надлишок калію в організмі людини

надлишок калію в організмі людини

Надлишок калію в організмі людини

Гіперкаліємія – ​тобто підвищення концентрації іонів калію в сироватці крові до ≥5,5 ммоль/л (норма 3,5-5,5 ммоль/л) – ​доволі поширена клінічна проблема, яка зазвичай є результатом порушення екскреції калію із сечею при гострій або хронічній хворобі нирок (ГХН, ХХН).14 трав. 2018 р.

Коли не вистачає калію в організмі?

Симптомами дефіциту калію є набряк, аритмія і м'язові спазми в основному під час тренувань або спекотної погоди, а також нервозність і хронічна втома. Кеш

Що робити при гіперкаліємії?

У випадку появи електрокардіографічних ознак гіперкаліємії або порушень серцевого ритму → негайно введіть в/в 10–20 мл 10 % розчину глюконолактобіонату кальцію або кальцію хлориду (з особливою обережністю у пацієнтів, які лікуються серцевими глікозидами) З метою переміщення калію в клітини, введіть 20–40 мл 40 % ...

Яка норма калію в день?

Аналіз на Калій (K+) / Натрій (Na+): норма Норма Калію у крові становить 3,5-5,1 ммоль/л. Кеш

Які продукти містять калій - надлишок, недолік, властивості, … надлишок натрію, кальцію, цезію; надмірне бажання схуднути (нервова анорексія); строгі дієти для схуднення; опікова хвороба; спадкова хвороба муковісцидоз, яка пов’язана з ураженням бронхів, легенів, підшлункової залози, печінки, потових, …

Гіперкаліємія

Підвищення концентрації калію у сироватці >5,5 ммоль/л.

Класифікація гіперкаліємії: легка — 5,6–6,5 ммоль/л; помірна — 6,6–7,5 ммоль/л; тяжка >7,5 ммоль/л.

Причини (найчастіші виділені жирним шрифтом):

1) надмірне надходження калію у хворих зі зниженою видільною функцією нирок або з порушеним внутрішньоклітинним транспортом калію;

2) порушене виділення калію нирками — гостра або хронічна ниркова недостатність, недостатність альдостерону або ГК (вроджена або набута), гіпореніновий гіпоальдостеронізм (у хворих з діабетичною, вовчаковою, анальгетичною нефропатією або пов’язаною зі СНIД), резистентність ниркових канальців до альдостерону (псевдогіпоальдостеронізм I, II або III типу);

3) медикаментозна гіперкаліємія — інгібітори АПФ, блокатори рецепторів ангіотензину ІІ, блокатори рецепторів альдостерону (спіронолактон, еплеренон), інгібітори реніну, препарати калію, НПЗП, амілорид, тріамтерен, тріметоприм, циклоспорин, такролімус, гепарин, дигоксин;

4) надмірне вивільнення калію з клітин — рабдоміоліз, занадто швидке виведення з гіпотермії, синдром некрозу злоякісних пухлин, злоякісна гіпертермія, гіпермоляльність позаклітинної рідини (інсулінорезистентна гіперглікемія, введення манітолу), гіперкаліємічний періодичний параліч, метаболічний ацидоз, сепсис;

6) псевдогіперкаліємія (позасистемне вивільнення калію з еритроцитів) — гемоліз проби крові, тромбоцитоз (>900 000/мкл), лейкоцитоз (>70 000/мкл).

Найчастіше причиною є використання ЛЗ, які знижують виділення калію нирками (поєднання інгібіторів АПФ і спіронолактону, часто, додатково ARB і/або препарат калію) у пацієнтів з хронічним захворюванням нирок (найчастіше, діабетичною нефропатією).

КЛІНІЧНА КАРТИНА

Не існує постійної залежності між появою і посиленням клінічних симптомів та прогресуванням гіперкаліємії. Пацієнти, у яких повільно наростає концентрація К + у крові, зазвичай, не мають проявів, окрім високої гіперкаліємії (>7,0 ммоль/л).

Гіперкаліємія знижує потенціал спокою клітинних мембран, чим пригнічує виникнення та проведення імпульсів. Порушення функції міоцитів та нейроцитів проявляється гіпотонією або ураженням скелетних м’язів, пригніченням сухожильних рефлексів, порушеннями серцевого ритму (брадикардія, асистолія, фібриляція шлуночків), зменшенням об’єму серцевого викиду, змінами на ЕКГ →розд. 25.1.1, порушеннями чутливості (парестезії) та свідомості (спутаність).

У клінічній картині можуть переважати симптоми основного захворювання.

ДІАГНОСТИКА

TTKG >8 вказує на наявність альдостерону і нормальну реакцію дистальних канальців на даний гормон. TTKG

1. Намагайтесь ліквідувати причину гіперкаліємії.

2. Обмежте введення калію (фрукти, фруктові соки, рослинні продукти).

3. Здійснюйте моніторинг ЕКГ і життєвих функцій, а особливо, коли К + >6,3 ммоль/л.

4. У випадку появи електрокардіографічних ознак гіперкаліємії або порушень серцевого ритму → негайно введіть в/в 10–20 мл 10 % розчину глюконолактобіонату кальцію або кальцію хлориду (з особливою обережністю у пацієнтів, які лікуються серцевими глікозидами) З метою переміщення калію в клітини, введіть 20–40 мл 40 % розчину глюкози + 4–8 ОД інсуліну короткої дії (1 ОД інсуліну на 3 г введеної глюкози). При ацидозі додатково введіть 50 мл 8,4 % розчину NaHCO 3 . Тимчасове переміщення калію у клітини можна досягнути введенням β 2 -адреноміметика, напр., сальбутамолу у небулайзері 2,5 мг кожні 15 хв до дози 10–20 мг або 0,5 мг в/в.

5. Одночасно почніть лікування, спрямоване на виведення надмірної кількості калію з організму — варіанти:

1) петльовий діуретик у пацієнтів із збереженим діурезом, напр., фуросемід 20–40 мг в/в, дозу можна повторювати кожні 6–8 год. Втрату рідини внаслідок збільшеного діурезу компенсуйте інфузією 0,9 % NaCl.

2) сульфат полістирону п/о або п/р 30 г у 150 мл води або 10 % розчину глюкози. Діє як іонообмінник у ШКТ. Каліємія знижується на 0,5–1,0 ммоль/л протягом 4–6 год.

3) гемодіаліз (рідко перитонеальний діаліз) — у випадку життєвонебезпечної гіперкаліємії та у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю.

6. У хворих на цукровий діабет з гіпореніновим гіпоальдестеронізмом, у першу чергу, відмініть медикаменти з гіперкаліємічною дією (β-блокатори, інгібітори АПФ, ARB, блокатори мінералокортикостероїдних рецепторів, НПЗП). Якщо, незважаючи на відміну цих медикаментів, каліємія надалі >6,5 ммоль/л → призначте флудрокортизон п/о 0,05–0,2 мг/д. Намагайтесь утримувати каліємію у мехаж 5,8–6,3 ммоль/л.

7. У випадку підозри на недостатність наднирників, почніть введення ГК в/в →розд. 11.1.1.

Калій (K)

Калій (іони калію, К) - важливий хімічний елемент в нашому організмі, що є одним з основних його електролітів. Калій присутній в переважній більшості клітин нашого організму, будучи основним внутрішньоклітинним іоном.

Калій - один з елементів, що відповідають за нормальну роботу м'язів, проведення нервових імпульсів, а в комплексі з іншими електролітами він утримує нормальний кислотно-лужний баланс і регулює обмін води в організмі.

Навіть невеликі коливання калію в крові можуть свідчити про різноманітні приховані або явні патології.

Покази до призначення аналізу іонів калію в крові

З огляду на важливу роль калію в багатьох процесах, що протікають в нашому організмі, його рівень може змінюватися з огляду на безліч причин, а аналіз призначатися широким колом фахівців.

Покази до аналізу в гастроентерології:

  • блювота;
  • пронос;
  • мальабсорбція (порушення процесів всмоктування в кишечнику);
  • надлишок або брак калію в раціоні.

Покази до призначення в ендокринології:

  • цукровий діабет;
  • хвороба Аддісона;
  • синдром Іценко-Кушинга;
  • гіпо- та гіперальдостеронізм (альдостерон - гормон, який контролює виведення калію з організму з сечею);
  • синдром Барттера.

Покази в травматології та хірургії:

Показом до призначення в нефрології служить:

Крім того, рівень калію може вимірюватися при інфекційних захворюваннях, підвищеному тиску, гіпер- і гіпогідратації.

Нормальний рівень калію в крові

У позаклітинному просторі, в тому числі і в плазмі крові концентрація калію дуже мала (близько двох відсотків від загального вмісту калію в організмі). У здорових людей рівень калію в крові може коливатися в межах 3,5-5,5 ммоль/л. Вихід показника за вказані межі може викликати небезпечні для життя стану: шок, порушення ритму серцевих скорочень, дихальну недостатність.

Підвищений і знижений калій в крові: причини

Підвищений рівень калію називається гіперкалиємією, а знижений - гіпокаліємією. Гіперкаліємія може говорити про ниркову недостатність, цукровий діабет, травматичні ушкодження (калій виділяється внаслідок масової загибелі клітин), зневоднення, надлишок калію в раціоні.

Крім того його зростання провокує прийом бета-блокаторів, каптоприлу, калійзберігаючих діуретиків, протипухлинних та протизапальних препаратів (в тому числі і нестероїдних), гепарину, гістаміну і літію.

Знижений рівень калію може бути при втраті рідин, багатих електролітами (при проносі або блювоті), дефіциті калію в раціоні, синдромі Іценко-Кушинга, переохолодженні і дефіциті магнію. При цукровому діабеті також можливе зниження рівня калію, особливо після введення інсуліну.

Прийом кортикостероїдів, бета-агоністів, альфа-агоністів, антибіотиків і деяких протигрибкових препаратів також знижує рівень калію в сироватці крові.

Підготовка до обстеження

Точний результат можна отримати, дотримуючись скількох простих правил:

  • здавати аналіз натщесерце;
  • протягом півгодини перед забором крові не палити, уникати навантажень і стресів;
  • важливо не стискати кулак безпосередньо перед тим, як буде розпочато процес забору крові.

Матеріал дослідження: сироватка венозної крові.

Метод аналізу: іоноселектівний.

Час готовності: 1 робочий день.


Подібні статті

Останні статті

Категорії