Скільки німців загинуло у Другій світовій війні?

«Дорога редакція! У додатку до цього листа надсилаю Вам статтю з газети «Аргументи та факти, що викликала в мене питання, відповіді на які, я думаю, будуть цікавими і для інших радіослухачів. Скільки німців загинуло у роки Другої світової війни? Коли цю цифру було вперше оприлюднено? Чи уточнювалася вона останніми роками? Заздалегідь дякую Вам за відповіді на мої запитання!»

Я запросив до студії мого колегу Юхима Шумана.

У мене в руках лист від людини, яка перебуває у місцях позбавлення волі. Він просив не називати його прізвища в ефірі. Свої запитання Дмитро сформулював так:

«Чи можна людині, яка перебувала у місцях позбавлення волі, виїхати на постійне місце проживання до Німеччини і що для цього потрібно? Який стосунок буде до цієї людини в європейській країні?»

Шановний Дмитре, до Німеччини можна переселитися, згідно із законом про прийом переселенців – етнічних німців та по єврейській лінії, згідно із законом про прийом контингентних біженців. Якщо ви маєте відношення до однієї з цих двох категорій громадян, то можете через посольство Німеччини в Україні подати клопотання про надання Вам одного з цих статусів, згідно з якими Ви зможете переселитися до Німеччини. Зрозуміло, що процедура видачі Вам дозволу триватиме до п'яти років. Ваша судимість може негативно вплинути на ухвалення рішення німецькими чиновниками. Зазвичай людям, котрі відбували термін у місцях позбавлення волі, німецькі чиновники відмовляють у візі. Що стосується ставлення європейців до людей, які мали судимість, то щось конкретне сказати важко. Все залежить від самої людини, яка відбувала термін за той чи інший злочин.Якщо його поведінка не завдає шкоди оточуючим і не створює складнощів та проблем, то людей зазвичай минуле цієї людини не цікавить.

У мене в руках лист із рубрики «Розшукую близьких». Нам пише Світлана Михайлівна Вітрюк із Новояворівська Львівської області. За допомогою нашої радіостанції Світлана Михайлівна сподівається знайти подругу, яка переселилася до Німеччини. Ось цитата з листа:

«Можливо, що мій лист не за адресою, але ваша радіостанція – моя остання надія набути душевного спокою. Справа в тому, що я шукаю дуже близьку подругу. Просто неможливо повірити, що ось так можна загубитися, а потім мучитися та переживати. Її звуть Ірина Альбертівна Гольц, уродженка села Зелений чай Чкалівського району, Кокчетавської області республіки Казахстан. Народилася Ірина у 1961 році. У 1982 році закінчила Кустанайське медичне училище, вийшла заміж за Івана Шіца і незабаром поїхала за місцем проживання чоловіка - в Краснодарський край, Кропоткінський район. 1983 року в них народилася дочка Тоня. Ми постійно листувалися з Іриною, і я бувала в них у гостях. Після заміжжя я переїхала жити в Україну. Свого житла ми ще не мали, жили в орендованих квартирах, адреса часто змінювалась. У 1997 році, після зміни квартири, я одразу повідомила Ірину свою нову адресу. Незабаром у нас дуже серйозно захворів син. Після пережитого кошмару, коли я нарешті написала Ірині, то мій лист повернувся з позначкою: «Адресат вибув до Німеччини». Куди я тільки не зверталася, навіть двічі на адресу російської телепередачі «Жди меня», але досі у відповідь мовчання. Я розумію, що ви не займаєтеся пошуком людей, але, хто знає, може, Ірина чи хтось із її знайомих слухає ваші передачі та відгукнеться. Була б вам дуже вдячна за допомогу. З повагою Світлана Михайлівна Вітрюк».

Отже, дорогі слухачі в Німеччині, та й у країнах СНД, якщо хтось із вас знає, де може перебувати Ірина Альбертівна Гольц, чи, може, сама Ірина Альбертівна нас чує, прохання відгукнутися на адресу редакції. Мені залишається сподіватися, що через наш ефір близькі люди зможуть знайти один одного. Світлані Михайлівні Вітрюк раджу звернутися до служби розшуку Німецького Червоного Хреста. У листі (можна і російською мовою, співробітники цієї організації володіють і російською мовою) потрібно викласти суть проблеми, всі дані людини, що розшукується. Вам надішлють спеціальну пошукову анкету, а дані внесуть до інформаційного банку. У зв'язку з законом про захист приватної інформації в Німеччині, тільки служба пошуку Червоного Хреста може зв'язатися з людиною, що розшукується, і тільки з її дозволу повідомити Вам адресу розшукуваного. Адже різні випадки трапляються. Іноді люди не хочуть зберігати старі контакти. Причини цього різні. Отже, адреса служби пошуку Німецького Червоного Хреста: Bürgertelefon mit der Nummer 089/6807730 Chiemgaustr. 109 81549 München Адреса в Інтернеті: www.rotkreuz.de

А зараз ваша музична заявка. Юрій Ігнатюк із міста Рівного пише:

«Я великий шанувальник пісень «Модерн Токінг». Як склалася подальша доля учасників цієї групи – Дітера Болена та Томаса Андерса? Був би вам вдячний, якби ви включили до «Поштової скриньки» одну з їхніх пісень».

Шановний Юрію, гурт Modern Talking остаточно розпалася, Дітер Болен і Томас Андерс посварилися і здається, на все життя. Образили Томаса деякі пасажі у книзі Дітера Болена. Він звернувся до суду та виграв процес.

Тепер Дітер та Томас намагаються не переходити один одному дорогу. Ось так буває в житті. Можу Вас, шановний Юрію, якщо Ви засмутилися, заспокоїти композицією з останнього диска Modern Talking