Як відновити нормальну мікрофлору кишечника

Дисбактеріоз у гастроентерології не відноситься до розряду окремих захворювань. Подібне порушення сприймається як наслідок тих чи інших патологій організму загалом. Сучасних рішень, як відновити мікрофлору кишечника, в медицині достатньо, але головне завдання полягає в суто індивідуальному підході до кожного клінічного випадку.

Будь-які кількісні та якісні зміни у складі кишкової мікрофлори по ланцюговій реакції негайно викликають нові і нові проблеми. За відсутності грамотного та своєчасного лікування такі порушення виходять за межі проблем, що стосуються лише травного тракту, та провокують збої у роботі багатьох інших життєво важливих органів.

Що мається на увазі під мікрофлорою кишечника?

Наш кишечник заселений безліччю живих мікроорганізмів. У процесі своєї активної взаємодії вони забезпечують повноцінну і безперебійну роботу всього травного тракту. У сукупності вони утворюють кишкову мікрофлору. Важко уявити, але в нормі їхня кількість становить майже 50 трильйонів, а загальна вага часом сягає 3 кг.

Ці бактерії настільки численні, що кількість офіційно визнаних вже перевищує 500 видів. У цей час у кишечнику благополучно існує ще маса остаточно не вивчених мікроорганізмів.

Діагноз – дисбактеріоз

Коли людина здорова, у відсотковому співвідношенні лише 1% бактерій зі 100 у кишечнику носить умовно-патогенний характер. Це дріжджоподібний грибок, клостридії, всілякі стафілококи та ін. Інші 99% складаються з лакто- та біфідобактерій, ентерококів, аеробів та кишкової палички.

Щодо останньої, її користь різко переходить на шкоду, як тільки цей вид бактерій проникає до інших органів. У цьому випадку кишкова паличка викликає цілу низку серйозних інфекційних захворювань травного тракту та сечостатевої системи.

Якщо таке кількісне співвідношення змінюється і патогенні бактерії починають розмножуватися, значно перевищуючи допустимий 1%, а корисні мікроорганізми різко скорочуються у своїй чисельності, подібне порушення балансу і називається в медицині дисбактеріозом.

12 найпоширеніших причин розвитку дисбактеріозу

1. Перенесене оперативне втручання органів травлення.
2. Тривалий прийом проносних та гормональних препаратів; у процесі лікування онкологічних захворювань – цитостатичних засобів.
3. Акліматизація та збій звичного біоритму.
4. Зловживання солодкою та жирною їжею.
5. Одноманітні дієти та голодування.
6. Ослаблений імунітет та захворювання ендокринної системи.
7. Нестабільний психічний стан із затяжними депресіями та частими стресами.
8. Несприятлива екологічна ситуація.
9. Систематичні фізичні перевтоми.
10. Куріння та вживання алкогольних напоїв.
11. Самостійне проведення різноманітних очисних методик.
12. Вроджена аномалія кишківника; наявність гельмінтів.

Перш ніж говорити про симптоматику цього стану, слід зазначити, що прояви кишкового дисбактеріозу є досить специфічними. Нерідко ті чи інші загальні клінічні ознаки можуть виявитися симптомами зовсім іншої патології.

Тому, виявивши у себе збіги по ряду представлених пунктів, не поспішайте ставити собі діагноз самостійно.

Загальні клінічні ознаки кишкового дисбактеріозу

Підтвердити або спростувати дисбактеріоз можна лише за допомогою лабораторної діагностики. Але навіть у цьому випадку немає якихось єдиних суворих показників. Абсолютно у кожної людини під нормою маються на увазі суто індивідуальні кількісні та якісні параметри у співвідношенні бактерій.

Основні ознаки такі:

• підвищена стомлюваність та поганий апетит;
• надмірне газоутворення;
• нудота та стійкий неприємний присмак у ротовій порожнині;
• діарея, запори або їх чергування;
• біль у черевній порожнині;
• зайва пітливість;
• неприємний запах із рота;
• відрижка та печія;
• свербіж та печіння в задньому проході;
• всі ознаки авітамінозу: ламкість нігтів та волосся, потріскані губи та суха шкіра;
• харчова алергія та відповідні шкірні висипання;
• головний біль і підвищена температура тіла.

Перед тим як зробити якісь категоричні висновки, не забувайте враховувати, що близько 90 % від загальної кількості пацієнтів, у яких давно прогресує дисбактеріоз, крім запорів чи діареї, взагалі не відчувають жодного дискомфорту. Цей факт є ще одним вагомим приводом провести лабораторний аналіз калу на дисбактеріоз і не займатися марним самолікуванням.

Сучасні та результативні способи лікування

Ефективність лікування дисбалансу в мікрофлорі завжди залежить насамперед від справжніх причин його появи, а також від ступеня тяжкості та стадії захворювання. Це визначить професійний гастроентеролог, і результати обстеження суттєво вплинуть на вибір способу лікування та правильний вибір препаратів. Сам процес досить тривалий і у запущених випадках може тривати кілька місяців.

Медикаментозне лікування

Лікування медичними препаратами має на меті відновити мікрофлору кишечника, відкоригувати імунітет і повністю усунути симптоми порушення. Кожен засіб містить різні групи бактерій і, відповідно, різний вплив. Тому в більшості випадків терапія відбувається комплексно, а максимально вдалим поєднанням будуть такі лікарські групи.

1. Бактеріофаги. Вірус, що проникає в клітину і розчиняє її.
2. Антибіотики. Підбираються з урахуванням ступеня чутливості конкретних мікроорганізмів цей препарат.
3. Кишкові антисептики (Ніфуроксазід, Ципрофлоксацин, Фуразолідон та ін.).
4. Імуномодулятори (Ехінацея, Дібазол).
5. Полівітаміни (Мультітабс, Декамевіт та ін.).
6. Пробіотики та пребіотики.
7. Рослинні антисептики (Хлорофіліпт).

При виборі препарату окрему увагу варто звернути на форму випуску. У ряді випадків матиме принципове значення прийом у вигляді таблетки, порошку або капсули.

Лікування пробіотиками та пребіотиками

Пробіотики та пребіотики – дві кардинально різні категорії препаратів, які суттєво відрізняються за своєю суттю, але при цьому виконують одне й те саме завдання: відновлення функцій кишечника та створення всіх сприятливих умов для нормалізації мікрофлори.

Пробіотик містить живі лакто- та біфідобактерії, різні комбінації дріжджів та молочнокислі бактерії. При лікуванні дисбактеріозу основна користь цієї категорії полягає в наступному:

• зміцнює слизовий шар кишечника, який є основною перепоною для хвороботворних бактерій;
• зупиняє зростання патогенних мікроорганізмів та протистоїть їх прикріпленню до стінок кишечника;
• стимулює імунітет, забезпечує стійкість антитіл до вірусів;
• виробляє вітамін для повноцінного метаболізму;
• знищує токсини, що виділяються патогенними мікроорганізмами.

У певних випадках пробіотики можуть бути протипоказані людям похилого віку, а також здатні пригнічувати дію деяких ліків. При всій уявній невинності цієї групи препаратів не нехтуйте консультацією свого лікаря.

Пребіотики є органічні вуглеводи, які безпосередньо впливають на прискорене зростання, розвиток корисних бактерій кишечника. До категорії входять харчові волокна, лактоза, інулін, лактулоза та фруктосахариди.

Лікувальна дія полягає в наступному:

• підвищують кислотність у кишковому середовищі, тим самим протидіючи розвитку шкідливих бактерій;
• нейтралізують згубний вплив антибіотиків;
• збільшують кількість калових мас, стимулюючи роботу кишківника;
• значно знижують концентрацію кортизолу у крові;
• усувають здуття та газоутворення;
• знижують апетит;
• на початкових етапах блокують розвиток злоякісних пухлин у товстому кишечнику;
• виводять токсини, солі важких металів та інші отруйні речовини;
• сприяють прискореному виходу слизу зі стінок шлунка;
• утримують у межах норми кислотно-лужний баланс.

З найбільш популярних пребіотиків можна відзначити Лактусан, Дюфалак, Лізалак, сироп Піковіт, ДіРезен, Прослабін, Хілак Форте, Лактофільтрум та Гудлак.

Лікування симбіотиками

У процесі лікування симбіотики призначаються, коли потрібно отримати максимальну ефективність у гранично стислий термін. Це препарати, які у певній комбінації поєднують одночасно пробіотики з пребіотиками та надають потужний сприятливий вплив на мікрофлору.

Лікувальний ефект здійснюється таким чином:

• виробляють фолієву кислоту, вітамін К, піридоксин та ніацин;
• нормалізують рівень холестерину;
• максимально активізують імунітет;
• забезпечують стійкий захист від канцерогенів, токсинів, радіації та антибіотиків;
• нормалізують перистальтику кишківника;
• знищують хвороботворні бактерії;
• приводять до норми баланс кишкової мікрофлори.

Незважаючи на схожі дії з пробіотиками, позитивний результат від лікування зберігається набагато довше.

Найпопулярніші симбіотики у фармакології - Бактеріобаланс, Симбіолакт, Біфідін, Лінекс, Полібактерін, Трилакт, Біфіформ та ін.

Роль ферментів при дисбактеріозі

Допомога ферментів у процесі лікування стає необхідною при ускладненнях у травленні. Яскравими симптомами є метеоризм, відрижка, сильна печія. Використовуються ферменти як тваринного, і рослинного походження. Перші при цьому значно ефективніші через те, що їх склад ідентичний ферментам, які виробляє людський організм.

Але при лікуванні ферментами особливо важливо наголосити на початковій причині дисбактеріозу. Вибраний препарат повинен бути оптимальним варіантом впливу на уражений орган, що спровокував дисбаланс у мікрофлорі кишечника. Позитивний результат виявляється у нормалізації роботи шлунка, підшлункової залози та відновлення кишечника.

Найчастіше призначається Панкреатин, Фестал, Креон, Мезім.

Особливості харчування

Без дотримання певного режиму харчування говорити про вдалий результат лікування не доводиться. Про переїдання на ніч, автоматичне заковтування їжі на ходу найкраще забути. Виключенню підлягає все жирне, гостре, і навіть алкоголь.

Раціон необхідно максимально збагатити живими біфідо- та лактобактеріями, рослинною клітковиною та білками. Принципово важливим стає дробове харчування у встановлений час.Цукор рекомендується замінювати медом.

Вживання максимально корисних продуктів

1. Різні відварені крупи на воді.
2. Кисломолочні продукти.
3. Свіжі фруктові соки та овочеві пюре.
4. Трав'яний чай, мінеральна вода без газу.
5. Знежирена риба та м'ясо на пару.
6. Свіжі зелені.

Продукти, що підлягають повному виключенню

1. Часник, редиска, цибуля.
2. Гострі приправи та спеції.
3. Домашні соління.
4. Кондитерська та домашня випічка.
5. Гриби.
6. Консерви та копченості.
7. Цілісне молоко та морозиво.
8. Кулінарні жири та майонез.

Індивідуальна дієта призначається тільки на основі кожного клінічного випадку, залежно від стадії захворювання та першопричини патології, за якою пішов дисбактеріоз.

Народні засоби лікування

Застосування народних засобів жодною мірою не повинно замінювати традиційне медикаментозне лікування і може бути доречним лише як додаткова терапія. Деякі рекомендації суперечливі та пропонують вживання заборонених медиками та дієтологами продуктів. Тому без додаткової консультації з фахівцем і, тим більше, як самолікування сліпо дотримуватися цих порад все ж таки не варто.

Розглянемо основні рекомендовані народні засоби докладніше.

1. Прополіс, мед і чайний гриб як антисептики.
2. Трав'яні збори (м'ята, ромашка аптечна, меліса, листя малини та чорної смородини, суниця, евкаліпт та листя сенни).
3. Відвар з вільхових шишок та кореня змійовика.
4. Лікарський збір із квіток ромашки, плодів черемхи, кмину та листя чорниці.
5. Суміш із перемеленого насіння соняшника, гарбуза та ядерців волоського горіха.
6. Часникова настоянка на кефірі чи кислому молоці.
7. Компоти з журавлини, малини, чорниці та брусниці.
8. Настоянки ромашки, календули та деревію.
9. Як в'яжуча дія при частих діареях допомагають кірочки граната, відвар кори дуба, ягоди черемхи.

Це найпоширеніші способи, але інших народних засобів, які часто використовують для боротьби з дисбактеріозом, залишається безліч. Ефективність частини їх одні пацієнти нерідко ставлять під питання, тоді як інші відчайдушно розхвалюють ті самі рецепти. Тому так важливо ставити акцент все ж таки на загальновідомих лікарських препаратах, що довели свою результативність.

Очищення кишечника

Симбіотики та пребіотики викликають загибель шкідливих мікроорганізмів, унаслідок чого кишечник заповнюється токсичними продуктами розпаду цих бактерій. Їхнє скупчення неприпустимо і очисні процедури для кишечника стають не просто корисними, а й необхідними.

Найчастіше для цього застосовують клізми або різні трав'яні настої, але при цьому з висновком отруйних токсинів також чудово справляються:

• активоване вугілля;
• магнію сульфат;
• їжа, збагачена рослинною клітковиною;
• харчова сода;
• йогурти чи кефір;
• рицинова олія;
• мінеральна вода без газу.

Профілактика порушення кишкової мікрофлори

Як профілактичні заходи щодо запобігання дисбактеріозу мається на увазі цілий комплекс, який вимагає і дотримання режиму раціонального харчування, і прийому певних медикаментів, і навіть кардинальної зміни звичного способу життя.

Найдоступніші та найлегші з них полягають у наступному:

• обов'язкові перерви під час сидячої роботи;
• піша ходьба протягом щонайменше 30 хвилин на добу;
• систематичні процедури загартовування;
• якщо не спостерігається загострення кишечника – бажано щоденне вживання ягід, фруктів та свіжих овочів;
• у звичне меню повинні увійти рослинні жири, кисломолочні продукти, м'ясо та риба лише у відвареному вигляді;
• медикаментозна профілактика з прийомом пробіотиків, пребіотиків та симбіотиків;
• всіляко уникати психологічних стресів та перенапруг.

Можливі несприятливі наслідки

Тривале ігнорування проблеми та відсутність належного лікування можуть призвести до цілої низки згубних наслідків для всього організму. Настає момент, коли пошкоджена мікрофлора повністю блокує засвоєння вітамінів і корисних речовин з їжі, що надходить.

Як правило, у більшості таких запущених випадків це призводить до таких порушень.

1. Екзема.
2. Стійкі тяжкі алергічні реакції.
3. Бронхіальна астма.
4. Систематичні болючі запори.
5. Прогресує розвиток склерозу.
6. З'являються ознаки артриту.
7. У дорослих пацієнтів виникають передумови для доброякісних та злоякісних пухлин.
8. Практично завжди виникає себорея, алопеція та акне.
9. Анемія та диспепсія.
10. Розвиток рахітоподібного стану через вкрай низьку всмоктування вітаміну D, заліза та кальцію.
11. Непрохідність кишечника та виразкові коліти.
12. Цукровий діабет.

Точна діагностика та вжиті заходи на ранніх стадіях дозволяють прогнозувати лише успішний результат лікування. Адекватна терапія, свідоме ставлення та здоровий спосіб життя пацієнта до існуючої проблеми практично завжди гарантують 100% лікування протягом найближчих 2 місяців.