Що таке стадії землевпорядного процесу?

Стадії землевпорядного процесу – це періоди або етапи землевпорядних робіт, які відрізняються між собою завданням, змістом і глибиною вирішуваних питань. Перелік і зміст стадій землевпорядного процесу залежать від призначення, видів і змісту виконуваних робіт.

Коли виник землеустрій?

Зазначимо, що термін "землеустрій" вперше застосований у 1906 році і, на відміну від межування, розумівся ширше і переслідував не тільки цілі правового оформлення меж земельних ділянок, але і пристосування землі до найбільш вигідного господарського використання, а саме: як діяльність з економічного впорядкування ...

2.2. Стадійність у землевпорядному проектуванні

5.1. Стадійність у землевпорядному проектуванні

Землевпорядне проектування є ключовою ланкою в системі зем­леустрою. З часу ухвалення рішення про необхідність землеустрою, порушення клопотання про його проведення перед компетентними органами і до часу реалізації проекту слід здійснити певні земле­впорядні дії, які охоплюють такі стадії землеустрою:

1. підготовчі роботи, пов'язані зі збиранням інформації та матеріалів;
2. розроблення схем та прогнозів використання і охорони земель;
3. складання проектів та іншої землевпорядної документації;
4. розгляд і затвердження землевпорядної документації;
5. винесення проекту в натуру (на місцевість);
6. оформлення і видача землевпорядних матеріалів і документів;
7. авторський нагляд за виконанням проекту власниками землі і землекористувачами.

Зміст кожної з перелічених стадій залежить від того, яке завдан­ня землеустрою має: бути реалізованим у кожному конкретному ви­падку (рис. 5.1).

Залежно від поставлених цілей і завдань, термінів їх здійснення, змісту й обсягів робіт можна приймати проектні рішення у вигляді схеми, техніко-економічного обґрунтування (розрахунку), робочого проекту (одностадійного), проекту і робочої документації (двостадійний проект), комплексного проекту.

Так, проект установлення меж сільських населених пунктів міс­тить техніко-економічне обґрунтування розмірів сіл, селищ і перед­бачає проведення підготовчих робіт, складання проекту, погоджен­ня та затвердження проекту, виготовлення та оформлення техніч­ної документації, перенесення проекту в натуру. До підготовчих ро­біт належать збирання, вивчення та аналіз планово-картографіч­них матеріалів, земельно-облікової документації, матеріалів відве­дення земель у межах села, проекту планування та забудови, проек­тів внутрішньогосподарського землеустрою, проектної документації з питань охорони земель та навколишнього природного середовища, матеріалів інвентаризації земель, даних про склад та кількість населення, а також обстеження території сільського населеного пункту, нанесення на планову основу меж усіх землеволодінь та землекористувань, проведення польового обстеження і погодження меж сільських населених пунктів.

.

Складання проекту передбачає техніко-економічне обґрунтування варіантів визначення меж, попередній їх розгляд і узгодження останнього, визначення і обчислення площі села, підготовку експлі­кації земель у межах населеного пункту, виготовлення графічного креслення проекту, встановлення меж у натурі (на місцевості). Виго­товлення технічної документації складається з написання пояснюва­льної записки, підготовки графічних матеріалів та матеріалів пого­дження і затвердження. Перенесення проекту в натуру передбачає попередню геодезичну підготовку, відповідно до якої складають крес­лення меж сільських населених пунктів, після чого виконують роботи з перенесення зазначених меж на місцевість. Відповідно до Інструк­ції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної вла­сності на землю, право власності на землю і право постійного корис­тування землею, договорів на право тимчасового користування зем­лею (у тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, за­твердженої наказом Держкомзему України від 4 травня 1999 р. (з на­ступними змінами і доповненнями), роботи зі складання державних актів на право власності й право постійного користування землею виконують у такому порядку: підготовчі роботи, встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), складання плану земель­ної ділянки, заповнення бланка державного акта. Порядок прове­дення топографо-геодезичних і картографічних робіт визначається Законом України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяль­ність» № 353-ХІУ від 23 грудня 1998 р. Установлення (відновлення) на місцевості меж адміністративно-територіальних утворень, земле­володінь і землекористувань визначається Земельним кодексом України, Законами України «Про планування і забудову територій», «Про землеустрій», а також нормативно-правовими актами Держком­зему України з питань проведення робіт, пов'язаних з видачею дер­жавних актів та проведенням землеустрою.

Для продолжения скачивания необходимо пройти капчу: