Анальгін

Анальгін – це болезаспокійливий ненаркотичний засіб. Виявляє аналгетичну, жарознижувальну та спазмолітичну дії.

Форма випуску та склад

Анальгін випускається у наступних лікарських формах:

• Плоскоциліндричні таблетки 500 мг білого або жовтуватого кольору з гірким смаком, по 10 штук у контурній комірковій або безкомірковій упаковці;
• Супозиторії для ректального застосування 100 мг по 5 штук у контурній упаковці;
• Розчин для ін'єкцій 25% та 50%, в ампулах по 1 мл або 2 мл;
• Розчин для внутрішньом'язового та внутрішньовенного введення 250 мг/мл та 500 мг/мл, в ампулах по 1 мл або 2 мл.

Активна речовина – метамізол натрію (анальгін).

• Цукор;
• Крохмаль картопляний;
• Тальк;
• Кальцію стеарат.

Показання для застосування.

Застосування Анальгін показано при больових синдромах різної етіології:

• Інфекційно-запальні процеси;
• Укуси комах – комарів, бджіл, оводів та інших;
• посттрансфузійних ускладненнях;
• Невралгіях;
• Міалгіях;
• Артралгіях;
• Жовчних кольках;
• Кишкових кольках;
• Ниркових кольках;
• травм;
• опіках;
• Декомпресійні хвороби;
• Оперезують лишаях;
• Орхіти;
• Радикуліти;
• Міозитах;
• Післяопераційні больові синдроми;
• головних болях;
• зубних болях;
• Альгодисменорея.

Протипоказання

Анальгін протипоказаний при:

• Гіперчутливість;
• Тривале зловживання етанолом;
• Агранулоцитоз;
• Інфекційної чи цитостатичної нейтропенії;
• Печінкової чи ниркової недостатності;
• Спадкову гемолітичну анемію, пов'язану з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази;
• Бронхіальну астму, індуковану прийомом ацетилсаліцилової кислоти, саліцилатів або іншими нестероїдними протизапальними препаратами;
• Анемії;
• Лейкопенії;
• Вагітності, особливо в І триместрі та в останні 6 тижнів;
• лактації.

Крім того, заборонено внутрішньовенне введення Анальгіна хворим із систолічним артеріальним тиском нижче 100 мм ртутного стовпа або з нестабільним кровообігом на фоні інфаркту міокарда, шоку, множинної травми.

В інструкції до Анальгіна зазначено, що його слід призначати з обережністю немовлятам до 3 місяців, а також пацієнтам із захворюваннями нирок – пієлонефритом та гломерулонефритом, у тому числі в анамнезі.

Спосіб застосування та дозування Анальгіну

Анальгін у таблетках приймають внутрішньо, 2-3 рази на день по 250-500 мг. Максимальна доза не повинна перевищувати 1 г за 1 прийом та 3 г за 1 день.

Разова доза для дітей віком з 2 років становить 50-100 мг, з 4 років – 100-200 мг, з 6 років – 200 мг, з 8 до 14 років – 250-300 мг 2-3 рази на день.

внутрішньом'язово або внутрішньовенно дорослим призначають по 250-500 мг 3 рази на день. Максимальна добова доза – 2 г.

Дитяче дозування розраховується за масою тіла та становить 5-10 мг/кг 2-3 рази на день. Дітям віком до 1 року Анальгін вводять лише внутрішньом'язово.

Розчин для ін'єкцій під час введення повинен мати температуру тіла. Більше 1 г слід вводити внутрішньовенно, у своїй слід забезпечити умови щодо протишокової терапії.

Внутрішньовенне введення Анальгіну, за інструкцією, необхідно проводити повільно, не швидше 1 мл/хв, у положенні лежачи та під контролем артеріального тиску, числа дихань та частоти серцевих скорочень. Ці запобіжні заходи пов'язані з тим, що висока швидкість ін'єкції є основною причиною різкого зниження артеріального тиску.

Доросла дозування при ректальному застосуванні становить 300, 650 і 1000 мг, а дитяча залежить від характеру захворювання та віку.Зокрема дітям від 6 місяців до 1 року призначають 100 мг, від 1 року – 200 мг, від 3 років – 200-400 мг, від 8 до 14 років – 200-600 мг. Після застосування Анальгіну в супозиторіях необхідно перебувати у ліжку.

Анальгіна

Анальгін може викликати такі побічні ефекти:

• Порушення функції нирок;
• Олігурію;
• Анурію;
• Інтерстиціальний нефрит;
• Протеїнурію;
• Фарбування сечі у червоний колір;
• Кропивницю (у тому числі на слизових оболонках носоглотки та кон'юнктиві);
• Ангіоневротичний набряк;
• токсичний епідермальний некроліз;
• Злоякісну ексудативну еритему;
• Бронхоспастичний синдром;
• анафілактичний шок;
• Агранулоцитоз;
• Лейкопенію;
• Тромбоцитопенію;
• Зниження артеріального тиску;
• Інфільтрати у місці внутрішньом'язового введення.

Передозування Анальгіна може супроводжуватись рядом симптомів:

• Нудотою;
• блювотою;
• Гастралгією;
• Олігурія;
• гіпотермією;
• Зниження артеріального тиску;
• Тахікардія;
• Задишкою;
• Шумом у вухах;
• Сонливістю;
• Маячністю;
• Порушенням свідомості;
• Гострим агранулоцитоз;
• Геморагічний синдром;
• Гострою нирковою та/або печінковою недостатністю;
• Судомами;
• Параліч дихальної мускулатури.

Лікування полягає у промиванні шлунка, призначенні активованого вугілля та сольових проносних, а також у проведенні форсованого діурезу та гемодіалізу. При розвитку судомного синдрому необхідне внутрішньовенне введення діазепаму та швидкодіючих барбітуратів.

Особливі вказівки

Непереносимість Анальгіну зустрічається рідко, але ризик виникнення анафілактичного шоку після внутрішньовенного введення препарату вищий, ніж після прийому таблеток.

При атопічній бронхіальній астмі та полінозі підвищується ймовірність виникнення алергічних реакцій.

До встановлення причин гострого болю у животі препарат використовувати неприпустимо.

За рахунок виділення метаболітів сеча може забарвитися у червоний колір (не має значення).

Для внутрішньом'язового введення слід використовувати довгу голку.

Аналоги Анальгіна

Метамізол натрію є речовиною таблеток Баралгін.

Аналогами Анальгіна є:

• Антипірин;
• Баралгетас;
• Квінталгін;
• Максіган;
• Пенталгін;
• Ревалгін;
• Спазмалгон;
• Темпалгін;
• Седальгін.

Терміни та умови зберігання

Зберігати у сухому темному місці. Берегти від дітей.

Термін придатності – 5 років.

Знайшли помилку у тексті? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.