Що відносять до голонасінних?

До них відносяться ялина, сосна, ялиця, модрина, ялівець, кипарис та ін. ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИГолонасінні рослини — це наземні, зазвичай вічнозелені дерева і чагарники (іноді і ліани). У голонасінних рослин є органи — стебло, корінь і листя. Розмножуються і поширюються ці рослини насінням.

Що спільного у голонасінних та покритонасінних?

У насіннєвого зачатка і покритонасінних, і голонасінних рослин подібний загальний план будови: він захищений оболонками, має пилковхід, яйцеклітину, розташовану в зародковому мішку. Кеш

Що не мають голонасінні?

Висновок: Голонасінні не утворюють квіток і плодів. Їхні насінні зачатки та пиляки розвиваються в шишках.

Голонасінні - Біологія. 6 клас. Костіков

§ 45. Що об'єднує і відрізняє голонасінні та покритонасінні рослини

1. Що характерно для голонасінних і покритонасінних рослин. Продовжуємо знайомство з різноманітністю світу рослин. Сьогодні ти дізнаєшся більше про особливості будови, життя, значення в природі й для людей голонасінних і покритонасінних (квіткових) рослин (мал. 172, 173).

ГОЛОНАСІННІ

• дерева, кущі;
• корені, стебло, листки (хвоя);
• утворюють після запилення в шишках насінини.

• поширені на суходолі по всій земній кулі;
• фотосинтезують;
• поширюються насінинами.

Яке значення

• ростуть у більшості лісів;
• утворюють кисень під час фотосинтезу;
• виділяють речовини, які згубно впливають на мікроорганізми;
• деревину використовують як будівельний матеріал, у хімічній промисловості з неї отримують різні речовини;
• для виготовлення лікарських препаратів, наприклад, з деревини ялини отримують активоване вугілля;
• для озеленення як декоративні рослини

Мал. 172. Характеристика голонасінних

Найчисленнішими за кількістю видів серед голонасінних є хвойні рослини, до яких належать сосна, ялина, ялівець, кипарис тощо. Їхні голкоподібні листки називають хвоєю. Насіння в голонасінних рослин утворюється у видозміненому пагоні - шишці.

ПОКРИТОНАСІННІ АБО КВІТКОВІ

• дерева, кущі, трав’янисті рослини;
• корені, пагін (стебло, листки, бруньки);
• утворюють квітки, з яких формується плід з насінинами

• поширені на суходолі в нарізноманітніших умовах, у водоймах;
• фотосинтезують;
• поширюються насінинами

Яке значення

• джерело їжі для тварин; створюють умови для життя тварин, виділяють кисень;
• люди використовують у їжу як овочеві, плодово-ягідні, олійні, зернові рослини;
• використовують для годівлі свійських тварин;
• медоносні, з яких бджоли збирають пилок і нектар й переробляють на мед;
• у хімічні, харчовій, парфумерній промисловості з них отримують різні речовини; вирощують як декоративні рослини;
• деякі є бур’янами;
• є отруйні рослини

Мал. 173. Характеристика покритонасінних

Працюємо разом

Обговоріть у групі, що дізналися нового про голонасінні та покритонасінні рослини.

Практична робота. Визначення представників різних груп рослин

Потрібні матеріали: гербарні зразки рослин, фотографії, живі рослини - представники мохів, плаунів, хвощів, папоротей, хвойних, квіткових.

1. Розглянь гербарні зразки, фотографії, живі рослини та знайди відмінності в їхній будові.

2. Визнач, до якої групи (наприклад, мохи чи плауни і т. д.) належать ці рослини. Розглядаючи рослини, проходь алгоритм (мал. 174).

3. Знайди ознаки подібності та відмінності в будові рослин, які ти визначив/-ла.

4. Напиши висновок, відповідаючи на запитання.

1). Яка основна відмінність водоростей від мохів, плаунів, хвощів, папоротей, голонасінних та квіткових рослин?

2). Який орган відсутній у мохів порівняно з іншими споровими рослинами (плаунами, хвощами, папоротями)?

3). У чому подібність будови спорових рослин (плаунів, хвощів, папоротей) з насінними рослинами (голонасінними та квітковими)?

4). Які органи є у голонасінних і квіткових рослин, яких немає в мохів, плаунів, хвощів, папоротей?

5). Якими органами відрізняються голонасінні та квіткові рослини?

КОРОТКО ПРО ГОЛОВНЕ

• У голонасінних рослин насіння утворюється у видозміненому пагоні - шишці.

• У покритонасінних (квіткових) є квітки, з яких утворюються плід з насінинами.

Мал. 174. Алгоритм визначення рослин

ЗАПИТАННЯ ЗАВДАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

1. Назви хвойні рослини, які ти знаєш. Яке їхнє значення?

2. Усім відомі кедрові горіхи. Пошукай інформацію і розгадай загадку, чому вони не кедрові, і не горіхи.

✅Чим відрізняються покритонасінні від голонасінних

✅ Голонасінні та покритонасінні є представниками двох груп насінних рослин, які послідовно з’явилися на Землі і поширилися на ній.

Покритонасінні рослини інакше іменують квітковими.

Вони належать до вищих рослин, які «обзавелися» квіткою, як органом статевого розмноження і місцем, де формується зав’язь, а потім плід.

Квітка покритонасінних рослин – це ключовий орган генеративного або статевого розмноження. У ньому відбувається подвійне запліднення, відкрите у представників групи навашиних. Суть його в тому, що з чоловічого гаметофіта, представленого пилковим зерном, проростає 2 спермія.

Перший запліднює яйцеклітину – сімязачаток, іншими словами – видозмінений жіночий спорангій. При цьому утворюється зигота, тотипотентна клітина, здатна справити на світ нову, що отримала свій комплект генів від обох батьків.

Другий спермій зливається з полярними тільцями. Вони знаходяться в «вільному плаванні» у центрі зародкового мішка. Після завершення процесу злиття-запліднення в архегонії утворюється первинний ендосперм, що володіє поліплоїдним набором хромосом. Більшість покритонасінних мають тріплоідний хромосомний комплект.

Ендосперм потрібен для того, щоб забезпечувати насіння поживними речовинами, які надходять з материнського організму.

Тут же відбувається імпритинг генів, явище, при якому спадкова інформація, несома нуклеотидами ДНК, перетворюється у функціональну середу – білки та РНК. Тут же знаходяться гормони цитокініни, які стимулюють поділ клітин і формування органу зародка.

Весь процес у покритонасінних відбувається в порожнині зав’язі, нижньої роздутої частини маточки квітки. Зав’язь захищає сімязачаток від висихання, температурних коливань і атак комах. Після вдалого завершення процесу запліднення зав’язь стає плідом, в середину якого надійно сховане насіння, утворене з сімязачатка.

Будова зародка насіння дозволило виділити у покритонасінних 2 класу – дводольні та однодольні рослини. Популярними представниками першого є магнолії, лютики, гвоздики, капуста, жимолость, дзвіночок. У другу групу увійшли лілії, пальми, орхідеї, аїр і спаржа.

Голонасінні рослини з’явилися в палеозої, в девоні. Вони вважаються прабатьками покритонасінних. До цієї групи відносяться гінкові, саговникові, хвойні та самі просунуті – гнетовидні, дивовижні рослини, насіння яких вкриті оболонкою. Чому дивовижні? – Вельвічія, пеньок з двома листками, ліани і ефедра є яскравими представниками класу.

Основною особливістю голонасінних є незахищеність сімязачатка, а згодом – насіння. Зав’язь представлена лусочкою жіночої шишки, на якій посаджені одна або кілька сімяпочек.

З нього розвивається насіння – зародок, вкритий захисною насіннєвою шкіркою. Ендосперм, що накопичує поживні речовини, формується з тіла жіночого гаметофіту до початку процесу запліднення.

Відмінність покритонасінних від голонасінних полягає в наступному:

• Обидві групи рослин мають різний вік появи на Землі. Голонасінні з’явилися раніше – у середині палеозою. Покритонасінні з’явилися набагато пізніше – наприкінці мезозою;
• Різна чисельність обох груп. Квіткових більше, близько 350 тисяч видів. Голонасінних менше – близько 800 видів, які збереглися на сьогодні на планеті;
• Сімязачаток покритонасінних захищений зав’яззю квітки, сім’ябрунька голонасінних, крім гнетовидних, не має ніякого спеціального покриття, що дає додаткову гарантію збереження та поширення виду;
• Первинний ендосперм у голонасінних з’являється до запліднення, у покритонасінних – після подвійного запліднення навашина;
• Для квіткових рослин характерне подвійне запліднення. У голонасінних його немає;
• Покритонасінні утворюють плід, яким «укриті» насіння. У голонасінних плід відсутній;
• Покритонасінні є більш високо організованими організмами, ніж голонасінні.