Фанера: екологічність матеріалу та його придатність для дому та побуту

Нешкідливість, безпека фанери - найважливіші характеристики будівельного матеріалу, які можуть вплинути на здоров'я людини. У її складі є не лише деревина. Фанера містить і хімічні речовини, причому деякі з них важко назвати екологічними. Щоб не завдати собі шкоди, питання вибору фанери має розглядатися дуже ретельно.

Виробництво фанери

Як і інші сучасні листові матеріали (ОСБ, ДСП), фанера є багатошаровою. Кожен лист є цілим набором шарів деревного шпону, які розташовані перпендикулярно один одному. Перший етап виготовлення включає відбір та підготовку сировини – стволів дерева діаметром до 40 см. Їх розпилюють на цурки, які потім проварюють протягом доби. Проварений фанерний кряж очищається від кори та нарізається на заготовки. З них лущиться тонкий шпон.

Підсушений шпон сортується та вирушає на комплектацію продукції. Шари шпону складаються в потрібній послідовності з промазуванням клеєм. Далі плити проходять гаряче пресування за високої температури. Це забезпечує надійне зчеплення шарів та їх склеювання намертво. Після фанера шліфується, деякі види додатково ламінуються. Кількість шарів у готовому виробі сягає 3-13, загальна товщина листів – 3-30 мм.

Формальдегідна смола

Для склеювання шпону у фанері можуть використовуватись різні речовини, що володіють потрібними якостями. Найпоширеніше їх – формальдегід, з'єднання з групи альдегідів. Речовину складно назвати корисною для здоров'я, і ​​за його концентрацією в повітрі приміщення навіть встановлено ГДК (0,5 мг/куб. м).Формальдегід може дратувати шкірні покриви, очі, при проникненні всередину організму викликає отруєння, токсичні ураження. Летальна доза – 50-70 г.

Звичайно, шкідливість фанери з формальдегідом у складі не викликає сумнівів. Його використання обмежено такими класами емісії:

• Е0 (речовина відсутня). Фанера безпечна, не виділяє токсинів, шкідливих випарів. Продукт випускається далеко не у всіх країнах світу.
• Е1 (10 мг/100 г). Це – матеріал із маркуванням ФБВ, ФБА, ФК. Він виділяє мінімальну кількість формальдегіду в повітря протягом незначного часу, може застосовуватися для виробництва меблів.
• Е2 (до 30 мг/100 г). Листи такої фанери можна використовувати на вулиці, в нежитлових приміщеннях, оскільки вона виділяє значну кількість шкідливих компонентів. У цю групу входить продукція з маркуванням ФСФ, ФОФ, ФБС.

Раніше випускалася фанера класу Е3, але тепер через високу токсичність її виробництво зупинено.

Фенол

Фенол – органічна сполука, похідна бензолу. Він вважається високотоксичним, при вдиханні порушує роботу нервової системи, дратує очі, дихальні шляхи, може спровокувати опік шкіри та навіть параліч дихального центру. До 30% всього фенолу йде на створення фенолформальдегідного клею, який додатково включає формальдегід.

Готовий клей застосовується для склеювання шпону під час виробництва деяких видів фанери (зокрема ФСФ). Він забезпечує їй водостійкість, міцність, стійкість до механічних навантажень. Застосування такої фанери для внутрішніх робіт є неприпустимим.

Вважається, що найшкідливішою є фанера з присутністю фенолу та формальдегіду разом, адже виділення токсинів з неї буде значно більше.Важливе значення щодо шкоди здоров'ю має і концентрація хімічних речовин. Вони швидко випаровуються з матеріалу, залишаючись у повітрі приміщення на тривалий час і завдаючи важкої шкоди людині.

Інші компоненти для склеювання

Деякі виробники випускають фанеру з маркуванням ФКМ. Вона зроблена на основі іншого клею – меламінового, який вважається шкідливим тільки при контакті з харчовими продуктами або безпосередньому потраплянні в організм. Тим не менш, у багатьох людей він викликає алергічні реакції і навіть ядуху. Краще використовувати таку фанеру тільки для нежитлових приміщень, але не на вулиці, адже вона не має високої вологостійкості.

Бакелітова або корабельна фанера зроблена на основі бакелітового клею. Він надає матеріалу приголомшливу вологостійкість, тому використовувати вироби можна буде навіть зовні приміщень. Бакеліт – продукт синтезу фенолформальдегідної смоли та навряд чи може вважатися повністю безпечним.

Також фанеру склеюють карбамідним та альбумінказеїновим клеями. Саме такі види матеріалу є нешкідливими, оскільки не виділяють у повітря токсичних сполук. Ціна подібної фанери вища, вона відрізняється не надто високою міцністю, не є вологостійкою. Зазвичай її застосовують для виготовлення меблів та облаштування дитячих кімнат.

Фанера: екологічність та правила вибору

Маркування найбезпечнішої фанери – Е0. Згідно з європейськими стандартами, такий матеріал може вважатися натуральним і точно не завдасть шкоди здоров'ю. Також виробники намагаються експериментувати з клеями для фанери, вводячи до їх складу безпечні компоненти або скорочуючи кількість небезпечних.Наприклад, частку фенолформальдегіду зменшують за рахунок введення борошна та крейди, в результаті клей виходить густим, в'язким та досить клейким.

При покупці будматеріалів варто познайомитися із сертифікатом якості та вивчити склад. Також важливо врахувати, для яких цілей застосовуватиметься сировина. Якщо мова про підкладку під лінолеум, ламінат, паркет у житловому приміщенні, купують продукт марки ФК із берези класу Е1. Така фанера відмінно підійде для кімнат із нормальною та зниженою вологістю. Коли матеріал буде сам собою чистовим покриттям, варто пошукати шліфовану фанеру Е0 без сучків, сколів, вад.

Для лазні або іншого вологого приміщення іноді застосовують бакелітовий матеріал, але його категорично не можна розміщувати там, де він може піддаватися нагріву (тільки передбанник, кімната відпочинку). Зверху листи покривають фарбою на водяній основі в кілька шарів або будь-яким екологічно чистим лаком. Зменшити шкоду фанери можна, потримавши її перед монтажем повітря протягом тижня. Також після укладання треба регулярно провітрювати приміщення, поки сторонні запахи повністю не зникнуть. Це допоможе зменшити ризики для здоров'я та отримати якісну, міцну та довговічну продукцію!