Що буде якщо випити ефірну олію?

Якщо ви тривалий час будете вживати внутрішньо ефірні олії, ви ризикуєте отримати алергію на будь-який з його компонентів, і як тільки ви будете контактувати з цим інгредієнтом (не обов'язково у складі олії), у вас може з'явитися кропивниця чи розвитися мігрень.

Як розчинити ефірну олію?

Ефірні олії не розчиняються у воді. Тому, перед цим, їх потрібно розчинити у морській солі, молоці чи меді. Отриману суміш додавати у воду.

Які ефірні олії є антибактеріальними? – АРОМАМАНІЯ Які ефірні олії є антибактеріальними? Існує багато ефірних олій, які відомі своїми антибактеріальними властивостями.

Найсильніші ефірні олії в боротьбі з вірусами та бактеріями

Останнім часом фармацевтичний ринок постійно поповнюється високоефективними лікарськими препаратами. Але вони, як правило, мають синтетичне походження. Переважна більшість із них мають виражені побічні ефекти, часто відсутня статистика щодо негативних наслідків при їх систематичному застосуванні. Проте використання природних біологічних речовин може значно знизити негативні наслідки за рахунок синергізму дії і, відповідно, зниження дозування синтетичного лікарського препарату. До таких продуктів можна віднести ефірні олії. Отже, не тільки лікарські засоби можуть допомогти організму подолати віруси та бактерії.

Ефірні олії - це летючі суміші запашних речовин, що виробляються рослинами. Склад ефірних олій дуже різноманітний, залежить від виду рослини, від його хемотипу, погодних умов в рік збору, умов зберігання сировини, способу добування ефірних олій, а також від тривалості та умов зберігання.

Ефірні олії складаються з вуглеводнів, спиртів, складних ефірів, кетонів, альдегідів, лактонів й інших груп органічних сполук. Більшість з цих сполук мають високу біологічну активність з різноманітними фармакологічними властивостями, оскільки містять фітонциди - безпечні для людини й отруйні для патогенів сполуки. На сьогоднішній день існує маса способів застосування ефірних олій: інгаляції, аромаванни, полоскання, точкове нанесення, масаж, аромалампи, аромакулони тощо. Які саме ефірні олії спроможні впливати на реплікацію вірусів, а які можуть спинити бактеріальне зростання, - це питання цікавить і експертів, і споживачів.

Фенольний коефіцієнт – це величина, яка відображає дезінфікуючу активність в порівнянні з фенолом, дезінфікуюча активність фенолу умовно прийнята за одиницю і вимірюється в одиницях фенольного коефіцієнта, число одиниць фенольного коефіцієнту показує ефективність будь-якого продукту в порівнянні з 5%-м розчином фенолу. Багато ефірних олій мають високі фенольні коефіцієнти, тобто виявляють дезінфікуючу активність. Показник фенольного коефіцієнту залежить, звісно, від складових ефірних олій.

Найрозповсюдженіші запашні речовини із зазначенням фенольних коефіцієнтів:

Тобто ефірні олії, що містять достатню кількість вищезазначених сполук, апріорі будуть мати високий фенольний коефіцієнт та, відповідно, дезінфікуючий ефект.

Досить екзотичними для ринку України є ефірні олії мануки, монарди, саро (мандравасаротри), равенсари, літсеї кубеби та ефірна олія лелешви з давно доведеними антибактеріальними, антимікотичними та навіть противірусними властивостями.

Ефірна олія мануки має ботанічну назву Leptospermum scoparium Forst, зростає у Новій Зеландії та Австралії та належить до родини Міртових, отримують паровою дистиляцію з листя та гілок. Іноді цю ефірну олію називають лимонним чайним деревом, проте в деяких випадках вона значно активніша та дієвіша. Якщо розтерти олію між пальцями, вона досить швидко висохне. Аромат ефірної олії мануки солодкий та смачно-медовий з колючо-пряними нотками. Новозеландські папуги використовують листя та кору цієї цікавої рослини для позбавлення від паразитів. Птахи заковтують листя або кору, розжовують, змішують з секретом куприкової залози і наносять суміш на своє пір'я. Люди вдало долають недуги, викликані Helicobacter pylori, з давніх часів, ще до відкриття самої бактерії. Загалом олія мануки виявляє протигрибкові, антибактеріальні, протизапальні та антиоксидантні властивості. Особливі складові - бета-трикетони є компонентами, що відповідають за протигрибкову та антибактеріальну активність. Олія має унікальні здібності знищувати бактерії, стійкі до дії антибіотиків. Завдяки високому вмісту сесквитерпенів, манука виявляє стабілізуючий вплив на психіку, знімає прояви агресії та контролює перепади у настрої.

Ефірна олія монарди Monarda fistulosa або дикий бергамот – цікавий представник східної Америки родини Губоцвітні. Олія насичена і за своїми властивостями, і зовні, має інтенсивне забарвлення помаранчево-жовтого кольору, вона легка і швидко розподіляється і вбирається, здається м'якою і дуже ніжною, але приємність на шкірі не повинна вводити в оману: справжній агресивний характер монарди вміло прихований за оманливою м'якістю. Монарду відносять до групи агресивних та сильних бактерицидних ефірів. Це антисептичний засіб найширшого профілю дії з протигрибковим, противірусним та антибактеріальним ефектом. Вважається найсильнішим знезаражуючим засобом. Також виявляє імуномоделюючі, антисклеротичні, антиоксидантні, спазмолітичні, протизапальні, антистресові, радіопротекторні, адаптогенні, антиканцерогенні та десенсибілізуючі властивості. Монардова олія – інструмент терапії грибкових захворювань та уражень шкіри, наприклад, виведення нігтьових грибків, застосовують при вагінітах, циститах, ураженнях шкіри: псоріазі, екземі; синуситах, затяжних пневмоніях та бронхітах, туберкульозі, болях у горлі, імунних проблемах, зниженій резистентності організму до захворювань. Це один із найсильніших засобів для специфічної та загальної профілактики застудних та вірусних захворювань. Олія виявляє антимікробну активність у відношенні як грам-негативних, так і грам-позитивних мікроорганізмів, повністю пригнічує ріст ряду небезпечних представників патогенної мікрофлори. У цьому списку і синьогнійна паличка, і кишкова паличка, і золотистий стафілокок, і стрептокок, ентеробактерії тощо. Монарда вважається єдиною ефірною олією, яка захищає від радіації (у малих дозах).

Олія має солодкий, квітковий аромат з нотами грейпфруту, який трохи схожий на запах герані. Монарду не часто застосовують для простої ароматизації та зміни настрою. Це дуже сильний адаптоген, який дозволяє впоратися як із зміною кліматичних умов чи життєвими труднощами, так і зі стресом чи тяжкими емоційними переживаннями. Олія підвищує розумову працездатність, стабілізує нервову систему, вважається природним консервантом. Навіть у найнестійкіших форм термін зберігання становить близько 3 років, хоча більшість ефірів зберігається довше, за дотримання всіх рекомендацій виробника.

Ефірна олія саро або мандравасаротри Cinnamosma Fragrans - ендемік Мадагаскару. Олію видобувають з листя паровою дистиляцією, аромат - свіжий, теплий, пряний, солодкий, лікувальний, нагадує евкаліпт, з лимонними нотами і тонким квітковим відтінком в базовій ноті, що схожий на пальмарозу. Якщо Вам не подобається аромат чайного дерева або евкаліпту, або Ви хочете урізноманітнити спектр використовуваних в холодний сезон ефірних олій, спробуйте саме саро, з його більш м'яким та приємним ароматом.

Ефірна олія особливо корисна при лікуванні вірусних хвороб зимового періоду та як профілактичний засіб від бактеріальних ускладнень, винятковий стимулятор імунітету. Є рекомендації щодо застосування при гострому та хронічному бронхіті, бронхіті з задишкою та хрипами, у тому числі при ранковому роздираючому кашлі. Ефірна олія саро виявляє протигрибкову активність відносно кандіди, олія спроможна допомогти при проявах демодекозу. Олія саро може виступати як інсектицид у засобах від комах завдяки вмісту монотерпену 1-8 цинеол.

У Малагасійській мові слово «мандравасаротра» означає «рослина, яка захищає від усіх хвороб, допомагає впоратися з труднощами»

Ефірна олія равенсари - Ravensara aromatic, родини лаврових, - також з Мадагаскару. Листя та гілочки рослини мають легкий камфорний аромат, схожий на евкаліптовий, як і ефірна олія, в якій присутній 1,8-цинеол та лимонен, сабінен та ліналоол, а також терпінен-4ол. Равенсара - природний, потужний засіб від застуди та грипу, яка добре допомагає при всіх інфекційних захворюваннях дихальних шляхів, а також при болі у вусі, якщо біль є наслідком нежиті, при бронхіті та кашлі. Олію з успіхом застосовують для лікування герпетичних проявів, а також при оперізуючому лишаї. Олія равенсари добре розслаблює та знімає біль у м'язах при використанні у масажних сумішах. Запах олії можна описати як злегка фруктовий, землистий, пряний та трав’янистий.

Ефірна олія літсеї кубеба Litsea cubeba, або Litsea citrata – має багато синонімів: вербена екзотична, вербена тропічна, літсея лимонна, походженням з Китаю або Індонезії. І деревина, і листя, і плоди невисокого тропічного дерева родини Лаврових, схожі на плоди перцю, насичені ефірними оліями, проте промислове значення має ефірна олія саме з плодів, яку і називають олією кубеби. У міжнародній торгівлі існує справжня олія кубеби із плодів індійської кубеби – Piper Cubeba, родини Piperaceae, тому, щоб уникнути плутанини, завжди слід акцентувати увагу, що мова йде саме про ефірну олію Літсеї кубеба. Основним компонентом олії є цитраль, міститься також достатня кількість альдегідів: гераніалю та нералю. Запах лимонний, квітковий, приємний і свіжий.

Олія виявляє протигрибкову активність та є ефективним засобом для профілактики вірусних та простудних захворювань. Безумовно, одним з найбільших пріоритетів цієї олії є її застосування при психоемоційних навантаженнях. Олія літсеї кубеби – класичний адаптоген, що позбавляє від астенічних та депресивних станів, вона спроможна відновлювати природні психологічні ритми і рівновагу між сном та пробудженням, суттєво підвищує продуктивність релаксації, дозволяючи виспатися за 6 годин та почуватися свіжим та відпочившим.

Лелешви ефірна олія (Tarchonanthus camphoratus), відома, як камфорний кущ або африканська дика камфора або бушменский табак через свій специфічний аромат. Для видобутку олії використовують квіти та листя з цього невеликого дерева або чагарника, який зростає у південній Африці та Ефіопії. У складі ефірної олії переважають монотерпени, такі як фенхол, 1,8-цинеол, терпінен-4ол. За психоемоційною дією олія сприяє глибокому та спокійному сну. Ще з давніх-давен помітили, що масаї (кочове плем’я Кенії) використовують м’які листки лелешви у якості постілі для сну, що сприяє не тільки глибокому сну, та ще й від комах позбавляє, а рани та порізи заживають значно швидше. Ефірна олія є натуральним консервантом, виявляє антизапальні, антимікробні та регенеруючі властивості, працює у якості репеленту та адаптогену.

Дослідники з Японії вивчали in vitro противірусну дію 12 ефірних олій на реплікацію вірусу простого герпесу типу-1 (ВПГ-1). Реплікаційна здатність ВПГ-1 була пригнічена инкубацією ВПГ-1 з 1% ефірної олії при 4 ° С протягом 24 годин. (Microbiol. Immunol., 47(9), 681–684, 2003). Ефірні олії, з вищезазначеного дослідження: Cupressus sempervirens (кипарис), Juniperus communis (ялівець), Melaleuca alternifolia (чайне дерево), Ocimum basilicum (тропічний базилік), Mentha piperita (м'ята перцева), Origanum majorana (майоран), Eucalyptus globulus (евкаліпт), Ravensara aromatica (равенсара), Lavandula latifolia (лаванда), Citrus limonum (лимон), Rosmarinus officinalis (розмарин) і Cymbopogon citratus (лемонграс). Всі ефірні олії були додані в певне середовище (MEM) з 5% телячої сироваткою (FCS) (MEM / 5% FCS) і розчинені в диметилсульфоксиді (Wako Chemicals Ко, Токіо). Дані ефірні олії повністю подавили зростання ВПГ-1 in vitro в концентрації 1%, за винятком кипарису, ялівцю і базиліку. Окремо варто відзначити лемонграс, він повністю зупинив зростання ВПГ-1 в концентрації 0,1%, близько 80% в концентрації 0,05% і близько 50% при концентрації 0,005%. Антибактеріальна активність олії лемонграсу, основними компонентами якого є гераніаль CAS141-27-5 і нераль CAS 106-26-3 (ізомери цитралю) доведена вже дуже давно, наприклад проти Helicobacter pylori in vitro та in vivo, однак противірусна активність лемонграса не перевірялась. Результати вищезазначеного дослідження показали, що лемонграс має найсильнішу противірусну активність та що його активність залежить від концентрацій, які використовуються in vitro.

Добре відомо, що олія чайного дерева виявляє потужний антибактеріальний ефект, а також противірусну та протигрибкову активність. Противірусна активність чайного дерева проти ВПГ-1 і -2 була доведена досить давно, однак результати у вищезазначеному дослідженні продемонстрували, що чайне дерево має противірусну активність проти ВПГ-1 в концентрації 1%, але не в концентрації 0,1%. Лемонграс показав більш сильну противірусну активність, ніж у олії чайного дерева. Щоб визначити режим противірусної активності, Клітини Vero обробляли ефірними оліями до або після ВПГ-1 адсорбції. Vero - лінія клітин, що використовується для культивування, вона є безперервною і не старіє. Після адсорбції противірусної активності не виявлено, що говорить про те, що протигерпетична активність ефірних олій виникає внаслідок прямої взаємодії з віріонами, компоненти олій зв'язуються з вірусними оболонками і глікопротеїнами віріону. Взагалі віріон являє собою повноцінну вірусну частку, проте віріон не виявляє жодних ознак біологічної активності, доки не стикнеться з клітиною-господарем, після чого вже утворюється комплекс «вірус-клітина», здатний жити і продукувати нові віріони. Проте у випадку оброблення ефірними оліями ми бачемо, що нейтралізація віріону вже відбулася і комплекс «вірус-клітина» не утворився. В цілому, противірусна активність проявляється у вигляді пригнічення адсорбції і пригнічення росту. За результатами вищерозглянутого дослідження бачимо, що дев’ять з дванадцяти ефірних олій інактивують безпосередньо вірусні частинки завдяки вмісту певних запашних речовин у своєму складі, а саме: Melaleuca alternifolia (чайне дерево), Mentha piperita (м'ята перцева), Origanum majorana (майоран), Eucalyptus globulus (евкаліпт), Ravensara aromatica (равенсара), Lavandula latifolia (лаванда), Citrus limonum (лимон), Rosmarinus officinalis (розмарин) та Cymbopogon citratus (лемонграс).

Віруси – найбожевільніші паразити серед всіх наявних форм життя, призводять іноді до таких патологій, перед якими сучасна медицина безсила. Класичні відповіді для цих інфекцій занадто обмежені, тому ефірні олії є корисною знахідкою в лікуванні вірусних проблем, найпоширеніших і таких небезпечних в даний час, коли вся планета бореться з пандемією вже другий рік поспіль.

В свою чергу, антибактеріальні та антибіотичні властивості ефірних олій доведені і визнані офіційною медициною вже давно, завдяки вмісту у своєму складі фенолів (карвакрол, тимол і евгенол) або альдегідів та кетонів. Також доведено факт, що навіть вдихання парів ефірних олій зменшує ризик виникнення застуди у дорослих, а у тих, хто вже хворіє, скорочується тривалість захворювання та знижується ймовірність розвитку ускладнень.

1. Handbook of Pharmaceutical Excipients, 6-th Edition, Raymond C Rowe, Paul J Sheskey, Marian E Quinn
2. Elsevier Ltd. 2006. Food Chemistry 101 (2007) 1183–1187 «Chemical composition and antimicrobial activity of essential oil of Tarchonanthus camphoratus». Josphat C. Matasyoh, Joyce J. Kiplimo, Nicholas M. Karubiu, Tiffany P. Hailstorks.
3. http://ecocrop.fao.org
4. http://www.theoilshop.com
5. http://www.sliceofnature.com
6. http://en.wikipedia.org