Втрата апетиту

Втрата апетиту (анорексія) має на увазі, що почуття голоду відсутнє і людина не має бажання приймати їжу. Навпаки, людина з порушенням харчової поведінки, таким як нейрогенна анорексія або нейрогенна булімія, відчуває голод, але обмежує раціон харчування або викликає блювоту після їжі внаслідок надзвичайної стурбованості з приводу збільшення маси тіла.

Короткий період анорексії зазвичай супроводжує майже всі раптові (гострі) захворювання. Тривала (хронічна) анорексія зазвичай зустрічається тільки у людей із серйозним основним захворюванням, таким як онкологічні захворювання, СНІД, хронічне захворювання легень, тяжка серцева, ниркова або печінкова недостатність. Анорексію можуть викликати розлади, що впливають на ту частину мозку, яка контролює апетит.

Анорексія поширена серед людей, що вмирають.

Анорексію викликають деякі лікарські препарати, такі як дигоксин, флуоксетин, хінідин та гідралазин.

Найчастіше анорексія розвивається у людини з відомим основним захворюванням. Хронічна анорексія з нез'ясованою причиною — це сигнал для лікаря про те, що щось не так. Детальна оцінка присутніх у людини симптомів та повне фізикальне обстеження часто підказують причину та допомагають лікарю вирішити, які аналізи необхідні.

Основні причини лікуються в міру можливості. Кроки, які можуть допомогти збільшити бажання людини приймати їжу, включають доступ до улюблених продуктів, вільний графік прийому їжі, і, якщо людина бажає, невелика кількість алкогольних напоїв за 30 хвилин до їжі.У певних ситуаціях лікарі можуть використовувати лікарські препарати, такі як ципрогептадин, низькі дози кортикостероїдів, мегестрол та дронабінол, щоб допомогти стимулювати апетит.

Втрата апетиту

Втрата (або відсутність) апетиту означає відмову від прийому їжі через недостатнє почуття голоду або повну його втрату.

Харчування - невід'ємна частина життя, їжа дає людині енергію та поживні речовини. Втрата апетиту може відбуватися з різних причин: медичних і психологічних, і найчастіше це короткострокова проблема (наприклад, при ГРВІ, гастроентерит або стресі). Тривала втрата апетиту зазвичай пов'язана з більш серйозними станами та захворюваннями та вимагає пошуку причини та призначення ефективного лікування.

Медична назва втрати апетиту – анорексія. Але не слід плутати її з нервовою анорексією — психічним захворюванням, розладом харчової поведінки. Людина з цим діагнозом може відчувати почуття голоду, але самостійно обмежує їжу.

Втрата апетиту може супроводжуватися підвищеною стомлюваністю, зниженням енергії, нудотою або блюванням, запором або діареєю, м'язовою слабкістю, змінами шкіри, волосся, нігтів.

Причини втрати апетиту

До найпоширеніших причин втрати апетиту відносяться:

• інфекційні захворювання (застуда, грип, інфекції сечовивідних шляхів, інфекції легень, кишкові інфекції, туберкульоз, ВІЛ);
• втрата смаку чи нюху;
• стійка закладеність носа, спричинена інфекцією, алергією чи поліпами;
• стоматологічні захворювання;
• харчове отруєння;
• тривога, стрес, депресія;
• побічні ефекти ліків (антидепресантів, препаратів на лікування діабету 2 типу, антибіотиків, сильних знеболюючих, хіміотерапевтичних препаратів);
• гіпотиреоз;
• цукровий діабет;
• захворювання органів дихальної системи (ХОЗЛ, астма, пневмонія);
• застійна серцева недостатність;
• кислотний рефлюкс;
• целіакія, дивертикуліт, виразковий коліт, хвороба Крона;
• запори;
• муковісцидоз;
• хронічні захворювання печінки та нирок;
• деменція;
• онкологічні захворювання;
• зловживання алкоголем;
• вікові зміни (у людей похилого віку апетит, як правило, знижується через зменшення активності, наявність хронічних захворювань).

Коли при втраті апетиту слід звернутися до лікаря?

Зверніться до лікаря, якщо втрата апетиту не має очевидної причини (не пов'язана з простудним захворюванням, харчовим отруєнням, короткостроковим стресом), триває більше одного тижня, супроводжується будь-яким із перерахованих симптомів: незрозуміла втрата ваги, утруднення ковтання, задишка, біль у животі, метеоризм , нудота, підвищене потовиділення вночі, підвищена стомлюваність, зміни настрою.

Залежно від причини, лікар може порекомендувати регулярне харчування невеликими порціями протягом дня; ліки для стимулювання апетиту; лікувальне харчування (наприклад, для онкопацієнтів) - поживну збалансовану суміш, що містить усі необхідні речовини; парентеральне харчування (введення поживних речовин за допомогою внутрішньовенних інфузій); направити на прийом до психотерапевта, психіатра, дієтолога, стоматолога.

До яких лікарів звертатися щодо втрати апетиту?

Для визначення причин втрати апетиту, діагностики стану та лікування необхідно звернутися до терапевта (педіатра), гастроентеролога, стоматолога, ендокринолога, інфекціоніста, психотерапевта та інших фахівців.