Що значить гнути спину?

Гнути спину – ні за холодну воду не братися. Перебиватися з хліба на воду- жити на широку ногу.

Що таке гнути свою лінію?

гну́ти свою́ лі́нію (своє́). Уперто домагатися чого-небудь; наполегливо відстоювати, здійснювати щось по-своєму. КешСхожі

Що таке гнути шию?

Тобто, здається, «гнути кирпу» поповнює множину виразів, де «гнути» позначає не буквально «робити зігнутим» — як от у «гнути коліна», «гнути спину», «гнути шию» — а щось на зразок «вести/просувати». Значення фразеологізма "Гнути кирпу" - пишатися, зазнаватися, хизуватися (джерело).

Гнути кирпу фразеологізм значення речення антоніми синоніми Марічка завжди гне кирпу, перед малознайомими їй людьми. Гнути кирпу синонім. задирати голову; задирати носа; Гнути кирпу антонім. гнути коліна; гнути шию

Гнути кирпу фразеологізм значення

Якщо ви потрапили на цю сторінку – значить вас цікавить, що означає вислів “гнути кирпу”. Розберімо детальніше, що означає фразеологізм “Гнути кирпу”.

Зазвичай мається на увазі, що особа поводиться зарозуміло по відношенню до іншої особи або групи осіб, хизується своїм соціальним становищем, успіхами, знаннями і т. п.

Фразеологізм “Гнути кирпу” – речення

– А тепер іди додому, – …сміючись, нахиляється (Никанор) до сестри, а та не знає, чи цілувати, чи лаяти свого брата, який вірою і правдою догоджає панам і гне кирпу перед селянським родом (Стельмах, Хліб і сіль, 1958, стор. 14);

Ставши міським депутатом, він відразу почав гнути кирпу перед всіма знайомими.

Вона була душею компанії, завжди вигадувала нові ігри, але ніколи через це не гнула кирпу.

Ніколи не варто гнути кирпу перед своїми друзями та членами родини.

Марічка завжди гне кирпу, перед малознайомими їй людьми.

Гнути кирпу синонім

Гнути кирпу антонім

Словник української мови

1. перех. Надавати чому-небудь зігнутої, дугоподібної форми; згинати. Залізо б'ють і гнуть прекрасну мідь В горбатих м'язах руки чоловіка (Микола Бажан, I, 1946, 60) ;
// Виготовляти що-небудь згинанням. Макара Макаровича Улянка зустріла біля парні, де гнули обіддя для коліс (Олесь Донченко, IV, 1957, 110) ;
// Нахиляти, нагинати верхню частину чого-небудь. Реве та стогне Дніпр широкий, Сердитий вітер завива, Додолу верби гне високі, Горами хвилю підійма (Тарас Шевченко, I, 1951, 3) ; * Образно. Нестерпно довго тягнулися тих важучих дві хвилини. Вони гнули нас до земліг немов чавунні гирі (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 48) ;
// перен. Підкоряти собі, своїй волі. [Возний:] Всякий, хто вище, то нижчого гне, — Дужий безсильного давить (Іван Котляревський, II, 1953, 15) .
♦ Біда (горе і т. ін. ) гне кого — зазнає великої біди, і великого горя і т. ін. хто-небудь. — Нашого дядька ще мало біда гнула, а як скрутить в баранячий ріг — він усе знайде. і плуг, і розум (Михайло Стельмах, I, 1962, 13) ; Гнути в дугу ( в три дуги ) — примушувати бути покірним, упокорювати утисками, суворістю. В дугу усякого він [магнат] гнув, Аж поки то якась Зозуля Його із міста не зіпхнула (Панас Мирний, V, 1955, 288) ; Якщо досі цей начальник Гнув за критику в дугу, То тепер він став — мовчальник! Як не крийте — ні гу-гу! (Степан Олійник, Вибр., 1957, 306) ; Гнути горба див. горб; Гнути кирпу — гордовито триматися, зазнаватися. — Тепер, бач, у пани лізе [голова], кирпу гне. (Панас Мирний, II, 1954, 187) ; Сміючись, нахиляється [Никанор] до сестри, а та не знає, чи цілувати, чи лаяти свого брата, який вірою і правдою догоджає панам і гне кирпу перед селянським родом (Михайло Стельмах, Хліб. 1959, 14) ; Гнути коліна ( шию і т. ін.) — виражати покірність; запобігати, підлещуватися. Кріпак не гнув шиї перед паном, робітник — перед хазяїном, син часом не слухався батька: все, зачувши волю, піднялося на дибки і прокричало про своє право (Панас Мирний, III, 1954, 186) ; Як гордий соняшник, самого сонця син, Лише до нього вид обертає квітущий, Так ти, обернений до майбуття годин, Ніде й ні перед ким не гнеш своїх колін І знаєш: вічний ти, а все скоромину ще (Максим Рильський, I, 1956, 121) ; Гнути спину: а) важко працювати. — Дядина твоя багата, а ми бідні. У них власна крамниця, а твій батько ціле літо в наймах спину гне (Іван Багмут, Опов., 1959, 4) ; — І доки ото жінки гнутимуть спину з тими анафемськими сапками? (Юрій Яновський, I, 1958, 446) ; б) те саме, що Гнути коліна (шию і т. ін.). — Не люблю я покорятись та гнути перед усяким дідьком спину (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 174) ; Гнути теревені ( всячину ) — говорити дурниці; базікати. Регочуться [люди] дуже, мов бджоли гудуть, Вигадують штуки і всячину гнуть (Євген Гребінка, I, 1957, 85) ; Та й засіли [три брати] околеса, Як рибалки коло плеса; Дичину ото печуть, Теревені собі гнуть (Іван Манжура, Тв., 1955, 169) .

2. куди, до чого, неперех. , перен. , розм. Спрямовувати розмову, дію і т. ін. до певної мети. — Нехай мене суха ялиця поб'є, коли я розумію, до чого ти гнеш (Іван Франко, IV, 1950, 105) ; Ганна була задоволена, що Кузь нарешті розібрався, куди гнув Лантух (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 214) ;
// Правити велику ціну. Гне, як дурень за батька (Словник Грінченка) .