Що означає фразеологізм встигнеш з козами на торг?

З козами на торг встигати (поспівати) — нічого поспішати, ще встигнеш. Вживається для характеристики несподіваної зміни обставин.

Коли правда схожа на голку?

— Коли правда схожа на голку? (Коли очі коле.) — Які ноги необхідно втратити, щоб міцно заснути? (Задні.)

Як гриби після дощу?

Як гриби після дощу – з'являтися дуже швидко. Як дві краплі води – однакові, дуже схожі.

Встигнути з козами на торг фразеологізм значення речення

Словник фразеологізмів

всти́гнути (поспі́ти) з ко́зами на торг. Нема причини, потреби поспішати. — Та годі вже з вашими качанами. Тут їсти хочеться. — нетерпляче озвався Макар..— Встигнеш ще з козами на торг. Тобі аби їсти (С. Добровольський); Все частіше між санаторцями заводились розмови про домівку: — Нічого вже нас тут маринувати, додому відправили б. Більш розсудливі відказували: Встигнеш з козами на торг (Ю. Збанацький); Старі вже більш і не згадували [про сватання], бо і в Череваня, і в Шрама була така думка, що ще поспіють з козами на торг (П. Куліш).

не всти́гнути (не вспі́ти) [і] оберну́тися (огляну́тися, озирну́тися), перев. зі сл. як, аж. Миттю, дуже швидко. Не встигла обернутись, як Мосаковський нагнувся й поцілував її в руку (І. Нечуй-Левицький); Не раз він чув жалі та скарги на скороминущість людського життя. Промайнуло, як сон, пролетіло мигцем, не встиг і оглянутись. (О. Гончар); Не встигла я озирнутись, аж і Палажка Солов’їха стоїть тут коло дверей (І. Нечуй-Левицький); Не вспіла мати оглянутись, вже у Марусі і готов обід (Г. Квітка-Основ’яненко); Життя — що погода. Оце тихо й мирно, любо та мило. гульк! — не вспів і озирнутись, як повернуло на негоду. (Панас Мирний).

не всти́гнути (не вспі́ти) [і] оберну́тися (огляну́тися, озирну́тися), перев. зі сл. як, аж. Миттю, дуже швидко. Не встигла обернутись, як Мосаковський нагнувся й поцілував її в руку (І. Нечуй-Левицький); Не раз він чув жалі та скарги на скороминущість людського життя. Промайнуло, як сон, пролетіло мигцем, не встиг і оглянутись. (О. Гончар); Не встигла я озирнутись, аж і Палажка Солов’їха стоїть тут коло дверей (І. Нечуй-Левицький); Не вспіла мати оглянутись, вже у Марусі і готов обід (Г. Квітка-Основ’яненко); Життя — що погода. Оце тихо й мирно, любо та мило. гульк! — не вспів і озирнутись, як повернуло на негоду. (Панас Мирний).

не всти́гнути (не вспі́ти) [і] оберну́тися (огляну́тися, озирну́тися), перев. зі сл. як, аж. Миттю, дуже швидко. Не встигла обернутись, як Мосаковський нагнувся й поцілував її в руку (І. Нечуй-Левицький); Не раз він чув жалі та скарги на скороминущість людського життя. Промайнуло, як сон, пролетіло мигцем, не встиг і оглянутись. (О. Гончар); Не встигла я озирнутись, аж і Палажка Солов’їха стоїть тут коло дверей (І. Нечуй-Левицький); Не вспіла мати оглянутись, вже у Марусі і готов обід (Г. Квітка-Основ’яненко); Життя — що погода. Оце тихо й мирно, любо та мило. гульк! — не вспів і озирнутись, як повернуло на негоду. (Панас Мирний).

не всти́гнути (не вспі́ти) [і] о́ком моргну́ти (змигну́ти), перев. зі сл. як. Не змогти усвідомити, збагнути що-небудь через надзвичайно швидке, блискавичне здійснення його. Не встиг Василь і оком моргнуть, як Марусю одірвало від нього й понесло, мов хвилею, убік (Г. Хоткевич); Як побачив [Василь] свою Галю неживу, підняв косу та черк себе! Ніхто не вспів і оком змигнути. Тут коло неї і впав (Марко Вовчок); // Миттю, дуже швидко. — Тепер друге питання: буряк. Та не так він, як довгоносик. Не встигнеш оком моргнути, як його стільки нашелевкається, що “рятуйте” кричатимеш (Григорій Тютюнник); Як ухопить [Чіпка] горобеня, як крутне за головку. Не вспів оком моргнути, в одній руці зостався тулубець, а в другій головка (Панас Мирний). [і] о́ком не змигну́ти. Всі на його місці давно б завербували його і оком не змигнули (І. Багряний); Не змигнеш оком, як знову в поле (З газети).

не всти́гнути (не вспі́ти) [і] о́ком моргну́ти (змигну́ти), перев. зі сл. як. Не змогти усвідомити, збагнути що-небудь через надзвичайно швидке, блискавичне здійснення його. Не встиг Василь і оком моргнуть, як Марусю одірвало від нього й понесло, мов хвилею, убік (Г. Хоткевич); Як побачив [Василь] свою Галю неживу, підняв косу та черк себе! Ніхто не вспів і оком змигнути. Тут коло неї і впав (Марко Вовчок); // Миттю, дуже швидко. — Тепер друге питання: буряк. Та не так він, як довгоносик. Не встигнеш оком моргнути, як його стільки нашелевкається, що “рятуйте” кричатимеш (Григорій Тютюнник); Як ухопить [Чіпка] горобеня, як крутне за головку. Не вспів оком моргнути, в одній руці зостався тулубець, а в другій головка (Панас Мирний). [і] о́ком не змигну́ти. Всі на його місці давно б завербували його і оком не змигнули (І. Багряний); Не змигнеш оком, як знову в поле (З газети).

не всти́гнути (не вспі́ти) [і] оберну́тися (огляну́тися, озирну́тися), перев. зі сл. як, аж. Миттю, дуже швидко. Не встигла обернутись, як Мосаковський нагнувся й поцілував її в руку (І. Нечуй-Левицький); Не раз він чув жалі та скарги на скороминущість людського життя. Промайнуло, як сон, пролетіло мигцем, не встиг і оглянутись. (О. Гончар); Не встигла я озирнутись, аж і Палажка Солов’їха стоїть тут коло дверей (І. Нечуй-Левицький); Не вспіла мати оглянутись, вже у Марусі і готов обід (Г. Квітка-Основ’яненко); Життя — що погода. Оце тихо й мирно, любо та мило. гульк! — не вспів і озирнутись, як повернуло на негоду. (Панас Мирний).

не всти́гнути (не вспі́ти) [і] оберну́тися (огляну́тися, озирну́тися), перев. зі сл. як, аж. Миттю, дуже швидко. Не встигла обернутись, як Мосаковський нагнувся й поцілував її в руку (І. Нечуй-Левицький); Не раз він чув жалі та скарги на скороминущість людського життя. Промайнуло, як сон, пролетіло мигцем, не встиг і оглянутись. (О. Гончар); Не встигла я озирнутись, аж і Палажка Солов’їха стоїть тут коло дверей (І. Нечуй-Левицький); Не вспіла мати оглянутись, вже у Марусі і готов обід (Г. Квітка-Основ’яненко); Життя — що погода. Оце тихо й мирно, любо та мило. гульк! — не вспів і озирнутись, як повернуло на негоду. (Панас Мирний).

не всти́гнути (не вспі́ти) [і] оберну́тися (огляну́тися, озирну́тися), перев. зі сл. як, аж. Миттю, дуже швидко. Не встигла обернутись, як Мосаковський нагнувся й поцілував її в руку (І. Нечуй-Левицький); Не раз він чув жалі та скарги на скороминущість людського життя. Промайнуло, як сон, пролетіло мигцем, не встиг і оглянутись. (О. Гончар); Не встигла я озирнутись, аж і Палажка Солов’їха стоїть тут коло дверей (І. Нечуй-Левицький); Не вспіла мати оглянутись, вже у Марусі і готов обід (Г. Квітка-Основ’яненко); Життя — що погода. Оце тихо й мирно, любо та мило. гульк! — не вспів і озирнутись, як повернуло на негоду. (Панас Мирний).

не всти́гнути (не вспі́ти) [і] о́ком моргну́ти (змигну́ти), перев. зі сл. як. Не змогти усвідомити, збагнути що-небудь через надзвичайно швидке, блискавичне здійснення його. Не встиг Василь і оком моргнуть, як Марусю одірвало від нього й понесло, мов хвилею, убік (Г. Хоткевич); Як побачив [Василь] свою Галю неживу, підняв косу та черк себе! Ніхто не вспів і оком змигнути. Тут коло неї і впав (Марко Вовчок); // Миттю, дуже швидко. — Тепер друге питання: буряк. Та не так він, як довгоносик. Не встигнеш оком моргнути, як його стільки нашелевкається, що “рятуйте” кричатимеш (Григорій Тютюнник); Як ухопить [Чіпка] горобеня, як крутне за головку. Не вспів оком моргнути, в одній руці зостався тулубець, а в другій головка (Панас Мирний). [і] о́ком не змигну́ти. Всі на його місці давно б завербували його і оком не змигнули (І. Багряний); Не змигнеш оком, як знову в поле (З газети).

не всти́гнути (не вспі́ти) [і] о́ком моргну́ти (змигну́ти), перев. зі сл. як. Не змогти усвідомити, збагнути що-небудь через надзвичайно швидке, блискавичне здійснення його. Не встиг Василь і оком моргнуть, як Марусю одірвало від нього й понесло, мов хвилею, убік (Г. Хоткевич); Як побачив [Василь] свою Галю неживу, підняв косу та черк себе! Ніхто не вспів і оком змигнути. Тут коло неї і впав (Марко Вовчок); // Миттю, дуже швидко. — Тепер друге питання: буряк. Та не так він, як довгоносик. Не встигнеш оком моргнути, як його стільки нашелевкається, що “рятуйте” кричатимеш (Григорій Тютюнник); Як ухопить [Чіпка] горобеня, як крутне за головку. Не вспів оком моргнути, в одній руці зостався тулубець, а в другій головка (Панас Мирний). [і] о́ком не змигну́ти. Всі на його місці давно б завербували його і оком не змигнули (І. Багряний); Не змигнеш оком, як знову в поле (З газети).