Венозна недостатність нижніх кінцівок: форми, симптоми, терапія

Захворювання вен часто називають нашою платою за прямоходіння. Кров, прямуючи венами до серця, повинна долати силу тяжкості, а людина — їй у цьому допомагати: займатися спортом, рухатись, не перевантажувати себе зайвою вагою тощо. Однак через різні причини нерідко відтік крові по венах утруднюється, і це призводить до розвитку венозної недостатності. Сьогодні ми поговоримо про венозну недостатність нижніх кінцівок та варіанти вирішення цієї проблеми.

Форми венозної недостатності

Згідно з визначенням, венозна недостатність відноситься до хронічних захворювань вен. Цей стан обумовлений порушенням відтоку крові і проявляється у вигляді набряків, болю, судом, змін шкіри та підшкірної клітковини, а на пізніх стадіях може обернутися трофічними порушеннями аж до виразок. Чому воно виникає?

Це особливостями будови вен нижніх кінцівок. Ми вже згадували про те, що кров по венах ніг рухається проти сили тяжкості, а отже, усередині судини має бути якийсь механізм, який перешкоджає її зворотному струму. Природа передбачила такий механізм: клапани, утворені складками внутрішньої оболонки вени. Якщо кров починає текти назад, вона заповнює цю складку, і просвіт судини перекрито. Питання, наскільки надійно.

А за рахунок чого кров тече судинами, долаючи гравітацію? В організмі для цього є два механізми. Перший - робота м'язів ніг: за рахунок їх скорочення кров йде по венах вгору (так звана м'язово-венозна помпа). Саме тому ми говоримо про те, що подолати проблеми із венами допомагає фізична активність.Другий механізм - робота діафрагми, рухи якої створюють різницю тиску, необхідну для підйому крові.

В ідеалі робота клапанів вен надійно протидіє зворотному току крові. Однак існує безліч факторів, що впливають на їхній стан. У тому числі:

• спадковість (у тому числі генетично обумовлені порушення синтезу колагену);
• гормональні порушення, вагітність, прийом гормональних препаратів;
• ожиріння;
• недостатній рівень фізичної активності;
• статичні навантаження та ін.

Неправильно працюючі клапани не повністю перекривають просвіт судини. В результаті частина крові тече донизу, виникає застій. Стінки вени розтягуються, втрачаючи еластичність та здатність відновлювати форму. Застій крові посилюється, виникають набряки, біль, трофічні порушення. Все перераховане та є симптомами венозної недостатності нижніх кінцівок.

Фахівці говорять про дві форми венозної недостатності: гостру (ОВН) та хронічну (ХВН).

Гостра венозна недостатність є наслідком різкого порушення кровообігу в глибоких венах ніг, зокрема внаслідок закупорки тромбом. ОВН може бути наслідком різних захворювань, особливостей системи згортання крові, лікарської інтоксикації. В результаті порушення кровообігу пацієнт відчуває біль, шкіра ніг набуває синюшного відтінку, малюнок вен добре виражений, нижні кінцівки швидко і сильно набрякають.

Хронічна венозна недостатністьь розвивається поступово: від безсимптомного перебігу до виражених болів, набряків та трофічних порушень. Важливо пам'ятати, що ХВН може бути наслідком варикозного розширення вен, яке пацієнт залишив поза увагою.

Медична статистика
ХВН поширена досить широко. У різних країнах, особливо з розвиненою економікою, рівень поширеності становить від 35 до 60% працездатного населення. Приблизно у шостої частини з них відзначаються трофічні порушення, у тому числі трофічні виразки, що становлять велику небезпеку [1] .

Класифікація ОВН та ХВН: стадії та ступеня

Гостра венозна недостатність (ОВН) розвивається різко, симптоми проявляються одразу. У цієї форми венозної недостатності не виділяють стадій, на відміну хронічної венозної недостатності, ознаки якої виявляються відразу.

ХВН має кілька стадій та ступенів, а також відрізняється по локалізації. Для повного опису стану пацієнта використовується класифікація СЕАР. На її підставі венозна недостатність отримує докладний «шифр», який може виглядати, наприклад, так: C3, S, Es, Ad, Po, 11, 13, 14, 15. Розберемося, як читати.

Літера C означає клас захворювання:

• C0 - видимі ознаки відсутні.
• C1 - невеликі розширені «зірочки» і маленькі звивисті вени.
• С2 - розширюються вени діаметром 3 мм і більше.
• C3 - на цій стадії починаються набряки, в основному набряки кісточки і гомілки.
• C4a - виражена пігментація, поразки шкіри, дерматит.
• C4b - починається ущільнення шкіри, гіперпігментація може посилитися, але іноді на цій. На стадії починається так звана біла атрофія шкіри.
• C5 - стадія трофічних виразок (рани на шкірі), які поки гояться самостійно.
• C6 - відкрита трофічна виразка, яка вже не може загоїтися самостійно.

Якщо у пацієнта відсутні суб'єктивні скарги, то захворювання надають індекс A - Асимптоматичне перебіг. Індекс S свідчить, що пацієнти пред'являють скарги.

Е означає етіологію захворювання:

• Eс – вроджене захворювання.
• Ep – причина невідома.
• Es – причина відома: травма, варикоз тощо.

Літера А — позначення анатомічної локалізації захворювання:

• As – поверхневі вени.
• Ap - перфорантні вени, що з'єднують поверхневі та глибокі вени.
• Ad - уражені глибокі вени.
• An – видимих ​​змін венозної системи не виявлено.

Літера P — патофізіологія, або тип розладу:

• Pr – пошкодження клапанів.
• Po - оклюзія, тобто повне припинення венозного струму.
• Pr, про - поєднання зазначених вище типів поразки.
• Pn - порушень венозного відтоку не виявлено.

Цифрами від 1 до 18 позначається сегмент венозної системи, у якому виявлено захворювання (цифр може бути кілька, залежно від поширеності ХВН).

На підставі повного опису та оцінки стану пацієнта визначається рівень його працездатності. Він описується чотирма ступенями. За ступеня ХВН 0 пацієнт не висловлює скарг, працездатність повністю збережена. Перша стадія означає наявність симптомів, але збереження працездатності. Підтримуючі засоби пацієнту поки що не потрібні. На другій стадії пацієнт уже потребує медикаментозної підтримки, а третя стадія означає втрату працездатності навіть при отриманні необхідного лікування.

Причини розвитку венозної недостатності нижніх кінцівок

Частково ми вже торкнулися можливих причин розвитку венозної недостатності та факторів, що сприяють цьому. Поговоримо про них трохи докладніше.

Перша та найважливіша причина – спадковість, яка визначає особливості будови судин та тканин. З генетикою пов'язана недостатність клапанного апарату, а також судинної стінки.

Друга група факторів — усі патології та стани, пов'язані з порушенням венозного кровотоку: травми, тромбоз, посттромбофлебітичний синдром, варикоз.

Третя група більше відноситься до особливостей способу життя: низький рівень фізичної активності, ожиріння, надлишкові навантаження, особливо пов'язані із систематичним підняттям тяжкості. І звичайно, до серйозних факторів, що провокують відноситься гормональний статус і вік пацієнта.

Виходячи з перерахованих причин ХВН та факторів, що сприяють її розвитку, фахівці виділяють такі групи ризику:

• люди, родичі яких страждають від венозної недостатності;
• жінки (гормональні зміни та збільшення ваги під час вагітності та пологів додатково сприяють утрудненню венозного кровотоку);
• люди з високим індексом маси тіла, які ведуть малорухливий спосіб життя, а також люди, чия робота пов'язана зі статичними навантаженнями (сидяча або стояча робота);
• спортсменів.

Від діагностики ОВН та ХВН до лікування

ХВН може протікати з вираженими симптомами (набряки, судоми, болі, видимий венозний малюнок), але трапляються випадки, коли патологія не проявляє себе явно. Проте докладне обстеження виявляє порушення у роботі вен. В рамках діагностики венозної недостатності виконуються:

• Загальний та біохімічний аналізи крові – дозволяє виявити ризик утворення тромбів.
• УЗД нижніх кінцівок – дуплексне сканування є «золотим стандартом» діагностики стану вен. Цей вид діагностики допомагає виявити як патології стінок, а й буквально побачити характер кровотоку.
• Флебографія – рентгенівське обстеження з використанням контрастної речовини.Використовується сьогодні рідше, ніж УЗД, тому що введення контрасту може бути травматичним для пацієнта.

За результатами діагностики ХВН призначається лікування, яке обов'язково має включати комплекс заходів як медикаментозних, так і немедикаментозних. У більшості випадків рекомендується компресійна терапія, що дозволяє нормалізувати рух крові по венах, ЛФК, прописується певний руховий режим та дієта, рекомендується зниження маси тіла (якщо є її надлишок). До медикаментозних методів лікування відноситься застосування венотонізуючих препаратів (таблетки, гелі, мазі), а також препаратів, що полегшують потік крові.

Медикаментозна терапія

Кошти, що застосовуються при венозній недостатності, повинні забезпечувати комплексну дію за такими напрямами:

Зняття неприємних симптомів, таких як набряки, судоми, болі. Нерідко для цього використовуються мазі, препарати або народні засоби, що мають м'яку сечогінну дію (приймати їх можна протягом обмеженого часу під контролем лікаря). Для покращення стану рекомендується робити гімнастику, яка знизить гостроту проблеми (ЛФК, плавання, ходьба тощо).

Підвищення венозного тонусу, зміцнення судинної стінки. Препарати-флебопротектори зазвичай містять флавоноїди – сполуки рослинного походження, які сприяють покращенню стану судинних стінок. Венотоніки випускаються у вигляді таблеток та мазей, зазвичай лікарі рекомендують приймати їх курсом.

Зниження в'язкості крові, нормалізація кровообігу. Особливості кровообігу полягають у тому, що при застої вода з крові починає надходити в оточуючі тканини, накопичується там, викликаючи набряк. Сама ж кров стає густішою, а отже, гірше рухається судинним руслом.Вирішити цю проблему допомагають препарати, що розріджують кров, що знижують її в'язкість, а разом з нею ризик утворення тромбів.

Таким чином, базові засоби медикаментозної терапії при ХВН – це венотоніки та препарати, дія яких спрямована на захист вен (флебопротектори), а також антикоагулянти. При цьому бажано, щоб усі ці активні дії були поєднані в одному препараті, забезпечуючи комплексний підхід до лікування та зручність прийому. У сукупності з компресійним трикотажем, фізичною активністю та правильним харчуванням така терапія полегшує стан пацієнта, сприяє покращенню самопочуття.

Своєчасно призначене лікування дозволяє запобігти розвитку ускладнень ХВН:

При успішно проведеному лікуванні прояви ХВН стають менш вираженими. Щоб уникнути рецидивів, а також для профілактики лікарі дають нескладні рекомендації: активний спосіб життя (без силових навантажень), зниження маси тіла, у разі потреби носіння компресійного трикотажу, грамотне застосування гормональних препаратів.

Венозна недостатність - поширена патологія, яка вражає більше половини працездатного населення. Найчастіше люди залишають перші симптоми ХВН поза увагою, що погіршує стан та самопочуття. Саме тому з появою перших ознак порушення венозного кровообігу — набряків, відчуття печіння, сверблячки, болю - потрібно звернутися до лікаря за консультацією та регулярно застосовувати всі засоби комплексної терапії, які будуть рекомендовані.

• 1 www.rmj.ru/articles/khirurgiya/sovremennye_principy_lecheniya_pacientov_s_hronicheskimi_zabolevaniyami_ven_nighnih_konechnostey/#ixzz51ggHnTBg