Скандали в Академії мистецтв. Як студентам заважають малювати оголені тіла.

Студенти-художники київської Академії мистецтв кажуть, що не можуть за нормальних умов малювати натурників, а навчальний процес в академії зірвано. Чому так сталося? Подробиці – у матеріалі Георгія Ермана, BBC News Україна.

«Я пригнічена. Ми просто доживаємо як можемо. Багато студентів перестали ходити на парі, розчарувалися, не можуть собі реалізувати», — каже Ганна.

Вона — студентка кафедри графічного мистецтва вішу, яка вважається найкращою у сфері художнього освіти в Україні. Йдеться про Національну академію образотворчих мистецтв та архітектури (НАОМА), біля витоків якої стояли Василь та Федір Кричевські, Михайло Бойчук, Георгій Нарбут. Її викладачами були Казимир Малевич та Тетяна Яблонська — ключові фігури українського мистецтва ХХ сторіччя.

Останній рік для Анни та багатьох інших студентів перетворився на суцільні перешкоди — кілька місяців неможливо було малювати з натури. Офіційною причиною був карантин, але студенти НАОМУ розповіли BBC News Україна, що і поза ним їхнє навчання вже кілька років перетворюється на тінь минулого.

Це історія про байдужість, брехню, корупцію та боротьбу за владу, які спричинили занепад мистецької освіти і навіть негативно вплинули на імідж України за кордоном.

«Повний провал»

Підпорядковань Мінкультури НАОМА — один із найменших українських вишів — приблизно 800 студентів та 160 викладачів. Якщо ви колись гуляли по вулицях старого Києва поблизу Львівської площі, то могли помітити гарну будівлю XIX сторіччя, поряд з якою стояти різноманітні скульптури — тут і розміщена академія.

Навчають в академії живопису, графіки, дизайну, скульптури, сценографії, мистецтвознавства, реставрації та архітектури. Для більшості з цих спеціальностей малювання з натури є одним з ключових вмінь.

Саме по малюванню з натури найбільше вдарив карантин.

«З 16 березня до 1 вересня у нас взагалі не було пар з натурою», - розповідає студентка Ганна.

Дистанційна освіта була «повним провалом», вважає студентка кафедри графічного мистецтва Анастасія.

Не було доступу до майстерень, до кабінету анатомії ( там майбутні художники та скульптори вивчають будову тіла. Ред.). Філософія онлайн усіх улаштовує, але живопис чи малюнок у такому форматі не приносити жодної користі», — каже вона.

«Я графік-станковіст, під спеціальними верстатами ми робимо друк на поверхню, мідь або пластик. У домашніх умовах це зробити неможливо — верстати в академії», — додає Ганна.

Бард-коледж став "небажаним" у Росії. Він брав участь у створенні факультету, очолюваного Кудріним

Генпрокуратура визнала діяльність американської освітньої організації Бард-коледж небажаною. Американський виш брав участь у створенні факультету вільних мистецтв та наук СПбДУ, який очолює голова Рахункової палати Росії Олексій Кудрін.

Діяльність коледжу "загрожує основам конституційного ладу та безпеки Російської Федерації", сказано в заяві прокуратури.

Присвоїти такий статус Бард-коледжу у квітні вимагала координаційна рада некомерційних організацій Росії. Він поскаржився Генпрокуратурі на "тісну афілірованість" університету вільних мистецтв, що створюється в Петербурзі з іноземними НКО, підконтрольними Джорджу Соросу.Раніше фонд цього американського фінансиста та філантропа визнали небажаним у Росії.

Після скарги ради НКО у травні цього року заступник ректора СПбДУ з міжнародної діяльності Сергій Андрюшин направив запит до Бард-коледжу, щоб уточнити наявність Сороса серед жертводавців.

Прес-секретар Рахункової палати Росії Денис Єсаулов заявив, що багаторічну угоду про співпрацю Бард-коледжу та СПбДУ буде розірвано.

"Роботи зі створення нового університету на базі факультету вільних мистецтв і наук йдуть у плановому режимі. Новий університет співпрацюватиме з передовими російськими та зарубіжними університетами", - повідомив він.

СПбДУ та Бард-коледж

СПбГУ та Бард-коледж співпрацювали з 1997 року. У 2011 році угода між ними була перепідписана ректорами навчальних закладів Миколою Кропачовим та Леоном Ботстайном.

За підсумками спільної роботи Бард-коледж та СПбДУ на основі програми "Мистецтво та гуманітарні науки" було утворено факультет вільних мистецтв і наук СПбДУ. Його деканом того ж 2011 року призначили колишнього міністра фінансів, а нині голову Рахункової палати Кудріна. У листопаді 2019 року у Бард-коледж було відкрито представницький офіс СПбДУ.

2021 року стало відомо, що факультет стане самостійним навчальним закладом. Анонсувалося, що його випускники отримуватимуть подвійний диплом: Університет вільних мистецтв і наук та Бард-коледжу.

Основною причиною виділення факультету його співробітники в інтерв'ю "Папері" називали ідеологічні та економічні розбіжності із СПбДУ - зокрема, через модель освіти та ремонту особняка Штигліця.

"У перспективі в Університеті вільних мистецтв та наук навчатиметься від 1500 до 2000 студентів. Це буде невеликий, але особливий університет.Особливий - за моделлю освіти, за індивідуальним підходом до кожного студента", - розповідав Кудрін "Відомостям".

На питання, чи не побоюється він погроз для ліберальної освіти у зв'язку з проблемами, які виникали у Шанінки та Європейського університету в Петербурзі (обидва виші позбавляли акредитації), Кудрін відповідав: новий університет - "державний, має свої програми, які включають не тільки гуманітарні, а й природні та точні науки".

Публіцист Борис Грозовський назвав у "Фейсбуці" Бард-коледж одним із піонерів напряму Liberal Arts and Sciences.

"20 років дружби зі СПбДУ, з кудринським Smolny College. Спільні дипломи, як у Шанінки з Манчестером. Політики - не просто нуль, а мінус нескінченність, - прокоментував він. - Тепер, коли Smolny відокремився від СПбДУ (і повів частину фінансів) кому -То, мабуть, стало дуже завидно і тужливо. Тому тихий мирний коледж і вирішили перевірити на предмет отримання грошей у небажаного Сороса.

Бі-бі-сі надіслала запит до Бард-коледжу з проханням прокоментувати ситуацію.

Контроль за іноземцями

Статус небажаної організації дали Бард-коледжу незабаром після ухвалення закону про просвітницьку діяльність - поправки жорстко регулюють зв'язки просвітителів із іноземними організаціями.

"Закон покликаний захистити російських громадян, насамперед школярів та студентів, від антиросійської пропаганди, що подається під виглядом просвітницької діяльності", - йдеться в описі цілей закону на сайті Держдуми.

Проти поправок виступали діячі науки та мистецтва, бізнесу та освіти.

Вчені та просвітителі скаржилися на цензурування та бюрократизацію освіти: у нинішніх формулюваннях проекту під обмеження потраплять будь-які лекції та майстер-класи, вважають вони.

До списку небажаних у Росії входять 34 організації - переважно західноєвропейські та американські.

Держдума у ​​червні ухвалила закон, який посилює відповідальність за причетність до роботи іноземних та міжнародних небажаних НУО. Кримінальна відповідальність порушення в країні передбачає позбавлення волі терміном від двох до шести років.