Яка рослина є лікарською?

Як лікарські рослини на початку XXI століття використовуються дерен, женьшень, часник, звіробій, календула, ромашка лікарська, деревій, мати-й-мачуха, шипшина, обліпиха, солодка, подорожник, м'ята, шавлія, цитрус, журавлина, брусниця, малина, кріп, петрушка, аїр звичайний, холодок, цибуля, глід, фенхель, крушина, імбир ...

Як правильно сушити лікарські трави?

2) Лікарські трави сушать при температурі повітря до 50 градусів; 3) Для трав, які містять ефірні масла температура повинна бути не вище +35; 4) Зручно використовувати спеціальні піддони з дерева або підноси, не варто використовувати пластик або пластмасу; 5) Вкривати трави при сушінні потрібно легкої, білою тканиною.

Як правильно збирати лікарські рослини?

Збір починають, коли опаде роса. Не можна збирати рослини в сиру погоду, після дощу або рано вранці до сходу сонця. Не варто збирати сильно запилені рослини, роз'їдені комахами, пожовклі. Зібрані рослини або їх частини (квіти, листя) слід укладати в чисті корзини, ящики, вистелені папером.

Сушка лікарських трав

Сушені лікарські трави - важлива сировина для фармацевтичної промисловості. Одне з найголовніших вимог для їх промислової переробки - одноманітність за якістю від партії до партії. Запорукою постійної якості для сушеної рослинної сировини є стабільність режимів просушування, які досягаються застосуванням інфрачервоної сушарки для лікарських трав виробництва компанії ГорвПром.

Обладнання для сушки лікарських трав

Технологія інфрачервоної сушки трав, плодів, квітів, коренів, кори та інших частин лікарських рослин в інфрачервоній сушильній шафі включає наступні етапи і процеси:

• сортування вхідної сировини, очищення від домішок бур'янів;
• при необхідності відділення коренів, листя або суцвіть від стебла;
• промивка під струменем води для позбавлення від пилу і бруду;
• подрібнення сировини рубкою або різкою: до 10 - 20мм для крупних стебел рослин, до 30 - 50мм для тонких стебел;
• укладання подрібненої маси на нержавіючі лотки з комплекту інфрачервоної електросушарки, рівномірним шаром товщиною 10 - 20мм;
• налаштування режиму сушіння на блоці управління сушильної шафи стосовно робочої температури і тривалості циклу. Температура і час сушіння залежать від виду лікарських рослин, типу сировини (коріння, стебла, листя, кора, квітконоси), його початкової вологості, розміру фракції. Рослини з вмістом ефірних масел сушаться при температурі до 35°С, з вмістом алкалоїдів - до 60°С, вітамінні - до 80 - 90°С;
• процес безпосередньої сушки сировини в ІЧ електросушарці. Нормативний вихід сушених лікарських рослин - від 12% до 50% (в середньому 20 - 30%);
• при необхідності - подальше подрібнення висушеного напівфабрикату перемелюванням або перетиранням;
• фасування продукції в товарну і транспортну тару.

Розміри і продуктивність ІЧ сушильних шаф ГорвПром можна змінити в залежності від вимог і можливостей замовника. Звертайтеся до менеджерів компанії з пропозиціями і ми виготовимо обладнання згідно ваших побажань!

ТОП-5 найперспективніших лікарських рослин для фермерів

Все більших обертів в Україні в останні роки набирає професійне вирощування фермерськими господарствами лікарських рослин на продаж. Цей відносно новий для вітчизняних підприємців вид бізнесу є досить прибутковим, проте складним і затратним. І це не дивно, адже для започаткування такої справи необхідні не лише чималі кошти, а й знання агротехніки, вільні посівні площі та зв’язки на цьому специфічному ринку.

Але, незважаючи на численні перешкоди, вітчизняні підприємці продовжують активно освоювати ринок лікарських рослин. Так, зокрема, за останні три роки він збільшився на 67%. Особливо активно зростає експорт лікарських рослин та їх окремих компонентів у країни Євросоюзу та США. Не менш цікавими і перспективними є ринки азійських країн, в першу чергу Японії та Китаю, Австралії.

Для вирощування лікарських рослин у промислових масштабах необхідні досить значні капіталовкладення. Так, за словами підприємця Дмитра Кубаріна, щоб закласти підвалини серйозного бізнесу на основі вирощування лікарських трав, необхідно мати стартовий капітал в обсязі щонайменше $50 тис., причому левова частка цих грошей піде на закупівлю насіння. Не менш важлива проблема — знайти якісне насіння потрібної культури (в Україні його виробляють мало, а з-за кордону імпортувати надто дорого).

Проте вигода від цієї справи очевидна, оскільки вітчизняна та світова фармацевтика, парфумерія, харчова хімія потребують все більше натуральних екстрактів для своїх виробів. Їх можуть забезпечити лише лікарські рослини. Завідувач аграрного сектору дослідної станції лікарських рослин Інституту агроекології та природокористування НААН України Назар Приведенюк вважає, що ринок лікарських рослин як в Україні, так і за кордоном буде тільки зростати.

Головний попит на лікарську продукцію українських фермерів підтримують вітчизняні та зарубіжні парфумерні й косметологічні компанії. Проте для виходу на світові ринки необхідна обов’язкова сертифікація товару та проведення замірів радіаційного фону в рослинах. Це досить дороговартісно — в середньому 5 тис. грн за один вид рослин. Зате прибуток може бути досить серйозним і становити в середньому 35-50% в рік.

Та фермер-початківець, який тільки-но починає працювати в сфері вирощування лікарських рослин у промислових масштабах, відразу ж стикається з дилемою: що саме вирощувати і в яких обсягах. На допомогу прийдуть аналітичні викладки та статистичні дані ринку.

Так, зокрема, відповідно даним експертів компанії Pro-Consulting, в період 2014-2017 рр. найзатребуванішими лікарськими рослинами на ринку лікарських рослин були розторопша, перцева м’ята, ехінацея, ромашка, шавлія, череда, меліса, валеріана, чорниця, лаванда. Не менш цікавими для можливого впровадження є алтей, материнка, кульбаба, чебрець, хоча їх промислове вирощування не надто поширене серед фермерів.

Отож, в ТОП-5 своєрідного аналітичного рейтингу лікарських рослин розмістимо такі рослини:

1. Перцева м’ята — надзвичайно ароматна багаторічна рослина зі стійким насиченим запахом. Вона є неодмінним атрибутом усіляких приправ та ліків, чаїв та настоянок, а тому попит на неї постійний.

Технологія вирощування перцевої м’яти досить проста — після глибокої оранки (бажано після озимих зернових чи бобових) та передпосівної культивації її висаджують кореневищами, оскільки вона майже не формує насіння, інколи розсадою одночасно з ранніми ярими зерновими. Зазвичай на 1 га висаджується 15-30 ц кореневищ. Вносять також органічні (перегній) та мінеральні добрива. При можливості застосовують поливальні системи.

М’ята потребує багато світла та вологи, тому найбільш придатними для її вирощування є заплавні долини річок, низинні чорноземи й торфовища. Добре переносить вона і холод. Збирають м’яту методом низького скошування косарками в період її інтенсивного цвітіння (не менше 50% цвіту) — саме тоді в ній найбільший вміст олії. За сезон її зазвичай скошують ще другий раз — у жовтні.

При урожайності наземної частини перцевої м’яти в сухому вигляді 15-20 ц/га сукупний дохід від її продажу складе 60-80 тис. грн з одного гектара. Не слід при цьому забувати про витрати на її вирощування, які в перший рік можуть сягати до 50-60 тис. грн залежно від площі вирощування, проте в наступні роки вони зменшуються вдвічі. Тому вирощування перцевої м’яти досить вигідне і не дуже обтяжливе для фермера.

2. Меліса лікарська. Ця рослина є далеким родичем м’яти і схожа з нею своїм сильним запахом, щоправда, лимонним. Вона з давніх-давен застосовується в медицині, парфумерії та косметиці. Незамінним є і її застосування в чаях, настоях, відварах.

Технологія її вирощування близька знову ж таки до перцевої м’яти, з деякими нюансами. Поле для неї краще вибирати піщане або глинисте, без великої кількості вологи. Висаджувати мелісу необхідно після відповідного обробітку ґрунту на невелику глибину переважно розсадою (після сівби насінням вона дасть хороший врожай лише на другий рік). Існує ще й спосіб вирощування меліси через поділ пагонів куща, проте в промислових масштабах він економічно невигідний. Додають також азотні добрива та полив.

Ключовим компонентом меліси, задля чого її і вирощують, є ефірна олія — з 1 гектара її можна отримати до 35 кг при врожайності 220-250 ц/га сирої маси, або ж 35-40 ц/га сухої трави. В процесі вирощування врожайність меліси в наступні роки зростає приблизно на третину. На ринку за її ефірну олію можна виручити до $8000 за 1 ц сухої маси, тому вигода її вирощування очевидна.

3. Ехінацея пурпурова. Висока трав’яниста багаторічна рослина з унікальними квітками, за що її, власне, і назвали (в перекладі з грецької «ехінацея» означає «їжак»). Вона є неодмінним складником багатьох фармацевтичних препаратів, чаїв та сиропів.

Технологічно її можна вирощувати як методом сівби, так і діленням куща, проте в товарному вирощуванні надають перевагу насінню. Висівають його в квітні у прогріту і добре розпушену землю, активно доглядають у перші місяці росту, оскільки молоді паростки швидко заганяються бур’янами. Найкращими для ехінацеї є піщані та легкі супіщані ґрунти. Обов’язково слід вносити гербіциди (кущі швидко бур’яніють), багатокомпонентні добрива та добре поливати.

При правильному догляді та дотриманні вимог підживлення й догляду урожайність ехінацеї вже в перший сезон може становити близько 4 т сухої трави і до 2 т коренів з 1 га. Прибуток від вирощування цього куща може сягати до 80 тис. грн з 1 га за траву і до 200 тис. грн — за корені.

4. Валеріана лікарська. Надзвичайно запашна багаторічна трав’яниста рослина з пучком тоненьких ароматних коренів та порожнистим стеблом. Її лікувальні властивості відомі ще за часів античності, а сьогодні її вирощування може стати одним із найприбутковіших видів бізнесу для фермерського господарства.

Валеріану доцільно вирощувати на торфовищах, легких низько- і середньосолоних ґрунтах. Вона полюбляє глибоку оранку, високу зволоженість землі та дуже чутлива до внесення добрив — при їх оптимальному використанні її врожайність збільшується більше ніж на третину. Дуже важливою складовою догляду за валеріаною є поливання та снігозатримання.

Головним цінним складником валеріани є її корінь — в перший рік вирощування урожайність становить в середньому 7-9 ц/га, далі вона зростає до 15-20 ц/га. Слід зауважити, що в країнах Європи фермери завдяки продуманій системі підживлення отримують врожайність на рівні 30-40 ц/га. За 1 ц готового продукту на ринку вітчизняні виробники можуть отримати дохід у розмірі до 240 тис. грн.

5. Ромашка лікарська. Є найпоширенішою і дуже економічно вигідною лікарською рослиною, яку здавна промислово вирощують українські фермери.. Вона є найбільш затребуваною на даний час на світовому та вітчизняному ринку фармацевтики, ветеринарної медицини. Також можливе використання листків та квіток ромашки як захист овочевих, квіткових та лікарських рослин від ряду сисних і листогризучих комах.

Найкраще вирощувати ромашку на знижених суглинкових, але не надто зволожених ґрунтах. Обробіток землі для її висаджування включає всі процедури (оранка, культивація, сівба, коткування), а висівають насіння методом рядної сівби. Посів проводять переважно восени, оскільки тоді рослина швидко переходить стадію розетки, але можливо й в інші періоди.

Не потребуючи великих затрат на вирощування (в середньому від 25 до 35 тис. грн), будучи невибагливою до ґрунтів, ромашка має урожайність близько 10 ц/га сухих суцвіть. Але особливо вигідно її продавати за кордон – трейдери можуть купувати за ціною до 200 грн/1 кг. Враховуючи те, що за сезон із поля можна зібрати 3-4 врожаї цієї рослини, то економічна вигода очевидна — чистий прибуток фермера може становити до 300 тис. грн при стартовій ціні 25 грн/кг. Недаремно більшість господарств, які займаються вирощуванням лікарських рослин у промислових масштабах, висівають переважно саме ромашку лікарську.

Вітчизняний ринок лікарських рослин тільки нещодавно розпочав набирати оберти і динамічно розвиватися. Великі перспективи відкриваються у вітчизняних аграріїв у країнах Європи, які охоче купують українські трави та корені. Тому є надія, що в подальшому ринок лікарських рослин в Україні буде активно розширюватися і збільшуватися як кількісно, так і якісно.

© Володимир Павлович, Kurkul.com, 2018 р.