Як говорити про свого/свою дружину в Японії?

Тільки добре!
А ось називати можна по-різному.

夫婦 ふうふ [fu:fu] – подружжя.

Сьогодні я розповім про те, як у Японії називають свого чоловіка або свою дружину в розмові з кимось.

У російській мові чоловік у розмові з кимось при згадці своєї дружини скаже: моя дружина/моя дружина чи назве на ім'я, якщо це дозволяє контекст.
Жінка скаже: мій чоловік, мій чоловік чи назве на ім'я, якщо співрозмовник розуміє, про кого йдеться.

У японській мові цих варіантів більше.
旦那 だな[danna] – чоловік,
夫 おっ [otto] – чоловік,
주인 슈진 [shyujin] – чоловік,
うちの人 うちのひと[uchi no hito] – чоловік.

妻 つま [tsuma] – дружина,
家内 かない [kanai] - дружина,
嫁 よめ [yome] – дружина (літеральний переклад: невістка),
かみさん [kamisan] - дружина.

Який із цих “чоловіків” ваш? А яка “дружина” з перелічених на вас чекає вдома?
Усі перелічені варіанти правильні. Немає такого, що вибравши якийсь варіант, ви помилитеся (головне – з ім'ям не помилитеся). Чим тоді відрізняються всі ці варіанти, і чому їх так багато?

Справа в тому, що мова – жива.
Як людина в процесі життя дорослішає, змінюється, старіє – так і мова зазнає змін. При цьому розмовна мова (наше усне мовлення) схильна до змін набагато сильніше, ніж письмова мова (художня література, ділова документація, наукові статті). Під впливом культурних тенденцій усередині самої країни або з-за кордону в розмовну мову приходять нові слова та висловлювання. Або зміни в суспільстві, науці, політиці, у житті довкола нас вимушено породжують нову лексику, нові слова.

На прикладі російської: я завжди думала, що “сіль” – це приправа до їжі, щоб смак не прісний, а солоний. І коли в Москві на тротуарі побачила фарбою надруковану рекламу: сіль і номер телефону, то я дивувалася, навіщо так дивно рекламувати сіль? Вона – он, будь ласка, на полицях у магазині стоїть. А ця – особлива яка?
Так, особлива. Наркотик так почали називати.
Я не рекламую, а попереджаю! Не ведіть рекламу тієї “солі” на асфальті. То зовсім не сіль для засолювання. До гастрономії відношення не має, а скоріше та "сіль" зжере вас.

Або останнім часом часто можна почути вираз: це зробило мій день. Це дослівний переклад англійської фрази “it made my day” для вираження захоплених емоцій від почутого чи побаченого, мовляв, день прожить недаремно.

Чи знаєте, хто такі “пенси” та “олди”? (Мій текстовий редактор не знає, – активно мені пропонує “правильні” варіанти написання слів: пенсне та орда.) Це теж популярна нині лексика, а на відміну від прислівника “нині”. Кілька десятиліть тому у тому значенні, “старші покоління”, “батьки”, використовувалося слово “предки”.

У японській мові відбувається те саме. Якісь слова та вирази старіють, якісь входять у моду. Є вирази, характерні для старших поколінь, а є ті вирази, які вживає молодь.

Повертаючись до “подружжя” в японській мові, – соціологічне опитування на цю тему, проведене наприкінці 2017 року, показало, що чоловіки, старші 50 років, частіше називають своїх дружин гаразд [kanai], а жінки, старші 50 років, про своїх чоловіків кажуть 主人 しゅじん [shyujin].

З ієрогліфів готель (“будинок” і “всередині”) сенс виходить: “людина, котра вдома” (будинок у ній).
主人 – за ієрогліфами виходить “головна людина”.
Ці слова відображають ту реальність, яка була раніше, коли чоловік працював, був головним здобувачем у сім'ї, а дружина не працювала за зарплату, займалася будинком, домашніми справами, господарством, дітьми.
Однак сьогодні реальність змінилася. Багато жінок теж стали активно працювати, і вдома їх застати так само складно, як чоловіків. Тому зараз уже язик не повертається сказати про дружину 가ов [kanai], "людина, яка вдома" - тому що її там, швидше за все, немає.

У цьому опитуванні також запитували: "Як би ви хотіли, що вас називали?"
Серед жінок варіант гаманця [kanai] опинився на останньому місці. А краще за все для себе жінок називали варіант 妻 [tsuma].
Чоловіки ж здебільшого вважають за краще, щоб про них їхні дружини говорили 主人 [shyujin], і більшість жінок саме так і називає своїх чоловіків.

Чоловіки до 50 років вважають за краще називати своїх дружин 嫁 [yome].
嫁 [yome] - дослівно перекладається як "невістка", "дівчина, яка прийшла в сім'ю чоловіка". У регіоні Кансай (це там, де Осака та його околиці) це слово використовувалося у своєму первісному значенні “невістка”. Регіон Кансай вважається "гуморним регіоном" Японії та батьківщиною артистів та акторів, які виступають у гумористичних жанрах. Саме ці артисти у своїх виступах стали використовувати слово 嫁 [yome] у значенні “дружина” для надання гостроти та комічності своїм виступам. Молодому поколінню це зайшло (примітка автора: “зайшло” – ще один вираз сучасної російської мови, означає, що було успішно сприйнято публікою). І поступово 嫁 [yome] у значенні "дружина" стали використовувати по всій Японії, не тільки в Кансаї, але і в інших регіонах.

Термін 가ов [kanai] доречно використовувати у спілкуванні з вищими в ієрархічному плані або з людьми, з якими у вас поверхове знайомство, велика соціо-емоційна дистанція, тобто ви не друзі, не родичі, не колеги. Але 가ов [kanai] вважається лексикою "пенсів", а молоде покоління воліє говорити 嫁 [yome] або 妻 [tsuma].

妻 [tsuma] - дружина, заміжня жінка. Тут ні в кого не виникне питань, у яких ви стосунках із цією жінкою. Чи невістка вона чи дружина? "Домашній мешканець" чи юридично дружина? Вона – дружина! Офіційно і різночитань бути не може.
Більшість дружин, як показало опитування, вважають за краще, щоб чоловіки так про них і говорили – 妻 [tsuma].

Термін 旦那 [danna] – чоловік, що прийшов у японську мову з буддизму та санскриту, літературної мови Стародавньої Індії. І позначав він “даваючий”, “даруючий”. У період Едо (1603-1868гг.) термін 旦那 [danna] став використовуватися у значенні “чоловік”, як і 夫 [otto] – юридично і офіційно означає “чоловік”. У сучасному світі термін [danna] втратив своє первісне значення "благодійник" і зараз використовується тільки в значенні "чоловік". Однак, незважаючи на всю "офіційність" термінів 夫那 [danna] і 夫[otto], поваги до свого чоловіка в них недостатньо, за відчуттями самих японців, і тому мало хто так каже.

Щоб підсумувати, хочу сказати, що на вибір слів у значенні “чоловік/дружина” впливають особисті переваги того, хто говорить, зумовлені його віком та звичними традиціями.
І все-таки, якщо ви сумніваєтеся, як краще сказати, найбільш коректними в мові є терміни:
주인 [shyujin] – чоловік
і
妻 [tsuma] - дружина.

В кінці ще раз нагадую, що всі терміни, про які я говорила вище, позначають вашого чоловіка або вашу дружину. Про дружину/чоловіка співрозмовника або дружину/чоловіка якоїсь іншої людини говорять:

ご主人さん [goshyujin san] – ваш чоловік,
ご主人様 [goshyujin sama] – ваш чоловік (більш ввічлива форма),

夫那 [danna san] – ваш чоловік,
旦那さま [danna sama] – ваш чоловік (більш чемна форма),

奥 [okusan] – ваша дружина,
奥さま [okusama] – ваша дружина (ввічливіша форма).

Кохання та терпіння вам у подружньому житті!

Як називають чоловіка японською

• Головна сторінка
• [+] Японська писемність
• Кана
• Хірагана
• Катакана
• Фурігана
• Кандзі
• Кеїку кандзі
• Дзєо кандзі
• Дзиммейо кандзі
• Хеугайдзі
• Граматика
• [+] Словники японської мови
• Словники для програми
  stardict та у форматі PDF
• Словник розбитий за категоріями
• [+] Вправи
• Приклади японських пропозицій
• Читання готових японських
  текстів записаних каною
• Читання своїх японських
  текстів записаних каною
• [+] Тести
• Тест хірагани
• Тест катакани
• Тест кандзі
• Тест поєднань кандзі
• Тест на знання
  відмінювання дієслів
• Тест на знання
  відмінок прикметників
• Пошук слів
• Прописи
• Додаток для Android
• Навчальні матеріали
  від Давида Гриценка
• Навчальні картки
  для вивчення кандзі

Споріднені відносини