витримані сири це
Витримані або зрілі сири мають твердішу консистенцію та зазвичай витримуються не менше 6 місяців. Чим довший процес витримки, тим концентрованіший або гостріший смак. До витриманих сирів належать чеддер, пармезан і грюєр.
Що буде якщо кожен день їсти домашній сир?
Позитивно впливає на нервову систему завдяки наявності в продукті триптофану-амінокислоти, яка допоможе впоратися з тривожністю та покращить якість сну. Крім цього, сир допоможе поліпшити жіноче здоров'я, нормалізувати рівень цукру в крові, і знизити ризик розвитку серцево-судинних захворювань.
Кому не можна їсти твердий сир?
Кому сир їсти не можна
- Наявність атеросклерозу
- Деякі форми захворювань шлунково-кишкового тракту (гастрити)
- Непереносність лактози
- Хворим людям з поганою функцією нирок
Скільки можна їсти твердого сиру?
У добу дорослому, чия фізична активність не дуже висока, за даними ВООЗ, потрібно 45-55 грамів білка, тому корисно включати сир в раціон", - каже вона. Головне у вживанні сиру - регулювати його кількість (не більше 25-30 грамів на добу).
Витриманий сир з Голландії - витримка до 3 років Найбільшу витримку мають сири типу Цварт - їх витримують 3-5 років. Також голландські витримані сири можуть ще мати назву старі сири або зрілі сири.8 найкорисніших видів сирів

Життя без сиру – не життя. Сир з вином чи в бургері, окремо чи в страві, в будь-якому вигляді він надзвичайно корисний.
«Сир – це потужне джерело поживних речовин, таких як протеїн, фосфор та кальцій, – стверджує Джим Вайт, представник Академії харчування та дієтології і власник фітнес студії Джима Вайта, -Він займає друге місце за вмістом кальцію серед інших продуктів харчування».
Насправді, вживаючи сир, можна навіть схуднути. Дослідники опублікували в журналі «Сільськогосподарська та харчова хімія» дієту на основі сиру, адже в ньому міститься багато масляної кислоти, речовини, яка пришвидшує метаболізм та знижує ризик виникнення ожиріння. Мабуть, саме тому, середньостатистичний француз, який з’їдає 25,9 кг сиру за рік, стрункіший за середньостатистичного американця.
Хочете виробити в собі звичку вживати сир? Зверніть увагу на ці 8 пропозицій.
Пекорино Романо
Це важкий, італійський сир з овечого молока багатий на CLA (кон’юговану лінолеву кислоту) , що як довели п’ятирічні дослідження американських та італійських вчених, знижує ІМТ ( індивідуальну масу тіла), ризик виникнення діабету, раку та інфекційних запалень. Переконайтеся, що на етикетці написано саме “Пекорино Романо. Версія сиру “шампанський”, виробляється, виключно, на островах Італії : Сардинії та Лаціо, і в тосканської провінції Гроссето. «Майте на увазі, що сири з овечого молока багатші на кальцій, ніж сири з коров’ячого молока»,- каже дієтолог Джорджі Страх, автор книги « Звички для стрункої фігури на все життя».
«Ви більше ніколи не захочете їсти сир, якщо дізнаєтесь, що багато сирів на полицях супермаркетів, технічно взагалі не сири. Подивіться на етикетку. Фраза « пастеризований, оброблений сир» означає, що це 100% сир, « пастеризований , оброблений сирний продукт» – приблизно лише на 51% сир», – пояснює Вайт. Іншу відсоткову частку «сиру» складають емульсії, рослинні олії, та шкідливі для організму добавки.
Насичені жири не такі вже й шкідливі. Дослідження 2015 року в журналі «Клінічного харчування» виявили, що у людей, які вживають 100 – 200 гр. (приблизно 20 скибочок сиру) жирних молочних продуктів на день, нижчий ризик виникнення діабету 2 типу. Є певні знежирені варіанти сиру, проте, важливо пам’ятати, що для того, щоб отримати потрібну текстуру, виробники часто додають до складу такого сиру крохмаль чи камедь.
Кисломолочна сирна маса
« Не випадково всі бодібілдери їдять багато кисломолочного сиру, – каже Вайт. Половина склянки кисломолочного сиру містить 15 гр. білку, що допомагає набрати м’язову масу. Крім того, в 2014 році результати дослідження 612 видів сирів були опубліковані в «Британському журналі». Вони доводять, що у кисломолочному сирі найменший вміст натрію ( особливо в м’яких, свіжих видах)
Своєрідною особливістю цього сиру є післясмак , так званий «умамі» або « п’ятий смак». Дослідження 2015 року показли, що «умамі» робить знежирену їжу смачнішою, а також покращує процеси травлення.
Хочете харчуватися органічною їжею, почніть з сиру. В жирах від неорганічної худоби міститься багато гормонів та антибіотиків. Дослідження 2013 року, в «PLOS ONE» показали, що органічні молочні продукти містять на 62 % більше омеги- 3, ніж технічне молоко.
Смак пасти покращить рікотта. 200 – 300 гр. цього сиру містить 14 гр. білку та задовольняє 25% денної потреби кальцію. В ньому, також, малий вміст натрію та багато фосфору, вітаміну В, А та цинку.
Витриманний чедер
Найгірше, що може завадити вам полюбити сири – неперенесення лактози. На щастя, вистояний чедер містить відносно невелику кількість лактози. Тому, люди з цим недугом можуть сміливо насолоджуватися чедером, без шкоди для організму.
Можна багато говорити про користь і неперевершені смаки різних видів сиру. Але, краще, не говорити, а відрізати скибочку твердого витриманого чи м’якого, з пліснявою чи ніздрюватого сиру і насолодитися неповторним сирним смаком. І нехай ця мить додасть вам енергії та здоров’я!
Слідкуйте за нами в Instagram - @livinghealthua
Витримані сири це

Так цікаво, ми вже розповідали вам про сирні текстури, умови зберігання сиру, правила, за якими його обирати, але зовсім забули розповісти нашим поціновувачам про те, які ж види сиру існують.
Як ви вже зауважили, у нас на сайті сири згруповані по категоріях: на щодень, сири з цвіллю, напівтверді та витримані. Це класифікація сиру за кількістю та наявністю в них вологи (moisture). Кожна з категорій має свої особливості, терміни зберігання, смакові нотки та рекомендації щодо споживання. Отже, ми готові починати.
Види сиру
- Молоді. З цією категорією кожен з нас стикається мінімум раз на тиждень (якщо не щодень). Це сири з витримкою в кілька днів або взагалі без неї. Злегка підсолені, термін зберігання варіюється від 3-14 діб, характеризуються високим вмістом вологи (також бувають винятки). Зазвичай ці сири заведено споживати відразу, або через 1-2 дні, смак і ароматика є простими та легкими. Текстура молодих сирів буває різна: тягуча (Моцарела), м’яка (Шевр), тверда (Адигейський), пастоподібна (Пастур) чи густа. Сири для щоденного вжитку, більшість має хороші властивості до плавлення (Сулугуні, Сулугуні копчений), смакують в салатах та на ранковій “канапочці”. Мають незрівнянний аромат вершків, масла, пряженого молока, чи класично кисломолочний. Вартість таких сирів невисока. Смакують з філіжанкою ранкової кави чи запашного чаю.

- М’які сири з дозріванням (soft-ripened, bloomy). Якщо не куштували, то однозначно знайомі з представниками цієї категорії. Витримуються від 10-ти днів до 1-2 місяців, більшість представників мають цвільову скоринку. Такі сири можуть бути зроблені з будь-якого молока (цікаво, чи вже спробували зробити аналог Брі з козячого молока?). Текстура кремова, еластична та тягуча (сири з меншим терміном витримки мають злегка зернисту текстуру), жирність вища, ніж у молодої групи. М’які сири з дозріванням є менш калорійними, гарно зберігаються (тут важливий момент: чим довше витримується сир, тим інтенсивнішим стає ароматика та смак, тому не дивуйтесь, якщо за два тижні в холодильнику сир смакуватиме інакше), чудово запікаються в духовці (чи мікрохвильовці) та є основою більшості сирних тарілок. Це всім відомі Брі та Камамбер, а серед нашого асортименту можемо запропонувати Марун, Макі, Валок і Бушон. Класично поєднуємо м’які сири з дозріванням з білими напівсухими винами з фруктовими нотками.

- Напівтверді (semi-hard, medium-hard). Класика жанру, наші улюблені “голандські” сири, що заполонили полиці супермаркетів. У переважній більшості витримка від 45-ти діб, скоринка їстівна, можливе поодиноке вкраплення цвілі. Колір варіюється, текстура — пружна та еластична. Цікаво, що скоринки в напівтвердих сирах бувають різні: миті, восковані, цвільові. Наприклад, Нідерланди, які славляться на весь світ своїми Гаудами — це, переважно, восковані скоринки. До речі, за неофіційною інформацією, сирної крафтової “Голандії” залишилось всього 5% від об’єму виробництва сиру. Все решта — це дуже професійно виготовлені сири “голандської” групи в індустріально-світових масштабах (часті гості в українських крамницях). Якщо бажаєте знайти в Нідерландах натуральні скоринки — їдьте далеко від великих міст у села, лиш там можна спробувати справжній сир. Напівтвердих сирів велика кількість: це всім відомий Раклет, що ідеально плавиться та широко використовується в кулінарії для приготування сирних сендвічів, Ементаль — незмінна складова фондю. Термін зберігання може досягати одного місяця (якщо зберігати на нижній полиці холодильника у відповідному папері), проте можлива зміна текстури (у напрямку до масткої та маслянистої) та первинного смаку. Напівтверді сири можуть похвалитись багатьма відомими представниками, починаючи з Гауди, закінчуючи Грюєром, а Сирні Мандри запропонують вам насолодитись Селиським, Мункачем, Біласовицею, Кантрі (коров’ячим та козячим). Наша порада — доповніть сирну тарілку напівтвердих сирів сухим рожевим вином чи молодим червоним. Продовжуємо дізнаватись про нові види сиру?

- Тверді (hard, firm). Представники цієї категорії одноголосно вважаються одними з найулюбленіших у світі. Термін дозрівання стартує від 6-ти місяців, зберігання — за відповідними умовами простоїть місяць-два (а то й три), скоринка, переважно, їстівна (деякі тверді сири за технологією для дозрівання обгортаються тканиною). Щодо терміну дозрівання, тут все залежить від розміру сирної “голови”. Якщо це пармезований Велетень, тоді молодим він вважається в річному віці, а соковитим і достиглим — на 23 місяці. Тверді сири відзначаються різноманітністю текстур: ламка, мастка, масляниста, шарувата (та, що розділяється на шари), листкова, крихка, тверда. Тверді сири можна схарактеризувати трьома словами: округлі (зазвичай використовуються в описах вина), дорослі й збалансовані. Смакують в моностилі з келихом витриманого сухого червоного вина, або ж в кулінарії (як інгредієнти до паст чи заправок). Відомими представниками цієї категорії є Чеддер, Пармезан, а ми “багаті” на Скит, Белпер, Нуар.

- Блакитні (blue cheeses). Дана категорія має своїх поціновувачів, проте кількісно, у рази менше. Переважно — це гурмани сирного світу. Невірно підібраний сир може раз і назавжди завершити знайомство з цією категорією. Як кажуть Сирні Експерти про блакитні сири: “Спочатку сир, потім цвіль”. При першому куштуванні ми повинні відчути смак сиру, а вже потім металевий післясмак цвілі. Отже, термін дозрівання від 1-го місяця, добре підсолені, з їстівною скоринкою. Блакитні сири добре зберігаються до двох тижнів на нижніх полицях холодильної камери. Текстура масляниста, мармурова та капілярна (у залежності від вкраплення цвілі). Смак і ароматика сирів блакитної групи зазвичай інтенсивна та добре виражена, у кулінарії часто використовуються для приготування соусів. Блакитні сири можна зустріти на сирній тарілці. Стілтон, Горгонзола, Рокфор — усі вони зустрічаються на полицях супермаркетів. До насичених сирів підбирайте відповідне вино, густе, “терпке”, з насиченим ароматом.

Надіємось, ця стаття про види сиру внесла ясність у ваші й без того світлі голови. Насправді, у світі існує ще кілька десятків класифікацій сирів, проте, ця є однією з основних.
Приєднуйтесь до нас у соціальних мережах Facebook та Instagram, щоб завжди бути в курсі останніх новинок сирного світу.