Ларігама

У кожному мл розчину знаходяться активні компоненти: піридоксину гідрохлорид - 50 мг, тіаміну гідрохлорид - 50 мг, ціанокобаламін - 0,5 мг, лідокаїну гідрохлорид - 10 мг.

Як додаткові компоненти до складу препарату включені: бензиловий спирт – 20 мг, натрію поліфосфат – 10 мг, залізосинєродистий калій – 0,1 мг, натрію гідроксиду розчин 10М – до отримання рН розчину в межах 4,0-5,0, вода для ін'єкцій – до 1 мл.

Форма випуску

Ліки є повністю прозорою рідиною. Її забарвлення може змінюватись від рожево-червоного до червоного. Розчин має характерний запах.

Розфасований у кольорові скляні ампули по 2 мл, упаковані в контурно-коміркові упаковки по 5 або 10 штук, які укладають у коробки з картону по 1 або 2 штуки разом з анотацією. У продаж Ларигама надходить у 3 варіантах упаковок:

• №5 – містить 1 контурно-коміркову упаковку з 5-ма ампулами;
• №10 – містить 2 контурно-коміркові упаковки з 5-ма ампулами;
• №10 – містить 1 контурно-коміркову упаковку з 10 ампулами.

Фармакологічна дія

Ларигама – препарат, який містить комбінацію вітамінів. Його фармакологічна дія обумовлюється властивостями включених до складу компонентів. Позитивно впливає на перебіг запальних та дегенеративних хвороб хребта, а також інших елементів опорно-рухового апарату та нервової системи. Зокрема:

• Тіамін - ключова речовина, що забезпечують правильне протікання обміну вуглеводів, важливих для діяльності нервової системи. Вітамін В₁ задіюється у передачі біоелектричних сигналів по нервах, циклі Кребса і надалі використовується у продукції ТПФ та АТФ.
• Піридоксин – відіграє найважливішу роль обміні основних нутрієнтів, які задіяні у роботі всіх відділів нервової системи, а й у перебігу процесів кровотворення. Вітамін В₆ використовується при передачі синаптичних сигналів, потрібний для правильного перебігу процесів пригнічення ЦНС. Також бере участь у виробленні катехоламінів, перенесенні сфінгозину, що є компонентом оболонки нерва.

Тіамін та піридоксин посилюють вплив один одного. Завдяки такій фізіологічній взаємодії вони благотворно впливають на стан і функцію нервової, серцево-судинної, нейром'язової систем.

• Ціанокобаламін – необхідний для протікання процесів вироблення нуклеотидів, мієліну та обміну вітаміну В₉. Вітамін В₁₂ - фактор росту, бере участь у кровотворенні та розвитку клітин епітелію.
• Лідокаїн – місцевий анестетик, що усуває хворобливі відчуття у місці уколу. Його фармакологічна дія також полягає у розширенні кровоносних судин, що підвищує ступінь всмоктування в кровотік інших активних компонентів засобу.

Фармакодинаміка та фармакокінетика

Вітаміни В₁ і В₆ при внутрішньом'язовому уколі з великою швидкістю проникають у кровотік. Вітамін В₁ неоднаково розподіляється в організмі. Він міститься у лейкоцитах, еритроцитах та плазмі крові у співвідношенні 15:75:10. Оскільки тіамін не накопичується у суттєвих кількостях, він повинен надходити ззовні щодня.

Піридоксин фосфорилюється, після чого виконує в організмі функцію коферменту. Приблизно 80% одержаної дози речовини зв'язується з альбумінами.

Тіамін метаболізується з вивільненням тіамінкарбонової кислоти, піраміну та інших речовин.Він не здатний зберігатися в організмі протягом тривалого часу. Екскреція здійснюється із сечею за 3 фази: перша з них триває 9 хвилин, друга – 1 година, третя – 2 дні. У тілі дорослого присутні близько 0,03 г вітаміну В₁, причому в основному у формі тіамінпірофосфату (80%). Решта 20% рівномірно розподілені між тіамінтріфосфатом і тіамінмонофосфатом.

Піридоксин кумулюється у печінці, де протікають реакції його окислення до 4-піридоксинової кислоти. Саме у формі цього метаболіту він виводиться із організму. Екскреція здійснюється нирками та протікає не пізніше ніж через 120-300 хвилин після надходження вітаміну В₆ у кров. У тілі дорослого є від 0,04 до 0,15 г речовини. Щодня організм втрачає по 1,7-3,6 мг піридоксину.

Ціанокобаламін при внутрішньом'язовій ін'єкції поєднується з транскобаламінами I і II і потім розноситься по тілу. Максимальна концентрація вітаміну В₁₂ спостерігається за годину після введення. 90% дози, що надійшла, зв'язується з альбумінами плазми.

Метаболізм вітаміну В₁₂ здійснюється переважно у печінці. При цьому утворюється аденозилкобаламін. Ця речовина вважається активною формою вітаміну. Ціанокобаламін накопичується в печінці і разом з жовчю надходить у ШКТ, де повторно всмоктується в кровотік. Період напіввиведення тривалий. Вітамін виводиться з організму нирками та з калом. При порушеннях функціонування нирок виведення практично повністю здійснюється через кишківник.

Лідокаїн швидко всмоктується після введення. Максимальна концентрація спостерігається через 5-15 хвилин. Він зв'язується із альбумінами плазми. Але ступінь зв'язування визначається одержаною дозою.Речовина з високою швидкістю розподіляється у тканинах, що мають високі показники перфузії.

Знеболювальна дія в місці ін'єкції зумовлена ​​здатністю з'єднання блокувати потенціалзалежні натрієві канали. Це запобігає формуванню нервових імпульсів.

Метаболізм речовини протікає у печінці при залученні мікросомальних ферментів. При цьому формується 2 активних метаболіту, період напіввиведення яких відповідає 2-й та 10-й годині відповідно. Швидкість обмінних процесів зменшується за наявності розладів печінки. Лідокаїн в основному виводиться нирками. Близько 10% отриманої дози екскретується у первісному вигляді.

Лідокаїн і тіамін здатні надходити через плацентарний, гематоенцефалічний бар'єри та у грудне молоко. Ціанокобаламін та піридоксин здатні проникати лише крізь плацентарний бар'єр та у грудне молоко.

Показання до застосування

Ліки включають в комплексну терапію таких захворювань та станів, як:

• будь-якого походження мононевропатія та поліневропатія;
• дорсалгія;
• люмбоішіалгія;
• корінцевий синдром, зумовлений виникненням та прогресуванням дегенеративно-дистрофічних змін у структурах хребетного стовпа;
• плексопатія.

Протипоказання

Медикамент протипоказаний особам до 18-ти років, а також при:

• індивідуальної нестерпності складових;
• вагітності;
• лактації;
• гострої чи декомпенсованої хронічної серцевої недостатності.

Побічні дії

Ін'єкції Ларигами зазвичай переносяться добре і рідко викликають побічні ефекти. У 0,01-0,1% пацієнтів виникали алергічні реакції різного типу, включаючи:

Менш ніж у 0,01% хворих відзначалися:

• тахікардія;
• підвищене потовиділення;
• акне;
• кропив'янка;
• свербіж шкіри.

На підставі наявних даних не вдалося точно встановити частоту розвитку наступних небажаних реакцій:

• запаморочення;
• сплутаність свідомості;
• уповільнення серцевого ритму;
• аритмія;
• блювання;
• судоми;
• роздратування у місці введення голки.

Подібне для швидкого введення розчину або при введенні більше 1 ампули на добу. Швидке введення передбачає випадкове попадання голки в кровоносну судину. Також такі побічні ефекти можуть розвиватися при введенні препарату в тканини з активним кровопостачанням.

З появою будь-яких небажаних змін, посилення вищезгаданих небажаних реакцій слід звернутися до лікаря.

Уколи Ларигама, інструкція із застосування (Спосіб та дозування)

Дорослим розчин слід вводити глибоко внутрішньом'язово. При сильних болях спочатку рекомендується щодня вводити по 1 ампулі Ларигами протягом 5-10 днів. Після цього ін'єкції роблять раз на 2-3 дні протягом ще 2-3 тижнів або переходять на таблетки з відповідним складом.

Тривалість і характер терапії визначається лікарем персонально на підставі особливостей клінічної картини, що спостерігається. Щотижня показано проведення контролю за станом пацієнта.

Рекомендується якомога раніше переходити з уколів на лікарську форму, що підходить для перорального вживання.

Передозування

При введенні понад 2 мл розчину на добу можливе виникнення блювання, брадикардії, аритмії. Також не виключено розвиток системних порушень у вигляді нападів запаморочення, судом, сплутаності свідомості.

У подібних ситуаціях показано припинення використання Ларигами та проведення симптоматичної терапії за потреби.

Взаємодія

При призначенні препарату в комбінаціях з іншими лікарськими засобами слід враховувати особливості взаємодії з ними кожного з його компонентів:

• Тіамін. З'єднання розпадається в розчинах, в яких є сульфіти, повністю. Продукти, що при цьому утворюються, нейтралізують дію інших вітамінів. Вітамін В₁ абсолютно несумісний з окислювачами та відновниками різного роду, включаючи фенобарбітал, метабісульфіт, рибофлавін, хлорид ртуті, бензилпеніцилін, декстрозу. У середовищі з рН>3 речовина втрачає свої властивості. Також швидкість його розщеплення збільшується у присутності міді.
• Піридоксин. Прийом вітаміну В₆ у терапевтичних дозах сприяє зниженню протипаркінсонічних властивостей леводопи. Також він вступає у взаємодію Космосу з ізоніазидом, циклосерином, пеніциламіном.
• Ціанокобаламін. Сполуку не можна поєднувати з лікарськими засобами, що містять солі важких металів, вітамін С.
• Лідокаїн. При введенні шляхом ін'єкції при поєднанні з епінефрином та норепінефрином існує можливість підвищення небажаного впливу на серцевий м'яз. Лідокаїн здатний взаємодіяти з сульфаніламідами. При передозуванні неприпустиме додаткове введення епінефрину та норепінефрину.

Умови продажу

Умови зберігання

Уколи Ларигама повинні зберігатися в місці, де температура повітря підтримується в межах 2-8 ° С, а діти не мають прямого доступу.

Термін придатності

Особливі вказівки

Розчин призначений виключно для внутрішньом'язових ін'єкцій. Важливо не допустити його потрапляння до судинного русла.Якщо випадково препарат був введений внутрішньовенно на підставі вираженості наявної симптоматики приймається рішення про госпіталізацію пацієнта або амбулаторне спостереження лікарем.

При використанні Ларигами понад півроку існує ризик розвитку нейропатії.

Пацієнтам із розладами функції печінки слід враховувати зменшення швидкості перебігу метаболізму лідокаїну.

Пацієнтам із захворюваннями нирок слід враховувати зниження швидкості екскреції ціанокобаламіну.

Пацієнтам похилого віку ін'єкції повинні призначатися обережно, оскільки не виключена можливість загострення наявних хронічних хвороб.

Точних даних про здатність препарату позначатися швидкості реакції, управлінні транспортом чи можливості виконання потенційно небезпечної роботи відсутні. Але, беручи до уваги можливі побічні ефекти Ларигами, слід бути обережними в подібних ситуаціях.

Ларигама: склад, показання, дозування, побічні ефекти

Виробник: Софарма, АТ, Болгарія Цианокобаламін (Cyanocobalaminum)
Тіамін (Thiaminum)
Лідокаїн (Lidocaine)
Піридоксин гідрохлорид (Pyridoxine hydrochloride)
ATX-класифікація:

A11D - Препарати вітаміну в1, зокрема й у поєднанні з вітамінами в6 і в12.

Інформація є узагальнюючою і не може бути використана для лікування без рекомендації лікаря.

Цей лікарський засіб є частиною групи комбінованих вітамінних препаратів групи «В», які застосовуються системно.

Основні активні компоненти – вітамін В6, В1 та В12. Вітамін В6 (піридоксину гідрохлорид за своєю біологічною активністю).Цей вітамін грає найважливішу роль обмінних процесах, зокрема, у синтезуванні нейромедіаторів, безлічі необхідних організму амінокислот, червоних кров'яних тілець, гемоглобіну). Також є білковим коферментом. Здатний стимулювати метаболічні процеси в організмі, забезпечуючи нормальну роботу ЦНС, ПНР.

Відіграє основну роль у доставці амінокислот крізь мембрани клітин, сприяє утилізації ліпідного обміну у разі розвитку атеросклеротичних явищ, покращенню скорочувальної здатності серцевого м'яза.

Також активним компонентом препарату є тіамін (вітамін В1), ціанокобаламін (вітамін В12), які відіграють важливу роль в обмінних процесах людського організму. Лідокаїн виступає як знеболювальний.

Склад та форма випуску

Основні активні речовини: піридоксину гідрохлорид, тіаміну гідрохлорид, ціанокобаламін, лідокаїн.

Виготовляється у формі ін'єкційного розчину, в ампулах по 2 мл.

В 1 мл препарату міститься:

- 50 мг піридоксину гідрохлориду;

- 50 мг тіаміну гідрохлориду;

- 0,5 мг ціанокобаламіну;

Показання

Цей препарат застосовується у лікуванні різних захворювань нервової системи.

Зокрема, при терапії:

- невритів та поліневритів, в т.ч. ретробульбарного невриту;

- невралгії, у т.ч. трійчастого нерва та міжреберних нервів;

- периферичних парезів, зокрема. лицьового нерва;

- больового синдрому (корінцевого, міалгії);

- плексопатії, гангліоніту (включаючи оперізуючий герпес);

- невропатії та поліневропатії (діабетичної, алкогольної та ін.);

- нічних м'язових судом, особливо у пацієнтів похилого віку;

- неврологічних проявів остеохондрозу хребта (радикулопатії, люмбоішіалгії, м'язово-тонічного синдрому).

Протипоказання

Лікарський засіб, що розглядається, протипоказано застосовувати у випадках, коли у пацієнта є виражена гіперчутливість (алергія) до основного або до одного з допоміжних компонентів.

Також протипоказане застосування при:

- виразці шлунка, 12-палої кишки;

- тяжких захворюваннях печінки;

- Ішемічній хворобі серця, тромбозі, тромбоемболії.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

У період вагітності призначення препарату протипоказане.

У разі необхідності прийому препарату в період лактації його слід призупинити на період лікування.

Спосіб застосування та дози

Препарат застосовують, вводячи глибоко в сідничний м'яз.

Рекомендується застосовувати при вираженому больовому синдромі – 1 ампулу 1 раз на день. Курс лікування - 5-10 днів, потім вводять через день ще протягом 2 тижнів.

Для подальшої підтримки терапії застосовують пероральні форми вітамінів групи В.

Точне дозування, схеми і тривалість лікування визначає лікар в індивідуальному порядку, залежно від характеру і перебігу захворювання.

Передозування

Передозування може спричинити посилення побічних ефектів, порушення метаболізму білків, жирів, вуглеводів.

Може виникнути нестача білка в м'язах, висипання, м'язові судоми.

У разі передозування пероральної форми слід застосовувати симптоматичне лікування.

Побічні ефекти

Застосування цього препарату може спричинити побічні реакції, у тому числі може виникнути:

- нудота, сухість у роті, диспепсія, запор, діарея;

- Посилена секреція соляної кислоти, що може викликати запалення стінок кишечника, шлунка;

- алергічна кропив'янка, свербіж, висипання;

- парестезії, оніміння кінцівок;

- задишка, гастралгія, печія;

- лихоманка, дерматит, гіперемія, набряк.

Умови та термін зберігання

Термін придатності – 3 роки.

Температура зберігання – не вище 25 °С.

Пов'язані хвороби:

Інструкція із застосування створена на основі офіційної інструкції виробника та представлена ​​виключно з ознайомчою метою. Займатися самолікуванням не рекомендується.

Аналізи

Усі лабораторії – в одному місці. Зручне розташування та відповідний графік роботи, все це дозволить вам не витрачати зайвий час на пошуки.

ЛАРИГАМА - інструкція із застосування

Прозора рідина від рожево-червоного до червоного кольору із специфічним запахом.

Фармакотерапевтична група

Вітаміни групи B + інші препарати

Код АТХ

Фармакодинаміка

Комбінований полівітамінний препарат. Дія препарату визначається властивостями вітамінів, що входять до його складу. Нейротропні вітаміни групи В надають сприятливий вплив на запальні та дегенеративні захворювання нервової системи та опорно-рухового апарату.

Тіамін (вітамін B1) відіграє ключову роль у процесах вуглеводного обміну, що мають вирішальне значення в обмінних процесах нервової тканини (бере участь у проведенні нервового імпульсу), а також у циклі Кребса з подальшою участю у синтезі тіамінпірофосфату (ТПФ) та аденозинтрифосфату (АТФ).

Піридоксин (вітамін B6) має життєво важливий вплив на обмін білків, вуглеводів та жирів, необхідний для нормального кровотворення, функціонування центральної та периферичної нервової системи. Забезпечує синаптичну передачу, процеси гальмування у центральній нервовій системі (ЦНС), бере участь у транспорті сфінгозину, що входить до складу оболонки нерва, бере участь у синтезі катехоламінів.Фізіологічною функцією обох вітамінів (B1 і В6) є потенціювання дії один одного, що виявляється у позитивному впливі на нервову, нейром'язову та серцево-судинну системи.

Ціанокобаламін (вітамін B12) бере участь у синтезі нуклеотидів, є важливим фактором росту, кровотворення та розвитку епітеліальних клітин;

необхідний для метаболізму фолієвої кислоти та синтезу мієліну.

Лідокаїн має місцевоанестезуючу дію в місці ін'єкції, розширює судини, сприяючи всмоктуванню вітамінів. Місцевоанестезуюча дія лідокаїну обумовлена ​​блокадою потенціалзалежних натрієвих каналів, що перешкоджає генерації імпульсів по нервових волокнах.

Фармакокінетика

Після внутрішньом'язового введення тіамін швидко абсорбується з місця ін'єкції і надходить у кров (484 нг/мл через 15 хв у перший день введення дози 50 мг) і нерівномірно розподіляється в організмі при вмісті його в лейкоцитах 15%, еритроцитах 75% і в плазмі 10%. У зв'язку з відсутністю значних запасів вітаміну в організмі він повинен надходити в організм щодня. Тіамін проникає через гематоенцефалічний та плацентарний бар'єри та виявляється у грудному молоці.

Тіамін виводиться із сечею в альфа-фазі через 0,15 години, у бета-фазі – через 1 годину, у кінцевій (термінальній) фазі – протягом 2 днів.

Основними метаболітами є: тіамінкарбонова кислота, пірамін та деякі невідомі метаболіти. З усіх вітамінів тіамін зберігається в організмі у найменших кількостях. Організм дорослої людини містить близько 30 мг тіаміну у вигляді 80% тіамінпірофосфату, 10% тіамінтрифосфату та решту у вигляді тіамінмонофосфату.

Після внутрішньом'язової ін'єкції піридоксин швидко абсорбується з місця ін'єкції та розподіляється в організмі, виконуючи роль коферменту після фосфорилювання СН2ОН-групи у 5-му положенні. Близько 80% вітаміну зв'язується з білками плазми. Піридоксин розподіляється по всьому організму, проникає через плаценту, виявляється у грудному молоці. Накопичується в печінці та окислюється до 4-піридоксинової кислоти, яка виводиться нирками максимум через 2-5 годин після абсорбції. В організмі людини міститься 40-150 мг вітаміну B6 та його щоденна швидкість елімінації близько 1,7-3,6 мг при швидкості заповнення 2,2-2,4 %.

Ціанокобаламін після внутрішньом'язового введення зв'язується з транскобаламінами І та ІІ, переноситься в різні тканини організму. Максимальна концентрація після внутрішньом'язового введення досягається через 1 годину. Зв'язок із білками плазми крові – 90 %. Проникає через плацентарний бар'єр, виявляється у грудному молоці. Метаболізується переважно у печінці з утворенням аденозилкобаламіну, що є активною формою ціанокобаламіну. Депонується у печінці, з жовчю надходить у кишечник і знову абсорбується в кров (феномен ентерогепатичної рециркуляції).

Період напіввиведення тривалий, виводиться переважно нирками (7-10%) та через кишечник (50%). При зниженні функції нирок виводиться нирками – 0-7 % та через кишечник – 70-100 %.

При внутрішньом'язовому введенні максимальна плазмова концентрація лідокаїну відзначається через 5-15 хвилин після ін'єкції. Залежно від дози 60-80% лідокаїну зв'язується з білками плазми.Швидко розподіляється (протягом 6-9 хвилин) в органах і тканинах з гарною перфузією, у тому числі в серці, легенях, печінці, нирках, потім у м'язовій та жировій тканині. Проникає через гематоенцефалічний та плацентарний бар'єри, виявляється у грудному молоці (до 40 % від концентрації у плазмі крові матері).

Метаболізується в печінці за участю мікросомальних ферментів з утворенням активних метаболітів – моноетилгліцинксилидіду та гліцинксилідиду, що мають період напіввиведення 2 год та 10 год відповідно. Інтенсивність метаболізму знижується при захворюваннях печінки.

Екскретується переважно у вигляді метаболітів нирками та до 10 % у незмінному вигляді.

Показання до застосування

У комплексній терапії:

- моно- та полінейропатій різного генезу;

- люмбоішіалгії; корінкового синдрому, викликаного дегенеративними змінами хребта.

Протипоказання

- підвищена чутливість до компонентів препарату;

- гостра серцева недостатність, хронічна серцева недостатність у стадії декомпенсації;

- дитячий вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені);

- період вагітності та грудного вигодовування.

Застосування при вагітності та в період грудного вигодовування

Застосування препарату протипоказане у період вагітності та грудного вигодовування.

Спосіб застосування та дози

Ін'єкції виконують глибоко внутрішньом'язово (див. розділ «Особливі вказівки»).

У випадках вираженого больового синдрому лікування доцільно починати з внутрішньом'язового введення (глибоко) по 2 мл щодня протягом 5-10 днів з переходом надалі або на прийом внутрішньо, або на рідкісні ін'єкції (2-3 рази на тиждень протягом 2-3 тижнів) з можливим продовженням терапії лікарською формою для прийому внутрішньо.

Необхідний щотижневий контроль терапії з боку лікаря. Тривалість лікування визначається лікарем індивідуально, залежно від вираженості симптомів захворювання.

Перехід на терапію лікарською формою для внутрішнього прийому рекомендується здійснювати в найбільш можливий короткий термін.

Побічна дія

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, небажані ефекти класифіковані відповідно до їх частоти розвитку наступним чином: дуже часто (≥ 10 % призначень);

частота невідома (недостатньо даних для оцінки частоти розвитку).

З боку імунної системи: рідко – алергічні реакції (шкірні висипання, утруднене дихання, анафілактичний шок, набряк Квінке).

З боку нервової системи: частота невідома – запаморочення, сплутаність свідомості.

З боку серцево-судинної системи: дуже рідко – тахікардія;

частота невідома – брадикардія, аритмія.

З боку шлунково-кишкового тракту: частота невідома – блювання.

З боку шкіри та підшкірних тканин: дуже рідко – підвищене потовиділення, акне, свербіж, кропив'янка.

З боку кістково-м'язової та сполучної тканини: частота невідома – судоми.

Загальні розлади та порушення у місці введення: частота невідома – може виникнути роздратування у місці введення препарату;

системні реакції можливі при швидкому введенні або передозуванні.

При швидкому введенні (наприклад, внаслідок ненавмисного внутрішньосудинного введення або введення в тканини з багатим кровопостачанням) або при перевищенні дози можуть розвиватися системні реакції, що включають сплутаність свідомості, блювання, брадикардію, аритмію, запаморочення та судоми.

Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.

Передозування

Симптоми: блювання, брадикардія, аритмія, можливі системні реакції, що включають запаморочення, сплутаність свідомості, судоми.

Лікування: у разі появи симптомів передозування лікування препаратом слід відмінити, при необхідності призначити симптоматичну терапію.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Вітамін B1 (тіамін) повністю розпадається в розчинах, що містять сульфіти. І, як наслідок, продукти розпаду тіаміну інактивують дії інших вітамінів.

Тіамін несумісний з окислюючими та відновлюючими сполуками, у тому числі: хлоридом ртуті, йодидом, карбонатом, ацетатом, таніновою кислотою, залізо-амоній цитратом, а також фенобарбіталом, рибофлавіном, бензилпеніцилом, декстром.

Мідь прискорює руйнування тіаміну;

крім того, тіамін втрачає свою ефективність зі збільшенням значень pH (більше 3).

Терапевтичні дози вітаміну B6 (піридоксин) послаблюють ефект леводопи (зменшується її протипаркінсонічна дія) при одночасному застосуванні. Також спостерігається взаємодія з циклосерином, пеніциламіном, ізоніазидом.

Вітамін B12 (ціанокобаламін) несумісний з аскорбіновою кислотою, солями важких металів.

При парентеральному застосуванні лідокаїну, у разі додаткового використання норепінефрину та епінефрину, можливе посилення небажаних реакцій на серці.

Також спостерігається взаємодія із сульфоніламідами.

У разі передозування місцевоанестезуючих засобів не можна додатково застосовувати епінефрин або норепінефрин.

Особливі вказівки

Препарат необхідно вводити лише внутрішньом'язово, не допускаючи його потрапляння до судинного русла. При випадковому внутрішньовенному введенні пацієнт повинен перебувати під наглядом лікаря або бути госпіталізований залежно від тяжкості симптомів, що виникли.

Препарат може викликати нейропатію при тривалості застосування понад 6 місяців.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами

Інформація про вплив препарату на здатність керувати транспортними засобами, а також виконання потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій, відсутня.

Однак рекомендується бути обережними, враховуючи можливість розвитку небажаних реакцій препарату.

Форма випуску

Розчин для внутрішньом'язового введення.

По 2 мл в ампули із забарвленого скла.

По 5 або 10 ампул у контурній комірковій упаковці з полівінілхлоридної плівки або поліетилентерефталатної з полімерною плівкою або з фольгою алюмінієвою лакованою, або без плівки полімерної і фольги алюмінієвої лакованої, або у формі з картону з ячей.

По 1 контурній комірковій упаковці або формі з картону з 5 або 10 ампулами, або по 2 або 5 контурних коміркових упаковок або форм з картону з 5 ампулами разом з інструкцією по застосуванню і ампульним скарифікатором, або без ампуного скарифікатора в пачці з пачки з картону.

Зберігання

Тримати при температурі від 2 до 8 °C.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Термін придатності

3 роки. Не застосовувати після закінчення терміну придатності.