Чи небезпечні цукрозамінники?

Люди вибирають продукти із цукрозамінниками, щоб споживати менше цукру. Однак останніми роками все частіше можна почути сумніви щодо нешкідливості підсолоджувачів для здоров'я. Наскільки безпечні цукрозамінники, розбиралася кореспондент BBC Future.

Мабуть, найвідоміший замінник цукру – аспартам. Він є об'єктом найбільшої критики у ЗМІ. Це жирна кислота, що утворюється при синтезі аспарагінової кислоти та фенілаланіну. У 1996 р. було висловлено припущення, що зростання кількості пухлин мозку може бути пов'язане зі збільшенням популярності аспартаму. Незабаром цю добавку почали згадувати і у зв'язку з іншими різновидами раку.

Щоб з'ясувати, чи є добавка небезпека, американський Національний інститут раку провів дослідження майже півмільйона людей. Згідно з результатами, опублікованими у 2006 р., жодного зв'язку між прийомом аспартаму та збільшенням ризику розвитку раку мозку, лейкемії чи лімфоми не виявлено. А Європейське агентство з безпеки продуктів харчування, вивчивши всі наявні на той момент матеріали, дійшло висновку, що при дотриманні рекомендованих доз добового споживання (40 мг на кілограм маси тіла) аспартам безпечне навіть для дітей та вагітних.

Причина, через яку вживання аспартаму не викликає проблем зі здоров'ям у більшості людей, полягає в тому, що лише незначна кількість потрапляє в кровоносну систему: речовина швидко розщеплюється на складові компоненти. Втім, є один виняток. В організмі людей з рідкісним генетичним розладом під назвою фенілкетонурія не розщеплюється фенілаланін – один із компонентів аспартаму.Для них цей цукрозамінник небезпечний. Ось чому упаковки аспартаму мають попередження про те, що продукт містить фенілаланін.

Захист зубів

У деяких підсолоджувачів все ж таки є побічні ефекти, помітні і здоровій людині. Якщо ви коли-небудь переїдали м'ятних цукерок із ксилітом, то, можливо, й самі могли відчути наслідки. Ксиліт одержують із деревини берези та інших дерев твердих порід. Речовина на 30% менш калорійна, ніж цукор, і практично не дає післясмаку, але при надмірному вживанні може спричинити водоутримання в організмі, що, у свою чергу, призводить до діареї. З іншого боку, є докази, що ксиліт здатний зупиняти руйнування зубів. Жування гумки або смоктання цукерок, підсолоджених ксилітом, нейтралізує кислотність зубного нальоту.

Автор фото, Thinkstock

Новий із використовуваних у промисловості цукрозамінників видобувається з багаторічної рослини стевії, хоча насправді він давно відомий людині. У Парагваї та Бразилії стевію використовували з медичною метою століттями. Отримуваний з неї підсолоджувач безкалорійний і в 300 разів солодший за цукор. У Японії його продають як харчову добавку вже понад 40 років. Стевія росте в тропічних та субтропічних районах Південної та Латинської Америки. Стевіолові глікозиди, що містяться в її листі, витягують вимочуванням у воді. Ці сполуки повністю виводяться з організму природним шляхом. У 2008 р. стевію схвалили як харчову добавку в США, а в 2011 р. - у Євросоюзі. Єдиний мінус полягає в гіркуватому післясмаку на кшталт анісу. З цієї причини до стевії часто додають штучні підсолоджувачі.

Чи безпечні стевіолові глікозиди? Європейське агентство з безпеки продуктів харчування у 2010 р. проаналізувало наявні дані та дійшло висновку, що ці речовини не викликають рак, нетоксичні та безпечні для дітей та вагітних.

Вважається, що замінники цукру допомагають людям задовольнити потребу в солодкому, не набираючи вагу і не ризикуючи захворіти на діабет. Тим не менш, незважаючи на те, що підсолоджувачі використовуються десятиліттями, поки що не схоже, що вони якось вплинули на епідемію ожиріння, що охопила світ. Вченим досі невідомо, що відбувається в організмі, коли за сигналом про присутність у роті солодкої їжі, що надходить у мозок, не слідує очікувана порція цукру. Є підозра, що організм у цьому випадку виробляє надмірну для ситуації кількість інсуліну, що може призвести до збільшення ваги. Поки цій підозрі немає наукових підтверджень, але Європейське агентство з безпеки продуктів харчування зазначає, що так само немає доказів того, що стевія сприяє збереженню здорової ваги.

Підсолоджувачі та діабет

Здавалося б, цукрозамінники не заслужили своєї поганої репутації. Однак, згідно з опублікованим нещодавно ізраїльським дослідженням, підсолоджувачі аспартам, сахарин та сукралоза не тільки не запобігають розвитку цукрового діабету 2-го типу, але й можуть йому сприяти.

Вчені давали здоровим мишам воду з додаванням одного з трьох цукрозамінників, після чого заміряли рівень глюкози в крові. У тварин розвинулася непереносимість до глюкози, яка є одним із симптомів діабету 2-го типу. У мишей із контрольної групи, які пили звичайну воду чи воду з додаванням звичайного цукру, такого не спостерігалося.

Автор фото, Thinkstock

Підпис до фото, У мишей, які пили воду з додаванням цукру, не спостерігалося симптомів діабету 2-го типу

Дослідники дійшли висновку, що вся справа в кишкових бактеріях – у мишей, яким давали підсолоджувачі, змінилася мікрофлора кишківника.

Результати дослідів на мишах не завжди можна екстраполювати на людський організм, та й звичайний мишачий раціон, зрозуміло, відрізняється від нашого. Однак у подальших експериментах ізраїльських учених брали участь люди, яким давали по 40 банок дієтичного напою на день, що відповідає максимально допустимій щоденній дозі сахарину. Через п'ять днів більш ніж у половини піддослідних тією чи іншою мірою виявилася непереносимість до глюкози. Причому мікрофлора кишківника у них також змінилася.

Дослідники пішли ще далі, провівши так звану трансплантацію фекальної мікробіоти – при цьому кал однієї людини чи тварини передається іншій. У разі людські фекалії трансплантували мишам. З'ясувалося, що непереносимість глюкози передалася від людей здоровим тваринам, що додатково підтвердило безпосередню участь кишкової мікрофлори у розвитку цього стану.

Безпечні підсолоджувачі

Однак не варто поспішати із твердженнями про небезпеку цукрозамінників. Наразі йдеться лише про одне дослідження, переважно із залученням мишей - в експериментах брало участь лише 7 осіб. Самі дослідники визнають необхідність подальшого вивчення цієї проблеми. Жодних наукових доказів довгострокового негативного ефекту підсолоджувачів на людський організм, як і раніше, немає.

2013 р.було проведено обстеження понад 300 тисяч осіб у восьми країнах ЄС, яке не виявило жодного зв'язку між розвитком діабету 2-го типу та вживанням цукрозамінників.

З усіх цих наукових досліджень можна зробити один висновок: жоден із відомих нам підсолоджувачів не є однозначно корисним чи шкідливим. Усі вони різні, та властивості кожного необхідно вивчати окремо. Поки що немає жодних вагомих причин виключати дієтичні напої з раціону.