Коли треба збирати пшеницю?

Збирання Врожаю Пшениці Та Підготовка Зерна До Зберігання Озимі сорти краще жати пізньої весни або раннього літа, тоді як ярий урожай збирають з середини літа до початку осені. Збір врожаю пшениці починають, коли рослини втрачають відтінки зеленого і стають золотаво-жовтими.

Коли збирають пшеницю в Україні?

Збирання озимої пшениці зазвичай починається в другій половині липня та триває до кінця серпня. Точні дати можуть відрізнятися залежно від регіону та погодних умов.

Коли збирають озиму?

Озиму цибулю, як правило, починають збирати у першій половині серпня. Проте вже у липні слід підготуватися до цього процесу.

Коли збирають пшеницю в якому місяці ...

Жнива 2023: врожайність озимих, ціни на зерно та хід збирання

В Україні у 22 областях тривають жнива озимого ячменю, а у 12 — розпочали збирання озимого ріпаку. Крім того господарства почали збирати озиму пшеницю. Відтак на 14 липня намолочено 2,16 млн т зерна, при середній врожайності 3,36 т/га. Тож сьогодні поговоримо про те, як жнивують українські аграрії та які очікування щодо врожаю.

Жнива озимих в цифрах

Площа під озимими зменшилась

Згідно з даними Мінагро під врожай 2023 (без урахування тимчасово окупованої території Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської обл.) українські аграрії засіяли:

• озимою пшеницею — 3,9 млн га;
• озимим ячменем — 675,7 тис. га;
• озимим житом — 85,6 тис. га;
• озимим ріпаком — 963,9 тис. га.

Тобто всього під озимі виділили 4,7 млн га, що на 1,2 млн га менше, ніж роком раніше. Причиною зменшення стала окупація росією частини українських територій.

Одещина в лідерах за площами озимих

В розрізі областей, найбільшу кількість зернових озимої групи посіяли на Одещині (760 тис. га). До речі, це підтверджують не тільки цифри, а й підсумки АгроЕкспедиції 2023. Ми поспілкувались з аграріями регіону і дізнались, що деякі на всій свої площі висівають тільки озиму групу.

Якщо порівнювати з 2021 р., то зі статистики бачимо, що у всіх областях України посівні площі озимих зменшились.

Темпи збору та врожайність

Перші повідомлення про початок жнив в сезоні 2023 фіксувались 15-16 червня. Аналогічною була й дата початку жнив роком раніше. Тобто стартували аграрії у звичні терміни.

Станом на 14 липня жнива ранніх зернових та зернобобових культур проведено на 643,8 тис. га (13,5% від засіяних площ). Намолочено 2,16 млн т зерна, при середній врожайності 3,36 т/га. Роком раніше збір в аналогічний період врожай зібрали з 1,2 млн га (10%) при врожайності 2,93 т/га.

Щодо ріпаку, то його вже зібрали зі 158 тис. га, намолочено 329,5 тис. т насіння при урожайності 2,08 т/га. Минулого року, в аналогічний період було обмолочено 133,7 тис. га (11%), намолочено 259,2 тис. т насіння при урожайності 1,94 т/га.

Прогноз на врожай

За прогнозами, в сезоні 2023 врожай пшениці очікується на рівні 16,6 млн т (проти 20,5 млн т у 2022 р.), ячменю — 4,8 млн т (5,6 млн т), кукурудзи — 21,7 млн т (25,6 млн т), ріпаку — 3,8 млн т (3,7 млн т).

На думку фахівців Української зернової асоціації, прогнозований врожай ріпаку становить 3,8 млн т, а ячменю — 4,4 млн т.

«Врожай пшениці в Україні у 2023 р. може скласти всього 17,9 млн т при зменшенні посівних площ під пшеницею більш ніж на 2 млн га. Втім, навіть такого врожаю більш ніж достатньо для забезпечення внутрішнього попиту та продовольчої безпеки країни (особливо в умовах коли близько 7 млн українців виїхали з країни), але зменшиться експортний потенціал для забезпечення продовольчої безпеки у світі», — зазначають в УЗА

Свої прогнози озвучив аналітик олійних культур трейдингової компанії Barva Invest Андрій Новосьолов. На його думку, у 2023/2024 маркетинговому році Україна матиме врожай пшениці на рівні 17,4 млн т, ячменю — 4,5 млн т, ріпаку — 3,8 млн т.

Вид культури	Врожай у минулому сезоні	Прогноз Barva Invest	Прогноз Мінагро	Прогноз УЗА
Пшениця	20,8	17,4	16,6	17,9
Ячмінь	5,6	4,5	4,8	4,4
Ріпак	3,3	3,8	3,8	3,8

Що відбувається на ринку озимих та чи чекати на ціну?

Про ситуацію на ринку озимих ми поговорили з директором консалтингово-аналітичної компанії Barva Invest Юрієм Гаврилюком. Він зазначив, що зараз фермери здебільшого притримують зібраний врожай. Тут діє математичний розрахунок, коли ціна собівартості вирощування вища, ніж ціна реалізації. Цей фактор стримує аграріїв від продажу.

«Враховуючи всі обставини з невизначеністю щодо «зернового коридору», фермеру все одно доведеться шукати шляхи реалізації. Є такі культури, які без зернового коридору просто не будуть мати нормального потенціалу і тут йдеться насамперед про пшеницю. Її собівартість вирощування значно вища, ніж ринкова ціна в Україні. Тому на даному етапі аграрії швидше розглядають продаж ріпаку, тому що ціна реалізації зараз дозволяє продати його трішки вище собівартості», — зазначив аналітик.

На думку Юрія, протягом найближчих місяців відбудеться зростання ціни ріпаку і для цього є багато об'єктивних факторів. Зокрема, недооціненість вартості олії ріпакової в Європі порівняно з іншими оліями.

«На формуванні ціни ріпаку потрібно дивитись більш широко, враховуючи низький врожай соняшника і ще менші перехідні запаси. В цьому сезоні внутрішня переробка буде більшою і може досягти від 500 до 600 тис. т. Це буде стимулювати активний внутрішній попит і ми вже це бачимо. Плюс ми розуміємо, що в нас є наразі два напрямки реалізації ріпаку з логістичної точки зору — це або Європа або відправка через Дунай», — додав експерт.

Щодо ячменю, то його ринок доволі вузький і Європа не є цільовим покупцем цієї культури. Україна зазвичай експортувала його в Китай. Але, як зазначив Юрій Гаврилюк, без зернового коридору продавати на стандартні ринки буде неможливо. Тому ячмінь буде йти на внутрішнє споживання та в обмежених кількостях експортуватись у ближнє закордоння.

«Так, питання зернового коридору відкрите і воно на багато моментів впливає Але якщо минулого року дійсно стояло питання, куди ж продати збіжжя, то зараз ми напрацювали багато варіантів реалізації. Зараз актуальне питання, не «як реалізувати», а «коли реалізувати». Тому потрібно слідкувати за багатьма факторами одночасно, як світові врожаї, обмеження ЄС чи курс долара. І тому фермеру слід постійно слідкувати за якісною аналітикою», — підсумував директор Barva Invest.

Як проходять жнива в регіонах?

На Вінниччині врожайність на торішньому рівні

В господарстві «Ольгопіль», що на Вінниччині жнива розпочались 28 червня зі збору озимого ячменю, під який господарство заклало 140 га. Частина урожаю буде реалізована як товарне зерно. А сорт Майбріт традиційно готуватиметься як насіннєвий матеріал.

«Стартували зі збору озимого ячменя, який займав невеликі площі. Але на полі працюють всі 7 комбайнів, бо має пройти обкатка техніки, щоб у розпал сезону вона була готова працювати на результат. Зерно має добрий вигляд, очікуємо показники врожайності на рівні минулих років», — зазначив директор господарства Павло Каленич.

Минулого тижня на полях «Ольгопіль» розпочався збір озимої пшениці. Вона реалізується господарством як товарне зерно та насіннєвий матеріал. Попередньо показник врожайності на рівні минулого року.

«Нашій компанії вдалося реалізувати практично весь врожай минулого року і наші елеватори, склади готові до приймання нового врожаю. Найбільша цінність зараз люди. Техніку і технології можна придбати, але без людей ми не зможемо поле обробити. Тому цінуємо кожного і кожну, хто працює в агрофірмі», — додав керівник підприємства.

Під озиминою у господарстві закладений найбільший клин, тому за сприятливих погодних умов запланований строк на проведення збиральних робіт 20–25 днів.

Збиральну компанію можна схарактеризувати словом «невизначеність»

Керівник Агродепартаменту LNZ Group Олександр Хмелюк розповів, що на більшій частині території країни аграрії розпочали збір озимих ріпаку та ячменю або ж проводять десикацію і невдовзі розпочнуть.

«У нашому господарстві з озимої групи культивуємо тільки пшеницю. Вона ще «не дійшла», тому її збір розпочнемо орієнтовно після 20 липня. До жнив готові — техніка і пальне є. Проте за прогнозами синоптиків липень очікується нетипово дощовим, з частими грозами, що може сповільнити хід збирання ранніх зернових та ріпаку. До того ж дощова погода буде мати негативний вплив на якість продукції. Тому тут слід не зволікати, за можливості робити десикацію і збирати. При цьому вдасться зменшити ризики втрати врожаю та його якості», — зазначив він.

Щорічний спецвипуск інфографічного довідника

Вся інформація про український аграрний фронт

Експерт вважає, що достатній запас продуктивної вологи у ґрунті на початок відновлення вегетації та дощові кінець березня та перша половина квітня сприяли формуванню гарного врожаю озимих культур. Але у більшості господарств не було можливості внести більші норми азотних добрив.

«В цьому році ми не повною мірою використали даний ресурс. Проте урожайність буде дещо вищою у порівнянні до минулого року. Збиральну компанію я б схарактеризував одним словом: «невизначеність». Вже можна передбачити, що наступний сезон вирощування 2023-2024 р. буде вимагати від нас бути більш раціональними, приймати виважені у всіх значеннях рішення», — підсумував Олександр Хмелюк.

На Миколаївщині урожайність ячменю до 7,8 т/га

Збір цьогорічних зернових у ГК «Прометей» почався з озимого ячменю на Миколаївщині. В господарстві ним засіяно було всього 224 га. Жнива розпочались стандартно — 20 червня. Після цього техніка перейшла на збір врожаю озимого ріпаку.

«Озима група в регіоні перезимувала чудово, весна також була сприятливою. Взагалі вимерзання для регіону не властиве. В підсумку ми отримали високу врожайність ячменю — 7,8 т/га, а ріпак закрили по 3,4 т/га» — розповів агроном-технолог Ілля Троїцький.

Агроном пояснив, що ріпак в господарстві висівають у пізні строки, тому його збирають пізніше, майже водночас з пшеницею.

«Безумовно жнива пшениці розпочинаємо також рано — близько 1 липня. Зараз вони на завершальному етапі», — розповів агроном.

Цьогоріч труднощів зі жнивами не виникло, браку людей чи техніки в господарстві Іллі не відчули, але найбільшого дискомфорту завдала погода.

«Зараз спека — 37°C і дуже висока вологість, тому вдень працювати дуже важко. Але всі націлені на роботу, тому справляємось», — додав Ілля Троїцький.

Хроніки поля: які врожаї уже зібрали в Україні та чого очікувати далі?

За останньою інформацією, в Херсонській, Одеській, Миколаївській, Запорізькій, Донецькій та Дніпропетровській областях всього намолочено 1,1 млн т зерна та 129 тис. т насіння ріпаку. Також урожай почали збирати на Прикарпатті, Вінничині та Полтавщині.

Порівняно з минулим роком збиральна кампанія 2020 розпочалась пізніше. “Червневі опади істотно поповнили рівень запасів вологи в ґрунті, що позитивно вплинуло на ріст і розвиток кукурудзи та соняшнику. Однак ці ж дощі погіршили фітосанітарний стан посівів ранніх зернових, а також спричинили затримку збиральних робіт”, - пояснює заступниця директора “ProAgro Group” Марія Колесник. Зауважує, що тривала спека на півдні, сході та частково в центрі країни вкрай негативно позначилась на посівах ранніх культур та зменшили їх потенціал.

За словами аналітика компанії Agritel Олексія Єрьоміна, головною відмінністю цього сезону є дуже низькі показники врожайності на початку збиральної кампанії. “Жнива традиційно розпочалися з південних регіонів, які найбільш постраждали від весняної нестачі вологи. Тож такі показники, які ми бачимо зараз у 2,2 т/га по пшениці не є несподіванкою”, - зазначає експерт. Водночас додає, що в міру просування збиральної кампанії в центральні, східні, північні та західні райони ми побачимо підвищення показників урожайності. Наприклад, на Полтавщині нині збирають 40-45 ц/га озимої пшениці та 47 ц/га озимого ячменю, на Вінниччині зараз середня урожайність озимого ячменю становить 44,8 ц/га, а на Прикарпатті в окремих господарствах вона сягнула 50-70 ц/га. Відтак загальна картинка по країні має виглядати краще за ситуацію в південних областях. Згідно з прогнозом ProAgro Group, в Україні валовий урожай озимих може скласти: пшениці 25,4 млн т (40,4 ц/га) - на 8,21% менше, ніж у 2019 р., ячменю - 3,2 млн т (31,5 ц/га) - на 15,54% менше, ніж у 2019 р., ріпаку - 2,9 млн т (23,2 ц/га) - на 9,17% менше, ніж у 2019 р.

Аналітик АПК-Інформ Андрій Купченко зауважує, що цьогоріч урожайність суттєво відрізнятиметься навіть в межах області - від району до району. “Будуть і ті, у кого менше 2 т/га, і ті, у кого під 5 т/га по ранніх зернових. Десь локально перезволоження, а в майже сусідніх районах посуха. Навіть на одній невеликій ділянці на Дніпропетровщині ми побачили достиглі та ще зелені колоски”, - говорить експерт. Каже, що низькі температури трохи уповільнювали розвиток сільгоспкультур, натомість, зволоження сприяло йому. Тому в одних регіонах збір відбувся в оптимальні строки, а в інших розпочався раніше або із запізненням. “Контракти на поставку цьогоріч укладаються на більш пізні терміни порівняно з минулим сезоном”, - додає Купченко. У той час як ціни або дорівнюють минулорічним, або навіть трохи вищі, говорить Олексій Єрьомін. “Так, експортні ціни на пшеницю 3 класу на умовах СРТ (одеські порти) складають близько 182 дол./т, на ріпак – 412 дол./т та на ячмінь 161 дол./т. Але в гривневому еквіваленті, завдяки ослабленню української валюти з початку року, наші аграрії додатково виграли”, - зауважує аналітик Agritel.

Недобір урожаю, низька олійність ріпаку, грибкові захворювання пшениці. Аграрії центрального сходу та півдня України про перші результати жнив.

Анатолій Клименко, “МПК Катеринославський”, Дніпропетровщина

- Розпочали жнива 30 червня, збираємо пшеницю - спочатку з гірших полів на горбах, де піщаний ґрунт. Урожайність в нас 47 ц/га, якість зерна відповідає 3 класу. Ми взяли перехресний відбір насіння і віддали у дві лабораторії, щуплого зерна поки нема. При завантаженні в силосні банки на зберігання маємо дуже мало відходів. Поки що вологість на рівні 13-13,4%, це дозволяє закласти урожай на довгострокове зберігання, та водночас дає не зовсім якісну солому для тюкування (у нас 6500 голів ВРХ). Думаю, що вологість буде знижуватися через спеку.

Також на зрошенні у мене ще 160 га зернових, думаю, там буде хороший результат. У нас взимку зовсім не було снігів і ранніх весняних дощів практично не було, ранньостиглий сорт пшениці вискочив на генетичному потенціалі, плюс, ми коло нього “чаклували” - і по листу двічі обробляли, і мінеральні добрива при посіві дали і по мерзлоталому ґрунту.

Михайло Лазаренко, СФГ “Прогрес”, Одещина

- Озимий клин у нас зійшов в січні, ми сіяли торік у вересні, але на превеликий жаль 1000 га ріпака не зійшло, 500 га жита не зійшло, 500 га тритикале не зійшло, випало порядка 300 га пшениці і 200 га ячменя. А те, що якимось дивом вижило, це не ті урожаї, які ми звикли збирати. Зараз ми збираємо 22-25 ц/га ячменя, ріпак на “роскосах” дав 25 ц/га. Мої комбайни також працюють на сусідніх господарствах - там ще гірше. Збирають 600-800 кг ячменя, 900 кг ріпаку і тонну пшениці з гектара - це в Любашівському і Ананієвському районах.

У нормальні роки за більш-менш сприятливих умов ми розпочинаємо збирання ячменю 5-7 липня, пшениці - 12-15 липня, ріпаку - майже одночасно з пшеницею. Зараз трошки раніше почалося збирання, тому що зерно незріле, погано сформоване, відсутня волога, десь ще 20% зеленого ячменю, який зійшов пізніше. В нас за минулий рік випало лише 175 мм дощу від норми 530 мм, а з вересня до нового року було 6-8 мм, тобто навіть прорости воно не могло, і вже воно почало проростати в січні. А от вже в кінці травня і до середини червня в нас випало 270 мм - проливні грозові дощі, коли за 45 хвилин випадає 57-70 мм дощу. В нас зараз на полях стоїть вода там, де 50 років її не було. Змило до 100 га кукурудзи, втратили 170 га соняшника, втратили кормовий буряк, городину. Уборка буде непроста, хоча вона простою ніколи не буває.

Володимир Володівщук, ТОВ “Батьківщина”, Одещина

Почали жнива на два тижні пізніше через дощі. Останні трохи допомогли, хоча багатьом завдали проблем. Так, після дощів посходили бур'яни, які не сходили три-чотири роки. Також довелось понести додаткові витрати на десикацію посівів ріпаку, ячменю, гороху - 300-400 грн/га. Зі збиранням паралельно триває підготовка до посівної. Із насіннєвим матеріалом буде дуже велика проблема в південних регіонах.

Весняні морози наробили біду, рослина почала вегетувати, розвиватися, і тут вдарив мороз. Ріпак вимерз, дає 5-6 ц/га, із 350 га залишилось тільки 80 га ріпаку, ячмінь дає 7-8 ц/га, загинуло 60-70% його посівів, однак зібрали, бо потрібно щось людям видавати на паї. Навіть вже не дивимося на рентабельність, яка далеко в мінусах. Поки збираємо там, де більше вимерзло. Пшеницю тільки почали скошувати по 10 ц/га, але половина посівів втрачена. Тоді як нормальна урожайність 40-50 ц/га по озимих зернових і 25-30 ц/га по ріпаку. Зі 150 га гороху зібрали тільки 50 га.

Іван Шинкарук, ФГ “Добробут”, Миколаївщина

Почали збирати ячмінь, але нема чого збирати, бо все вимерзло і засохло, посіви зріджені, урожайність 20-23 ц/га. Була засуха, і все, що розпустилося, воно просто скинуло. Рослина була розпущена 1:3, 1:4, а залишилось одне центральне стебло. Майже два місяці не було дощу, та й з осені за всю зиму лише 105 мм опадів випало. З іншого боку, на одному полі раніше невеличкий дощ пройшов один раз - ячмінь зовсім інакше виглядає. Кращі посіви, думаю, дадуть урожайність за 30 ц/га. А поки що ми прибираємо найгірші площі, в долинах, де мороз доходив до -9 градусів. Спочатку примерзло, потім засуха була, сподіваємось, що далі зберемо щось краще. В нас поля над Бугом, де низини - там більше примерзло, де височини - менше. Торік почали жнива 25 червня, цьогоріч жнива - після 1 липня, бо пішли дощі і вони допомогли.

Сергій Рибалко, ФГ “Аделаїда”, Херсонщина

На суходолі урожайність пшениці близько 25 ц/га, на зрошенні - 55 ц/га. Ріпаку на суходолі збираємо по 10 ц/га, на зрошенні - 25 ц/га. Якщо порівнювати з осінніми очікуваннями, то вони не виправдалися, а якщо з тим, що ми очікували у квітні, то зараз ситуація ще “більш менш”. Зокрема, на суходолах низький урожай через заморозки і засуху. 8 ц/га ріпаку - це не урожай, так само і 18 ц/га пшениці - теж не урожай. На ріпаки найбільше вплинули заморозки, на пшеницю - і засуха, і заморозки. Також незрозуміло чому в нас низька олійність ріпаку. Якість пшениці нормальна - коли малий врожай, то якість зазвичай непогана.

Ігор Йосипенко, ТОВ “СП “Злато Таврії”, Херсонщина

Результати по ячменю нас не задовольняють, оскільки він вимерз від 30 до 50%. По ріпаку я так бачу, що ситуація буде нормальна. Через те, що кінець травня - перша декада червня були дощові, на посівах пшениці розвився альтернаріоз. Маємо певні проблеми з якістю пшениці, а саме дощі вимили клейковину. Вже бачу, що врожаю недоберемо, тому що у попередні роки ми збирали 50-70 ц/га, а в цьому році набагато менше - 25-35 ц/га. Якість зерна ячменю нормальна. Ділянки на зрошенні прибрали повністю, і вже на сьогодні пожнивно засіяли їх соняшником, місцями є сходи, тому очікуємо на гарний врожай пожнивних посівів соняшнику. Вміст олії у ріпаку від 38% до 40%, і на сьогодні трейдер відмовляється приймати такий ріпак. Тому ми його поки що кладемо на зберігання, а в перспективі будемо шукати контракти, які дозволять продати ту якість, яку ми виростили.

Аналітик АПК-Інформ Андрій Купченко зауважує, що на всі культури ще чекає два-три тижні післязбирального дозрівання. В цей період і буде формуватись остаточна якість урожаю - передусім пшениці та ячменю.