(Не)небезпечні "Е-шки": чому в Україні доступні добавки, заборонені в ЄС

"Без глютена", "Без добавок", "Без ГМО" - у всьому світі, як і в Україні, триває тренд на здорову їжу без усіляких добавок. Дедалі більше виробників намагаються відзначити на упаковці, що вони використовують шкідливі речовини, лише натуральні продукти. Проте таке виробництво скоріше стосується нішевих компаній, аніж масових виробників, тим більше в Україні.

Справа в тому, що в нашій країні не такий вже пильний контроль ведеться за додаванням всіляких "Е-шек" - так називаються харчові добавки, без яких сучасна харчова промисловість практично неможлива. Не варто лякатися такого маркування - існують цілком безпечні добавки, які використовуються, наприклад, для тривалості зберігання, смаку, консистенції або кольору. Хоча деякі люди прагнуть вживати в їжу продукти без добавок, у строгому значенні слова сіль і перець теж є ними.

Майже всі безпечні добавки є антиоксидантами – речовинами, що перешкоджають окисленню (руйнуванню) клітин і структур. Одні покращують поживну цінність продукту, інші підвищують імунітет. Багато хто з них застосовується навіть у дитячих продуктах, у тому числі і для дітей до трьох років.

Серед таких безпечних добавок, зокрема молочна кислота (Е 270), лецитини (Е 322), агар (Е406). Крім абсолютно безпечних добавок, існують і ті, вплив яких на людський організм викликає сумнів або не до кінця вивчений. Список останніх зростає і багато добавок починають забороняти в країнах Європейського Союзу.За словами експертів, найближчими роками ЄС проводитиме дедалі жорсткіші обмеження щодо харчових добавок, щодо яких існують сумніви. Це реалізація політики, що ґрунтується на так званому «принципі обережності», тому використання багатьох добавок найближчими роками може бути значно обмеженим. У фарватері подібних рішень діятимуть і національні уряди інших країн Європи, наприклад, Швейцарії, пише у своєму блозі голова Держслужби України з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів Владислава Магалецька.

Контроль є, а покарання немає: як в Україні контролюються харчові добавки

В Україні діють кілька законів, які мають регулювати безпеку та якість продуктів. Основний - "Про основні принципи та вимоги до безпеки та якості харчових продуктів". Контроль за впровадженням нових технічних процедур ґрунтується на принципах HACCP — це підхід до забезпечення безпеки продуктів харчування, який ґрунтується на запобіганні появі можливих ризиків. Перевіряти українські провадження, які мають відповідати цим принципам, мають компетентні органи, зокрема Держспоживслужба, центральні органи виконавчої влади.

Раніше в Україні діяв наказ із повним переліком харчових добавок, що підлягають держреєстрації, але документ уже втратив чинність, а новий поки що не прийняли. Це суттєво ускладнює контроль добавок та покарання підприємців за використання небезпечних добавок у великих кількостях.

Ще один із законів, який допомагає контролювати склад продуктів, було ухвалено лише у 2019 році — це закон “Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів”.Переліку та концентрації Е-шек тут немає, але в шостому розділі є перелік інгредієнтів, так званих Е-шек, які мають певну категорію: барвник, антиоксидант, емульгатор, загусник. Отже, виробники повинні вказувати на упаковці, яка Е-шка використана і в якій концентрації. Якщо виробник збрехав і не вказав правдивої інформації, а контролюючий орган це виявив — виробнику загрожує штраф. Для юридичних осіб у розмірі 15, а на фізичних осіб — підприємців — у розмірі 10 мінімальних заробітних плат (від 60 до 90 тисяч гривень). За приховування інформації про речовини та харчові продукти, що викликають алергічні реакції чи непереносимість, — штраф для юридичних осіб у розмірі 30, а для фізичних осіб-підприємців – у розмірі 20 мінімальних заробітних плат (від 120 до 180 тисяч гривень).

“В Україні діє система, що гармонізована під європейські стандарти. У європейських країнах добавки, які мають бути використані в обмеженій кількості, обов'язково вказуються у стандартах HACCP, які мають бути запроваджені на кожному підприємстві, зокрема українському. Наразі існує проблема, що не всі підприємства впроваджують таку систему, що ускладнює контроль. Сьогодні співробітники Держспоживслужби виявляють порушення за наслідками проведених перевірок, але за підсумками підприємства не несуть відповідальності. При цьому може йтися навіть не про порушення використання добавок, вони порушують навіть інформацію про основні інгредієнти, про які не пишуть на етикетці”, — каже експертка з якості та безпеки харчових продуктів, кандидатка технічних наук, доцент кафедри товарознавства управління з безпеки та якості продуктів Наталія Шаповалова.

E171: чому добавку заборонили в ЄС та не заборонили в Україні

Нещодавно Європейське агентство з безпеки продуктів харчування (EFSA) оновило свій висновок щодо харчової добавки E171 — діоксиду титану (TiO₂). Європейський регулятор більше не вважає цю речовину гарантовано безпечною при вживанні, проте це не стосується кремів чи паперу — там діоксид титану використовувати можна.

Французькі вчені з 2016 року намагалися довести небезпеку TiO2, надаючи результати впливу добавки на піддослідних щурів. Перші досліди підтвердили, що вдихання частинок діоксиду титану може спричинити онкологію. За ініціативою Франції, у 2017 році Європейське агентство з хімікатів (ECHA) визнало діоксид титану можливим канцерогеном для людини під час його вдихання. Пізніше почали проводити дослідження, що доводять небезпеку добавки E171 для харчування.

Вчені Французького інституту сільськогосподарських досліджень (INRA) протягом 100 днів напували піддослідних щурів водою з діоксидом титану. У ході дослідження з'ясувалося, що щоденне вживання харчового Е171 викликало онкологічні зміни кишківника у 40% тварин. Франція звернулася до Комісії ЄС, сказавши, що ця інформація доводить необхідність заборони Е171. Комісія доручила Європейському агентству з безпеки продуктів харчування (EFSA) провести додаткову перевірку, але тоді агенція відповіла, що доказів небезпеки E171 для людини немає.

Тоді французькі вчені почали все більше досліджень на токсичність E171, проте EFSA не реагувало. Тоді Франція самостійно ухвалила рішення про заборону на території країни харчових продуктів, які містять цю добавку, з 1 січня 2020 року.Лише у жовтні 2021 року країни-члени затвердили пропозицію Європейської Комісії заборонити використання діоксиду титану (E171) як харчової добавки починаючи з 2022 року.

В Україні, незважаючи на можливу канцерогенність добавки, таких заборон не ухвалили, більше того, саме Україна є експортером цієї добавки:

“Діоксид титану – це білий порошок, який використовується як барвник у ряді продуктів, включаючи жувальні гумки, тістечка, харчові добавки, супи та бульйони, швидкі сніданки, сухе молоко, борошно. Найбільшим експортером цієї добавки на територію СНД є Україна — маємо два великі заводи, які виготовляють цю добавку. На експорт йде понад 85% продукції”, — каже експертка з якості та безпеки харчових продуктів Наталія Шаповалова.

Відповідно до Санітарних правил та норм щодо застосування харчових добавок, E171 можна використовувати, цитую: «при технологічній необхідності в необхідній кількості». За словами голови Держслужби України з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів Владислави Магалецької, в Україні Е171 вільно продається за ціною близько 250 грн. за кілограм.

“Наразі в Україні відсутній перелік харчових добавок. У законодавстві сказано, що частиною Державного реєстру харчових добавок є харчові добавки, визнані Європейським Союзом безпечними для споживання людиною. Тобто, що дозволено в ЄС — дозволено і в нас. Але при цьому сам Державний реєстр харчових добавок не ведеться. Не проводиться і ефективний контроль за їх використанням у харчовій промисловості.Для цього відсутня нормативна база — не приведено у відповідність до нового законодавства та регламенту ЄС наказ Міністерства охорони здоров'я, який має регулювати це питання. Крім того, не розроблено та не затверджено документацію з державного контролю. Відповідно, Держпродспоживслужба не має можливості його проводити та запустити процес контролю у своїх лабораторіях. Результат — використання харчових добавок фактично ніхто ефективно не контролює і найближчим часом не контролюватиме, як би не хотілося”, — пише Магалецька у своєму блозі.

За словами експертки з якості та безпеки харчових продуктів Наталії Шаповалової, діоксид титану має властивість накопичуватися та не виводитися з організму. Хоча щоб діоксид титану виявив свої можливі шкідливі властивості, його потрібно з'їсти досить багато. Так, в експериментах із загальної токсичності вчені не встановили впливу на внутрішні органи навіть тоді, коли тваринам щодня згодовували речовину за грамом на кілограм маси.

Шкідливі та не заборонені: які ще потенційно небезпечні добавки дозволені в ЄС та Україні

Експерт з якості та безпеки харчових продуктів Наталія Шаповалова розповідає, що серед таких небезпечних добавок, які не заборонені ні в європейських країнах, ні в Україні, — харчовий емульгатор Е510 (хлорид амонію). Це такий кристалічний порошок білого кольору. Він часто міститься у борошні, кондитерських виробах, макаронах. За словами експертки, така добавка може призвести до зупинки дихання у людини, тому що пари амонію накопичуються в легенях. Також добавка впливає на роботу печінки, проте дозволена для використання в Україні.

Ще одна з добавок - гідроксид амонію під маркуванням E527. Ця добавка в деяких країнах була заборонена, наприклад, в Австралії, Новій Зеландії. Вона може спричинити розлад шлунка, негативно вплинути на роботу печінки. Добавка може завдати непоправної шкоди організму, проте вона широко використовується навіть у продуктах, які вживають діти. Це і какао-порошок, і всі вироби, що його містять”, - каже Шаповалова.

Третя добавка, яка також є небезпечною для людського організму, тартразин або Е102. Це дрібний порошок, гранули або розчин із жовтим забарвленням. Е102 є одним із найдешевших і доступних синтетичних барвників і тому часто використовується в процесі виробництва продуктів харчування для надання їм жовтого забарвлення. Її часто використовують у морозиві, цукерках, випічці, марципанах, напоях, мармеладі, супах.

"Ця добавка досить небезпечна, це синтетичний барвник, який навіть у маленьких дозах може провокувати алергічні реакції, а при його неконтрольованому попаданні в організм людини виникає сильна кропив'янка", - пояснює експертка.

Також до ТОП-5 небезпечних добавок входить бензоат натрію - Е-211. Це, по суті, консервант, який може спровокувати розвиток онкозахворювання, а у поєднанні з деякими іншими добавками може негативно впливати на розумовий розвиток дітей. Міститься у маргарині, майонезі, солодких газованих напоях, консервах.

Серед небезпечних барвників також є амарант або Е123. Він заборонений у США та Росії, але дозволений у багатьох країнах Європи. У 1970-х вчені довели, що вживання добавки Е123 збільшує ризик розвитку раку у щурів, проте не доведено, що амарант може спричинити рак у людей.Е123 додають у продукти для надання червоного кольору: бісквіти тортів і кексів, желе, сухі сніданки, газування, морозиво, вино, консервовану вишню, часто використовують у косметичній промисловості.

"Красник небезпечний тим, що може викликати ваду серця у плода, тому вагітним не варто вживати продукти з такою речовиною", - додає експертка.

Харчові добавки використовують для того, щоб змінити характеристики, смак продукту. Вони не мають нічого спільного з натуральністю, хоча виробники кричать про їхню безпеку на кожному кроці. Багато, навіть поширені Ешки є досить небезпечними, але контроль за ними не ведеться. Можливо, із забороною використання E171 — до рішення про яке ЄС йшов 5 років — у країнах, зокрема й Україні, переглянуть законодавство щодо використання та контролю харчових добавок.

Автор матеріалу Ярослава Жуковська