наявність поживних речовин яйцеклітини
Характерною рисою яйцеклітини є наявність у ній запасних поживних речовину виді жовтка, необхідних для розвитку нового організму, наявність особливого поверхневого шару цитоплазми і спеціальних оболонок, що вкривають яйцеклітину.14 квіт. 2023 р.
Що містить запас поживних речовин?
За допомогою насіння розмножуються усі квіткові рослини. Насіння містить усе необхідне для розвитку нової рослини. Головна частина насіння — зародок, який є зачатком нової рослини. Для того, щоб зародок міг розвиватися, у насінині (в ендоспермі або сім'ядолях) міститься запас поживних речовин.
Що містить яйцеклітина?
Яйцеклітини — жіночі статеві клітини. Це нерухливі клітини кулясті клітини розміром приблизно 200 мкм. Жіночі гамети містять у цитоплазмі велику кількість поживних речовин, дуже багато мітохондрій, рибосом, сильно розвинуту ендоплазматичну сітку.
запаси поживних речовин яйцеклітини ... May 6, 2018 · Запаси поживних речовин: в яйцеклітині локалізуються в жовтку. В сперматозоїдах локалізуються в тілі у вигляді мітохондріальнох спіралі. Пояснення: …Сперматозоїд
Сперматозоїд (від дав.-гр. σπέρμα , р.в. дав.-гр. σπέρματος — насіння, дав.-гр. ζωή — життя і дав.-гр. εἴδος — вид) або живчик [1] — чоловіча гамета, зазвичай рухома, тваринних та рослинних організмів. Рух сперматозоїда відбувається переважно за допомогою джгутика або амебоїдно (наприклад, деякі ракоподібні).
Довжина сперматозоїда у більшості організмів становить від 10 мкм до 80 мкм. Середня довжина сперматозоїда людини — 55 мкм. Головка при цьому складає ~5 мкм в довжину, ~3,5 мкм в ширину та ~2,5 мкм у висоту, тіло та хвостик — відповідно ~4,5 та ~45 мкм в довжину.
Застосовується термін щодо видів, у яких статевим процесом є оогамія. Процес розвитку сперматозоїдів називається сперматогенезом. Сперматозоїди рослин називають антерозоїдами, або сперміями.
Зміст
Сперматозоїди рослин [ ред. | ред. код ]
Будова [ ред. | ред. код ]
Оскільки запліднення проходить не у рідкому середовищі, у більшості покритонасінних спермії позбавлені джгутиків та не здатні до активного руху. Сперматозоїд, що має два чи багато джгутиків є у деяких грибів, бурих та зелених водоростей, плаунів, хвощів, папоротей, мохів та деяких голонасінних. Власне сперматозоїди мають дрібні розміри та позбавлені целюлюзної оболонки (за винятком Сагових, у яких вони досягають до 300 мкм у діаметрі), морфологічно різняться від тваринних сперматозоїдів. В цілому джгутиконосний сперматозоїд має наступну будову: головка, проміжна частина та хвіст. Ядро велике, кількість цитоплазми невелика. Джгутик може бути різної довжини та з виростами (ретронемами або мастигонемами) чи без них, займати переднє, заднє або обидва положення.
Сперматогенез [ ред. | ред. код ]
Утворення та дозрівання сперматозоїдів у рослин відбувається у спеціалізованих органах — антеридіях. У водоростей (окрім Харових), наприклад, ці органи є одноклітинними. У Червоних водоростей, наприклад, спермацій, що позбавлений джгутика, утворюється у сперматангії.
Запліднення [ ред. | ред. код ]
Запліднення у деяких голонасінних рослин та водоростей відбувається у водному середовищі. При цьому жіноча статева клітина виділяє певні хімічні речовини, що принаджують спермації.
Сперматозоїди тварин [ ред. | ред. код ]
Будова [ ред. | ред. код ]
У більшості організмів довжина сперматозоїда становить від 10 мкм до 800 мкм, у деяких ракоподібних може досягати і 8000 мкм [ джерело? ] . Найбільші за розміром серед усіх живих організмів сперматозоїди мають дрозофіли. Так, у Drosophila bifurca довжина сперматозоїдів досягає 5,8 см, що у 20 разів перевищує довжину тіла самих комах. [2]
Сперматозоїди у тварин містяться у біологічній рідині, що називається спермою. Типовий тваринний сперматозоїд складається з головки, шийки, тіла (або проміжної частини) та хвоста.
Головка містить гаплоїдне ядро, що містить спадкову інформацію, при цьому під час сперматогенезу гістони, зв'язані з ДНК, заміщуються на протаміни, [3] акросома (спереду від ядра та зразу під плазматичною мембраною), яка містить ферменти для руйнування оболонки яйцеклітини. У шийці знаходиться базальне тіло джгутика, має мітохондрії. Тіло сформоване так званою мітохондріальною спіраллю — комплексом, який складають мітохондрії, хвіст безпосередньо сформований щільними білковими фібрилами та фібрилярним футляром. У комах головка сперматозоїда сильно видовжена, іноді спірально закручена та без помітного виділення тіла переходить у довгий хвіст (джгутик). Переважно цей хвіст займає заднє положення.
Сперматогенез [ ред. | ред. код ]
У людини та вищих хребетних тварин утворення чоловічих гамет здійснюється у чоловічій статевій залозі — яєчку (у звивистих сім'яних канальцях) та включає 4 послідовні фази: розмноження, ріст, дозрівання та формування. Процес утворення одного сперматозоїда у людини триває приблизно 74 доби [4] .
- Розмноження проходить шляхом ряду мейотичних поділів, після якого майбутня гамета (сперматида) отримує гаплоїдний набір хромосом;
- Ріст, дозрівання та формування проходить в епітелії звивистих сім'яних канальців.
Запліднення [ ред. | ред. код ]
Після введення сперматозоїдів до статевих шляхів самиці, вони можуть рухатись, використовуючи джгутик, зі швидкістю до 3-4 мм за хвилину.
Для запліднення яйцеклітини достатньо однієї чоловічої гамети (моноспермія). Разом з тим можливі випадки одночасного запліднення кількома гаметами (поліспермія), наприклад, у птахів. Після проникнення головки сперматозоїда відбувається блокування оболонки яйцеклітини до проникнення інших чоловічих гамет.
У людини приблизно через 1-2 години після статевого акту з еякуляцією перші сперматозоїди досягають ампулярної частини фаллопієвої труби (тієї частини, де відбувається запліднення).
Перебувати та зберігати здатність до запліднення у статевих шляхах самки сперматозоїди можуть від 2 до 7 діб [ джерело? ] .
Див. також [ ред. | ред. код ]
Примітки [ ред. | ред. код ]
- ↑Живчик // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑[[https://web.archive.org/web/20160612155818/http://www.nature.com/nature/journal/v533/n7604/abs/nature18005.html Архівовано12 червня 2016 у Wayback Machine.] How sexual selection can drive the evolution of costly sperm ornamentation // Nature. 533, 535—538] (англ.) Цит. за: http://elementy.ru/novosti_nauki/432760/Polovoy_otbor_sdelal_spermatozoidy_drozofil_samymi_dlinnymi_v_mire[Архівовано 5 червня 2016 у Wayback Machine.] Статевий добір зробив сперматозоїди дрозофіл найдовшими у світі // Elementy.ru/ (рос.)
- ↑ Blanco, Mélina; Cocquet, Julie (2019). Genetic Factors Affecting Sperm Chromatin Structure. Advances in Experimental Medicine and Biology1166. с. 1–28. ISSN0065-2598. PMID31301043. doi:10.1007/978-3-030-21664-1_1 . Процитовано 27 лютого 2020 .
- ↑ The cycle of the seminiferous epithelium in humans: a need to revisit?. J Androl29 (5): 469–487. 2008. PMID18497337. doi:10.2164/jandrol.107.004655.
Посилання [ ред. | ред. код ]
Література [ ред. | ред. код ]
- Гистология, цитология и эмбриология: Учебник/ под ред. Ю. И. Афанасьева, С. Л. Кузнецова, Н. А. Юриной. — 6-е изд., перераб. и доп. — М.: Медицина, 2004. — 768 с. (рос.)
- Токин Б. П. Общая эмбриология: Учеб. для биол. спец. ун-тов. — 4-е изд. — М.: Высш. шк., 1987. — 480 с. (рос.)
| Це незавершена стаття з біології розвитку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її . |