Що страждає при Ффнм?

ФФНМ означає нездатність для дитини визначення на слух правильних звуків. У дитини з ФФНМ така проблема проявляється в тому, що звуки вимовляються неправильно, виникає дефект оглушення або одзвінчення, замінюються – тверді на м'які, пропускаються або переставляються в словах.

Як проявляється недостатній рівень розвитку фонематичного слуху дітей 5 6 років?

Переважна більшість дітей цієї категорії має недоліки фонематичного слуху: вони недостатньо розрізняють звуки мови та відтворюють їх артикуляційним апаратом. Часто неправильна вимова відтворюються і на письмі, що свідчить про глибше порушення фонематичного слуху та несформованість звукового аналізу слова.

Що належить до Ффнм?

Фонетико-фонематичне недорозвинення мовленнння (ФФНМ) В цих випадках один і той же звук може служити для дитини замінником двох або навіть трьох інших звуків. Наприклад, м'який звук т' вимовляється замість звуків с, ч, ш («тюмка», «тяска», «тяпка» замість сумка, чашка, шапка).

Види занять при корекції ффнм у дітей.

спеціалізовані логопедичні комп’ютерні програми.

Артикуляційна гімнастика – комплекс артикуляційних вправ, необхідних для пра­вильної вимови звуків, спрямованих на розвиток рухливості та зміцнення м’язів артикуля­ційного апарату.

Вимоги щодо проведення АГ: виробляти уміння швидко приймати необхідну артикуляційну позу, фіксувати її та поступово змінювати на іншу; ви­конувати статичні й динамічні артикуляційні вправи; заняття проводити щоденно, відводя­чи від 5 до 15 хвилин залежно від віку дитини; вправи необхідно контролювати, виконува­ти 5‒15 разів упродовж 10‒15 секунд, сидячи перед дзеркалом; гімнастику бажано прово­дити під музичний супровід; темп виконання артикуляційних рухів збільшувати поступово, у міру оволодіння ними; комплекс слід ускладнювати і розширювати.

Отже, логопедична гімнастика є засобом виховання правильної звуковимови, а її за­стосування є одним із перспективних напрямів логопедичної корекції мовленнєвих пору­шень у дітей-логопатів.

А для вивчення правильної артикуляції звуків та розвитку фонематичних процесів допоможуть вправи з фонетичної ритміки, які допомагають зняти м’язову напругу під час вимови звуків, подолати в’ялість та пасивність артикуляційних органів, досягти чистого звука без патології, а також виробити почуття ритму та організованості.

Фонетична ритміка - система рухових вправ, в яких різні рухи (рук, голови, корпусу тіла) поєднуються з проголошенням певного мовного матеріалу та правильним диханням.

Оскільки однією з провідних діяльностей дітей є гра, використання логопедич­них ляльок вважається актуальним засобом корекції ФФНМ. Логопедична лялька – інструмент логопедичних занять, що полегшує процес комунікації вчителя-логопе­да з учнем, використовується з метою комплексного вирішення логокорекційних, психоко­рекційних і загальнорозвивальних завдань. Індивідуальні або групові заняття, які прово­дяться з використанням логопедичної ляльки стають значно цікавішими. У процесі заняття включаються впра­ви для закріплення вимови звуків, задіяна артикуляційна гімнастика. Мета ігор-занять із логопедичною лялькою – більш прискорена підготовка ар­тикуляційного апарату до постановки звуків та їх автоматизації.

Застосування казкотерапії є ефективним засобом корекції мовлення у дітей з ФФНМ. Казкотерапія – це терапія казковою атмосферою, процес узагальнення проблем­них ситуацій і активізації ресурсів, потенціалу дитини, матеріалізація мрій та надання ди­тині рішучості. Завданнями щодо застосування казок у корекційно-розвивальній роботі є: розвиток пізнавальної активності, формування творчого став­лення до навколишнього світу, креативності як якості особистості; становлення активної, соціально-компетентної особистості; формування мовленнєво-компетентної особистості.

Логоказка - це інтерактивна казка, так як вимагає не пасивного спостерігання, а активної участі в ході розповіді.

Артикуляційні (розвиток дихання, артикуляційної моторики);

Фонетичні (уточнення артикуляції заданого звуку, автоматизація, диференціація звуків);

Лексико-граматичні (збагачення словникового запасу, закріплення знань граматичних категорій);

Казки, що сприяють формуванню зв'язного мовлення;

Казки з навчання грамоті (про звуки і букви).

Наведемо деякі прийоми використання логоказок:

«Що потім?» Використання цього прийому дозволяє придумувати продовження відомих сюжетів. Наприклад: Лисиця з’їла колобка. Що потім? Як Колобок поводився усередині лисиці? (Може, він продовжував співати й заважав їй полювати? А може, він зміг вискочити й утекти від лисиці, коли вона позіхнула?)

«Фантастичне продовження». Логопед називає будь-яку реальну подію. Наприклад: пішов дощ, замукала корова, виросла ромашка. Потрібно придумати казкові, незвичні наслідки. Наприклад: Пішов дощ, але на землі замість трави виросли нові дощики-краплинки. А що було потім? Корова замукала й у кожного, хто її чув, з’явилася в руках склянка молока. А що потім? Чим усе закінчилося?

«Салат із казок». Поєднання в одній казці героїв з різних казок та придумування їх спільних історій (метод «Морфологічний аналіз»).

«Казки навиворіт». Характери героїв відомої казки змінюються на протилежні. Треба придумати, як зміниться сюжет казки. Наприклад: хитрий колобок, який обдурив довірливу лисицю.

«Перебріхування казок». Наприклад: Було в царя 20 синів (3). Зібрав їх цар і говорить: «Пора вам по гриби йти (женитися). Візьміть по чоботу (стрілі), куди впаде, там гриби ростуть (наречені живуть).

Отже, казкотерапія впливає на саморозвиток і самовираження учня, а також формує гармонійного індивіда, розширює світогляд дитини та сприяє формуванню цінностей.

Логоанімація – це інноваційний прийом корекційної роботи, який впливає на свідо­мість та почуття дитини.

Упровадження логоанімації в розвивально-корекційний процес дає можливість ефек­тивно поєднувати традиційні та сучасні засоби корекції, мотивуючи школярів до актив­ного виконання вправ з головними персонажами логофільмів, що спрямовані на розвиток мовленнєвого дихання, просодичної сторони мовлення, дрібної моторики. Під час озна­йомлення з логоанімацією, застосування якої здійснюється на етапі диференціації корек­ційних звуків, дітей доцільно включити в систему пригод, спрямувати їхню діяльність на ви­конання різноманітних, творчих завдань. Починаючи з простих завдань, таких як озвуч малюнок і продовжуючи більш складними відеозавданнями.

Отже, логоанімація мотивує школярів до розвитку мовленнєвого дихання, просо­дичної сторони мовлення, дрібної моторики рук за допомогою різноманітних вправ, при виконанні яких діти стають активними учасниками.

Застосування скоромовок – важливий елемент формування мовлення та корекції його порушень. Скоромовки у логопедичній роботі з логопатами застосовуються на етапі ав­томатизації звуків (з метою чіткої вимови звуків у словах і фразах). Діяльність дітей доціль­но зорієнтувати на жваве промовляння скоромовок, вимову їх з різною тональністю, по­шепки, але з чіткою артикуляцією.

Скоромовки сприяють формуванню мовленнєвого апарату дитини, при­вчають до складних поєднань звуків, тому є результативним методом корекції ФФНМ у дітей-логопатів.

Поширенню і пропагуванню інформації сприяє радіомовлення . Дитяча радіопереда­ча – певна кількість коментарів, репортажів, розповідей – цікавий елемент розвивально- корекційного процесу у роботі з дітьми. Важливо проводити підготовчі вправи із застосуванням ігрових методів (ситуацій, сюжетно-рольових ігор, інсценування) на основі прослуховування різнопланового радіомовленнєвого матеріалу (фрагментів передач, голо­сів ведучих дитячих радіопрограм тощо).

Радіомовлення як засіб корекції мовлення у дітей з ФФНМ сприяє розвитку пізнавальних інтересів, здатності до адекватної оцінки, формує і розширює досвід спілкування з людьми, сприяє соціалізації дитини.

Використання логопедичних комп’ютерних програм , комплексів, тренажерів та ігор, таких як «Лонгітюд», «ЛогоСвіт», «Звуковий калейдоскоп», «Починаю говорити», «Живий звук» та ін. дає змогу активізувати накопичення загальних знань, створює передумови для формування спрямованості пізнавальних інтересів, роз­ширення активного і пасивного словника, підвищення загальної культури школяра.

Програмно-апаратне забезпечення (ПАЗ) допомагає корекції ФФНМ, пропонує для організації діяльності багатоманітний, різноплановий навчальний матеріал, надає можли­вість використання яскравих ілюстрацій, що забезпечують створення необхідної мотивацій­ної основи для ефективної роботи з кожною дитиною індивідуально та у групі. Формуван­ня за допомогою ПАЗ зорово-моторної координації та вміння розподіляти увагу є одним із факторів, які підвищують ефективність застосування електронних засобів навчання в корек­ційно-розвивальній роботі.

Гра « Звуковий калейдоскоп» включає 11 ігор для розвитку фонематичного слуху і звуко-буквеного аналізу. Наприклад:

Інтерактивна версія гри «П'ятий зайвий». На чотирьох картинках у овечок в словах є обраний голосний, а у п'ятій овечки картинка без цього звуку. Дитині треба вимовити слова, знайти зайву картинку і викрити Вовка, який сховався під овечої шкурою.

У цій грі розвивається мовленнєва увага і вміння виробляти звуковий аналіз слова. Завдання влучного Стрілка - вибрати ту картинку, в якій немає заданого звуку. Для цього він називає картинки і вибирає, в яку з них треба цілитися.

Гра на визначення місця приголосного звуку в слові. Вибираємо букву в настройках і починаємо гру. Де знаходиться звук в цьому слові: на початку, в середині або в кінці? Дитина називає слово, аналізує і вибирає правильну схему.

Отже, сучасне програмно-апаратне забезпечення спирається на сучасні методики за­побігання мовленнєвим порушенням і їх подолання у дітей, відкриває можливості для ран­ньої їх діагностики та корекції первинних порушень мовлення.

Особливості організації корекційно-розвивальної роботи з дітьми дошкільного віку із ФФНМ

Фонетико-фонематичний недорозвиток мовлення – це порушення процесів формування звуковимовної системи мови у дітей з різними мовними розладами внаслідок дефектів сприйняття й вимови фонем. В роботі по формуванню фонематичного сприйняття можна виділити наступні етапи: I етап - впізнавання немовних звуків; II етап - розрізнення висоти, сили, тембру голосу на матеріалі однакових звуків, слів, фраз.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення зі змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документа.

Доступ до плеєра. Вбудувати плеєр: