Целебрекс

В 1 капсулі препарату міститься 200 мг діючої речовини целекоксибу.

Як допоміжні компоненти присутні: натрію кроскармелоза, повідон К30, натрію лаурилсульфат, моногідрат лактози і магнію стеарат.

Оболонка складається з діоксиду титану та желатину.

Форма випуску

Препарат випускається як желатинових капсул, вміст капсул має білий колір.

Фармакологічна дія

Целекоксиб пригнічує активність ЦОГ2 і трохи пригнічує ЦОГ1. Має протизапальну, жарознижувальну та болезаспокійливу дію, знижує ризик виникнення раку товстої кишки.

Застосування даного препарату набагато безпечніше, ніж застосування інших НПЗЗ, оскільки він практично не викликає ризик виникнення виразок гастродуаденальних, а також не порушує природні процеси, пов'язані з простагландинами класу Е1 в шлунку і кишечнику.

Фармакодинаміка та фармакокінетика

Препарат дуже добре всмоктується натще з травного тракту. Максимальна концентрація досягається через 2 або 3 години. Вживання жирної їжі сповільнює всмоктування препарату на 4:00. Виділяється на 99% через печінку, може проникати через гематоенцефалічний бар'єр.

Показання до застосування

Від чого пігулки Целебрекс? Показання до застосування ліків такі:

Протипоказання

Препарат не можна приймати при:

• стан після операції з аортокоронарного шунтування;
• алергічних реакціях на прийом Ацетилсаліцилової кислоти або інших НПЗЗ;
• непереносимості сульфаніламідів або компонентів препарату;
• періоді лактації;
• вагітності;
• важкої ниркової недостатності;
• важкої печінкової недостатності;
• тяжких цереброваскулярних хворобах;
• хвороби периферичних артерій;
• серцевої недостатності;
• шлунково-кишкових кровотечах;
• загостреною пептичній виразці;
• підвищену чутливість до компонентів препарату;
• віком до 18 років.

Побічні дії

• сплутаність свідомості;
• бульозні висипання, ангіоневротичний набряк;
• підвищення активності печінкових ферментів, перфорація кишечника, виразка стравоходу;
• виразкова хвороба дванадцятипалої кишки та шлунка;
• інфаркт міокарда, ішемічний інсульт, виникнення застійної серцевої недостатності.

Капсули Целебрекс, інструкція із застосування (Спосіб та дозування)

Згідно з інструкцією із застосування Целебрексу, препарат необхідно приймати по 200 мг двічі на добу. Необхідно підбирати мінімально ефективні дози та нетривалий курс лікування.

При сімейному аденоматозному поліпозі препарат приймається як додатковий засіб по 400 мг 2 рази на добу.

При гострому болю спочатку від 400 до 600 мг на добу, далі по 200 мг 2 рази на добу.

При анкілозуючий спондиліт – по 100 мг двічі на добу. Максимум – 400 мг на добу.

При ревматоїдний артрит - Від 200 до 400 мг на добу, дозу поділити на 2 прийоми. Максимальна доза – 800 мг на добу.

Якщо у пацієнта спостерігається зниження функції печінки, дозу необхідно зменшити в 2 рази.

Передозування

При передозуванні необхідно вжити заходів щодо виведення препарату та провести симптоматичну терапію.

Взаємодія

Не можна застосовувати цей препарат одночасно з іншими НПЗЗ, які не містять ацетилсаліцилову кислоту.

Оскільки ліки не впливають на антиагрегантний вплив ацетилсаліцилової кислоти, він не розглядається як її заміна для профілактики серцево-судинних хвороб.

При одночасному прийомі целекоксибу та літію відзначається підвищення концентрації другого у плазмі на 17 %.

Умови продажу

Препарат можна придбати лише за рецептом.

Умови зберігання

Зберігати ліки потрібно в сухому місці за температури від 15 до 30 °С.

Термін придатності

Термін придатності препарату становить 3 роки.

Целебрекс - інструкція із застосування

склад: (на 1 капсулу):
Активна речовина: целекоксиб – 100 або 200 мг.
Допоміжні речовини: лактози моногідрат, лаурилсульфат натрію, повідон К30, кроскармеллоза натрію і магнію стеарат; оболонка: титану діоксид, желатин. Чорнило для капсул 100 мг (чорнило блакитне SB-6018) містить: шеллак, етанол, ізопропанол, бутанол, пропіленгліколь, аміак водний, лак алюмінієвий блакитний FD&C Blue #2 на основі барвника індиготину (Е132). Чорнило для капсул 200 мг (чорнило жовте SB-3002) містять: шелак, етанол, ізопропанол, бутанол, пропіленгліколь, аміак водний, барвник заліза оксид жовтий (Е172).

Опис:
Капсула 100 мг: непрозора біла або майже біла, тверда желатинова капсула з білим маркуванням на блакитних смужках: «100» - на одній частині і «7767» - на іншій частині капсули.
Капсула 200 мг: непрозора біла або майже біла, тверда желатинова капсула з білим маркуванням на жовтих смужках: «200» - на одній частині і «7767» - на іншій частині капсули.
Вміст капсул: гранулят білого або майже білого кольору.

Фармакотерапевтична група: нестероїдний протизапальний препарат (НПЗЗ).
Код ATX М01АН01

Фармакологічні властивості
Фармакодинаміка
Целекоксиб має протизапальну, знеболювальну та жарознижувальну дію, блокуючи утворення запальних простагландинів (Pg) в основному за рахунок інгібування циклооксигенази-2 (ЦОГ-2). Індукція ЦОГ-2 відбувається у відповідь на запалення і призводить до синтезу та накопичення простагландинів, особливо простагландину Е₂, у своїй відбувається посилення проявів запалення (набряк і біль). У терапевтичних дозах у людини целекоксиб значимо не інгібує циклооксигеназу-1 (ЦОГ-1) і не впливає на простагландини, що синтезуються в результаті активації ЦОГ-1, а також не впливає на нормальні фізіологічні процеси, пов'язані з ЦОГ-1 і протікають в тканинах, і насамперед у тканинах шлунка, кишечнику та тромбоцитах.
Вплив на функцію нирок. Целекоксиб знижує виведення із сечею PgE₂ та 6-кето-PgF₁ (метаболіту простацикліну), але не впливає на сироватковий тромбоксан В₂ та виведення з сечею 11-дегідро-тромбоксану В₂, метаболіту тромбоксану (обидва - продукти ЦОГ-1) Целекоксиб не викликає зниження швидкості клубочкової фільтрації у пацієнтів похилого віку та осіб з хронічною нирковою недостатністю, транзиторно знижує виведення натрію. У пацієнтів з артритом спостерігається частота розвитку периферичних набряків, артеріальної гіпертензії та серцевої недостатності порівнянна з такою на тлі прийому неселективних інгібіторів ЦОГ, які мають інгібуючу активність щодо ЦОГ-1 і ЦОГ-2.

Фармакокінетика
Всмоктування. При прийомі натще целекоксиб добре всмоктується, досягаючи максимальної концентрації (Сmах) у плазмі приблизно через 2-3 години. Стах у плазмі після прийому 200 мг - 705 нг/мл. Абсолютна біодоступність не досліджувалася.Сmах, і площа під фармакокінетичною кривою "концентрація-час" (AUC) приблизно пропорційні прийнятій дозі в діапазоні доз до 200 мг 2 рази на добу; при застосуванні препарату у більш високих дозах ступінь підвищення Сmах та AUC відбувається менш пропорційно.
Вплив прийому їжі. Прийом целекоксибу разом з жирною їжею збільшує час досягнення Сmах приблизно на 1-2 години і підвищує повне всмоктування приблизно на 20%. Розподіл. Зв'язок із білками плазми не залежить від концентрації та становить близько 97%, целекоксиб не зв'язується з еритроцитами крові. Препарат проникає через гематоенцефалічний бар'єр.
Метаболізм. Целекоксиб метаболізується в печінці шляхом гідроксилювання, окислення та частково глюкуронування. Метаболізм здебільшого протікає за участю цитохрому Р450 CYP2C9. (Див. «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»). Метаболіти, які виявляються в крові, фармакологічно не активні щодо ЦОГ-1 та ЦОГ-2. Активність цитохрому Р450 CYP2C9 знижена в осіб із генетичним поліморфізмом, таким як гомозиготний за CYP2C9*3 поліморфізм, що веде до зменшення ефективності ензимів.
Виведення. Целекоксиб метаболізується у печінці, виводиться з калом та сечею у вигляді метаболітів (57% та 27%, відповідно), менше 3% прийнятої дози – у незміненому вигляді. При повторному застосуванні період напіввиведення становить 8-12 годин, а кліренс становить близько 500 мл/хв. При повторному застосуванні рівноважні концентрації у плазмі досягаються 5 днів. Варіабельність основних фармакокінетичних параметрів (AUC, Сmах, період напіввиведення) становить близько 30%. Середній обсяг розподілу у рівноважному стані дорівнює приблизно 400 л.

Особливі групи
Літні пацієнти. У пацієнтів старше 65 років відзначається збільшення в 1,5-2 рази середніх значень Cmах, AUC целекоксибу, що більшою мірою обумовлено зміною маси тіла, а не віком (у пацієнтів похилого віку, як правило, спостерігається нижча середня маса тіла, ніж в осіб молодшого віку, внаслідок чого вони за інших рівних умов досягаються вищі концентрації целекоксиба). З тієї ж причини у жінок похилого віку зазвичай відзначається більш висока концентрація препарату в плазмі, ніж у чоловіків похилого віку. Зазначені особливості фармакокінетики, як правило, не потребують корекції дози. Тим не менш, у літніх пацієнтів з масою тіла нижче 50 кг слід розпочинати лікування з найнижчої рекомендованої дози.
Раса. У представницької негроїдної раси AUC целекоксибу приблизно на 40% вище, ніж у європейців. Причини та клінічне значення цього факту не відомі, тому їх лікування рекомендується розпочинати з мінімальної рекомендованої дози.
Порушення функції печінки. Концентрації целекоксибу в плазмі у пацієнтів з легким ступенем печінкової недостатності (клас А Child-Pugh) незначно змінюються. У пацієнтів із печінковою недостатністю середньої тяжкості (клас В по Child-Pugh) концентрація целекоксибу в плазмі може збільшуватись майже в 2 рази.
Порушення функції нирок. У пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю зі швидкістю клубочкової фільтрації (СКФ)>65 мл/хв/1,73 м 2 і у пацієнтів із СКФ, що дорівнює 35-60 мл/хв/1,73 м 2 , фармакокінетика целекоксибу не змінюється. Не виявляється значного зв'язку між вмістом сироваткового креатиніну (або кліренсом креатиніну) та кліренсом целекоксибу.Передбачається, що наявність тяжкої ниркової недостатності не впливає на кліренс целекоксибу, оскільки основний шлях його виведення – перетворення в печінки на неактивні метаболіти.

Показання до застосування
Симптоматичне лікування остеоартрозу, ревматоїдного артриту та анкілозуючого спондиліту.
Больовий синдром (болі в спині, кістково-м'язові, післяопераційні та інші види болю).
Лікування первинної дисменореї.

Протипоказання
Підвищена чутливість до целекоксибу або до будь-якого іншого компонента препарату.
Відома підвищена чутливість до сульфонамідів.
Бронхіальна астма, кропив'янка або алергічні реакції після прийому ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів, включаючи інші інгібітори ЦОГ-2.
Стан після операції аорто-коронарного шунтування.
Виразка у стадії загострення або шлунково-кишкова кровотеча.
Запальні захворювання кишок.
Серцева недостатність (NYHA II-IV).
Клінічно підтверджена ішемічна хвороба серця, захворювання периферичних артерій та цереброваскулярні захворювання у вираженій стадії.
Вагітність та період лактації (див. «Застосування при вагітності та годуванні груддю»).
Тяжка печінкова та ниркова недостатність (немає досвіду застосування).
Вік до 18 років (немає досвіду застосування).

З обережністю
Целебрекс слід приймати з обережністю при наступних станах: захворювання шлунково-кишкового тракту (виразкова хвороба, кровотечі в анамнезі), наявність інфекції Helicobacter pylori;
сумісне використання з антикоагулятами (варфарин), антиагрегантами (ацетилсаліцилова кислота, клопідогрел), пероральними глюкокортикостероїдами (преднізолон), селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (циталопрам, флуоксетин, нароксетин, сертра); затримка рідини та набряки;
порушення функції печінки середнього ступеня тяжкості (див. «Особливі вказівки»); захворювання серцево-судинної системи (див. «Особливі вказівки»);
церебро-васкулярні захворювання; дисліпідемія/гіперліпідемія; цукровий діабет;
захворювання периферичних артерій; одночасне застосування з інгібіторами CYP2C9; тривале використання НПЗП; тяжкі соматичні захворювання.

Застосування при вагітності та годуванні груддю
Відсутні достатні дані щодо застосування целекоксибу у вагітних жінок. Потенційний ризик застосування Целебрексу під час вагітності не встановлений, але не може бути виключений. Целекоксиб, що відноситься до групи інгібіторів синтезу простагландинів, при прийомі під час вагітності, особливо у III триместрі, може викликати слабкість скорочень матки та передчасне закриття артеріальної протоки. Є обмежені дані у тому, що целекоксиб виділяється з грудним молоком. Беручи до уваги потенційну можливість розвитку побічних ефектів від целекоксибу у дитини, що вигодовується, слід оцінити доцільність продовження грудного вигодовування, враховуючи важливість прийому Целебрекса ® для матері.

Спосіб застосування та дози
Всередину, не розжовуючи, запиваючи водою, незалежно від їди.
Оскільки ризик можливих кардіоваскулярних ускладнень може зростати зі збільшенням дози та тривалості прийому Целебрексу, його слід призначати максимально короткими курсами та в найменших рекомендованих дозах. Максимальна рекомендована добова доза при тривалому прийомі – 400 мг.
Симптоматичне лікування остеоартрозу: Рекомендована доза становить 200 мг на добу за 1 або 2 прийоми. Відзначено безпеку прийому доз до 400 мг 2 рази на добу. Симптоматичне лікування ревматоїдного артриту Рекомендована доза становить 100 або 200 мг 2 рази на добу. Відзначено безпеку доз до 400 мг 2 рази на добу. Симптоматичне лікування анкілозуючого спондиліту: Рекомендована доза становить 200 мг на добу за 1 або 2 прийоми. 11 про призначення лікаря доза може бути збільшена до 400 мг на добу.
Лікування больового синдрому та первинної дисменореї: Рекомендована початкова доза становить 400 мг, з наступним, за необхідності, прийомом додаткової дози в 200 мг у перший день. У наступні дні рекомендована доза становить 200 мг двічі на добу, за потребою.
Літні пацієнти: Зазвичай корекція дози не потрібна. Однак у пацієнтів з масою тіла нижче 50 кг лікування краще розпочинати з найменшої рекомендованої дози.
Порушення функції печінки: У хворих з легким ступенем печінкової недостатності (клас А за класифікацією Чайлд-П'ю) корекції дози не потрібно, у разі наявності печінкової недостатності середнього ступеня тяжкості (клас А за класифікацією Чайлд-П'ю), лікування слід розпочинати з мінімальної рекомендованої дози .
Порушення функції нирок: У хворих з легкою та помірною нирковою недостатністю корекція дози не потрібна.Досвіду застосування препарату у хворих з тяжкою нирковою недостатністю немає (див. «Особливі вказівки»).
Одночасне застосування з флуконазолом : Пацієнтам, які приймають флуконазол (інгібітор CYP2C9), Целебрекс слід призначати в мінімальній рекомендованій дозі.

Побічні ефекти
Часто зустрічаються (> 1% і <10%)
Загальні: загострення алергічних захворювань, грипоподібний синдром, випадкові травми.
З боку серцево-судинної системи: периферичні набряки.
З боку шлунково-кишкового тракту: абдомінальний біль, діарея, диспепсія, метеоризм, захворювання зубів (постекстракційний альвеоліт).
З боку нервової системи: запаморочення, підвищення м'язового тонусу, безсоння.
З боку нирок та сечовидільної системи: інфекція сечових шляхів
З боку дихальної системи: бронхіт, кашель, фарингіт, риніт, синусит, інфекції верхніх дихальних шляхів.
З боку шкірних покривів: свербіж шкіри, висипання на шкірі.
Нечасто (> 0,1% та <1%)
З боку крові: анемія, екхімози, тромбоцитопенія.
З боку серцево-судинної системи: обтяження перебігу артеріальної гіпертензії, підвищення артеріального тиску, аритмія, «припливи», серцебиття, тахікардія.
З боку органів чуття: шум у вухах, розмивання зору.
З боку шлунково-кишкового тракту: блювання.
Психічний статус: неспокій, сонливість.
З боку шкірних покривів: алопеція, кропив'янка.
Рідко (> 0,01% та <0,1%)
З боку серцево-судинної системи: прояв застійної серцевої недостатності, ішемічний інсульт та інфаркт міокарда.
З боку шлунково-кишкового тракту: виразка шлунка та дванадцятипалої кишки, виразка стравоходу, перфорація кишечника, панкреатит.
З боку імунної системи: ангіоневротичний набряк, бульозні висипання.
З боку гепатобіліарної системи: підвищення активності "печінкових" ферментів
Психічний статус: сплутаність свідомості
Побічні ефекти, виявлені в постмаркетингових спостереженнях:
З боку імунної системи: анафілаксія.
Психічний статус: галюцинації.
З боку нервової системи: втрата смакових відчуттів, втрата нюху, асептичний менінгіт.
З боку судин: васкуліт.
З боку шлунково-кишкового тракту: шлунково-кишкові кровотечі
З боку гепатобіліарної системи: гепатит, печінкова недостатність (див. розділ «Особливі вказівки», «вплив на функцію печінки»).
З боку нирок та сечовидільної системи: гостра недостатність нирок (див. розділ «Особливі вказівки», «вплив на функцію нирок»), інтерстиціальний нефрит.
З боку шкірних покривів: реакції фоточутливості, лущення шкіри (включаючи багатоформну еритему та синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз, гострий генералізований екзантематозний пустульоз.
З боку репродуктивної системи: Порушення менструального циклу.

Передозування
Клінічний досвід передозування обмежений. Без клінічно значущих побічних ефектів застосовувалися одноразові до 1200 мг та багаторазові дози до 1200 мг на 2 прийоми на добу. При підозрі передозування необхідно забезпечити проведення відповідної підтримуючої терапії. Імовірно діаліз не є ефективним методом виведення препарату з крові через високий ступінь зв'язування препарату з білком.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами
Дослідження "in vitro" показали, що целекоксиб хоч і не є субстратом CYP2D6, але пригнічує його активність. Тому існує можливість лікарської взаємодії "in vivo" з препаратами, метаболізм яких пов'язаний з цитохромом CYP2D6.
Варфарин та інші антикоагулянти: при одночасному прийомі можливе збільшення протромбінового часу.
Флуконазол, кетоконазол: пацієнтам, які приймають флуконазол (інгібітор CYP2C9) целекоксиб слід призначати в найменшій рекомендованій дозі (див. «Дозування та спосіб застосування»), Кетоконазол (інгібітор CYP3A4) не має клінічно значущого ефекту на метаболізм целекоксибу.
Інгібітори АПФ/антагоністи ангіотензину II: інгібування синтезу простагландинів може знизити антигіпертензивний ефект інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ)/антагоністів ангіотензину II. Ця взаємодія повинна братися до уваги при призначенні целекоксибу разом з інгібіторами АПФ/антагоністами ангіотензину ІІ. Однак не було значної фармакодинамічної взаємодії з лізиноприлом щодо впливу на артеріальний тиск.
Діуретики: відомі раніше нестероїдні протизапальні засоби у деяких пацієнтів можуть знижувати натрійуретичний ефект фуросеміду та тіазидів за рахунок зниження ниркового синтезу простагландинів, це слід мати на увазі при призначенні целекоксибу.
Пероральні контрацептиви: не відзначалося клінічно значущого впливу на фармакокінетику контрацептивної комбінації (1 мг норетистерон/35 мкг етинілестрадіол).
Літій: відзначалося підвищення концентрації літію в плазмі приблизно на 17% при сумісному прийомі літію та целекоксибу.Пацієнти, які отримують терапію літієм, повинні бути під ретельним наглядом при призначенні або скасуванні целекоксибу.
Інші НПЗП: Слід уникати одночасного застосування целекоксибу та інших нестероїдних протизапальних засобів (що не містять ацетилсаліцилову кислоту).
Інші препарати: не відзначалося клінічно значущих взаємодій між целекоксибом та ангацидами (алюміній- і магній-вмісні препарати), омепразолом, метотрексатом, глібенкламідом, фенігоїном або толбутамідом.
Целекоксиб не впливає на антиагрегантну дію ацетилсаліцилової кислоти, тому його не можна розглядати як заміну ацетилсаліцилової кислоти, що призначається для профілактики серцево-судинних захворювань.

Особливі вказівки
Вплив на серцево-судинну систему. Целекоксиб, як і всі коксиби, може збільшувати ризик серйозних ускладнень з боку серцево-судинної системи, таких як тромбоутворення, інфаркт міокарда та інсульт, які можуть призвести до смерті. Ризик виникнення цих реакцій може зростати з тривалістю прийому препарату, а також у пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи. Щоб знизити ризик виникнення цих реакцій, у пацієнтів, які приймають Целебрекс ® , його слід призначати в найменших рекомендованих дозах і максимально короткими періодами (на розсуд лікаря). Лікар і пацієнт повинні мати на увазі можливість виникнення таких ускладнень навіть за відсутності раніше відомих кардіоваскулярних симптомів.
Пацієнти повинні бути поінформовані про ознаки та симптоми негативного впливу на серцево-судинну систему та про заходи, які слід вжити у разі їх виникнення.
Усі нестероїдні протизапальні засоби, у тому числі і целекоксиб, у пацієнтів з артеріальною гіпертензією повинні застосовуватися з обережністю. Спостереження за артеріальним тиском має здійснюватись на початку терапії целекоксибом, а також протягом курсу лікування.
Вплив на шлунково-кишковий тракт. У хворих, які приймали целекоксиб, спостерігалися вкрай рідкісні випадки перфорації, виразки та кровотечі зі шлунково-кишкового тракту. Ризик розвитку цих ускладнень при лікуванні НПЗП найбільш високий у людей похилого віку, хворих з серцево-судинними захворюваннями, пацієнтів одночасно отримують ацетилсаліцилову кислоту, і хворих з такими захворюваннями шлунково-кишкового тракту як виразка, кровотеча в стадії загострення та в анамнезі. Більшість спонтанних повідомлень про серйозні побічні ефекти на шлунково-кишковий тракт належали до літніх та ослаблених пацієнтів.
Спільне використання з варфарином та іншими антикоагулянтами. Повідомлялося про серйозні (деякі були фатальними) кровотечі у пацієнтів, які отримували супутнє лікування варфарином або аналогічними засобами. Оскільки повідомлялося про збільшення протромбінового часу, то після початку лікування Целебрексом або зміни його дози має контролюватись антикоагулянтна активність.
Затримка рідини та набряки. Як і при застосуванні інших лікарських засобів, що гальмують синтез простагландинів, у ряду пацієнтів, які приймають Целебрекс ® , можуть відзначатися затримка рідини та набряки, тому слід бути обережними при призначенні даного препарату пацієнтам зі станами, що спричиняють або погіршуються через затримку рідини.Пацієнти із серцевою недостатністю в анамнезі або артеріальною гіпертензією мають бути під ретельним наглядом.
Вплив на функцію нирок. Целебрекс слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з порушенням функції нирок. Функція нирок у таких пацієнтів має ретельно контролюватись.
Слід бути обережними при призначенні терапії Целебрексом ® пацієнтам з дегідратацією. У таких випадках доцільно спочатку провести регідратацію, а потім розпочинати терапію Целебрексом.
Вплив на функцію печінки. Целебрекс слід застосовувати з обережністю при лікуванні пацієнтів з печінковою недостатністю середньої тяжкості та призначати у найменшій рекомендованій дозі.
У деяких випадках спостерігалися тяжкі реакції з боку печінки, включаючи фулмінантний гепатит (іноді з летальним кінцем), некроз печінки (іноді з летальним кінцем або необхідністю трансплантації печінки). Більшість цих реакцій розвивалися через 1 місяць після початку прийому целекоксиба.
Пацієнти з симптомами та/або ознаками порушення функції печінки, або ті пацієнти, у яких виявлено порушення функції печінки лабораторними методами, повинні бути під ретельним наглядом щодо розвитку більш тяжких реакцій з боку печінки під час лікування Целебрексом.
Анафілактичні реакції. При прийомі Целебрексу були зареєстровані випадки анафілактичних реакцій.
Целебрекс ® , враховуючи жарознижувальну дію, може знизити діагностичну значущість такого симптому, як лихоманка, та вплинути на діагностику інфекції.
Серйозні реакції з боку шкірних покривів. Надзвичайно рідко при прийомі целекоксибу відзначалися серйозні реакції з боку шкірних покривів, такі як ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона, і токсичний епідермальний некроліз, деякі з них були фатальними. Більш високий ризик появи таких реакцій у пацієнтів на початку терапії, у більшості зазначених випадків такі реакції починалися першого місяця терапії. Слід припинити прийом Целебрексу при появі висипу на шкірі, змін на слизових оболонках або інших ознак гіперчутливості.

Вплив на здатність водіння автомобіля та керування механізмами
Вплив целекоксибу на здатність водіння автомобіля та управління механізмами не досліджувався.
Однак ґрунтуючись на фармакодинамічних властивостях та загальному профілі безпеки, є малоймовірним, що Целебрекс ® надає такий вплив.

Форма випуску:
Капсули по 100 мг і 200 мг, по 10 капсул у блістері (контурна коміркова упаковка) з ПВХ/алюмінієвої фольги, по 1,2,3,4,5 або 10 блістерів з інструкцією із застосування в картонній пачці.

Умови зберігання:
У сухому місці за температури від 15 до 30°С.
Зберігати у місцях, недоступних для дітей.

Термін придатності:
3 роки.
Не використовувати після закінчення терміну придатності.

Умови відпустки з аптек:
За рецептом.

Фірма-виробник:
Пфайзер Менюфекчурінг Дойчленд ГмбХ, Німеччина, вироблено
Пфайзер Фармасьютікалз ЕлЕлСі, Пуерто-Ріко (США)
Адреса:
Генріх Мак Штрассе, 35, 89257, Іллертіссен, Німеччина
Представництво у Росії:
109147 Москва, Таганська вул., 21

Целебрекс

Целебрекс 100 (200) мг.
Активна речовина: Целекоксиб 100 (200) мг.
Додаткові речовини: моногідрат лактози, лаурилсульфат Na, стеарат Mg, повідон, кроскармелоза Na.

Фармакологічна дія

Механізм дії целекоксибу полягає у переважному придушенні активності ЦОГ2 та мінімальному придушенні ЦОГ1. Активація ЦОГ2 відбувається у відповідь виділення біологічно активних речовин, внаслідок запалення.
Целебрекс має болезаспокійливий, жарознижувальний та протизапальний ефект. У дослідах, які видніться на тваринах, показав ефективність у зниженні захворюваності на рак товстої кишки.
Через мінімальний вплив на ЦОГ1, препарат не порушує природні процеси, зумовлені простагландинами класу Е1 у тромбоцитах, кишечнику та шлунку.
При застосуванні Целебрексу частота утворення гастродуоденальних виразок та ускладнень, пов'язаних з ними, суттєво нижча, ніж при застосуванні інших НПЗЗ, таких як: ацетилсаліцилова кислота, напроксен, ібупрофен, що підтверджено результатами ендоскопічних досліджень. Різниця у розвитку виразок є статистично значущою.
У дослідженнях на здорових добровольцях було доведено, що при застосуванні целекоксибу в дозі 1.2 г на добу препарат не впливає на функцію тромбоцитів та показники згортання.

У дослідженнях целекоксиб викликав збільшення ризику раптової кардіоваскулярної смерті та тромбозів, у тому числі життєво важливих органів, порівняно з плацебо, але така різниця не була статистично значущою. У порівнянні з НПЗЗ впливають як на ЦОГ1, так і на ЦОГ2, целекоксиб підвищує ризик нефатального інфаркту, знижує ризик нефатального інсульту та не впливає на серцево-судинну смертність. При додаванні аспірину до терапії, ці результати не змінювалися.
Препарат добре всмоктується із травного тракту, досягаючи максимуму концентрації через 2-3 години. Прийом їжі, особливо жирної, затримує всмоктування Целебрексу, при цьому максимум концентрації може бути досягнутий через 6-7 годин, що на 4 години довше, у порівнянні з прийомом натще.
В результаті біотрансформації целекоксибу (за участю цитохрому Р450 2C9) утворюється три метаболіти, неактивні щодо ЦОГ1. Виділяється Целебрекс переважно через печінку (на 99%). Є дані про можливість проникнення препарату через гематоенцефалічний бар'єр.
У пацієнтів з низькою масою тіла, концентрація в крові целекоксибу вища, також більш високі концентрації відзначають у жінок, порівняно з чоловіками, тому жінкам з невеликою масою тіла (до 50 кг) слід розпочинати лікування з мінімальних терапевтичних доз, особливо це стосується хворих похилого віку. віку.

Підвищення концентрації відзначається і в осіб негроїдної раси, тому необхідно починати лікування з мінімальних терапевтичних дозувань.
При порушенні функції печінки легкого ступеня корекція дози не потрібна, при порушенні середнього ступеня потрібне зниження дозування на 50%.
При порушенні функції нирок корекція дозування не потрібна, оскільки із сечею виділяється лише близько 1% препарату.
У дослідженнях було зареєстровано тимчасове зниження екскреції натрію та, відповідно, затримка рідини, з розвитком периферичних набряків. Проте збільшення випадків артеріальної гіпертензії не було, а набряки проходили без лікування.
У дослідженнях не було виявлено ембріотоксичного та тератогенного впливу препарату. У щурів целекоксиб підвищує ризик розвитку діафрагмальних гриж, а у кролів ризик розвитку патології серцево-судинної системи.

Показання до застосування

Як симптоматична терапія при:
- артритах (ревматоїдному артриті, остеоартриті), спондиліті;
- альгодисменореї;
- гострий біль.
У складі комплексної терапії хворим із сімейним аденоматозним поліпозом для зменшення кількості та розмірів аденоматозних колоректальних поліпів.

Спосіб застосування

Рекомендується приймати Целебрекс у дозі 200 мг двічі на добу.
Враховуючи те, що ускладнення з боку серцево-судинної системи залежать від дози препарату, слід застосовувати препарат у мінімально ефективних дозах, курсах невеликої тривалості.

Застосування при остеоартриті:
рекомендована добова доза 200 мг, можливий прийом, як 200 мг один раз на добу, так і по 100 мг двічі на добу. При необхідності дозу можна підвищити до 800 мг на добу (по 400 мг двічі на добу), без збільшення ризику розвитку побічних ефектів.

Застосування при ревматоїдному артриті:
рекомендована добова доза 200 - 400 мг на добу, на 2 прийоми. При необхідності дозу можна підвищити до 800 мг на добу (по 400 мг двічі на добу), без збільшення ризику розвитку побічних ефектів.

Застосування при анкілозуючому спондиліті:
рекомендована добова доза 200 мг, можливий прийом, як 200 мг один раз на добу, так і по 100 мг двічі на добу. При необхідності можливе застосування в дозі 400 мг на добу.

Застосування при гострому болю:
Початкова доза 400 – 600 мг на добу, надалі по 200 мг двічі на добу.

Застосування при сімейному аденоматозному поліпозі:
Целебрекс призначають як додатковий засіб, до проведеної стандартної терапії. Рекомендована доза по 400 мг двічі на добу.
Для пацієнтів похилого віку корекція дози не потрібна, крім випадків, коли їхня маса тіла не перевищує 50 кг.
При застосуванні Целебрексу у пацієнтів із середнім ступенем зниження функції печінки рекомендовано зменшення добового дозування у 2 рази. Досвіду застосування препарату у пацієнтів із тяжкою печінковою недостатністю немає.
При нирковій недостатності легкого та середнього ступеня тяжкості зниження дози препарату не потрібно. Досвіду застосування Целебрексу у хворих з тяжкою нирковою недостатністю немає.

Побічні дії

При нетривалому застосуванні (до 12 тижнів) у дозі 100-800 мг.

Часті (поширеність від ≥1% до ≤10%):
Алергічні реакції (свербіж, висипання), явища диспепсії, метеоризм, периферичні набряки, безсоння, інфекції верхніх дихальних шляхів, кашель, риніт, інфекції сечовивідних шляхів, грипоподібні реакції.
Нечасті (поширеність від ≥0,1 до ≤1%):
Тривожність, шум у вухах, анемія, тромбоцитопенія, припливи, артеріальна гіпертензія, аритмії, порушення зору, шум у вухах, алопеція, кропив'янка.
Окремі (поширеність від 0,01% до ≤0,1%):
Ангіоневротичний набряк, ХСН, утворення виразок у шлунково-кишковому тракті, розвиток панкреатиту, підвищення активності трансаміназ, утворення булл на шкірі, сплутаність свідомості.
При тривалому застосуванні (до 3 років) у дозі 400-800 мг.
Дуже часті (поширеність до 10%):
артеріальна гіпертензія, розлади випорожнень.
Часті (поширеність від ≥1% до ≤10%):
Інфекції вух, несистемні грибкові інфекції, ІХС (стенокардія, інфаркт міокарда), СРК, нудота, дисфагія, утворення конкрементів у нирках, простатит, підвищення креатиніну.

Нечасті (поширеність від ≥0,1 до ≤1%):
стенокардія, аритмія, гіпертрофія лівого шлуночка, ішемічний інсульт, розлади сну, крововиливи в кон'юнктиву, атеросклероз коронарних судин, тромбоз глибоких вен, виразки порожнини рота, гемороїдальні кровотечі, вагінальні кровотечі, дисменорея, дисменорея, та Na, підвищення гемоглобіну, зниження гематокриту.

Протипоказання

Непереносимість будь-якого з компонентів препарату або сульфаніламідів. Алергічні реакції при прийомі ацетилсаліцилової кислоти або інших НПЗЗ.
Протипоказаний прийом Целебрексу, як аналгетик, після операції з аортокоронарного шунтування.

Вагітність

Даних щодо безпеки застосування під час вагітності немає, тому варто застосовувати лише за суворими показаннями, враховуючи можливий ризик розвитку побічних ефектів у плода.
Не застосовувати в останньому триместрі вагітності, оскільки внаслідок придушення синтезу простагландинів може порушитися скорочувальна активність матки, також може статися передчасне зарощення овального вікна.

Лікарська взаємодія

Целебрекс біотрансформується за участю цитохрому Р450 2C9, тому можлива його взаємодія з деякими препаратами.
Внаслідок одночасного застосування з варфарином, може підвищуватися ризик кровотеч, аж до фатальних.
При одночасному призначенні з флуконазолом та кетоназолом концентрація целекоксибу в крові може підвищитися вдвічі.
При призначенні ІАПФ або блокаторів ангіотензину 2 з НПЗЗ може зменшуватися їх антигіпертензивний ефект.
При комбінації з препаратами літію відбувається збільшення рівня літію в крові приблизно на 17%, тому при такій комбінації необхідний ретельний моніторинг аналізів та стану пацієнта.
Неприпустимим є призначення Целебрексу та інших НПЗЗ.

Передозування

При передозуванні целекоксибу необхідні заходи щодо виведення препарату та симптоматична терапія.

Форма випуску

Капсули 100 мг у блістерах №10.
Капсули 100 мг у блістерах №20.
Капсули 200 мг у блістерах №10.
Капсули 200 мг у блістерах №20.

Умови зберігання

Зберігати у сухому місці, при кімнатній температурі(16-25 градусів Цельсія).

Синоніми

Ранселекс, Флогоксиб-Здоров'я, Ревмоксиб.

Фармакологічна група

Діюча речовина:

Додатково

При прийомі Целебрексу може підвищуватися ризик розвитку тромбозів, у тому числі в життєво важливих органах (серце і мозок), тому, по можливості, терапію необхідно проводити мінімально ефективними дозами протягом короткого періоду часу.
Целебрекс не замінює ацетилсаліцилову кислоту, оскільки не має антитромбоцитарних властивостей, тому скасовувати її недоцільно.
Виразки шлунка та дванадцятипалої кишки частіше виникають у хворих похилого віку, у хворих з пептичними виразками в анамнезі, у ослаблених хворих, при одночасному прийомі з ацетилсаліциловою кислотою.
Необхідно суворо моніторувати АТ протягом усього курсу лікування, оскільки препарат може сприяти розвитку гіпертензії.
Обережно призначати пацієнтам з ХСН через можливість виникнення затримки рідини та утворення периферичних набряків.
Препарат може мати нефротоксичний ефект, тому під час всього курсу терапії необхідний ретельний контроль функції нирок.
При виникненні висипу на шкірі препарат слід відмінити, оскільки описані випадки розвитку синдрому Стівенса-Джонсона.
Не застосовувати препарат у дитячому віці, тому що немає доказів безпеки застосування його у дітей.
Препарат проникає у грудне молоко і може бути потенційно небезпечним для дитини, тому на час лікування слід відмовитись від годування дитини груддю.

Автори

Інструкція складена колективом авторів та редакторів сайту Piluli. Список авторів довідника ліків представлено на сторінці редакції сайту: Редакція сайту.

Посилання

Увага!
Опис препаратуЦелебрексна цій сторінці є спрощеною та доповненою версією офіційної інструкції щодо застосування. Перед придбанням або використанням препарату ви повинні проконсультуватися з лікарем та ознайомитися з затвердженою виробником інструкцією.
Інформація про препарат надана виключно з ознайомчою метою та не повинна бути використана як посібник для самолікування. Тільки лікар може ухвалити рішення про призначення препарату, а також визначити дози та способи його застосування.