Як позбутися пупкової грижі без операції?

Позбутися грижі за допомогою народних засобів неможливо. Вправити внутрішні органи з грижового мішка назад в черевну порожнину можна тільки хірургічним шляхом.

Як лікувати пупкову грижу?

Лікувати пупкової грижі у дорослих рекомендовано виключно хірургічним методом. Серед них найбільш ефективні такі: грижепластика власними тканинами полягає в зашиванні дефекту за допомогою синтетичних ниток, що не розсмоктуються. Ризик рецидиву становить 0-14%. Кеш

Скільки коштує операція на Пупову грижу?

ПИТАННЯ-ВІДПОВІДЬ

Грижа у свиней

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

« Техніка операції при пупкових та інтравагінальних грижах»

З ДИСЦИПЛІНИ «ХІРУРГІЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ ДИСЦИПЛІНИ» спеціальності 211 «ВЕТЕРИНАРНА МЕДИЦИНА»

Мацьків Михайло Володимирович –

викладач ветеринарних дисциплін, Каховського державного агротехнічного коледжу, вищої кваліфікаційної категорії

Лабораторні і практичні заняття – це найактивніша форма навчання на яких студенти закріплюють теоретичні знання і набувають практичних навичок з дисципліни «Хірургія ветеринарної медицини». Їм передує теоретичне навчання.

В зв’язку з обмеженням часу відведеного навчальною програмою, на лабораторні і практичні заняття доцільно певну частину їх проводити в умовах клініки ветеринарної медицини або безпосередньо на навчально-виробничій фермі на живих об’єктах (підготовка операційного поля, фіксація тварин, знеболювання, кастрація тварин, тощо).

Методика проведення лабораторних і практичних занять може бути наступною:

напередодні заняття студенти отримують інструкційну карту, в якій вказується тема і мета заняття, необхідне обладнання, завдання для самостійної роботи, місце проведення та основні правила техніки безпеки;

під час заняття студенти самостійно працюють над темою під наглядом викладача, отримують консультацію з неясних питань;

хід заняття записують в зошиті, а при необхідності роблять зарисовки;

після виконання завдання кожний студент здає роботу викладачу і отримує оцінку;

по завершенню заняття викладач коротко підводить підсумки заняття і рекомендує студентам в неурочний час відпрацювати ті чи інші питання теми.

Така методика проведення заняття розвиває у студентів навички самостійного і творчого засвоєння навчального матеріалу, пов’язуючи його з виробничою необхідністю.

Для зручності відпрацювання питань самостійної роботи групу студентів розділяють на ланки в залежності від характеру виконання роботи і наявності тварин.

В кожній ланці призначається відповідальний, який до заняття отримує у лаборанта необхідне оснащення робочого місця, допомагає викладачу в організації і проведенні заняття.

На лабораторних і практичних заняттях студенти набувають не тільки професійних навичок в поводженні з тваринами, але й привчають себе суворо дотримуватись правил техніки безпеки, правил особистої гігієни.

Виходячи і з практичної доцільності техніка виконання хірургічних прийомів описана по ходу викладання вивченого матеріалу.

Методика проведення заняття

Заняття проводиться у клініці ветеринарної медицини або навчально-виробничій фермі. Викладач заздалегідь підбирає відповідних хворих тварин – грижоносіїв і домовляється, щоб їх не годували 10-12 годин перед операцією, а також організовує робочі місця.

На занятті викладач методом опитування з’ясовує, як студенти оволоділи лекційним матеріалом і літературою з даної теми. В процесі заняття дається визначення грижі, її складовим частинам (грижовий отвір, грижовий мішок, грижовий вміст).

Розглядається класифікацію гриж і викладач показує на таблицях і схемах різні їх види, складові частини, звертаючи увагу студентів на клінічну картину при вправних, невправних і защемлених грижах і видах защемлення. Звертає увагу на показники температури, пульсу, дихання, відмови від корму, пригнічений стан тощо, що може свідчить про перитоніт.

Потім студенти вивчають клінічний стан на хворих тваринах. Визначають анатомічне розміщення грижі, описують стан патологічного процесу, його розміри, форм та ін. Пальпацією виявляють болісність, температуру, припухлість, її консистенцію, рухомість вмісту, його вправність у черевну порожнину, розміри і стан грижового кільця, стан тканин навколо нього та ін. Ці маніпуляції проводить кожний студент на хворих тваринах. Одночасно викладач у ході заняття ставить запитання, з’ясування яких потребує додаткових досліджень і саме цим підводить студентів до суті патологічного процесу.

Після визначення діагнозу, з якою конкретною грижею студенти мають справу у даної тварини або кількох тварин, розглядають існуючі способи лікування.

Викладач наголошує на можливу спонтанному видужуванні при пупкових і пахвинних грижах у молодих тварин (поросята, щенята, лошата), коли грижове кільце малих розмірів, а тварини перебувають у добрих умовах годівлі та утриманні, що сприяє зростанню грижового отвору.

Викладач відмічає, що оперативний метод найефективніший і найнадійніший, але його потрібно виконувати при дотриманні правил асептики та антисептики.

Защеплені грижі лікувати потрібно негайно. Якщо вправити грижовий вміст без операції неможливо, то в подальшому проводять оперативне лікування. Оператор повинен бути заздалегідь готовим до виконання перитоніту, некрозу кишкової петлі, здуття її газами тощо, щоб прийняти правильне рішення. Тому при підготовці до операції, особливо у великих тварин, необхідно ретельно продумати комплект інструментів, наявність знеболюючих, наркотичних та антисептичних речовин, подбати про забезпечення фіксації тварин.

Виклавши основні питання з техніки виконання операції, відмітивши можливі ускладнення в процесі операції, викладач демонструє операцію грижового розтину. Як завжди, призначає із групи студентів осіб для фіксації тварини, підготовки операційного поля, інструментів і подачі їх під час операції, помічників при її виконанні. До операції куратори детально вивчають тварину, проводять усі клінічні дослідження.

Після операції призначають лікування й спосіб утримання тварини.

У кінці заняття викладач розглядає можливі помилки, допущені під час операції, розповідає про можливість пролапсу (випадання кишкових петель під шкіру із розривом очеревини) і діагностику його від грижі тільки при проведенні операції.

Сценарій практичного заняття по темі: « Техніка операції при пупкових та інтравагінальних грижах »

І. Організаційний момент. Проводиться в формі бесіди. Після привітання, перевіряється явка студентів на заняття, наявність спецодягу, та підготовленість лабораторії до проведення практичного заняття.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності та актуалізація знань.

Ми з вами ознайомились з теоретичним матеріалом досить актуальної теми, з точки зору практичної діяльності ветеринарного спеціаліста, - «Хвороби в ділянці живота і прямої кишки». Сьогодні для нас важливим є закріпити теоретичні знання і отримати певні практичні навички з однієї із тем практичного заняття «Техніка операції при пупкових та інтравагінальних грижах».

Передусім нам необхідно вияснити ступінь засвоєння вами теоретичного матеріалу, який необхідний для виконання самостійної роботи сьогодні. Я буду задавати питання, а ви даєте відповіді на них, якщо відповіді не вірні, або не повні – доповнять інші студенти. При появі незрозумілих моментів, розберемо їх разом. Таке опитування, в формі співбесіди, допоможе студентам вияснити для себе неясні питання і більш підготовленими підійти до виконання практичних завдань.

Питання для співбесіди:

2. Назвати анатомічні складові грижі?

3. Назвати відмінність між вправною і невправною грижею.

4. Охарактеризувати пупкові грижі.

5. Назвати консервативні методи лікування пупкових гриж.

6. Назвати оперативні методи лікування пупкових гриж.

7. Дати характеристику інтравагінальним грижам.

8. Розкрити техніку операції інтравагінальних гриж.

ІІІ. Підготовка студентів до виконання роботи.

Набути навиків проведення діагностику та засвоїти певні навички з оперативного лікування пупкових та інтравагінальних гриж.

1. При підготовці студентів до самостійного виконання завдань необхідно нагадати їм основні вимоги техніки безпеки при роботі з тваринами та особистої гігієни. При ознайомленні з інструкційними картами зверніть увагу на правила по техніці безпеки на робочому місці.

Акцентую вашу увагу на наступному:

не залишати робоче місце без дозволу;

розпочинати оперативне втручання після надійної фіксації тварин та попереднього знеболення;

обережно поводитись з колючими та ріжучими предметами;

лікарські засоби використовувати обережно і тільки за призначенням;

після виконання завдання прибрати робоче місце, ретельно вимити руки з милом.

2. Організація групи. При виконанні завдань група поділяється на 2 підгрупи (ланки). Вони розміщуються на робочих місцях, забезпечуються методичною документацією, інструментами, лікарськими препаратами, засобами фіксації тварин. В ланці відповідно назначаються фіксатори, анестезіологи, асистенти, хірурги.

Після цього ще раз проводжу інструктаж конкретно по виконанню кожного завдання, звертаю увагу студентів на основні моменти від важливості виконання яких залежить ефективність оперативного втручання.

І V . Самостійна робота студентів під контролем і з допомогою викладача.

Форма навчання: ланкова в поєднанні з індивідуальною. Методи навчання: демонстрація, спостереження, практичні вправи.

Завдання для самостійної роботи:

1.Техніка операції при вправних пупкових грижах.

2. Хірургічне лікування вправних гриж без розрізування шкіри.

3. Проведення операції при невправних пупкових грижах.

4. Проведення операції при інтравагінальних грижах.

Методичні рекомендації по виконанню та оформленню завдань.

Проведення операції при вправних пупкових грижах у поросят і телят . Тварин фіксують у спинному положенні. Обробляють операційне поле. Ін'єкують нейролептик (наприклад, аміназин) і застосовують циркулярну інфільтраційну анестезію. Розчин анестетику ін'єкують також по лінії наміченого розрізу. Після повторного змазування 5% спиртовим розчином йоду роблять поздовжній розріз через всю грижу. При великих грижах розріз має бути веретеноподібним. Розрізують шкіру і підшкірну клітковину. Грижовий мішок обережно препарують тупим способом, відділяючи його від шкіри. Оголюють пупкове кільце. Відпрепарований грижовий мішок, якщо він невеликий, занурюють у черевну порожнину. Утримуючи його пальцем, на грижові ворота накладають петлеподібні шви (іноді вузлові) і краї пупкового кільця. На шкіру накладають вузлові шви або шви з валиками. Шкірні шви видаляють на 9 -10 день.

При наявності великого але тонкого грижового мішка останній скручують, захопивши його пінцетом Кохера. На середині його наскрізь прошивають довгою шовковою ниткою, яку зав'язують навколо скрученого грижового мішка. Кінці нитки за допомогою хірургічної голки проводять через краї грижових воріт і зав'язують між собою. Грижовий мішок у вигляді біологічного тампона закриває грижові ворота. На шкіру накладають зовнішні шви.

Спосіб закриття за допомогою біологічного тампона може бути використай вигляді гофрування грижового мішка.

Нерідко, особливо
свиней, грижовий мішок значно потовщується потовщуєті

Внаслідок склерозу, склерозу,

оперування одним з наведених вище способів стає неможливим.

Способи оперування пупкових гриж:

а - за Герингом-Седамгроцьким; б –за першим способом Оливкова; в-за Гурманом; г - за третім способом Оливкова; д – за Тарасовичем; е-за відкриттям способом з вирізуванням грижового мішка;; 1- очеревина;; 2-поперечна фасція; 3-мязи черевної стінки; 4- жовта черевна фасція; 5-шкіра; 6-грижовий мішок.

У цьому випадку його ампутують. Стиснувши грижовий мішок біля основи лещатами або пальцями роблять невеликий розріз, який накладають стібок шва. Після зав'язування стібка грижовий мішок знову надрізають і знову накладають стібок шва. Діючи так чином, ампутують грижовий мішок. Грижові ворота закривають петлеподібними або вузловими швами.

Хірургічне лікування вправних гриж без розрізування шкіри. Поросят фіксують в спинному положен Проводять циркулярну інфільтрацію 0,5% розчином новокаїну. Грижовий вміст обов'язково вправляють у черевну порожнину. Під контролем пальця грижове кіль прошивають горизонтальними петлеподібними швами. В кінці ниток затягують зав'язують шви видаляють на 9-10 день. Для закриття грижових воріт у 2 -місячних поросят досить одного петлеподібного шва. На місті операції з'являється травматичний набряк і утворюється припухлість тістуватої консистенції, болюча і гаряча. Через 4 дні припухлість ущільнюється, зменшується в розмірах, зникає больова реакція.

Проведення операції при невправних пупкових грижах. При неприривних пупкових грижах, що обумовлені наявністю спайок між грижовим містом та грижовим мішком, останній розтинають невеликим розрізом ("вікно"), через який вводять палець. Тонкі спайки розривають, потовщені відводять до "вікна" у грижовому мішку і розрізують. З невправної грижі роблять вправну. "Вікно" закривають швами і далі оперують одним з наведених вище способів.

Якщо невправність грижі викликана вузькими грижовими воротами, останні трохи розрізують, після чого вправляють грижовий вміст разом з грижовим мішком у черевну порожнину, а на грижові ворота накладають шви.

У собак при невеликих невправних пупкових грижах грижовим вмістом нерідко буває сальник, який ущемлюється вузькими грижовими воротами і внаслідок подразнення розростається. В цьому випадку після розрізування шкіри і встановлення характеру грижового вмісту через "вікно" сальник перев'язують прошивною лігатурою. Відрізавши периферичну частину, куксу вправляють в черевну порожнину. На грижові вор ота накладають шви.

При наявності у тварин дуже широких грижових воріт останні закривають капроновою або лавсановою сіткою, яку по периметру грижових воріт фіксують стібками шовкової нитки (алопластика).

Проведення операції при інтравагінальних грижах. При інтравагінальних грижах петлі кишок через розширений піхвовий канал потрапляють в порожнину загальної піхвової оболонки. В зв'язку з тим, що защемлення грижового вмісту дуже часто стає причиною загибелі тварин, слід своєчасно робити операцію.

Кнурів краще оперувати в 1,5-2 місячному віці. Перед операцією рекомендована 8 годинна голодна дієта.

Тварин фіксують у спинному положенні з дещо піднятою тазовою частиною. Після обробки операційного поля внутрішньом'язово ін'єкують розчин аміназину або іншого нейроплегіку. Місцево застосовують інфільтраційну анестезію.

Розріз завдовжки 7- 12 см роблять в паху навпроти зовнішнього пахового кільця. Розрізують шкіру, підшкірну клітковину і фасцію. Піхвову оболонку разом з грижовим вмістом відділяють тампоном від навколишніх тканин. Пальцями проникають у мошонку в напрямі її дна, де розривають мошонкову зв'язку (іноді перерізують ножицями).

Фіксований в руці сім'яник, вкритий загальною піхвовою оболонкою, виводять через рану назовні і, утримуючи його в руці, скручують грижовий мішок. При цьому грижовий вміст досить легко занурюється в черевну порожнину (вправна грижа). При наявності спайок між грижовим вмістом і грижовим мішком (невправна грижа) через невеликий розріз загальної піхвової оболонки ("вікно") перерізують спайки, закривають "вікно" і скручують грижовий мішок.

На загальну піхвову оболонку, поблизу зовнішнього пахового кільця, накладають довгу прошивну лігатуру, яку зав'язують навколо скрученого грижового мішка. Кінці лігатури за допомогою хірургічної голки проводять через внутрішні та зовнішні краї грижових воріт. На відстані 1 - 1,5 см сім'яний канатик перерізують, а кінці лігатури затягують і зав'язують між собою. Грижові ворота закривають куксою сім'яного канатика (біологічний тампон). При дуже широкому паховому каналі на зовнішнє пахове кільце додатково накладають 1 - 2 вузлових шви. Шкіру зашивають вузловими або валиковими швами. При односторонній грижі протилежний сім'яник видаляють закритим способом.

Після виконання завдань ви повинні:

знати – методи знеболювання тварини;

вміти- проводити оперативне втручання .

В даній роботі розкривається методика організації і проведення практичного заняття з даної дисципліни по темі « Техніка операції при пупкових та інтравагінальних грижах », та показана нетрадиційна форма навчання з використанням проблемної бесіди по ходу проведення заняття та застосування презентацій .

МЕТА написання даної роботи: спонукати студентів до закріплення теоретичних знань, вироблення практичних навичок, навчити їх осмислювати і активізувати свої знання, викликати зацікавленість у вивченні даної навчальної дисципліни.