Який ґрунт у тундрі?

Ґрунти в тундрі в основному глейові і торф'яно-болотні.

Що таке зона тундри?

Тундра - це природна зона у Північній півкулі, яка простягається широкою смугою на північ від зони мішаних лісів та тайги, і слугує природною межею між тайгою та зоною арктичних пустель. Вона пролягає в межах субарктичного та арктичного кліматичних поясів, і характеризується бідним біорізноманіттям, особливо рослинами.

Де розташована зона тундри?

Формування тундри розпочалося наприкінці пліоцену. Тундра розташована на північ від зони тайги у субарктичному поясі. Розташована уздовж узбережжя Євразії та Північної Америки, включно з Гренландією; зустрічається в горах тайги.

Матеріал до уроку "Ґрунти тундри ...

✅Ґрунти тундри – опис, характеристика

Тундри – це природні зони, розташовані в субарктичному кліматичному поясі Північної півкулі. Розміщені вони на території Північної Америки і Євразії, смугою тягнуться через всю ширину материків.

У Росії зона тундри займає найпівнічніші території. На азіатській частині країни кордон природної зони опускається далі на південь, ніж на європейській території. Природні зони і всі її компоненти підпорядковуються закону зональності.

Кліматичні умови тундри

Тундра розташована між арктичними пустелями і зоною тайги. На територію надходить мало тепла. Зимові температури низькі, – 30 – 40 °С.влітку піднімаються до +5-10 °С. опадів випадає небагато, до 200 мм і трохи більше.

При таких характеристиках в зимовий час висота снігового покриву незначна, ґрунт промерзає на велику глибину. В умовах тундри поширена багаторічна мерзлота.

Зовнішній вигляд тундри

Формування природної зони йшло в умовах нестачі тепла і наявності багаторічної мерзлоти. В результаті утворився тундровий рослинний покрив. Це велика кількість мохів і лишайників, багаторічні чагарнички, трохи вищих злакових рослин. Є карликові берізки і верби, сланкі по землі.

У зоні тундри виділяють три підзони. В арктичній тундрі трав’яниста рослинність не утворює зімкнутого покриву. Середня тундра – це велика кількість мохів, інших рослин і карликових дерев. У Південній тундрі багато чагарничкової рослинності.

Рослини багаторічні, що мають мочковату кореневу систему, розташовану у верхньому шарі ґрунту. Вищі рослини мають короткий вегетаційний період. Це пристосування до суворих умов існування.

Переважаючий ландшафт тундри – відкриті рівнинні простори, заболочені в літній період. Взимку ці простори покриті малопотужним сніговим покривом.

Ґрунти тундри

Який ґрунт в тундрі – це питання, вивчення якого починається з курсу географії 6 класу.

Формування ґрунтового покриву знаходиться в прямій залежності від клімату території і рослинного покриву.

Той тип рослинності, який є в зоні тундри, не дає багато рослинного опаду. В результаті шар гумусу не формується. В умовах високої вологості в літній час убога опале рослинна маса не встигає перегнивати.

У тундрі формуються тундрові глейові ґрунти. Вони містять дуже мало перегною, залягають тонким шаром, сильно перезволожені. Надлишок вологи перешкоджає проникненню кисню в середні шари ґрунту. В результаті утворюються і накопичуються окисні з’єднання заліза. Вони надають середньому шару блакитне забарвлення. Ось за цей колір, надлишок вологи і мілкість на дотик шар називають глеєвим.

Основна властивість будь-якого ґрунту – родючість. Воно залежить від кількості перегною. У ґрунтах тундри перегною майже немає, значить, вони не є родючими.

Тундрові глейові ґрунти коротко можна охарактеризувати так: бідні поживними речовинами, мають кисле середовище і часто є заболоченими.

Що ми дізналися?

У тундрі сформувалися тундрові глейові ґрунти. Вони містять мінімальну кількість перегною або зовсім не містять його. Ґрунти не є родючими.

Тундра

Ту́ндра — природна зона, розташована широкою смугою на північ від зони лісів на територіях з вічною мерзлотою, не затоплених морськими та річковими водами.

Безлісна ландшафтна зона субарктичного поясу північної півкулі з характерною мохово-лишайниковою рослинністю, низькорослими травами і рідкісними (чагарниками). Ґрунти тундрово-(глейові), дуже зволожені влітку, близько від поверхні залягає багаторічна мерзлота. Тундра характеризується мерзлотними формами рельєфу— торф'яними буграми (горбиста тундра), різноманітними плямами, чарунками, глинистими медальйонами, гідролаколітами і т. д. Формування тундри розпочалося наприкінці пліоцену.

Тундра розташована на північ від зони тайги у субарктичному поясі. Розташована уздовж узбережжя Євразії та Північної Америки, включно з Гренландією; зустрічається в горах тайги. Вона вкриває північ Росії, виходячи в Європі до узбережжя Північного Льодовитого океану, а в Азії — до Берингового моря Тихого океану, крайній північний схід Фінляндії, Швеції, всю Ісландію, південний захід Гренландії, північ Канади й основну частину Аляски в субарктичній зоні Північної півкулі. Південну межу тундри вважають межею Арктики.

Головна риса тундри — заболочені низовини в умовах суворого клімату, високої відносної вологості, сильних вітрів і багаторічної мерзлоти. Рослини в тундрі притискаються до поверхні ґрунту, утворюючи пагони, що переплітаються у вигляді подушки.

Ту́ндра — природна зона, розташована широкою смугою на північ від зони лісів на територіях з вічною мерзлотою, не затоплених морськими та річковими водами.

Безлісна ландшафтна зона субарктичного поясу північної півкулі з характерною мохово-лишайниковою рослинністю, низькорослими травами і рідкісними (чагарниками). Ґрунти тундрово-(глейові), дуже зволожені влітку, близько від поверхні залягає багаторічна мерзлота. Тундра характеризується мерзлотними формами рельєфу— торф'яними буграми (горбиста тундра), різноманітними плямами, чарунками, глинистими медальйонами, гідролаколітами і т. д. Формування тундри розпочалося наприкінці пліоцену.

Тундра розташована на північ від зони тайги у субарктичному поясі. Розташована уздовж узбережжя Євразії та Північної Америки, включно з Гренландією; зустрічається в горах тайги. Вона вкриває північ Росії, виходячи в Європі до узбережжя Північного Льодовитого океану, а в Азії — до Берингового моря Тихого океану, крайній північний схід Фінляндії, Швеції, всю Ісландію, південний захід Гренландії, північ Канади й основну частину Аляски в субарктичній зоні Північної півкулі. Південну межу тундри вважають межею Арктики.

Головна риса тундри — заболочені низовини в умовах суворого клімату, високої відносної вологості, сильних вітрів і багаторічної мерзлоти. Рослини в тундрі притискаються до поверхні ґрунту, утворюючи пагони, що переплітаються у вигляді подушки.