похилого віку (наслідки інфаркту мозку, дисциркуляторна енцефалопатія), за винятком хвороби Альцгеймера та інших видів деменції;

- порушення кровообігу в сітківці та судинній оболонці ока;

- отосклероз, дегенеративні зміни на тлі патології судин внутрішнього вуха та зниження слуху.

Протипоказання

Підвищена чутливість до пентоксифіліну та інших похідних ксантину; гострий інфаркт міокарда; порфірія, масивна кровотеча, геморагічний інсульт, крововилив у сітківку ока, підвищений ризик кровотечі, виразкова хвороба шлунка та/або дванадцятипалої кишки, геморагічний діатез вагітність, період лактації, дитячий вік до 18 років.

Спосіб застосування та дози

Всередину. Таблетки, вкриті кишковорозчинною оболонкою, ковтають повністю, запиваючи невеликою кількістю води. Добову дозу ділять на 3 прийоми. Початкова доза – 600 мг на добу.У міру покращення стану дозу можна зменшити до 300 мг на добу.

У пацієнтів з порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну нижче 30 мл/хв) необхідна корекція дози (50-70% середньої терапевтичної дози) залежно від індивідуальної переносимості та функції нирок.

У пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки потрібне зниження дози в залежності від тяжкості захворювання та індивідуальної переносимості.

Побічна дія

З боку нервової системи: головний біль, запаморочення; тривожність, парестезії, тремор, внутрішньочерепний крововилив; порушення сну; судоми, асептичний менінгіт у пацієнтів з факторами ризику (системний червоний вовчак, системні захворювання сполучної тканини).

З боку шкірних покривів та підшкірно-жирової клітковини: гіперемія шкіри обличчя, "припливи" крові до шкіри обличчя та верхньої частини грудної клітки, набряки, підвищена ламкість нігтів.

З боку травної системи: сухість у роті, зниження апетиту, нудота, блювання, підвищення внутрішньочеревного тиску, діарея, атонія кишечника, загострення холециститу, холестатичний гепатит, рідко – шлунково-кишкові кровотечі.

З боку органів чуття: порушення зору, худоби, кон'юнктивіт, крововилив у сітківку ока, відшарування сітківки.

З боку серцево-судинної системи: тахікардія, аритмія, кардіалгія, прогрес стенокардії, зниження артеріального тиску.

З боку органів кровотворення та системи гемостазу: тромбоцитопенія, лейкопенія, панцитопенія, гіпофібриногенемія; кровотечі із судин шкіри, слизових оболонок, шлунка, кишечника, дуже рідко: тромбоцитопенічна пурпура з летальним кінцем, апластична анемія.

Алергічні реакції: свербіж, гіперемія шкіри, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок, епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона.

Лабораторні показники: підвищення активності «печінкових» трансаміназ (АЛТ, АСТ, ЛДГ) та лужної фосфатази.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Пентоксифілін може посилювати дію лікарських засобів, що впливають на систему згортання крові (непрямі та прямі антикоагулянти, тромболітики, антиагреганти), антибіотиків (в т.ч. цефалоспоринів – цефамандолу, цефоперазону, цефотетану), вальпроєвої кислоти.

Циметидин підвищує ризик небажаних ефектів пентоксифіліну.

Спільне призначення пентоксифіліну з кофеїном та теофіліном може призводити до надмірного нервового збудження.

Особливості застосування

Лікування слід проводити під контролем артеріального тиску.

У хворих на цукровий діабет, які приймають гіпоглікемічні препарати, призначення у великих дозах може спричинити виражену гіпоглікемію (потрібна корекція дози).

При призначенні одночасно з антикоагулянтами необхідно ретельно стежити за показниками системи згортання крові.

У пацієнтів, які нещодавно перенесли оперативне втручання, необхідний систематичний контроль гемоглобіну і гематокриту.

Доза, що застосовується, повинна бути зменшена у хворих з низьким і нестабільним артеріальним тиском.

У людей похилого віку може знадобитися зменшення дози (підвищення біодоступності та зниження швидкості виведення).

Необхідне ретельне лікарське спостереження при призначенні лікарського засобу пацієнтам з порушеннями ритму серця, вираженим атеросклерозом, а також пацієнтам, які перенесли оперативне втручання.

Пацієнтам із системним червоним вовчаком (ВКВ) та іншими системними захворюваннями сполучної тканини пентоксифілін повинен призначатися тільки після оцінки співвідношення користь/ризик у кожному випадку.

Безпека та ефективність пентоксифіліну у дітей вивчені недостатньо.

Куріння може знижувати терапевтичну ефективність препарату.

Вплив на здатність керувати автотранспортом і роботу з механізмами, що рухаються.

При прийомі лікарського засобу можливі запаморочення, зниження артеріального тиску, порушення зору. У період лікування необхідно дотримуватись обережності при керуванні автотранспортом та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.

Запобіжні заходи

З обережністю слід застосовувати при нестійкому артеріальному тиску (схильність до гіпотензії), хронічній серцевій недостатності, після нещодавно перенесених оперативних втручань, при печінковій та/або нирковій недостатності.