Навіщо Мордашов продає Троценку вугільний бізнес

"Сєвєрсталь" Олексія Мордашова 2 грудня повідомила, що підписала з компанією "Російська енергія" Романа Троценка зобов'язуючу угоду про продаж "Воркутавугілля", на базі якої консолідовані вугільні активи металургійної групи. Сума угоди складає 15 млрд руб., Закриття очікується в I кварталі 2022 р. Сторонам ще належить отримати дозвіл ФАС і виконати низку інших умов, які в релізі не називаються.

За оцінкою «Сєвєрсталі», після продажу «Воркутавугілля» викиди парникових газів компанії скоротяться на 14,3%. Кошти від продажу активу «Сєвєрсталь» планує направити, у тому числі, на досягнення цілей з декарбонізації, зазначається у повідомленні компанії.

У той же час коксівне вугілля «в середньостроковій перспективі залишиться невід'ємним компонентом металургійного виробництва», підкреслюють у «Сєвєрсталі». Тому угода з Троценком також передбачає укладання довгострокового контракту з Російською енергією на купівлю вугілля.

Гендиректор і співвласник «Російської енергії» Андрій Тясто, слова якого наводяться у релізі, зазначив, що компанія «вірить у розвиток російської вугільної галузі та великий потенціал Арктичної зони».

«Воркутавугілля» – великий виробник вугілля. За даними «Сєвєрсталі», на її частку припадає близько 11% виробництва коксівного вугілля в Росії. Підприємства «Воркутавугілля» працюють на території Печорського вугільного басейну. Воркутинський геолого-промисловий район має у своєму розпорядженні найбільші в Європі запаси вугілля (порядку 4 млрд т). До складу компанії входять п'ять підземних шахт, один розріз та кілька допоміжних підприємств. Обсяг видобутку вугілля підприємствами компанії у 2020 р.становив 10,3 млн т, виробництво вугільного концентрату – 4,7 млн ​​т. У червні компанія повідомляла, що з I кварталу 2022 р. припинить добувати енергетичне вугілля (марки ГЖО).

ТОВ «Російська енергія» створена у січні 2020 р., зареєстрована в Москві, випливає з даних «СПАРК-Інтерфаксу». Співвласники «Русской энергии» – голова ради директорів корпорації Aeon Роман Троценко (70%) та гендиректор «Русской энергии», колишній топ-менеджер А1 Андрій Тясто (30%). Троценко придбав 70% компанії наприкінці вересня 2021 р.

Корпорації Aeon Романа Троценка належить компанія «Північна зірка», яка реалізує проект із освоєння Сирадасайського родовища вугілля (запаси 153 млн т) на Таймирському півострові в Красноярському краї. Запуск видобутку заплановано на 2021 р. Обсяг виробництва вугільного концентрату в рамках проекту має становити близько 7 млн ​​т на рік після 2026 р. У рамках проекту також планується побудувати морський порт «Єнісей» вантажообігом до 10 млн т/рік, аеродром, електростанцію на 30 МВт, збагачувальну фабрику та 61-кілометрову автодорогу.

Аналітик «Атона» Андрій Лобазов звертає увагу відразу на кілька сприятливих факторів для продавця вугільного активу: цінову кон'юнктуру (спотові ціни на австралійське коксівне вугілля на багаторічних максимумах – близько $300/т) та зростання впливу порядку денного сталого розвитку (ESG). «Продаж високоризикового вугільного активу – найбільш очевидний спосіб "Сєвєрсталі" зміцнити свої позиції в ESG-рейтингах. Обмежені запаси "Воркутавугілля" також могли вплинути на рішення про його продаж», – додає він. Для "Сєвєрсталі" вдалий момент для продажу на тлі високих цін на вугілля, погоджується керуючий директор рейтингової служби НРА Сергій Гришунін.

Він також додає, що видобуток на проекті вкрай дорогий, а вихід концентрату з вугілля – низький. Експерт також зазначив, що до складу «Воркутавугілля» входять шахти, небезпечні з погляду викидів метану, і очікуване посилення технічних вимог після нещодавньої трагедії на «Листяжній» (входить до «СДС-вугілля») може утруднити роботу шахт «Воркутавугілля». Гришунін згадує, що аварія на шахті компанії «Північна» у 2016 р. забрала життя 36 людей.

Оцінка «Воркутавугілля» виявилася вельми скромною – $200 млн, це менше одного річного показника EBITDA за поточних спотових цін на вугілля, зазначає Лобазов. Адекватна вартість активу, за оцінками Гришуніна з НРА, виходячи з операційних результатів компанії, становить 20-25 млрд. руб. Ймовірно, ціна придбання враховує необхідні капвкладення, припустив він.

Лобазов додає, що «Северсталь» історично сприймалася інвесторами як «захисний» актив із найближчою до 100% інтеграцією в залізну руду та вугілля. Це дозволяло інвестору захистити свої вкладення від непередбачуваних коливань цін на сировину і, зокрема, було однією з причин такої сильної динаміки цін на акції компанії останнім часом. З продажем "Воркутавугілля" цей інвестиційний кейс для "Сєвєрсталі" змінюється», – каже аналітик.

Мотивацію Троценка до купівлі «Воркутавугілля» Гришунін пояснює стратегічним характером активу для його бізнесу. «Прямої синергії із проектом "Північна зірка" не простежується. Але з огляду на низький рівень життя у Воркуті, частина висококваліфікованих гірників з "Воркутавугілля" можуть перейти в проект на Таймирі», – каже він. Стратегія "Сєвєрсталі" передбачає переорієнтацію на низьковуглецеві технології плавки, тому компанія приділяла вугільному сегменту недостатньо уваги, припустив аналітик. У свою чергу новий інвестор, на його думку, зможе збільшити продуктивність та підвищити безпеку об'єктів видобутку.