Чужа ДНК у тілі може призвести до захворювання

Основне питання, поставлене на науковій конференції в Медичному університеті Граца, це проблема знаходження чужої ДНК у тілі людини. Мати переносить собі частину клітин дитини під час вагітності. Зазвичай організм ставиться до них толерантно, але також досить часті випадки виникнення захворювання через чужу ДНК.

Міжнародна конференція, що проводиться Медичним університетом Граца, сфокусувалася на проблемі виживання чужої ДНК у тілі людини протягом кількох років і на результатах, що випливають із цього.

Під час вагітності мати і дитина перебувають у найтіснішому зв'язку один з одним, у результаті якого кожен із них отримує «маленький сувенір» від іншого, так звану мікро-химеру. Цей обмін відбувається за допомогою плаценти, на жаль, він ще не був повністю вивчений вченими.

Але не тільки під час вагітності відбувається обмін клітинами, тому чужорідна ДНК може бути занесена в організм людини під час переливання крові. При цьому чужа ДНК здатна виживати в організмі господаря протягом кількох років, розвиваючись у тілі носія, як і нормальні клітини, створюючи клітинну тканину.

Медичний університет Граца в особі Томаса Кронайса, керівника дослідницького підрозділу аналізу клітини з Інституту клітинної біології та проф. Ервіна Петека з Інституту генетики людини виявив спосіб точної ідентифікації чужих одиничних клітин в організмі людини. Він заснований на методах судової експертизи та дає можливість ідентифікувати кожну конкретну клітину.Крім цього даний метод уможливлює не тільки ідентифікацію чужорідної клітини, але і її подальше молекулярно-генетичне дослідження, наприклад, для виявлення мутацій, що протікають у ній.

Чужорідні клітини добре розпізнаються імунною системою людини, і здебільшого вони мирно співіснують в організмі-хазяїні. Але низка дослідників дійшла висновку, що такі мікро-химери відповідальні за виникнення деяких хвороб, наприклад, ревматичних та інших аутоімунних захворювань. У цих випадках імунна система людини починає діяти проти власних антигенів. При цьому чужорідні клітини, у разі включення їх в імунну систему людини, так само завдатимуть шкоди організму-господарю.

З іншого боку, чужі клітини можуть брати участь у регенерації організму. Подібна реакція чужорідних клітин була представлена ​​на конференції дослідницької групи з Брістоля. Вони разом із колегами з Медичного університету Граца провели дослідження підшлункової залози, де було виявлено мікро-химери, отримані пацієнтом від матері. Ці клітини перейняли функції типові для клітин підшлункової залози, такі як вироблення інсуліну, що цікаво у зв'язку з пошуком ліків від діабету.

Інше дослідження, проведене Медичним університетом Граца спільно з групою вчених із Сіетлу, прийшло до того, що чужі клітини відіграють активну роль у появі та розвитку склеродермії та багатьох захворювань шлунково-кишкового тракту. Ці та багато інших досліджень були представлені на конференції в Медичному університеті Гаца, що проходила з 30 травня до 1 червня в Австрії.

Якщо ви помітили орфографічну, стилістичну або іншу помилку на цій сторінці, просто виділіть помилку мишею та натисніть Ctrl+Enter. Виділений текст буде негайно надісланий редактору

Медицина 2.0

Основне питання, поставлене на науковій конференції в Медичному університеті Граца, це проблема знаходження чужої ДНК у тілі людини. Мати переносить собі частину клітин дитини під час вагітності. Зазвичай організм ставиться до них толерантно, але також досить часті випадки виникнення захворювання через чужу ДНК.

Міжнародна конференція, що проводиться Медичним університетом Граца, сфокусувалася на проблемі виживання чужої ДНК у тілі людини протягом кількох років і на результатах, що випливають із цього.

Під час вагітності мати і дитина перебувають у найтіснішому зв'язку один з одним, у результаті якого кожен із них отримує «маленький сувенір» від іншого, так звану мікро-химеру. Цей обмін відбувається за допомогою плаценти, на жаль, він ще не був повністю вивчений вченими.

Але не тільки під час вагітності відбувається обмін клітинами, тому чужорідна ДНК може бути занесена в організм людини під час переливання крові. При цьому чужа ДНК здатна виживати в організмі господаря протягом кількох років, розвиваючись у тілі носія, як і нормальні клітини, створюючи клітинну тканину.

Медичний університет Граца в особі Томаса Кронайса, керівника дослідницького підрозділу аналізу клітини з Інституту клітинної біології та проф. Ервіна Петека з Інституту генетики людини виявив спосіб точної ідентифікації чужих одиничних клітин в організмі людини.Він заснований на методах судової експертизи і дає можливість, ідентифікувати кожну конкретну клітину.

Чужорідні клітини добре розпізнаються імунною системою людини, і в більшості випадків вони мирно співіснують в організмі-хазяїні. система людини починає діяти проти своїх власних антигенів. клітини, у разі включення їх у імунну систему людини, так само завдатимуть шкоди організму-господарю.

З іншого боку, чужі клітини можуть брати участь у регенерації організму. Подібна реакція чужорідних клітин була представлена ​​на конференції дослідницькою групою з Брістоля. Ці клітини перейняли функції типові для клітин підшлункової залози, такі як вироблення інсуліну, що у свою чергу цікаво у зв'язку з пошуком ліків від діабету.

Інше дослідження, проведене Медичним університетом Граца спільно з групою вчених із Сіетлу, прийшло до того, що чужі клітини відіграють активну роль у появі та розвитку склеродермії та багатьох захворювань шлунково-кишкового тракту. , що проходила з 30 травня до 1 червня в Австрії.