Що містить яйцеклітина?

Яйцеклітини — жіночі статеві клітини. Це нерухливі клітини кулясті клітини розміром приблизно 200 мкм. Жіночі гамети містять у цитоплазмі велику кількість поживних речовин, дуже багато мітохондрій, рибосом, сильно розвинуту ендоплазматичну сітку.

Чому яйцеклітина ссавців менша за яйцеклітину птахів?

- Розміри яйцеклітин залежать від кількості запасних поживних речовин в їх цитоплазмі. Так у ссавців, зародки яких отримують поживні речовини через плаценту, розміри яйцеклітин менші (50-180 мкм, у людини - від 90 мкм до 0,2 мм), у птахів і акул - більші (африканський страус – довжина яйця 15 см і до 2 кг.

Яка кількість яйцеклітин?

Жінки, на відміну від чоловіків народжуються з усіма яйцеклітинами і втрачають їх протягом життя. На момент менархе у дівчинки міститься 270000-400000 примордіальних фолікулів. В середньому за весь репродуктивний період у жінок відбувається 400-500 овуляцій.

Будова і утворення статевих клітин

Мета уроку: Освітня:сформувати поняття про будову і розвиток статевих клітин організму людини; порівняти будову сперматозоїда і яйцеклітини. Розвиваюча: розвивати вміння порівнювати, робити висновки. Виховна: виховувати бережливе ставлення до процесу життя організмів у природі.

Вчитель біології Запорізького НВК №60 Гордієнко Ю.В. Особливості будови статевих клітин. Запліднення

Мета уроку: Мета уроку: Освітня:сформувати поняття про будову і розвиток статевих клітин організму людини; порівняти будову сперматозоїда і яйцеклітини. Розвиваюча: розвивати вміння порівнювати, робити висновки. Виховна: виховувати бережливе ставлення до процесу життя організмів у природі.

ББудова сперматозоїда Вперше сперматозоїди були описані голландцем Антоні ван Левенгуком в 1677 році. За повідомленням самого Левенгука про «насіннєвих звірів» (так назвав їх Левенгук) йому повідомив його друг, студент-медик Іоганн Гам . Мікроскоп Левенгука

Будова сперматозоїдани Чоловічі статеві клітини хребетних — сперматозоїди — зазвичай дуже малі й рухливі. Типові сперматозоїди мають головку, шийку і хвіст. Сперматозоїди плацентарних ссавців мають мікроскопічні розміри — 10-80 мкм.

Будова сперматозоїда Сперматозоїд має коротку головку, в якій міститься ядро та особлива органела — акросома. Вона допомагає розчиняти оболонку яйцеклітини, тому що містить спеціальні ферменти. За головкою розміщується шийка, яка плавно переходить в хвостик, або джгутик. Джгутик з мітохондріями забезпечує активний рух сперматозоїдів в насінній рідині.Всі частини сперматозоїда вкриті плазматичною мембраною. Головна функція сперматозоїдів — запліднення нерухомої яйцеклітини.

Види сперматозоїдівоїдів 1 - кролика; 2 - щура; 3 - морської свинки: 4 - людини; 5 - десятиногого рака; 6 - павука; 7 - жука; 8 - хвоша; 9 - мохів; 10 - папоротей.

Яйцеклітина Ооци́т (також овоци́т, від грец. ōуn — яйце, грец. kэtos — клітина), яйцекліти́на, — жіноча статева клітина (гамета).

Історія відкриття На початку 19 сторіччя Маттіас Шлейден та Теодор Шванн встановили, що як сперматозоїд так і яйцеклітина — обидві ці клітини необхідні та рівнозначні для формування зародка. Цьому твердженню сприяла вперше встановлена під мікроскопом наявність яйцеклітини ссавців, зроблена Карлом фон Бером.

ББудова яйцеклітини Жіночі статеві клітини хребетних (яйцеклітини) нерухливі та, як правило, більш від сперматозоїдів. У більшості ссавців розміри яйцеклітин становлять 50-180 мкм. У людини діаметр яйцеклітини 90 мкм. Яйцеклітина має ядро та цитоплазму. Зазвичай вони мають кулясту або овальну форму й різну будову оболонок. Характерною рисою яйцеклітини є наявність у ній запасних поживних речовину виді жовтка, необхідних для розвитку нового організму, наявність особливого поверхневого шару цитоплазми і спеціальних оболонок, що вкривають яйцеклітину.

Полярна зона Променевий вінець Прозора мембрана Жовткова мембрана Овоплазма Ядро Будова яйцеклітини

Яйцеклітина курки 1. Жовток 2. Білкова оболонка 3. Зародковий диск 4.Рідкий білок 5. Щільний білок 6. Халази 7. Підшкаралупна оболонка внутрішня 8. Повітряна камера 9. Підшкаралупна оболонка зовнішня 10. Шкаралупа

Оболонки яйцеклітини Первинна - власне мембрана яйцеклітини Вторинна – продукт фолікулярних клітин Третинна – продукт яйцеводів, особливо виражена у птахів

Гаметогенез Процес утворення статевих клітин називають гаметогенезом. Гамети утворюються у статевих залозах або спеціалізованих клітинах. У тварин це сім’яники та яєчники. Гаметогенез відбувається послідовно у трьох зонах і закінчується дозріванням гамет. Розрізняють сперматогенез (процес утворення чоловічих статевих клітин) та овогенез (процес утворення жіночих статевих клітин).

Овогенез – формування жіночих гамет Сперматогенез – утворення чоловічих гамет Гаметогенез

Додаток 1 Сперматозоїд Яйцеклітина Яйцеклітина

Сперматозоїд

Сперматозоїд (від дав.-гр. σπέρμα , р.в. дав.-гр. σπέρματος — насіння, дав.-гр. ζωή — життя і дав.-гр. εἴδος — вид) або живчик [1] — чоловіча гамета, зазвичай рухома, тваринних та рослинних організмів. Рух сперматозоїда відбувається переважно за допомогою джгутика або амебоїдно (наприклад, деякі ракоподібні).

Довжина сперматозоїда у більшості організмів становить від 10 мкм до 80 мкм. Середня довжина сперматозоїда людини — 55 мкм. Головка при цьому складає ~5 мкм в довжину, ~3,5 мкм в ширину та ~2,5 мкм у висоту, тіло та хвостик — відповідно ~4,5 та ~45 мкм в довжину.

Застосовується термін щодо видів, у яких статевим процесом є оогамія. Процес розвитку сперматозоїдів називається сперматогенезом. Сперматозоїди рослин називають антерозоїдами, або сперміями.

Зміст

Сперматозоїди рослин [ ред. | ред. код ]

Будова [ ред. | ред. код ]

Оскільки запліднення проходить не у рідкому середовищі, у більшості покритонасінних спермії позбавлені джгутиків та не здатні до активного руху. Сперматозоїд, що має два чи багато джгутиків є у деяких грибів, бурих та зелених водоростей, плаунів, хвощів, папоротей, мохів та деяких голонасінних. Власне сперматозоїди мають дрібні розміри та позбавлені целюлюзної оболонки (за винятком Сагових, у яких вони досягають до 300 мкм у діаметрі), морфологічно різняться від тваринних сперматозоїдів. В цілому джгутиконосний сперматозоїд має наступну будову: головка, проміжна частина та хвіст. Ядро велике, кількість цитоплазми невелика. Джгутик може бути різної довжини та з виростами (ретронемами або мастигонемами) чи без них, займати переднє, заднє або обидва положення.

Сперматогенез [ ред. | ред. код ]

Утворення та дозрівання сперматозоїдів у рослин відбувається у спеціалізованих органах — антеридіях. У водоростей (окрім Харових), наприклад, ці органи є одноклітинними. У Червоних водоростей, наприклад, спермацій, що позбавлений джгутика, утворюється у сперматангії.

Запліднення [ ред. | ред. код ]

Запліднення у деяких голонасінних рослин та водоростей відбувається у водному середовищі. При цьому жіноча статева клітина виділяє певні хімічні речовини, що принаджують спермації.

Сперматозоїди тварин [ ред. | ред. код ]

Будова [ ред. | ред. код ]

У більшості організмів довжина сперматозоїда становить від 10 мкм до 800 мкм, у деяких ракоподібних може досягати і 8000 мкм [ джерело? ] . Найбільші за розміром серед усіх живих організмів сперматозоїди мають дрозофіли. Так, у Drosophila bifurca довжина сперматозоїдів досягає 5,8 см, що у 20 разів перевищує довжину тіла самих комах. [2]

Сперматозоїди у тварин містяться у біологічній рідині, що називається спермою. Типовий тваринний сперматозоїд складається з головки, шийки, тіла (або проміжної частини) та хвоста.

Головка містить гаплоїдне ядро, що містить спадкову інформацію, при цьому під час сперматогенезу гістони, зв'язані з ДНК, заміщуються на протаміни, [3] акросома (спереду від ядра та зразу під плазматичною мембраною), яка містить ферменти для руйнування оболонки яйцеклітини. У шийці знаходиться базальне тіло джгутика, має мітохондрії. Тіло сформоване так званою мітохондріальною спіраллю — комплексом, який складають мітохондрії, хвіст безпосередньо сформований щільними білковими фібрилами та фібрилярним футляром. У комах головка сперматозоїда сильно видовжена, іноді спірально закручена та без помітного виділення тіла переходить у довгий хвіст (джгутик). Переважно цей хвіст займає заднє положення.

Сперматогенез [ ред. | ред. код ]

У людини та вищих хребетних тварин утворення чоловічих гамет здійснюється у чоловічій статевій залозі — яєчку (у звивистих сім'яних канальцях) та включає 4 послідовні фази: розмноження, ріст, дозрівання та формування. Процес утворення одного сперматозоїда у людини триває приблизно 74 доби [4] .

• Розмноження проходить шляхом ряду мейотичних поділів, після якого майбутня гамета (сперматида) отримує гаплоїдний набір хромосом;
• Ріст, дозрівання та формування проходить в епітелії звивистих сім'яних канальців.

Запліднення [ ред. | ред. код ]

Після введення сперматозоїдів до статевих шляхів самиці, вони можуть рухатись, використовуючи джгутик, зі швидкістю до 3-4 мм за хвилину.

Для запліднення яйцеклітини достатньо однієї чоловічої гамети (моноспермія). Разом з тим можливі випадки одночасного запліднення кількома гаметами (поліспермія), наприклад, у птахів. Після проникнення головки сперматозоїда відбувається блокування оболонки яйцеклітини до проникнення інших чоловічих гамет.

У людини приблизно через 1-2 години після статевого акту з еякуляцією перші сперматозоїди досягають ампулярної частини фаллопієвої труби (тієї частини, де відбувається запліднення).

Перебувати та зберігати здатність до запліднення у статевих шляхах самки сперматозоїди можуть від 2 до 7 діб [ джерело? ] .

Див. також [ ред. | ред. код ]

Примітки [ ред. | ред. код ]

1. ↑Живчик // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
2. ↑[[https://web.archive.org/web/20160612155818/http://www.nature.com/nature/journal/v533/n7604/abs/nature18005.html Архівовано12 червня 2016 у Wayback Machine.] How sexual selection can drive the evolution of costly sperm ornamentation // Nature. 533, 535—538] (англ.) Цит. за: http://elementy.ru/novosti_nauki/432760/Polovoy_otbor_sdelal_spermatozoidy_drozofil_samymi_dlinnymi_v_mire[Архівовано 5 червня 2016 у Wayback Machine.] Статевий добір зробив сперматозоїди дрозофіл найдовшими у світі // Elementy.ru/ (рос.)
3. ↑ Blanco, Mélina; Cocquet, Julie (2019). Genetic Factors Affecting Sperm Chromatin Structure. Advances in Experimental Medicine and Biology1166. с. 1–28. ISSN0065-2598. PMID31301043. doi:10.1007/978-3-030-21664-1_1 . Процитовано 27 лютого 2020 .
4. ↑ The cycle of the seminiferous epithelium in humans: a need to revisit?. J Androl29 (5): 469–487. 2008. PMID18497337. doi:10.2164/jandrol.107.004655.

Посилання [ ред. | ред. код ]

Література [ ред. | ред. код ]

• Гистология, цитология и эмбриология: Учебник/ под ред. Ю. И. Афанасьева, С. Л. Кузнецова, Н. А. Юриной. — 6-е изд., перераб. и доп. — М.: Медицина, 2004. — 768 с. (рос.)

• Токин Б. П. Общая эмбриология: Учеб. для биол. спец. ун-тов. — 4-е изд. — М.: Высш. шк., 1987. — 480 с. (рос.)