Що таке сажка на пшениці?

Сажка пшениці — це різновид грибкового захворювання, що уражає злакові культури ярих та озимих сортів. Збудники захворювання — сажкові гриби, що відносяться до класу базидіальних. Їх потрапляння на насіння або грунт призводить до захворювання рослини.

Коли кропити пшеницю від хвороб?

Оптимальним терміном обробки пшениці вважаються 2–4 дні перед цвітінням або перші 2 дні від його початку. Цвітіння одного колоса триває 3–6 днів, всього поля – 6–8 днів. Для ячменю, який цвіте, коли колос ще міститься всередині обгортки, найкращий період обробки – відразу після появи колосу.

Сажкові хвороби та фузаріоз колосу – небезпечні хвороби зернових культур

На посівах зернових культур зустрічаються кілька видів сажок: тверда, летюча, карликова, стеблова та індійська. Дуже небезпечною хворобою є й фузаріоз колосу. У фазі колосіння (налив зерна) спеціалісти Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області почнуть проводити обстеження посівів зернових культур на виявлення ознак та симптомів цими хворобами.

Симптоми твердої сажки (збудник – гриб Tilletia tritici) стають помітними на початку молочної стиглості зерна. Уражений колос дещо сплющений, інтенсивно зелений із синюватим відтінком, колоски неприродно розпушені, лусочки розсунуті під дією спор гриба. При роздавлюванні уражених колосків виділяється сірувата, оливково-бура рідина, що має запах гнилого оселедця. У фазі повної стиглості уражений колос стоїть прямо, а не згинається під своєю вагою. Замість зерна в ньому утворюються мішечки, що напов­нені чорною масою спор. Під час збирання, обмолоту, очи­щення зерна спори розпорошуються та потрапляють на зерно і ґрунт. Поширенню хвороби сприяють пізні строки посіву.

За симптомами прояву карликова сажка (збудник – гриб Tilletia controversa) дуже схожа із твердою. Інфіковані рослини дуже кущаться, утворюючи до 30 і більше стебел, а також проявляють симптоми карликовості. Уражений колос щільніший, уко­рочений. Колоски розростаються, збільшується кількість насінин в одному колосі, замість зерна формуються теліоспори кулястої форми.

Летюча сажка (збудник – гриб Ustilago tritici) зустрічається в усіх зонах вирощування пшениці, ячменю, жита. Особливо великої шкоди завдає посівам ячменю. Хвороба проявляється під час виколошування рослин. Внаслідок ураження в пшениці та ячменю майже всі частини колоса, крім стрижнів, перетворюються на рихлу чорну спорову масу ще до виходу з піхви листка. Уражені ле­тючою сажкою колоски з’являються раніше від здорових.

Стеблова сажка (збудник – гриб Urocystis). Хвороба проявляється на стеблах листках і піхвах у вигляді довгастих опуклих смуг завдовжки до кількох сантиметрів, які з часом набувають свинцево-синього кольору. В місцях уражень епідерміс розтріскується, назовні виступає темна маса спор, які легко розпорошу­ються. Уражені рослини відстають у рості, замість колосків і зерна утворюється спотворена маса тканин.

Джерело інфекції сажкових хвороб

• насіння, на поверхні якого знаходяться теліоспори, а також ґрунт, в якому знаходяться теліоспори, що зберігають життєздатність до трьох років і більше
• падалиця за умови сильного ураження хворобою попередньої культури
• в деяких випадках теліоспори можуть переноситися з заражених ділянок паводковими водами.

Фузаріоз колосу (збудник Fusarium graminearum, Fusarium sporotrichiella). Типовими є симптоми, що проявляються у вигляді знебарвлення колоскових лусочок. За сприятливих погодних умов на них формується міцеліальний наліт та спороношення гриба рожево-помаранчевого або червонувато-цеглистого кольору. Фузаріоз викликає гостре захворювання під назвою «п’яний хліб». Зерно стає отруйним, борошно із такого зерна є токсичним, споживання його в їжу може викликати важке захворювання септичною ангіною, яке дуже небезпечне для здоров’я людини. Таке зерно може викликати отруєння тварин. Джерелами інфекції фузаріозу є уражене зерно, де збудники зберігаються у вигляді міцелію (внутрішня інфекція) та конідій на поверхні зернівки, ґрунт, рослинні рештки (особливо кукурудзи).

Для обмеження розвитку сажкових захворювань і фузаріозу колосу в посівах зернових культур застосовують хімічні та агротехнічні заходи боротьби.

Хімічні заходи. Головний метод боротьби з сажковими хворобами і фузаріозом – протруювання насіння. З метою визначення протруйника насіннєвий матеріал повинен пройти лабораторну експертизу на визначення патогенів. Протруювання забезпечує знезараження від патогенів, які зберігаються у насінні на його поверхні, захищає культуру від ураження хворобами як в осінні, так і у ранньовесняні фази її росту, забезпечує менше ураження рослин у пізніші фази. Більшість сучасних протруйників досить ефективно контролюють сажкові хвороби. Проводити протруювання можливо як завчасно (за 2-3 тижні), так і безпосередньо перед сівбою в залежності від виявленого патогену. Системні протруйники необхідно використовувати за день, або в день сівби.

Для протруювання насіння необхідно підбирати препарати з відповідним спектром дії керуючись «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

Проти фузаріозу колосу у фазі по­чат­ку цвітіння (по­ява пер­ших ви­ди­мих пиляків), а за по­тре­би – повторно у фазі мо­лоч­ної стиг­лості зер­на, за­сто­со­ву­ють один із ре­ко­мен­до­ва­них фун­гі­цидів згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

Агротехнічні заходи:

1. Вирощування стійких до хвороб сортів.

2. Використання якісного насіння, не допускати засмічення його спорами сажок.

3. Дотримання технології вирощування культури.

4. Якісний основний і післязбиральний обробіток ґрунту, що забезпечить своєчасне знищення падалиці, рослинних решток й бур’янів

6. Дотримання просторової ізоляції.

7. Збалансоване внесення органічних і мінеральних добрив.

8. Ретельне очищення посівного матеріалу.

9. Знезараження тари, сівалок та іншого інвентаря.

Хвороби озимої пшениці: технології захисту

SuperAgronom.com продовжує розповідати про хвороби озимих. Пшениця — одна з ключових культур на українському ринку, що піддається негативному впливу досить широкого спектру хвороб, тому захист її є обов’язковим.

Аграрії сьогодні активно придивляються до своїх посівів вже з моменту сходів, очікуючи, що не побачать там проявів хвороб, адже коли на озимій з’являється патоген, порятунок посівів стає грою на виживання.

Про найпоширеніші і найнебезпечніші хвороби розповіла доктор біологічних наук, завідувачка відділу фітопатології та ентомології Селекційно-генетичного інституту «Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення» (СГІ-НЦНС) Ольга Бабаянц та Сергієм Чоловським, керівником напрямку розвитку продуктів в Україні, Республіці Молдова та країнах Кавказу компанії BASF.

Борошниста роса

Мабуть, найбільш відома хвороба озимих культур.

«На півдні країни останніми роками розвиток борошнистої роси дуже зменшився. Це пов’язано з кліматичними змінами, адже південні регіони з неймовірною швидкістю рухаються до пустелі, де кількість опадів наближається до критичної позначки — саме тому патоген просто не виживає. Зважаючи на те, що інші регіони мають більшу кількість вологи, чим північніше, тим небезпечнішою є борошниста роса », — розповіла науковець.

Це облігатний патоген, який обов’язково потребує зеленої листової пластини і має здатність відкривати дорогу всім факультативним патогенам, таким, як гельмінтоспоріози, іржі та інші.

Розвиток борошнистої роси може бути мінімальним і навіть непомітним, але це стане активатором інших хвороб. Тож робота на випередження тут дуже важлива. Борошниста роса «працює» найбільше під час стадії кущення, тому превентивне внесення фунгіцидів є рятувальним методом збереження посівів.

Дану хворобу важко з чимось сплутати, адже проявляється вона утворенням білого павутинного нальоту, який пізніше набуває борошнистого вигляду й розміщується на органах рослин. У сприятливі для розвитку хвороби роки наліт може з’явитися і на верхніх частинах рослин, зокрема на колосі.

Існує декілька підходів до вирощування озимої пшениці: високо інтенсивна технологія, середньо інтенсивна та посіви з мінімальним пестицидним обробітком. Для кожного з них компанія BASF може запропонувати оптимальне рішення захисту від хвороб.

Якщо підприємство обирає інтенсивні технології і планує отримати врожай від 6 т/га, ефективним рішенням є продукт Капало® з нормою від 1 л/га і вище.

Для господарств, що обирають технологію середньої інтенсивності пропонується внесення Рекс® Плюс з нормою 0,8 л/га. Норма підбирається залежно від розвитку хвороби і конкретних умов.

Для найменш інтенсивних технологій захисту, застосовують фунгіцид Рекс® Дуо у комбінації з препаратом Флексіті®.

«Із таким продуктом, як Капало®, ви будете мати період захисної дії до 40 днів, з Рекс® Плюс до 30 днів і, застосовуючи Рекс® Дуо — до 21 дня, якщо використовується разом з препаратом Флексіті®», — розповів Сергій Чоловський, керівник напрямку розвитку продуктів в Україні, Республіці Молдова та країнах Кавказу компанії BASF.

Летюча сажка

Дану хворобу найлегше визначити, вона помітна навіть неозброєним оком. В уражених рослин колосся виглядає ніби обгорілим, внаслідок утворення чорної маси теліоспор замість квіткових частин і покривних лусочок колосків. Старт поширення відбувається разом з проростанням насіння пшениці.

Стійкі сорти — один ім методів уникнення почорніння посівів, адже уражені рослини не плодоносять. Маса надземної частини хворої рослини на 30-40% менша, ніж здорової.

Якщо ж сорт обраної пшениці не є резистентним до хвороби, обов’язковим превентивним заходом стає обробка насіння якісними фунгіцидними протруйниками.

У разі, появи на посівах летючої сажки, зупинити її вже не можливо. Тому нехтування протруйниками може обернутись повною втратою майбутнього врожаю.

Найефективнішим рішенням проти летючої сажки на озимій пшениці є протруйник Кінто® Плюс з нормою 1,5 л/т.

Піренофороз (жовта плямистість)

Піренофороз — недооцінена хвороба на пшениці, що останніми роками зміцнює свої позиції. Проте існує проблема з хибною ідентифікацією, адже цю хворобу на початкових етапах розвитку, аж до появи пікнідів легко сплутати з септоріозом. Вона має три елементи розвитку, а саме: хлороз або хлоротична поверхня, некротична поверхня і третя, найгірша, — змішана форма, що абсолютно знищує поверхню листка пшениці.

Для розвитку цієї хвороби не існує меж, адже, коли температура повітря становить +10℃, відбувається активізація патогену і починається заселення полів. Під час фази виходу в трубку піренофороз вже можна візуально визначити.

За посушливих погодних умов хвороба здатна знищити рослини за тиждень, а за умов достатнього вологозабезпечення вона розвиватиметься повільніше, близько двох-трьох тижнів.

Піренофороз належить до групи гельмінтоспоріозів, це дуже агресивна хвороба, яка слабо контролюється класичними триазольними фунгіцидами. Найефективнішим рішенням для контролю є фунгіциди, до складу яких входять стробілуріни та карбоксаміди. Такі продукти як Адексар ® СЕ Плюс — для більш інтенсивних технологій та Пріаксор™ — для тих, хто обирає якість за доступною ціною.

Септоріоз листя

Факультативний патоген з високим рівнем шкідливості. Найбільші проблеми створює на Заході України через високий рівень вологи.

Перші пікніди септорії з’являються на рослинах у фазу трубкування. Але, якщо пізніше на тих самих площах починається розвиток піренофорозу, він «перемагає» септоріоз, той в свою чергу слабшає і повністю зникає.

Загалом септоріоз є стандартною хворобою на пшениці, проти якої проводять фунгіцидні обробки по прапорцевому листку. Ефективний захист може складатися з препаратів Адексар ® СЕ Плюс з нормою до 0,5-0,75 л/га або Абакус ® 1,25-1,75 л/га.

Під час фази трубкування пшениці на посівах вже спостерігається розвиток і інших патогенів — йдеться в першу чергу про іржасті хвороби.

Із трьох видів іржі, а саме: бура, стеблова та жовта, — дві з них є біологічною зброєю. Жовта і стеблова іржа — ті проблеми, якими стурбовані всі вчені світу і працюють над тим, щоб створювати імунітет, або ефективну систему захисту на упередження, щоб не відбувалось їх розвитку. Тому що ці хвороби мають потенціал знищення рослин до абсолютних 100%.

Жовта іржа

Швидкість її поширення блискавична і всеосяжна, якщо патоген з’являється на посівах, 100% ураження забезпечено.

Жовта іржа рідко проявляється з осені, її активність починається весною, як тільки температура повітря досягає 10-12℃ і відновлюється вегетація рослин. Стримуючим фактором розвитку хвороби є відсутність вологи.

Хвороба здебільшого уражує листову пластину рослин, раніше розповсюджувалась і на колос, але останнім часом таке поширення стає не частим явищем.

Бура іржа

Розвиток хвороби починається з фази кінця трубкування пшениці, появою пустул. Хвороба активно розвивається тоді, коли на полях присутні масові сходи падалиці, а також у разі внесення підвищених доз азотних добрив.

На бурій іржі фунгіцидний захист спрацьовує краще, ніж на двох попередніх, тому рівень її шкодочинності сягає не більше 45%.

Створення стійких сортів є основним рішенням, яке допомагає боротись з даною хворобою. І копи селекціонери активно над цим працюють, експерти BASF радять не забувати про фунгіцидний захист посівів. Для стандартних технологій ефективно застосовувати Рекс ® Плюс з нормою 1,2 л/га. Що ж стосується інтенсивного застосування — Капало ® 1 л/га, Абакус® та Адексар® СЕ Плюс по 1,5 л/га.

Фузаріоз колосу

«Деякі фахівці вважають, що фузаріоз починається з насіння, але власними дослідами ми довели — вказана хвороба розповсюджується повітрям. Видовий склад фузарії постійно змінюється і діє він інакше», — зауважила Ольга Бабаянц.

Луски, уражені фузаріями, і зерно — ніяким чином наразі не корелюють. Якщо фузаріоз візуально не помітний, це не означає, що його немає в зернині. Прихована форма є більш складною за діагностикою, а також більш страшною за результатами.

Фузаріоз проявляється рожевим або білим нальотом на колосі. Але в останні роки, в умовах теплого клімату, в структурі фузаріозу відбуваються зміни. Тому й проявлятися він починає по-різному, або ж не проявляється взагалі.

Як тільки зацвітає озима пшениця і має тільки 2% поверхневих пиляків, саме в цей час є обов’язковою фунгіцидна обробка проти фузаріозу.

У дощову погоду, під час цвітіння або колосіння варто застосовувати фунгіцид Осіріс® Стар у нормі 1,5 л/га, щоб зерно залишалось чистим від мікотоксинів. Інколи, за невеликого зволоження, норми застосування можна зменшити до 1 л/га препарату.

Хвороби завжди були і будуть, тому оберігайте свою пшеницю і вона віддячить.

Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.