бобові культури перелік
До групи зернових бобових культур відносяться горох, сочевиця, квасоля, чина, соя, нут, кормові боби, люпин, маш, арахіс, вігна. Всі вони належать до родини бобових (Fabaceae).
Що належить до зернобобових культур?
Зернобобові культури
- Горох
- Квасоля
- Боби
- Боби мунг (маш)
- Сочевиця
- Нут (турецький горох)
Чому бобові культури називають зернобобовими овочами?
Зернобобові культури — це рослини з родини бобових, які вирощують для отримання продовольчого та кормового зерна, збагаченого білком. Зернобобові культури (горох, квасоля, соя, сочевиця, чина, кормові боби, нут, люпин) відзначаються найвищим вмістом білка у насінні (від 25 до 50% і більше). Кеш
Чому в сівозміни варто включати представників родини бобових?
Велика цінність від бобових в сівозміні підвищується при активності бульбочкових бактерій, які закріплюються на коренеплодах рослин. Останні здатні продукувати органічні азотовмісні речовини.
Бобові — Вікіпедія Бобові (Fabaceae або Leguminosae) — родина дводольних роздільнопелюсткових рослин. Налічує понад 500 родів і близько 17 100 видів, поширених на всій земній кулі. Кормові боби — давня культура. Їх вирощували 6 тисяч років до нашої ери. Батьківщиною їх … See moreБобові (Метеликові)
Цю родину також називають Метеликові. Об'єднує вона майже двадцять тисяч трав'янистих рослин. Усередині родини три підродини, кілька триб і підтриб та понад дев'ятсот родів.
Характерною відмінністю бобових від інших рослин є їхня здатність зв'язувати атмосферний азот, тому багато представників цієї рослинної спільноти вирощують для рекультивації і сидерації земель.
Листя у метеликових зазвичай складне – трійчасте, пальчасте чи перисте, хоча є бобові і з простим листям. Симетричні не радіально, а двосторонньо квітки метеликових складаються з п'яти пелюсток, десяти тичинок, однієї маточки та п'яти чашолистків. Плід біб (не стручок), у якому зріє насіння. На відміну від стручка, у боба нема мембрани між стулками, і насіння в ньому розташоване саме на стулках, а не на перегородці, як у стручку.
Бобові культури, призначені в їжу (квасоля, горох, боби, нут, сочевиця, арахіс, соя), вирощують у промислових масштабах, як і кормові – вику, люцерну, люпин і конюшину. Є серед метеликових і декоративні культури – акація, мімоза, гліцинія, робінія.
Альбіція ленкоранська – дерево-піонер: чи можна виростити це дерево в нашому кліматі?

Альбіція ленкоранська, також відома як акація, є декоративним деревом, яке може бути успішно вирощене в нашому кліматі. Її красиве перисто-розсічене листя створює витончену тінь, а її жовтуваті квіти з довгими рожевими маточками роблять її ніби пухнастою. Це дерево цвіте з липня по жовтень і служить прекрасним джерелом нектару для бджіл. Альбіція ленкоранська була завезена в Європу у 18 столітті й успішно культивується тут. Вона переносить понижені температури до -15 ⁰C, але вимагає захищеного місця і достатньо сонячного світла. Розмножується вона насінням і швидко росте. Це дерево належить до родини Бобові.
Арахіс: вирощування на городі, сорти

Арахіс культурний (лат. Arachis hypogaea), або арахіс підземний, або земляний горіх – затребувана земляна культура, яка належить до роду Арахіс родини Бобові. З погляду ботаніки горіх арахіс є не горіхом, а бобовою травою. На батьківщині, в Південній Америці, арахіс мав цінність уже в ті часи, коли материк ще не було відкрито Колумбом. До Європи арахіс потрапив завдяки іспанським конкістадорам, а пізніше португальці завезли цю культуру до Африки, де поживні властивості арахісу і його здатність рости на мізерних ґрунтах було належно поціновано. А через деякий час работорговці завезли арахіс і в Північну Америку. У 30-х роках XVI століття португальські моряки завезли арахіс в Макао й Індію, а іспанські – на Філіппіни.
Буркун: вирощування в саду, властивості, види

Буркун (лат. Melilotus) – рід трав'янистих малолітників родини Бобові. Це цінні кормові та сидеральні рослини, які культивують понад 2000 років. Деякі види вирощують як лікарські рослини. У побуті буркун називають також сірозіллям і солодкою конюшиною. Виростають представники роду на луках, пустирях і покладах в Азії і Європі й мають своєрідний аромат.
Вігна: боби, які можуть здивувати

Вігна (Vigna), вона ж спаржева квасоля, або коров'ячий горох – однорічна трав'яниста квіткова рослина родини Бобові. Квасолею ця рослина не є, але перебуває з нею в близькій спорідненості. Найбільшого поширення набула вігна в тропічній Африці, звідки рослина й походить. Згодом вігну стали розводити в Азії, а пізніше й по всьому світу, але в промислових масштабах її культивують у Мексиці, Колумбії, Китаї, Японії та у відносно невеликих кількостях у США. Окремі підвиди вігни підходять для вирощування в середній смузі Росії.
Гліцинія (коротко про догляд)
Відео про вирощування гліцинії. Сьогодні ми поговоримо про розкішну гліцинію. Це якраз відповідь на питання тих садівників, які запитували про гліцинію, яка продається зараз у нас у садових центрах в коробочках. Зараз про все це поговоримо, і першим ділом про цю дивовижну гліцинію, яка не в себе на батьківщині так розкішно цвіте. Отже, що це за вид?
Гліцинія: вирощування в саду, види і сорти

Квіти гліцинія (від грец. Glicinia – «солодкий»), або вістерія (лат. Wisteria), належать до роду деревоподібних в'юнких рослин родини Бобові, які ростуть у субтропічних районах і привертають увагу своїми запашними, звисаючими ліловими суцвіттями. Латинську назву «вістерія» квітка гліцинія одержала на честь професора анатомії університету Пенсільванії Каспара Вістара. Відомо 9 видів роду гліцинія, але як садові культури вирощуються тільки гліцинія китайська і гліцинія японська, або рясноквітуча.
Горох: вирощування на городі, зберігання, сорти

Рослина горох (лат. Pisum) належить до роду трав'янистих рослин родини Бобові. Батьківщина гороху – Південно-Західна Азія, де його культивували з прадавніх часів. Зелений горох містить каротин (провітамін А), вітамін C, PP, вітаміни групи B, а також солі марганцю, фосфору, калію і заліза. Овоч горох є джерелом лізину, однією з найбільш дефіцитних амінокислот. У сучасній культурі вирощується три різновиди гороху: кормовий, зерновий та овочевий – однорічна самозапильна рослина, здатна швидко розвиватися.
Запашний горошок: вирощування в саду, види і сорти

Рослина запашний горошок (лат. Lathyrus odoratus) належить до роду Чина родини Бобові. Наукова назва рослини складається з двох слів, перше з яких перекладається як «дуже привабливий», а друге як «запашний». Деякі ботаніки стверджують, що ця квіткова трав'яниста рослина родом зі Східного Середземномор'я – її ареал поширюється від Сицилії на схід до острова Крит. Інші науковці вважають, що на Сицилію запашний горошок завезли конкістадори з Еквадору й Перу.
Квасоля: вирощування на городі, зберігання, сорти

Рослина квасоля (лат. Phaseolus) належить до типового роду родини Бобові, що налічує близько 90 видів, котрі ростуть у теплих районах обох півкуль. З грецької phaseolus перекладається як «човен», мабуть, тому, що боби квасолі обрисами нагадують човен. Іспанський чернець-францисканець і місіонер Бернардіно де Саагун, що жив і працював у Мексиці в XVI ст., у своєму опусі «Загальна історія справ Нової Іспанії» описував свідчення ацтеків про властивості квасолі і різноманітність її видів, оскільки батьківщиною цієї рослини є якраз Латинська Америка.
Конюшина лучна: вирощування в саду, властивості

Конюшина лучна (лат. Trifolium pratense), або конюшина червона, або трилисник, або кашка, є видом роду конюшина родини Бобові, що виростають на території Європи, Західної й Середньої Азії, а також Північної Африки. Родова назва перекладається як «трилисник». Легенда розповідає, що покровитель Ірландії святий Патрік зумів за допомогою листка конюшини вигнати змій із країни в море. Відтоді в Ірландії немає змій, а трилисник конюшини є символом цієї країни.
Люпин: посадка й догляд у саду, види і сорти

Городники використовують цю рослину як сидеральну культуру, що покращує структуру ґрунту і насичує його азотом і мікроелементами. А травники вирощують люпин для отримання лікарської сировини.
Американці маринують насіння багаторічного люпину і з задоволення їдять його як закуску. Не дарма друга назва цієї культури – "вовчі боби".
Люпин також переробляють у популярний корм для риб.
А з нашої статті ви дізнаєтеся, як прикрасити свій сад яскравими, ошатними суцвіттями люпину, використовуючи розсадний і безрассадний спосіб, як доглядати за цією рослиною протягом сезону і як захистити її від хвороб і шкідників.
Мімоза (Mimosa): догляд, фото, види

Мімоза (лат. Mimosa) належить до родини Мімозових і налічує залежно від джерела 300-450 видів рослин. Природна середа існування – субтропічна та тропічна Америка, Африка, Азія.
Рокитник (Цитіус, Cytisus): догляд, фото, види

Рокитник (лат. Cytisus) – рід рослин, що належить до родини Бобові і нараховує (залежно від джерела) 35-50 видів. Поширені в Центральній Європі і вздовж Середземного моря. Інші назви – Цітіус, Зіновать.
Рокитник: вирощування і догляд у саду

Рокитник (лат. Cytisus), або жарновець або саротамнус (лат. Cytisus) – рід листопадних і вічнозелених дерев та чагарників родини Бобові, які ростуть на супіщаних і піщаних ґрунтах Європи, Західної Азії та Північної Америки. За різними даними рід налічує від 30 до 70 видів. Наукова назва рокитника походить від топоніма острова, де його вперше було знайдено. У садовій культурі вирощуються близько 15 видів роду. Багато з них використовують у ландшафтному дизайні, декоруванні, а деякі – для зміцнення піщаних укосів.
Як боротися зі шкідниками квасолі

Щоб захистити квасолю від шкідників, важливо знати, як і коли потрібно з ними боротися. Адже іноді навіть найсильніші заходи можуть не надати потрібної дії, в той час як за інших обставин або в інший період часу вирішити питання можуть профілактичні заходи. Але ще важливіше вміти визначати, яка саме комаха паразитує на квасолі.
Нові, малопоширені та нетрадиційні бобові культури в Україні

Бобові культури ― важлива складова сівозміни та харчовий і кормовий ресурс. За останні десятиліття у вітчизняному рослинництві у видовому складі сегменту бобових відбувалися постійні зміни. Деякі культури з основних переходили в групу нішевих, а деякі, не вирощувані раніше, поступово набирали поширення. Загалом же в сімействі бобових є ще чимало «об’єктів», на які можна було б звернути увагу нашим аграріям.
Про деякі з таких перспективних культур розповів Джамал Рахметов , доктор сільськогосподарських наук, заступник директора з наукової роботи Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України, на IV Міжнародній конференції «Майбутнє бобових».



«Зміна клімату певною мірою сприяла тому, що деякі культури втрачають своє значення в агровиробництві, а деякі навпаки ― займають більші площі у сівозміні та підвищують обсяги виробництва. Скажімо, горох свого часу (десь у мої студентські роки) серед бобових був культурою №1. А наразі його площі упали, і в останні роки дуже знизилась рентабельність. Натомість сою у згадані часи взагалі не сприймали як вагому сільгоспкультуру. Зараз ― це одна з основних на вітчизняному ринку. Й у зв’язку з цим я хотів би звернути вашу увагу на те, що крім сої, нуту, гороху, є певні культури, які, можливо, сьогодні не настільки цінно актуальні для нас , але в контексті майбутнього вони мають право на існування та використання їхнього потенціалу», ― зауважив Джамал Рахметов.

Для початку ― деякі факти та цифри про бобові культури.
Родина бобових (Fabaceae) є другою за важливістю культурою після родини злакових (Poaceae). Зернобобові культури становлять 27% світового виробництва рослинництва і забезпечують 33% білка.
Динаміка посівних площ деяких бобових культур в Україні за останнє десятиліття:
Серед бобових найбільш поширені:
- соя ― в Китаї;
- квасоля, сочевиця, нут ― на Близькому Сході;
- арахіс, різні види вігни ― в Африці;
- соя та квасоля ― у Східній Азії;
- квасоля ― в Центральній та Південній Америці.



До Державного реєстру сортів рослин України внесено 308 сортів 7 видів зернобобових культур:
- Сої культурної ― 211
- Гороху посівного (зернового) ― 53
- Квасолі ― 19
- Нуту ― 15
- Сочевиці ― 7
- Чини посівної ― 2
- Гороху озимого ― 1
А також 185 сортів 21 виду кормових бобових культур; 90 сортів 6 видів овочевих та лікарських бобових культур.



З усього цього різноманіття Джамал Рахметов виділив декілька, які вважає досить перспективними й цікавими для вирощування в Україні.
Вігна
Рід Vígna налічує понад 150 видів. Їх вирощують у промислових масштабах у Мексиці, Колумбії, Китаї, Японії та у порівняно невеликих кількостях у США ― як овочеву, зернову, кормову та сидеральну рослину. Вігна містить до 25-28% білка, що складається з таких амінокислот, як лізин, триптофан, метіонін, цистин та інші. Вміст крохмалю становить близько 45-46%, є також вітаміни (тіамін, рибофлавін тощо), мінеральні солі, залізо, кальцій, калій, фосфор, йод.

Арахіс
Арахіс культурний, або земляний горіх (Arachis hypogaea) ― однорічна трав’яниста рослина. Арахісові боби їстівні і містять багато білків (25-37%), жирів (40-60%), вуглеводів (16-20%) та вітаміну В1. З арахісу виробляють цінну харчову олію, яку використовують у кондитерській, консервній, оліє-жировій промисловості. Стебла та листя арахісу ― хороший корм для великої рогатої худоби.
Урожайність з гектара ― 1,1-2,3 т/га бобів та 2,5-4,5 т/га сіна; в умовах поливу ― до 4,2 т/га бобів та 5,5 т/га сіна.
«Багато хто має типове уявлення про арахіс, знаючи лише один із його видів. Насправді їх є багато й різних. Деякі ― абсолютно відмінні від тих, які ми звикли споживати. Вважаю, що в Україні найближчі 5-10 років буде величезний розвиток в контексті використання потенціалу арахісу і введення його в культури», ― зауважив науковець.



Квасоля
Хоч квасоля ― начебто традиційна для України культура, але насправді її є дуже велике різноманіття форм і сортів. Вони істотно відрізняються за біологічними, морфологічними, екологічними особливостями, біохімічним складом та напрямами використання. Висота рослин квасолі різних сортів може сягати від 0,2 до 5 метрів. Вона є найбільш культивованим представником сімейства бобових.



Боби квасолі містять білки (25-35%), вуглеводи, азотисті речовини, флавоноїди, стероли та органічні кислоти, а також вітаміни В6, В5, В1, С.
Також, на думку експерта, варто розширити спектр вирощуваних бобових культур ― багаторічних трав.
«Вони є надзвичайно цінним екологічним фактором. Це безкоштовна мобілізація азоту, збагачення ґрунту, поліпшення його структури. Крім того, багато бобових трав ― чудові медоноси та кормова база не лише для бджіл, а й для інших комах-запилювачів. Зокрема, це еспарцет, астрагал, галега. Вони також можуть стати важливим компонентом органічного землеробства», ― наголошує Джамал Рахметов.
Астрагал
За словами науковця, ця культура має величезний потенціал як кормова, лікарська, медоносна й енергетична. Наприклад, надземна маса Astragalus galegiformis L. ( астрагал козлятниковидний , астрагал лучний , вовчий горошок луговий) у період бутонізації (за певного способу вирощування) містить: 3,1% зольних залишків, 9% цукрів, 18,6% сухої речовини. Середня врожайність надземної маси цього виду астрагалу 107 т/га.



А середня врожайність надземної маси Astragalus ponticus Pallas ( астрагал понтійський, астрагал причорноморський, астрагал понтичний, вовчий горошок понтійський) ― 52 т /га.

Галега (козлятник)
Представники роду Galega ― це і кормові культури, і лікарські, і медоносні. А ще вдалий варіант для поліпшення родючості ґрунту. За словами Джамала Рахметова, галега може залишати після себе у ґрунті від 400 до 600 кг азоту на рік. Наразі вітчизняні селекціонери уже створили декілька сортів кількох видів цієї культури. Зокрема, козлятника східного (Galega orientalis Lam.) зареєстровано сорти НБС-75, Ювілейний 35, Салют, Рябчик, Кавказький бранець. Козлятника лікарського (Galega officinalis L.) ― Гарант, Фламінго.
Оцінено також енергопотенціал використання соломи козлятника східного як сировини для виготовлення твердого палива: із зібраної з 1 гектара маси можна отримати 75,8 гігакалорій енергії.
«Додам також, що на найбільш еродованих ґрунтах ця культура на одному місці може вирощуватись протягом 10-15 років», ― зауважив експерт.
Також серед перспективних Джамал Рахметов назвав такі бобові трави, як гуньба блакитна ( Trigonella coerulea (Desr.), конюшина, чина широколиста та інші. І наприкінці науковець зазначив, що це ― величезний резерв і великий масив уже проведених селекційних робіт. Варто лише пильніше придивитись до цих напрацювань і подивитися на своє агровиробництво більш широко і з прицілом на майбутнє. Особливо в контексті сучасних кліматичних змін.
Алла Гусарова, SuperAgronom.com
Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Подібні статті
- ярі культури перелік
- озимі культури перелік
- кормові культури перелік
- Чому не засвоюються бобові
- Які пам'ятки культури були створені XIX
- Які культури відносяться до злакових
- Що стосується фонових видів фізичної культури
- Що робить вчитель з фізкультури