Яку функцію виконують листя дерев?

Листок має обмежений ріст. У різних рослин листкові пластинки відрізняються формою та особливостями будови. На рослині листя розташовується так, щоб якнайменше затіняти один одного. Функції листка: відбувається процес фотосинтезу, газообміну (поглинає та виділяє кисень та вуглекислий газ); випаровування води.

Що таке жилка листка і які її функції?

4. Жилки - це судинно-волокнисті пучки, які з'єднують листки зі стеблом, забезпечують переміщення води, мінеральних і органічних речовин та надають листковій пластинці міцності.

Яку функцію виконують продихи листка?

Продихи сполучають міжклітинники рослин з атмосферним повітрям і здійснюють регуляцію газо- та парообміну рослини з довкіллям завдяки оборотним змінам тургору замикаючих клітин.

Будова та функції листка - Біологія. 6 клас. Остапченко Внутрішня будова листка: 1 - кутикула; 2 - шкірка; 3 - стовпчасті клітини; 4 - губчасті клітини; 5 - продих; 6 - міжклітинник; 7 - провідний пучок. Завдання. Пригадайте значення кутикули. Поміж ...

Будова та функції листка

Познайомити учнів з листком, як важливою частиною пагона, вивчити особливості зовнішньої та внутрішньої будови листка, розташування їх на стеблі і жилкування; розвивати вміння робити висновки та узагальнення; виховувати ціннісне ставлення до природи, культуру спілкування.

Тема: Будова та функції листка.

Мета: познайомити учнів з листком, як важливою частиною пагона, вивчити особливості зовнішньої та внутрішньої будови листка, розташування їх на стеблі і жилкування; розвивати вміння робити висновки та узагальнення; виховувати ціннісне ставлення до природи, культуру спілкування.

Обладнання: кімнатні рослини, гербарні зразки рослин із різними типами листків, таблиця «Внутрішня будова листка».

Методи: розповідь з елементами бесіди, пояснення, постановка проблемних запитань, опис, робота з підручником.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

На кожному уроці ми прагнемо досягти успіху.

Сьогоднішній урок не виняток.

Тому посміхніться один одному й побажайте успіху.

Кожен день, проведений у школі, кожен урок наближає вас до великого успіху. І сьогоднішній урок біології – це ще один крок до нього.

Я б хотіла, щоб епіграфом до нашого уроку стали слова Вольтера: « Жити – значить працювати. Праця є життя людини».

2. Актуалізація опорних знань учнів.

Обговорення проблемного питання

1. Поки листки ростуть на дереві, то вони свіжі та соковиті, але зірваний з дерева листок швидко висихає. Чому так відбувається?

3. Мотивація навчальної діяльності.

У книзі «Життя рослин» К. А. Тимірязєв писав: «Жоден рослинний орган не відчував на собі людської несправедливості такою мірою як листок. До кінця 19 ст. листок мав легковажну славу пишного, але не корисного вбрання».

Безумовно, нині відомо, що це далеко не так.

А в Канаді кленовий листок став національним символом і прикрашає прапор цієї країни.

Отож, тема нашого уроку: «Будова та функції листка».

4. Вивчення нового матеріалу.

Листок – це бічна частина пагона.

Давайте подумаємо, які функції виконує листок?

Так, справді, листок має такі основні функції: фотосинтез, дихання та випаровування води.

«Дайте найкращому кухарю скільки завгодно свіжого повітря, скільки завгодно сонячного світла й річку чистої води та попросіть, щоб з усього цього він приготував вам цукор, крохмаль, жири та зерно – він вирішить, що ви насміхаєтесь з нього. Але те, що людині здається надзвичайно фантастичним, безперешкодно відбувається в зелених рослинах». (К. А. Тимірязєв)

Будова листка

Частина листка

Характеристика

Це плоска частина листка, що складається з двох поверхонь: верхньої та нижньої

Фотосинтез, дихання, випаровування води.

Частина листка, якою листкова пластинка прикріплюється до стебла.

Листки бувають черешкові та сидячі.

Черешок якнайкраще орієнтує листкову пластинку стосовно сонячних променів

Мають вигляд розміщених парами листочків, лусочок, колючок

Виконують переважно захисну функцію

Листки бувають прості та складні.

Опрацюйте самостійно текст підручника «Яким буває листкорозміщення» та дайте відповіді на питання:

1. Чи однаково розташовуються листки на стеблі в рослин різних видів?
2. Чому листки розміщені на стеблі не хаотично, а у певному порядку?
3. Які бувають типи листкорозміщення?
4. Яке значення має листкова мозаїка у житті рослини?

Робота з гербарним матеріалом: учитель роздає на парти гербарні зразки рослин, учні повинні визначити тип листкорозміщення.

Повідомлення учня:

Найбільший листок у пальми з роду рафій. Довжина таких листків із черешком становить 25 метрів. Відомо близько 30 видів рафій, переважна більшість яких росте у тропіках Африки.

А найменша квіткова рослини на Землі – плавуча ряска вольфія. Розмір овальних листочків вольфії становить усього 0,5 – 1, 2 мм.

Обговорення проблемного питання: поміркуйте, чому більшість листків плоскі та широкі?

Давайте зазирнемо всередину листка. Якщо зробити зріз через листкову пластинку, то можна побачити з яких тканин складається листок.

Зверху та знизу листок укритий клітинами покривної тканини – шкірки. Хлоропластів у більшості клітин шкірки немає.

Яке має значення те, що клітини шкірки прозорі та безбарвні?

Поміж безбарвних клітин шкірки попарно розташовані, клітини, що містять хлоропласти. Дві такі замикаючі клітини утворюють продихи.

Бесіда за питаннями:

2. Чи залежить розташування продихів від того, в якому середовищі зростає рослина?

Ближче до верхньої шкірки розташовані видовжені клітини, які нагадують стовпчики. Ці клітини щільно прилягають одна до одної, майже без міжклітинників. Вони утворюють стовпчасту тканину.

Нижче розміщені овальні клітини, між якими є великі міжклітинники. Це губчаста тканина листка.

Бесіда за питаннями:

1. Чому саме так у листку розміщується стовпчаста і губчаста тканина?
2. Яку роль виконують міжклітинники?

Пластинка листка пронизана щільною сіткою провідних пучків – жилок.

Бесіда за питаннями:

1. Що таке провідні пучки?
2. Чим утворені провідні пучки?
3. Яка функція провідних пучків?

Розташування жилок листкової пластинки має назву жилкування. Розрізняють пірчасте, пальчасте, паралельне, дугове і вилчасте жилкування.

Робота з гербарним матеріалом: учитель роздає на парти гербарні зразки рослин, учні повинні визначити тип жилкування.

Розв’язання біологічних задач.

1. За одне літо по стовбуру великого дерева може пройти 250 кг цукру (5 мішків). Звідки він береться? Як рослина розпоряджається цим скарбом?
2. На листках рослини може оселятися попелиця, що живиться соками. Якщо відірвати попелицю, то сік із ранки продовжує витікати ще 24 години. Чому?

1. Підбиття підсумків уроку.

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Листок рослини: будова, тривалість життя та функції. Реферат

Листки у більшості рослин зелені, найчастіше - пластинчасті, звичайно мають двобічну симетрію. Розміри від кількох мм (ряска) до 10-15 м (у пальм). Мають обмежений ріст.

Листок складається з черешка, листкової пластинки і прилистків (у деяких). За допомогою черешка листкова пластинка прикріплюється до стебла. Гнучкий черешок дозволяє листкові орієнтуватися відносно сонця. У деяких рослин черешків немає, такі листки на відміну від черешкових називаються сидячими.

Та частина сидячого листка, що охоплює стебло і захищає його від ушкоджень, називається піхвою (злакові). Листки багатьох рослин мають особливі вирости, придатки біля основи черешка листка - прилистки. Вони можуть мати вигляд розміщених парами маленьких листочків, плівочок, колючок, лусочок і виконують переважно захисну функцію.

Листкові пластинки різноманітні за формою: лінійні (злаки), овальні (акація), ланцетні (верба), стрілоподібні (стрілолист), округлі (осика), серцевидні (липа).

Форми краю листкової пластинки: цілокраїй, зубчастий, пилчастий, виїмчастий.

Крім того, залежно від розміру і форми розсіченості пластинки розрізняють:

• лопатеві (дуб - розрізи сягають чверті ширини листкової пластинки),
• роздільні (мак - розрізи більші за чверть ширини листкової пластинки),
• розсічені (реп'ях - розрізи досягають середини листкової пластинки).

Залежно від числа листкових пластинок на черешку, листки поділяють на прості і складні. Простий листок складається з черешка та одної листкової пластинки і відпадає під час листопаду повністю. Складний листок має кілька листкових пластинок, розташованих на спільному черешку. Кожну листкову пластинку складного листка, яка під час листопаду може відпадати самостійно, називають листочком.

Серед складних листків розрізняють:

• а) Трійчасті (конюшина, суниці) - три листочки, що власними короткими черешками прикріплюються до спільного черешка;
• б) Пальчасті (каштан) - число листочків перевищує три.
• в) Парноперистоскладні - (акація жовта) - верхівка спільного черешка закінчується парою листочків.
• г) Непарноперистоскладні - (шипшина) - одним листочком.

Розмір і форма листків є спадковою ознакою. Лише в окремих випадках, найчастіше у декоративних садових форм, листкова пластинка може змінювати свою форму і навіть забарвлення.

Жилкування листків

Листкова пластинка має жилки. Вони відходять від черешка листка і розгалужуються в його пластинці. Жилки - судинно-волокнисті пучки, які поєднують листок зі стеблом. Вони складаються з провідних та механічної тканин.

Розташування жилок листкової пластинки має назву жилкування. Функції жилок - провідна (постачання листків водою, мінеральними солями та виведення з них продуктів асиміляції) та механічна (жилки є опорою для листкової паренхіми і захищають листки від розривів).

Розрізняють сітчасте, паралельне та дугове жилкування. Сітчасте жилкування зустрічається найчастіше, воно в основному властиве дводольним рослинам. Жилки на листковій пластинці розміщені у вигляді сильно розгалуженої сіточки.

Паралельне і дугове жилкування найчастіше зустрічається в однодольних рослин. При паралельному жилкуванні жилки розходяться від основи листка дугоподібно (конвалія).

Типи листкорозташування

Листкорозташування - спосіб розміщення листків на пагоні. Листки на пагоні укріплені на стеблових вузлах. Розрізняють такі види: чергове - коли листки розміщені навколо стебла по одному, ніби чергуючись по спіралі (яблуня). Супротивне - коли по кожному стебловому вузлі розміщено по два листки один проти одного (бузок, клен). Мутовчасте або кільчасте - коли на стебловому вузлі розміщено по три і більше листків (вороняче око).

Будь-яке листкорозміщення дозволяє рослинам вловлювати максимальну кількість світла, оскільки кожен листок займає на пагоні своє певне місце і не затінює нижче лежачого.

Під час дихання поглинається кисень та виділяється у довкілля СО2. Найбільш активне дихання спостерігається в тих частинах рослини, які ростуть. На дихання рослин впливає і вміст СО2 в повітрі та похмура чи холодна погода.

Випаровування води - транспірація. Транспірація - це фізіологічний процес віддачі води рослиною. Воду випаровує вся поверхня тіла рослини. Особливо інтенсивно - листки. Розрізняють транспірацію кутикулярну (через поверхню кутикули, яка покриває епідерміс листка) та продихову (випаровування через продихи). Біологічне значення транспірації полягає в тому, що вона є засобом пересування води та різних речовин по рослині, сприяє надходженню СО2 в листок, вуглецевому живленню рослин, захищає листя від перегрівання.

Регуляція випаровування води рослинами здійснюється за допомогою продихів. При високому вмісті води продихи відкриваються і транспірація посилюється, при нестачі води, коли рослини в'януть, продихи замикаються і транспірація утруднюється. Інтенсивність випаровування залежить також від умов росту рослини та її біологічних властивостей. Так, рослини посушливих місцевостей випаровують мало вологи, а рослини вологих місцевостей - значно більше, тіньові рослини випаровують води менше, ніж світлові: багато води рослини випаровують у спеку, значно менше - у хмарну погоду. Розсіяне світло зменшує транспірацію. При посиленні вітру швидкість випаровування зростає.

Крім продихів регулюють інтенсивність випаровування захисними утворами на шкірі є:

У рослин сукулентів (кактуси) листок перетворений на колючки, а його функції виконує стебло.

При утрудненому випаровуванні у рослин спостерігається гутація - виділення через водяні продихи крапель води. Зустрічається в природі ранком, або перед дощем, коли повітря насичене водяною парою.

Тривалість життя листків, листопадні та вічнозелені рослини

Листки більшості квіткових рослин живуть лише протягом кількох теплих місяців року. В однорічних видів вони відмирають разом з іншими надземними частинами. У одних багаторічних дерев'янистих рослин листки можуть повністю опадати в певну пору року, в інших - кожен листок живе кілька років. Отже рослини, листки яких розвиваються протягом одного вегетативного сезону і щорічно з настанням несприятливих умов опадають, називають листопадними.

Листки вічнозелених рослин живуть від 1 до 15 років. Відмирання частини старих і утворення нових листків відбувається постійно, дерево здається вічнозеленим (хвойні, цитрусові).

Біологічним пристосуванням рослин до захисту від випаровування є листопад - масове опадання листків на холодний або жаркий період року.

В помірних зонах дерева скидають листки на зиму, коли корені не можуть подавати воду з мерзлої землі, а мороз висушує рослину. У тропіках листопад спостерігається в сухий період року.

Підготовка до опадання листків:

• Руйнування хлорофілу, інші пігменти (каротин і ксантофіл) зберігаються довше.
• Біля основи черешка листка утворюється відокремлюючий шар.
• Жилки закупорюються продуктами життєдіяльності.
• Листок відривається, а на стеблі залишається листковий рубець.

З опалим листям видаляються непотрібні продукти обміну речовин з рослини.

Крім основних функцій (фотосинтез, випаровування, дихання), листки можуть виконувати й додаткові, у зв'язку з чим спостерігаються їхні видозміни:

• Нагромадження поживних речовин - цибуля, капуста.
• Нагромадження води - алое.
• Захищення від поїдання - колючки барбарису.
• Захист від випаровування - колючки кактуса.
• Закріплення слабких стебел - вусики гороху.
• Ловити і перетравлювати комах - комахоїдні рослини (400 рослин) росичка, непентес).

Листкорозташування є спадковою ознакою, однак при розвитку рослин воно може змінюватися, пристосовуючись до умов освітлення. Буває так, що в нижній частині пагона листки розміщуються супротивно, а у верхній - чергово. Своєрідний спосіб листкорозташування - мозаїчний. (польовий клен). Листя на пагоні має черешки різної довжини і різне скручення, а також різну величину листкової пластинки. При цьому листки найкраще використовують простір і світло.

Внутрішня будова листка

Листок має клітинну будову. Клітини різної форми і будови, розміщені у певному порядку і виконують відповідні функції.

1. Зверху та знизу листок вкритий клітинами покривної тканини (епідерміс). Це - шкірка листка, клітини якої щільно прилягають одна до одної захищаючи внутрішні частини від висихання, механічних ушкоджень. Шкірка переважно одношарова і складається з живих безколірних клітин. Завдяки прозорості клітин сонячні промені легко проникають крізь них у товщу листка. Нерідко клітини шкірки вкриті тонкою жироподібною прозорою плівкою - кутикулою, яка виконує захисну функцію.

У шкірці між безбарвними клітинами містяться клітини, що мають хлоропласти - це продихи. Продих складається з двох замикальних клітин бобоподібної форми з нерівномірно потовщеними стінками і продихової щілини. Продихи регулюють швидкість газообміну та випаровування води листком. Особливістю клітин продихів є те, що вони можуть змінювати свою форму, внаслідок чого регулюють розмір продихової щілини.

Продихи розташовуються звичайно на нижньому боці листка, але бувають і на верхньому, іноді розподілені рівномірно (кукурудза), у водних рослин - лише на верхній поверхні листка. Кількість продихів на 1 мм2 - 100-300 і більше, залежить від виду рослин, умов зростання.

2. Між верхньою і нижньою шкірочками листкової пластинки розташовується м'якоть листка (мезофіл) - це основна тканина. Верхня частина клітин цієї тканини відрізняється своєю будовою від нижньої. Клітини верхнього шару, який називають стовпчастою паренхімою, видовжені і розміщені перпендикулярно до поверхні листка. Нижній шар складається з більш округлих клітин, віддалених одна від одної досить великими міжклітитинниками, цей шар називається губчастою паренхімою. Основна функція стовпчастої тканини - фотосинтез, а губчастої - крім фотосинтезу ще й запасання поживних речовин, транспірація і газообмін.

М'якоть листка пронизана густою сіткою жилок (судинно-волокнистих пучків). До їхнього складу входять ситоподібні трубки, судини та механічні тканини. По ситоподібних трубках з листка до всіх інших органів відтікають органічні речовини, утворені під час фотосинтезу. Судини забезпечують постачання клітин листка водою та мінеральними солями. Волокна надають листкові міцності.

В міру галуження жилок листка спостерігається зменшення судин та ситоподібних трубок. У найдрібніших розгалуженнях жилок зовсім відсутня флоема, спрощується і ксилема - в ній немає трахей, залишається невелика кількість трахеїд.

Функції листка

Основними функціями листка є: фотосинтез, випаровування води (транспірація) і газообмін.

Фотосинтез відбувається у хлоропластах клітин м'якоті на світлі. Суть його полягає в тому, що зелені рослини поглинають сонячну енергію і з СО2 та Н2О створюють складні органічні речовини. В атмосферу при цьому виділяється вільний кисень. Фотосинтез залежить від освітленості, температури довкілля, кількості вуглекислого газу, надходження води.

Дихання - це процеси окислення органічних сполук з вивільненням зв'язаної в них енергії. Ця енергія необхідна росинам для забезпечення процесів життєдіяльності.