Як правильно говорити чи розмовляти українською?

Синоніми говорити і розмовляти — це нейтральні слова, які в українській мові виступають паралельно. КешСхожі

Що це таке говорити?

перех. і неперех. Усно висловлювати думки, погляди; розповідати про що-небудь. Кеш

Яка Дієвідміна у слова говорити?

говорити (не зазначено розбиття на склади) Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А.

Як правильно вживати слова "говорити ...

Словник української мови

1. неперех. Мати здатність висловлювати думки, почуття; володіти мовою. Іде [Олеся] на панщину, мусить їх кидать, а дітки — одно не говорить, друге не ходить, а третє не вміє сидіти, — дрібненькі (Марко Вовчок, I, 1955, 28) ; І не чув [дід], щоб коли рибка, Як людина, говорила (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 333) ;
// Володіти якою-небудь мовою. — А як я поїду за границю — там же всі говорять або по-французьки, або по-німецьки, то я ж би нічого не розуміла там (Леся Українка, III, 1952, 641) ; Хазяїн чех, що говорить по-руськи (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 322) .

2. перех. і неперех. Усно висловлювати думки, погляди; розповідати про що-небудь. Товариш говорив щось нервово (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 209) ; Підвівсь Роман Волошенюк: — Петро говорить діло! (Петро Дорошко, Три богатирі, 1959, 45) ; Уміння говорити ясно і просто про найскладніші теоретичні питання було характерною рисою Леніна (Ленін, Коротка біографія, 1955, 24) ; Говорити тільки про свої льотні справи не вмів [Сашко] і не хотів (Андрій Трипільський, Дорога. 1944, 27) ; * Образно. Стояла я і слухала весну, Вона мені багато говорила (Леся Українка, I, 1951, 92) ;
// безос. у формі 3 ос. мн. Говорять, що матері сльози гарячі І тверде, міцнеє каміння проймають (Леся Українка, I, 1951, 75) ; Про Русевича говорять як про людину, що здатна забути про невідкладні справи (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 59) ;
// перен. Викладати думки, погляди (на письмі, в друкованих працях, картинах і т. ін.). Читав [Гриць] книжки. Говорили ті книжки про право кожного й про волю те право добувати (Панас Мирний, III, 1954, 186) ; В цих кадрах режисер метафорично говорить про майбутню битву за врожай (Українське радянське кіномистецтво, 11, 1959, 76) ; * Образно. З листівок говорив до них [селян] владний і добрий голос (Іван Цюпа, Назустріч. 1958, 205) ;
// кому, перен. Викликати які-небудь думки, почуття. Рєпін! Як багато говорить це ім'я українському народові! (Радянська Україна, 17.VI 1951, 1) ;
// Підказувати, провіщати що-небудь. — Ні, я піду межи ті нещасні люди, працею котрих всі жиють.. От куди я піду: так мені говорить моя совість (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 448) .

3. неперех. Вести бесіду; розмовляти. Лакеї, конюхи і слуги, Всі кухарі і скороход, Побравшись за руки, ходили І все о плутнях говорили (Іван Котляревський, I, 1952, 144) ; Ми вдвох ішли й не говорили, Ти вся засніжена була, Сніжинки грали і зоріли Над смутком тихого чола (Максим Рильський, I, 1956, 29) ; * Образно. Вітре буйний, вітре буйний! Ти з морем, говориш. Збуди його, заграй ти з ним (Тарас Шевченко, I, 1951, 9) ; Хлібороб з діда-прадіда, любив Гайченко землю. Вона говорила до нього, вона пахла йому так, як щонайкраща страва в свято (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1960, 14) .
♦ Говорити загадками — говорити натяками, манівцями. [Юда:] Він любив.. загадками говорити (Леся Українка, III, 1952, 139) ; Говорити на вітер див. вітер.

4. неперех. , перен. Бути доказом чого-небудь, свідчити про щось, указувати на що-небудь. Інтерес до останньої теми [пробудження людських почуттів] говорить нам, що Франко мав велику віру в людей (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 40) .

5. перех. Проявлятися в чиїх-небудь думках, словах, діях. Вся енергія його спадала, і якийсь голос говорив в нім: «..кінець! Дійшов до краю!» (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 25) ; [Сергій:] Я знаю, ти горда. І це говорить твоя гордість, а не ти (Захар Мороз, П'єси. 1959, 59) ; * Образно. І слова Про яр холодний розцвіли гарячі, Про те, як стануть зрячими незрячі, — І правда говорила в них жива (Максим Рильський, I, 1956, 208) .