Який препарат є антидотом при отруєнні фосфорорганічними сполуками?

Пралідоксим зазвичай використовується у випадках отруєння фосфорорганічними речовинами.

Що таке фосфорорганічні інсектициди?

Фосфоорганічні сполуки (або ФОС) – інсектициди і фунгіциди, похідні пятівалентного фосфору, що мають подібні механізми дії на комах. Кеш

Яку біологічно активну речовину пригнічують фосфорорганічні сполуки?

Основну роль у механізмі дії фосфорорганічних сполук відіграє пригнічення активності ферменту холінестерази, що бере участь в руйнуванні хімічного медіатора (провідника) нервового збудження - ацетилхоліну. Накопичення останнього призводить до зміни діяльності нервової системи і внутрішніх органів. Кеш

Отруєння органічними фосфатами та отруєння карбаматом Отруєння органічними фосфатами та отруєння карбаматом. Organophosphates and carbamates are common insecticide ingredients that inhibit cholinesterase activity, causing acute muscarinic manifestations (eg, salivation, lacrimation, urination, diarrhea, emesis, …

Холінергічний синдром (гострий)

Холінергічний синдром — це сукупність симптомів, спричинених збудженням мускаринових і нікотинових рецепторів надмірною кількістю ацетилхоліну чи зовнішніх субстанцій, що збуджують парасимпатичну нервову систему. Причини:

1) oтруєння фосфорорганічними сполуками (пестицидами чи бойовими газами [табун, зарин, зоман] чи карбаматамами;

2) передозування холінергічних ЛЗ (напр., пілокарпіну).

КЛІНІЧНА КАРТИНА ТА ДІАГНОСТИКА

Тривога, збудження та симптоми стимуляції рецепторів:

1) мускаринових — гіперемія шкіри, міоз, порушення зору, гіперсалівація і бронхорея (що може видаватись за набряк легень), бронхоспазм, кашель, задишка, сльозотеча, пітливість, кишкова колька, діарея, брадикардія, мимовільне сечовипускання і дефекація;

2) нікотинових (зазвичай, через карбахол і метахолін і т. д.) — тремор, слабість м’язів аж до повного паралічу (стосується також діафрагми), тахікардія, артеріальна гіпертензія.

Вирішальне значення для діагностики отруєння пестицидами чи бойовими газами або карбаматами має визначення активності AChE в еритроцитах чи сироватці. Ступінь зменшення активності AChE не пропорційний до тяжкості отруєння; активність може залишатись зниженою впродовж багатьох тижнів, незважаючи на зникнення симптомів отруєння.

Диференційна діагностика

Гіперваготонія (коротко триває і симптоми слабо виражені); задишка, пов’язана з бронхореєю і бронхоспазмом — набряк легень, токсичне ураження дихальних шляхів і легень подразливими газами, слабість м’язів — міастенія чи псевдоміастенічний криз; колька і діарея — гострі хвороби ШКТ.

У відділенні інтенсивної терапії.

1. Моніторинг серцевої діяльності і дихання.

2. Застосуйте оксигенотерапію (особливо перед плановою атропінізацією).

3. Вводіть ЛЗ: атропін (атропіну сульфат) — введіть (найкраще в/в) 1–5 мг, повторюйте дозу кожних кілька хвилин, аж до зменшення бронхореї і задишки (введення препарату слід налагодити таким чином, щоб відсмоктування вмісту бронхів не потрібно було проводити частіше, ніж один раз на годину). Частота серцевих скорочень повинна становити >80/хв. Надмірна сухість слизових оболонок і шкіри та ЧСС >120/хв свідчать про занадто високу дозу атропіну. Від моменту появи клінічних симптомів дії атропіну підтримуйте дозування на рівні 1–2 мг/год. При отруєнні фосфорорганічними сполуками (пестицидами і бойовими газами) → реактиватори AСhE — оксими (ефективні у ранній фазі отруєння впродовж кількох годин від експозиції (вводьте завжди після початкової дози атропіну, обідоксим 250 мг кожні 4–6 год або пралідоксим 30 мг/кг кожні 4–6 год. У випадку надмірного збудження або судом → діазепам 10 мг в/в, повторюйте при необхідності.

4. При дуже тяжких порушеннях дихання необхідна ендотрахеальна інтубація з метою відсмоктування надмірних виділень з бронхів та лікування респіратором, якщо це показано. Не застосовуйте сукцинілхолін морфін, амінофілін, теофілін, ГК, фуросемід.