Що означає слово стежка?

Сте́жка — доріжка, протоптана звірами або людьми чи спеціально зроблена людьми.

Що означає дразнити?

Викликати почуття незадоволення, досади, гніву, злості; дратувати.

Як правильно пишеться слово стежка?

СТЕЖКА, и, ж . 1. Доріжка, протоптана звірами або людьми чи спеціально зроблена людьми. Кеш

Стежка

Сте́жка — доріжка, протоптана звірами або людьми чи спеціально зроблена людьми [1] .

Гірські стежки на полонинах Карпат називають плаями [2] .

Сте́жка є природним способом фіксації найпростіших географічних знань, а відтак, предтечею картографії. [джерело не вказане 1140 днів]

Довжина стежки зазвичай становить від декількох сотень метрів, після чого вона виводить до більшої дороги. Хоча є і винятки, Аппалачська стежка тягнеться на кілька тисяч кілометрів.

У зонах організованого туризму прокладаються екологічні стежки — пізнавальні прогулянкові маршрути.

Деякі туристичні стежки мають власні назви: Стежка Гріна в Криму, Стежка Снігової Людини в Бутані.

Стежкою Хо Ши Міна називають систему партизанських комунікацій у В'єтнамі.

Див. також [ ред. | ред. код ]

Примітки [ ред. | ред. код ]

Інтернет-ресурси [ ред. | ред. код ]

• Великий тлумачний словник української мови. Київ-Ірпінь: Перун, 2002, 1440 с.
• AdventureSeed Trail Wiki — Interactive map of hiking, mountain biking, and backpacking trails
• Backcountry Secrets Hiking Trails[Архівовано 24 жовтня 2018 у Wayback Machine.] — Hiking trails submitted by members from around the world. Some trails have GPX files when submitted by the members.

стежка

1》 Доріжка, протоптана звірами або людьми чи спеціально зроблена людьми.

|| Смуга, слід, що залишається після.

Заступати стежку кому — а) не давати кому-небудь місця для проходу; б) бути, ставати на перешкоді кому-небудь.

2》 рідко. Те саме, що доріжка 3).

3》 перен. Напрямок, шлях розвитку, діяльності і т. ін. кого-, чого-небудь.

Збивати з [прямої] стежки — не давати можливості кому-небудь вести чесний, добропорядний спосіб життя.

Направляти на добру стежку кого — допомагати кому-небудь обрати правильний шлях у певній діяльності.

Ходити уторованими стежками — діяти так, як хтось уже раніше діяв.

Значення в інших словниках

1. стежка — сте́жка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири сте́жки Орфографічний словник української мови
2. стежка — (у траві) доріжка, (в горах) плай; (наукова) П. нива, поле діяльности, шлях, ур. стезя; стежечка, стежина. Словник синонімів Караванського
3. стежка — Біжак (степова стежка), білотроп (по мерзлому снігу), вурма (стежка, протоптана худобою), доріженька, доріжечка, доріжка, межа, межівник, перть (стежка, якою гонять овець), пішник, пішничок, плай (у горах), плая (т.с. Словник синонімів Вусика
4. стежка — [стежка] -жкие, д. і м. -ез'ц'і, мн. стеижки, стеижок дв'і стежкие Орфоепічний словник української мови
5. стежка — СТЕ́ЖКА, и, ж. 1. Доріжка, протоптана звірами або людьми чи спеціально зроблена людьми. І літо минуло, і осінь приспіла, І листям пожовклим всі стежки покрила (Л. Словник української мови у 20 томах
6. стежка — сте́жка: ◊ показа́ти, куди́ сте́жка в горох пригрозити (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
7. стежка — Не туди стежка в горох. Я тебе навчу, як робити. У нього гадок, як у заяця стежок. Дуже багато. Дуже змінчивий. Приповідки або українсько-народня філософія
8. стежка — вступа́ти / вступи́ти на шлях (на доро́гу, на сте́жку) чого, який (яку). Розпочинати яку-небудь діяльність або починати вести певний спосіб життя. — Щось ти, Гнате, вступаєш на поганий шлях.. Свою жінку прогнав од себе, зійшовся з другою без шлюбу (М. Фразеологічний словник української мови
9. стежка — ДОРО́ГА (напрям чиєїсь діяльності, життєві обставини), ШЛЯХ, ПУТЬ, СТЕ́ЖКА розм., СТЕЖИ́НА розм. рідше, СТЕЗЯ́ книжн., ТРОПА́ поет.; МАНІВЦІ́ (МАНІВЕ́ЦЬ рідше) розм. (діяльність або розвиток, спрямовані в обхід чого-небудь). Словник синонімів української мови
10. стежка — Сте́жка, -жки, -жці; -жки́, -жо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
11. стежка — СТЕ́ЖКА, и, ж. 1. Доріжка, протоптана звірами або людьми чи спеціально зроблена людьми. І літо минуло, і осінь приспіла, І листям пожовклим всі стежки покрила (Гл., Вибр. Словник української мови в 11 томах
12. стежка — Стежка, -ки ж. Тропинка, дорожка, стезя. Позаростали стежки і доріжки травою зеленою. Мет. 56. В пекло стежки він не знав. Котл. Ен. III. 10. на стежку чию спасти. Пойти по чьей дорожкѣ. От і я на дідову стежку спала: він учора розбив кухля, а я сьогодня. Словник української мови Грінченка