Чем опасна для человека африканская чума свиней?

АЧС не представляет опасности для человека, но смертность восприимчивых животных достигает 100%! Источником возбудителя являются больные, а также переболевшие, не имеющие клинических признаков и выделяющие возбудитель во внешнюю среду свиньи (минипиги) и дикие кабаны.

Как свиньи заражаются африканской чумой?

Здоровые животные заражаются при контакте с больными свиньями или их трупами, а также через кор- ма (особенно через пище- вые отходы, содержащие остатки продуктов убоя от зараженных свиней), воду, предметы ухода, транспорт- ные средства, загрязненные выделениями больных жи- вотных.

Как переносится африканская чума?

Передача заболевания здоровым животным может осуществляться через зараженные вирусом корма, подстилку, навоз, трупы и продукты убоя животных (мясо, мясопродукты, кровь).

Африканська чума свиней

Африка́нська чума́ свине́й (лат. pestis africana suum), африканська гарячка, східноафриканська чума, хвороба Монтгомері — висококонтагіозна вірусна хвороба свиней, яка проявляється гарячкою, синюшністю (ціанозом) шкіри та поширеними крововиливами (геморрагіями) внутрішніх органів. Недуга належить до списку A згідно з Міжнародною класифікацією заразних хвороб тварин. Для людини африканська чума свиней — безпечна.

Зміст

• 1 Історичні відомості
• 2 Етіологія
• 3 Епізоотологія
• 4 Епізоотії в Україні
• 5 Перебіг хвороби та клінічні ознаки
• 6 Паталогоанатомічні зміни
• 7 Діагностика
• 8 Профілактика та засоби боротьби
• 9 Джерела
• 10 Література
• 11 Див. також
• 12 Примітки

Історичні відомості [ ред. | ред. код ]

Хвороба відома з початку XX століття, від перших спроб інтродукції свиней культурних порід у колоніальні країни субекваторіальної та південної Африки. Вперше зафіксована у 1903 році в Південній Африці. На першому етапі природної історії, до того, як була вивезена в Португалію (1957) та Іспанію (1960), африканська чума свиней мала стереотип типової природно-осередкової екзотичної хвороби з природною циркуляцією вірусу серед популяцій диких африканських свиней, внутрішньородинною передачею і перебігом у вигляді персистентної толерантної інфекції; при виникненні перших випадків антропургічного циклу на домашніх (неаборигенних) свинях інфекція набувала гострого перебігу з майже 100 % летальністю. На наступних етапах природної історії африканська чума свиней еволюціонувала в бік самостійного антропургічного циклу з укоріненням в південно-європейських країнах, дворазовим емерджентним занесенням і поширенням у країнах Центральної та Південної Америки (1971 та 1978 — 1980 р). Найважливішою епізоотологічною особливістю («підступністю») африканської чуми свиней є надзвичайно швидка зміна форм перебігу інфекції серед домашніх свиней від гострого з 100 % летальністю до хронічного і безсимптомного переносу і непередбачуваного поширення.

Етіологія [ ред. | ред. код ]

Збудник африканської чуми свиней — ДНК-місний вірус родини Asfarviridae, роду Asfivirus; розмір віріону 175—215 нм. Йому характерна виражена варіабельність вірулентних властивостей, високостійких до факторів середовища: зберігається в діапазоні рН від 2 до 13, тривалий час — від тижнів до місяців. Також зберігається в продуктах свиного походження, які не мали термічної обробки (соління та сирокопчені харчові вироби, харчові відходи, які використовують для годування свиней). Встановлено декілька сероімуно- і генотипів вірусу африканської чуми свиней. Його знаходять в крові, лімфі, у внутрішніх органах, секретах і екскрементах хворих тварин. Вірус стійкий до висушування та гниття; при температурі 60 °C інактивується протягом 10 хвилин. Його культивують в культурах клітин лейкоцитів і кісткового мозку свиней; він має цитопатичну дію та гемадсорбуючі властивості.

Епізоотологія [ ред. | ред. код ]

У природних умовах на африканську чуму свиней можуть занедужати як свійські, так і дикі свині будь-якого віку. Джерелом збудника інфекції є хворі тварини та вірусоносії. Здорові свині заражаються при спільному утриманні їх з інфікованими вірусоносіями. Збудник передається через корм, пасовища, транспортні засоби забруднені випорожненнями хворих тварин. Використання для корму незнезаражених харчових відходів також сприяє поширенню хвороби. Механічними переносниками вірусу можуть бути птахи, люди, домашні та дикі тварини (зокрема, гризуни), нашкірні паразити (деякі види кліщів, зоофільні мухи, воші), які контактували з хворими свинями та трупами тварин. Осередками вірусу в природі є африканські дикі свині та кліщі роду орнітодорос.

Епізоотії в Україні [ ред. | ред. код ]

Фахівці Держветфітослужби за період з 2012 року в Україні зареєстрували 36 випадків африканської чуми свиней, 19 серед яких — протягом 8 місяців 2015 року. [1] Наприкінці липня 2015 року на одному зі свинарських гоподарств у Київській області було діагностовано цю хворобу. Господарство утримувало понад 60 тис. свиней, усіх їх вимушені були знищити. З метою боротьби із захворюванням влітку 2015 року у низці областей України здійснювався відстріл диких свиней у місцях виявлення збудника в природних умовах. Такі заходи здійснювали в Київській [2] , Рівненській [3] , Житомирській [4] , Полтавській [5] та Сумській областях. Наприкінці жовтня 2015 року африканську чуму свиней було виявлено на півдні України — в Одеській [6] та Миколаївській областях [7] . У листопаді 2015 року — на підсобному господарстві Черкаської виправної колонії № 62 в Черкаської області, де утримували 270 свиней та у м. Біла Церква на Київщині в підсобному господарстві Білоцерківського національного аграрного університету, де утримували понад 1500 голів свиней [8] . У серпні 2016 року зареєстровані нові випадки хвороби в Україні — на Сумщині, Рівненщині, [9] [10] а згодом, 1 вересня, - на Харківщині [11] та на Волині [12] . У грудні 2016 випадки захворювання було виявлено в Житомирській, Миколаївський і Полтавській областях [13] .

Перебіг хвороби та клінічні ознаки [ ред. | ред. код ]

Залежно від кількості збудників, які потрапили в організм тварини, а також від її стану та перебігу хвороби інкубаційний період триває від 2 до 6 діб. Перебіг хвороби ділять на блискавичний, гострий, підгострий, рідше хронічний. При блискавичному перебігу тварини гинуть без будь-яких ознак; при гострому — у тварин підвищується температура тіла до 40,5-42,0 °C, спостерігається ядуха, кашель, з'являються напади блювання, парези та параліч задніх кінцівок. Спостерігаються серозні або слизово-гнійні виділення з носа та очей, інколи кров'яний пронос, частіше закреп. У крові спостерігають лейкопенію (кількість лейкоцитів знижується до 50-60 %). Хворі тварини здебільшого лежать, зарившись в підстилку, в'яло піднімаються, пересуваються та швидко втомлюються. Вони мають слабкість у задніх кінцівках, хитку ходу, голова опущена, хвіст випрямлений, посилена спрага. Шкіра на внутрішній поверхні стегон, на животі, шиї, біля основи вух вкрита червонувато-фіолетовими плямами. При натисканні вони не біліють (різко виражений ціаноз шкіри). На ніжних ділянках шкіри можуть з'являтися гнояки (пустули), згодом на їх місці утворюються струпи та виразки. У поросних хворих свиноматок відбуваються викидні (абортація). Смертність, залежно від перебігу, може бути від 50 % до 100 %. Тварини які перехворіли і вижили, залишаються пожиттєвими вірусоносіями.

Паталогоанатомічні зміни [ ред. | ред. код ]

Виявляють численні крововиливи в шкіру, слизові та серозні оболонки. Лімфатичні вузли внутрішніх органів збільшені, у вигляді згустків крові або гематом. В грудній та черевній порожнинах — жовтуватий серозно-геморрагічний ексудат з домішкою фібрину, інколи крові. Внутрішні органи, особливо селезінка, збільшені, з численними крововиливами. В легенях — міждольний набряк. Для гістологічної картини характерний сильний розпад хроматина ядер лімфоцитів в тканинах ретикуло-ендотеліальних систем, каріорексис в печінці.

Діагностика [ ред. | ред. код ]

Діагноз визначають на основі епізоотологічних, клінічних, паталогоанатомічних даних, лабораторних досліджень та біопроб. Африканську чуму свиней необхідно диференціювати від класичної чуми свиней. Найнадійніший метод діагностики — реакція гемадсорбції, метод флуоресційних антитіл та біопроб на свинях, які мають імунітет до класичної чуми.

Профілактика та засоби боротьби [ ред. | ред. код ]

Ефективних засобів профілактики африканської чуми свиней на даний час не знайдено, лікувати тварин заборонено. У випадку виявлення вогнища інфекції практикується поголівне знищення свиней безкровним методом, а також ліквідація всіх тварин у радіусі 10 кілометрів від нього. Хворих свиней, та тих, які контактували з хворими тваринами, забивають. Трупи свиней спалюють.

У господарстві, в якому виявлено африканську чуму, запроваджують карантин із зоною захисту (зона на території, яка безпосередньо межує з епізоотичним вогнищем радіусом), не менше 3 км, але не більше 10 км і зоною спостереження (нагляду) - територією радіусом до 10 км від зовнішніх меж зони захисту. Усіх тварин забивають. Трупи, залишки кормів, допоміжний малоцінний реманент спалюють. Попіл змішують з вапном та закопують. Приміщення та територію ферм дезинфікують гарячим 3 % розчином їдкого натра, 2 % розчином формальдегіда.

На відстані 10 кілометрів від небезпечного пункту все поголів'я свиней знищують, а м'ясо переробляють на консерви.

Карантин знімають через 6 місяців після останнього зафіксованого випадку загибелі тварин, а розводити свиней на даній території дозволяється не раніш, ніж через рік після відміни карантину.

Джерела [ ред. | ред. код ]

• НАКАЗ. 07.03.2017 № 111 «Про затвердження Інструкції з профілактики та боротьби з африканською чумою свиней» [3][Архівовано 23 грудня 2017 у Wayback Machine.] чинний, поточна редакція — 07.03.2017

Література [ ред. | ред. код ]

• Коваленко, Я. Р. Африканська чума свиней (рос.) / Я. Р. Коваленко, М. А. Сидоров, Л. Г. Бурба. — М., 1972.
• Бакулов, И. А. Проблеми сучасної еволюції африканської чуми свиней (рос.) / И. А. Бакулов, В. В. Макаров // Вестник с.-х. науки. — 1990. — № 3. — С. 46—55.
• Макаров, В. В. Коментарі про сучасну ситуацію з АЧС (рос.)/ В. В. Макаров // Ветеринарный консультант. — 2007. — № 12. — С. 4—6.

Див. також [ ред. | ред. код ]

Примітки [ ред. | ред. код ]

1. ↑Мировое свинство // УНІАН. — 25.08.2015[Архівовано 27 серпня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
2. ↑Африканська чума: на Київщині відбудеться повний відстріл диких кабанів у мисливських угіддях // Вісник Переяславщини. — 19.07.2015. Архів оригіналу за 27 серпня 2015 . Процитовано 27 серпня 2015 .
3. ↑Обережно! На Рівненщині спалах африканської чуми свиней! // Голосно. — 7.07.2015. Архів оригіналу за 08.09.2015 . Процитовано 27.08.2015 .
4. ↑Через африканську чуму в чотирьох районах Житомирської області проводять відстріл диких свиней// Житомир.info. — 14.07.2015. Архів оригіналу за 7 вересня 2015 . Процитовано 27 серпня 2015 .
5. ↑На Полтавщині через африканську чуму свиней відстрілюватимуть диких кабанів // Вісник Кременчука. — 20.08.2015. Архів оригіналу за 7 вересня 2015 . Процитовано 27 серпня 2015 .
6. ↑В Одеській області зафіксовано перший спалах африканської чуми свиней // Espreso.tv. — 26.10.2015. Архів оригіналу за 27 жовтня 2015 . Процитовано 27 жовтня 2015 .
7. ↑У Миколаївській області виявили африканську чуму свиней // Корреспондент.net. — 27.10.2015. Архів оригіналу за 28 жовтня 2015 . Процитовано 27 жовтня 2015 .
8. ↑У Білій Церкві та Черкасах знайшли африканську чуму свиней // Korrespondent.net. — 4.11.2015. Архів [hhttp://ua.korrespondent.net/ukraine/3585204-u-bilii-tserkvi-ta-cherkasakh-znaishly-afrykansku-chumu-svynei оригіналу] за 17 листопада 2015 . Процитовано 13 листопада 2015 .
9. ↑ Politeka. На Сумщине зафиксировали вспышку африканской чумы свиней [1][Архівовано 26 серпня 2016 у Wayback Machine.]
10. ↑ Фраза.юа Африканская чума добралась до ровенских свиней [2][Архівовано 24 серпня 2016 у Wayback Machine.]
11. ↑На Харківщині ввели карантин через спалах африканської чуми свиней. Українська правда. Архів оригіналу за 5 вересня 2016 . Процитовано 4 вересня 2016 .
12. ↑Африканська чума свиней спалахнула на Волині. espreso.tv. Архів оригіналу за 16 вересня 2016 . Процитовано 10 вересня 2016 .
13. ↑Вспышка АЧС зафиксирована в Николаевской, Житомирской и Полтавской областях. rbc.ua. Архів оригіналу за 14 грудня 2016 . Процитовано 13 грудня 2016 .

Африканская чума свиней: профилактика путем очистки

На фоне эпидемии африканской чумы свиней (АЧС) в Бельгии этот вирус достиг Центральной Европы. Уже известно о случаях заболевания в некоторых регионах Восточной Европы, на Сардинии, в странах Африки и в Китае. Следовательно, мы не можем полностью исключить вероятность проникновения АЧС в другие страны Центральной Европы с туристами, которые возвращаются с отдыха или охоты, или при перевозке товаров и животных. Надлежащая очистка фермерских хозяйств позволяет фермерам сделать огромный вклад в защиту поголовья своего скота.

Защита путем обеспечения бескомпромиссных санитарно-гигиенических условий

Африканская чума свиней (АЧС) – тяжелое вирусное заболевание, которое встречается только у диких и домашних свиней и может привести к гибели поголовья. Распространение вируса АЧС зачастую обусловлено бездумной утилизацией зараженных пищевых отходов. Поддержание бескомпромиссных санитарно-гигиенических условий на ферме – обязательное условие эффективной профилактики заражения скота этим вирусом. Для профилактики эпидемий АЧС необходимо:

Этап 1: проверка организации процессов на ферме

В принципе, абсолютно необходимо строго соблюдать регламенты ЕС по биобезопасности (гигиена комбикормов (ЕС 183/2005), гигиена пищевых продуктов (ЕС 852/2004), безопасность пищевых продуктов (ЕС 178/2002), законодательство об охране здоровья животных (ЕС 2016 / 429)).

Вместе с ветеринаром фермы важно перекрыть известные пути передачи заболевания, то есть, контакт с людьми, комбикормами, загрязненными продуктами питания, пищевыми продуктами и отходами от скотобойни, а также навозом, оборудованием и транспортными средствами (например, для перевозки скота). Также необходимо обратить внимание на одежду.

На практике это означает проверку организации процессов фермы таким образом, чтобы, при необходимости, ограничить доступ в загоны, распланировать и соблюдать специальные пути входа и выхода, обеспечить ограждение для строгого контроля раздельного содержания диких и домашних свиней, а также адаптировать склад комбикормов и оборудование.

Этап 2: проверка гигиены труда

Кроме того, необходимо проверить уровень гигиены труда и, если необходимо, проводить уборку в загонах и смежных помещениях, например, посредством строгого разделения на черные и белые зоны.

Такое разделение на грязную черную зону и чистую белую зону позволяет не только строго соблюдать правила приема душа и смены одежды для посетителей и сотрудников загона (а также для членов семьи управляющего), но и требования к последовательной уборке обеих зон: от белой к черной. В связи с этим использование пылесосов для влажной и сухой очистки и пароочистителей в белой зоне может значительно повысить эффективность очистки стен, полов и влажных участков, шкафчиков и обуви, а также значительно сократить время выполнения работ.

Этап 3: документальная регистрация всех мер

Документальная регистрация всех принятых мер обеспечивает высокую степень прозрачности и понятности. Кроме того, этим мы обеспечиваем наглядный обзор таких мер, позволяющий контролировать работы и расходы даже при соблюдении высоких стандартов биобезопасности, при этом гарантируя оптимальную защиту свиней на ферме.