види ресурсів за природним джерелом походження
За походженням або відношенням до певної земної оболонки виділяють такі природні ресурси: літосферні (мінеральні, земельні, внутрішня енергія Землі); атмосферні (енергія Сонця, енергія вітру, агрокліматичні); гідросферні (прісні води, води Світового океану); біосферні (тваринні, рослинні) природні ресурси.6 лист. 2018 р.
Скільки є видів природних ресурсів?
Природні ресурси поділяються на: земельні, біологічні (рослинні, тваринні), кліматичні, рекреаційні. Кеш
Що належить до природних ресурсів?
До природних ресурсів належать сонячна енергія, атмосфера, гідросфера, наземна рослинність, ґрунти, тваринний світ, ландшафти, корисні копалини. Основний напрям освоєння природних ресурсів — їх комплексне використання.
Що таке ресурси і які вони бувають?
Ресу́рс — 1. Запаси чого-небудь, які можна використати в разі необхідності. Грошові цінності, джерела чого-небудь. Банківські ресурси — кошти, які є у розпорядженні банків і використовуються ними для активних операцій. Бюджетні ресурси — кошти, з яких формується державний бюджет.
Природні ресурси — Вікіпедія До природних ресурсів належать сонячна енергія, атмосфера, гідросфера, наземна рослинність, ґрунти, тваринний світ, ландшафти, корисні копалини. Основний напрям освоєння природних ... See moreМінеральні ресурси
![]()
Мінера́льні ресу́рси — це сукупність запасів корисних копалин в надрах району, країни, групи країн, континенту, світу в цілому, яка підраховується з урахуванням існуючих кондицій на корисні копалини і досягнутого рівня їх переробки. Використовуються понад 200 видів мінеральної сировини. У залежності від призначення мінеральні ресурси поділяють на три групи:
- Паливні (горючі) — використовуються для отримання гуми і латексу.
- Металеві (рудні) — з яких виплавляють метали (руди чорних і кольорових металів).
- Неметалічні (нерудні) — використовуються як сировина для хімічної промисловості (калійна сіль, фосфорити, сірка), будівництва і як технічна сировина (азбест, графіт, алмази , пісок).
Родовища корисних копалин розміщені на Землі дуже нерівномірно. Це пояснюється особливостями тектонічної будови земної кори. Для кращого розуміння закономірностей розміщення корисних копалин на карті показані тектонічні області материків (платформи та сейсмічні пояси).
Паливні та деякі нерудні корисні копалини осадового походження утворилися внаслідок багато вікового накопичення осадових порід. Родовища цих корисних копалин найчастіше зустрічаються в осадових чохлах найдавніших платформ і в передгірних прогинах областей найдавнішої і древньої складчастості. У рельєфі цим тектонічним структурам відповідають рівнини (див. Фізичну карту світу).
Гірничо-хімічні неметалічні корисні копалини також переважно мають осадове походження.
Металічні корисні копалини, приурочені до щитів найдавніших докембрійських платформ і складчастих областей земної кори. Саме тому багатющі рудні копалини приурочені до старих низьким горах, нагір і плоскогір'їв.
Руди чорних металів (залізні, марганцеві) в земній корі залягають пластами, утворюючи великі за площею басейни.
Руди кольорових металів залягають у надрах Землі своєрідними поясами. Так, мідні та поліметалічні руди поширені в складчастих областях Кордильєр — Анд, олов'яні руди — в Тихоокеанському поясі.
Наявність мінеральних ресурсів є гарною передумовою розвитку господарства будь-якої країни.
Мінерально-сировинна база України є багатством її народу, вона забезпечує незалежність і національну безпеку. За різноманітністю і багатством мінерально-сировинної бази Україна вигідно відрізняється від більшості республік колишнього СРСР і багатьох держав, займаючи 0,5% суші й переробляючи близько 6% світового обсягу мінеральної сировини.
На території України розвідано близько 8 тисяч родовищ, майже 90 видів корисних копалин, з яких 20 мають важливе економічне значення. Серед них — нафта, газ, залізні, марганцеві, титанові, уранові руди, вугілля, сірка, ртуть, каолін, графіт, вогнетривкі глини, питні мінеральні води та інше.
Зміст
Класифікація [ ред. | ред. код ]
За галузями використання Мінеральних ресурсів поділяються на:
- паливно-енергетичні (нафта, газ природний, вугілля, горючі сланці, торф, уранові руди);
- руди чорних металів (залізні, манґанові, хромові та ін.);
- руди кольорових і легуючих металів (алюмінію, міді, свинцю, цинку, нікелю, кобальту, вольфраму, молібдену, олова, стибію, ртуті та ін.);
- руди рідкісних і благородних металів;
- гірничохімічна сировина (фосфорити, апатити, кам'яна, калійна і магнезійна солі, сірка і її сполуки, борні руди, бром і йодні розчини, барит, флюорит та ін.);
- коштовні і виробні камені; нерудна індустріальна сировина (слюда, графіт, азбест, тальк, кварц та ін.);
- нерудні будівельні матеріали (цементна і скляна сировина, мармури, шиферні сланці, глини, туфи, базальт, граніт);
- гідромінеральні (підземні прісні і мінералізовані води, термальні та ін.).
Мінеральні ресурси бувають вичерпні і невичерпні. Наведена класифікація є умовною. Крім того, ресурси поділяють на первинні і вторинні.
Світові запаси [ ред. | ред. код ]
| Світові запаси і потреби в мінеральній сировині до 2000 р. [1] | |||
|---|---|---|---|
| Продукти переробки мінеральної сировини | Прогнозована потреба світової економіки | світових запасів сировини | Співвідношення запасів сировини до потреби |
| Барій, млн. т. | 113 | 91 | 0,8 |
| Бром, млн. т. | 15,9 | 11,3 | 0,7 |
| Вісмут, тис. т. | 150 | 52 | 0,3 |
| Германій, тис. кг. | 2620 | 1820 | 0,7 |
| Золото, тис. кг. | 36,5 | 41,1 | 1,1 |
| Кадмій, тис. т. | 795 | 752 | 1,1 |
| Сірка, млн. т. | 1960 | 2032 | 1 |
| Срібло, тис. т. | 460 | 187 | 0,4 |
| Фтор, млн. т. | 125 | 35,4 | 0,3 |
| Цинк, млн. т. | 230 | 140 | 0,6 |
| Азбест, млн. т. | 174 | 145 | 0,8 |
| Гіпс, млн. т. | 2400 | 1860 | 0,8 |
| Графіт, млн. т. | 20 | 9,1 | 0,5 |
| Слюда (листова), тис. т. | 204 | 15 | 0,1 |
Див. також [ ред. | ред. код ]
Мінеральні ресурси [ ред. | ред. код ]
За континетом [ ред. | ред. код ]
За океаном [ ред. | ред. код ]
За країною [ ред. | ред. код ]
Примітки [ ред. | ред. код ]
Природні ресурси
Природні ресурси — це сукупність об'єктів і систем живої та неживої природи, компонентів природного середовища, що оточують людину, які використовуються в процесі суспільного виробництва для задоволення матеріальних і культурних потреб людини та суспільства. Природні ресурси класифікують за різними критеріями: приналежністю до тих чи інших компонентів природи (мінеральні, кліматичні, лісові, водні тощо); можливістю відтворення в процесі використання — на вичерпні (відновні та невідновні) і невичерпні.
До природних ресурсів належать сонячна енергія, атмосфера, гідросфера, наземна рослинність, ґрунти, тваринний світ, ландшафти, корисні копалини. Основний напрям освоєння природних ресурсів — їх комплексне використання.
Зміст
Класифікація [ ред. | ред. код ]
Природні ресурси поділяють на ресурси неживої природи і ресурси живої природи.
Природні ресурси - це речовина природи, залучена до суспільного виробництва і становить його сировинну й енергетичну базу.
Ресурси поділяють на первинні, вторинні, невичерпні, вичерпні, відновні та невідновні.
- землі, земельні ресурси
- надра
- води
- повітряний простір
- атмосферне повітря
- клімат[1][2]
- радіочастотний ресурс
- фауна (тваринний світ)
- флора (рослинний світ)
- альтернативні джерела енергії.
Природні ресурси є складниками довкілля, серед якого виділяють
- водне середовище
- повітряне середовище
- ґрунт
- флора (рослинний світ) і фауна (тваринний світ)
- техногенне середовище
- соціальне середовище.
Відновні та невідновні природні ресурси [ ред. | ред. код ]
Невідновні природні ресурси — ресурси природи, що зовсім не відновлюють свій кількісний і якісний стан після використання їх або відновлюють його протягом тривалого часу. Сюди належать більшість корисних копалин (руди, вугілля, нафта, горючі сланці, мінеральні будівельні матеріали тощо), деякі види рослин і тварин.
Відновні природні ресурси — ресурси річок, озер, морів, океану, енергія Сонця, частково рослинний і тваринний світ.
Оцінка природних ресурсів [ ред. | ред. код ]
Оцінка природних ресурсів — це визначення екологічної, гігієнічної, соціально-психологічної та інших цінностей природного об'єкта. Оцінку виражають здебільшого в екологічних показниках.
Регулювання використання природних ресурсів [ ред. | ред. код ]
Юридичне значення природних ресурсів [ ред. | ред. код ]
До природних ресурсів загальнодержавного значення належать:
а) територіальні та внутрішні морські води;
б) природні ресурси континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони;
в) атмосферне повітря;
г) підземні води;
ґ) поверхневі води, що розміщені або використовуються на території більш як однієї області;
д) лісові ресурси державного значення;
е) природні ресурси в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення;
є) дикі тварини, які перебувають у стані природної волі в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони тощо.
Відтворення природних ресурсів [ ред. | ред. код ]
Відтворення природних ресурсів відбувається протягом великого проміжку часу. Для відновлення лісу необхідно приблизно 50-100 років.
Примітки [ ред. | ред. код ]
- ↑ Кліматичні ресурси — невичерпні природні ресурси, що включають сонячну енергію, вологу та енергію вітру. Вони не споживаються безпосередньо в матеріальній та нематеріальній діяльності людства, не знищуються в процесі використання, але можуть погіршуватись (забруднюватись) або покращуватись (за умов цілеспрямованої діяльності).
- ↑ Поєднання тепла, вологи, водного режиму, ґрунтів певної території, що використовуються в сільському господарстві, називають агрокліматичними ресурсами.
Див. також [ ред. | ред. код ]
Джерела [ ред. | ред. код ]
Література [ ред. | ред. код ]
- Вступ до економічної і соціальної географії: Підручник / А. П. Голиков, Я. Б. Олійник, А. В. Степаненко. — К.: Либідь, 1996.
- Кадастр природних ресурсів : навч. посіб. / Р. М. Панас, М. С. Маланчук ; за заг. ред. Р. М. Панаса ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т "Львів. політехніка". – Львів : Вид-во Львів. політехніки, 2014. – 436 с. : іл. – Бібліогр.: с. 396-420 (375 назв). – ISBN 978-617-607-709-1
- Топчієв О. Г. Основи суспільної географії. — Одеса: Астропринт, 2001.
- Топчієв О. Г. Суспільно-географічні дослідження: методологія, методи, методика. — Одеса: Астропринт, 2005.
- Шаблій О. І. Основи загальної суспільної географії. — Львів, Видавництво ЛНУ, 2003.
- (рос.) Минц А. А. Экономическая оценка естественных ресурсов. — М.: Мысль, 1982.
Посилання [ ред. | ред. код ]
- Право власності на природні ресурси // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.] . — К . : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана , 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.
- Природні ресурси // Юридична енциклопедія
- Природні ресурси // Словник-довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 148.