До 2035 року в Росії збудують 16 нових атомних енергоблоків АЕС

1992 року, коли було засновано «Росенергоатом», вироблення на АЕС склало 120 млрд кВт·год. 2021 року було вже 222 млрд.

«Такий приріст зумовлений, звичайно, введенням нових енергоблоків на Балаківській, Ростовській, Калінінській, Білоярській, Нововоронезькій, Ленінградській АЕС та ПАТЕС, — пояснює перший заступник гендиректора «Росенергоатома» з експлуатації АЕС Олександр Шутіков. — Інша важлива складова: наприкінці 1990-х — на початку 2000-х почалася робота з продовження терміну експлуатації блоків перших поколінь».

У 2007 році в концерні стартувала програма збільшення виробітку, щоб компенсувати можливу нестачу електроенергії на тлі перерви у пуску нових блоків. Атомники підвищили теплову потужність ВВЕР, збільшили ККД турбінної установки ВВЕР та РБМК, перевели ВВЕР-1000 на 18-місячний паливний цикл та оптимізували планово-попереджувальний ремонт на блоках з реакторами всіх типів. В результаті вироблення збільшилося, якби були додатково введені 3,5 ГВт потужностей.

У 2011–2012 роках на блоках з РБМК було зафіксовано деформацію графітової кладки та викривлення технологічних каналів через радіаційно-термічне пошкодження графіту. Для відновлення ресурсних характеристик створили технологію та випробували її на першому блоці Ленінградської АЕС, що дозволило знову включити його до мережі. Робота на інших блоках із РБМК триває.

На Ленінградській АЕС введено в експлуатацію два блоки з реакторами ВВЕР-1200. Продовжено термін служби четвертого блоку Білібінської АЕС. Розгорнуто роботи зі спорудження блоків № 3 та 4 на ЛАЕС-2, № 3 та 4 на Курській АЕС-2 та № 1 та 2 на Смоленській АЕС-2.

У «Росенергоатомі» розпочалася атомно-воднева програма: створено проектний офіс з розвитку водневої енергетики та розгорнуто НДДКР. Кольська АЕС стане опорною станцією для водню методом електролізу.

Закордонний виторг електроенергетичного дивізіону перевищив 1 млрд доларів.

«Сюди входить споруда АЕС у Туреччині та введення в експлуатацію Білоруської АЕС, надання послуг для зарубіжних АЕС — у країнах Центральної та Східної Європи, Південно-Східної Азії тощо. Закордонна діяльність на цьому не обмежується: концерн бере участь у роботах зі спорудження АЕС у Бангладеш, Єгипті та Угорщині, навчає іноземний експлуатаційний та ремонтний персонал, здійснює постачання ізотопної продукції», — перераховує Олександр Шутіков.

Серйозно змінилися підходи у сфері безпечного виробництва електроенергії. Якщо 1992 року було зафіксовано 197 порушень, то 2021-го — 34.

«Пріоритет діяльності головного інженера – формування культури безпеки. Якщо у 1990-х був фокус на експлуатаційний, оперативний персонал, то зараз він зміщений на керівників усіх рівнів», — наголошує Олександр Шутіков.

Лідерами культури безпеки за результатами щорічного конкурсу "Росенергоатому" є Балаківська, Ростовська та Кольська АЕС.

«Якщо говорити про перспективи розвитку атомної енергетики до 2045 року, то перед нами стоять серйозні виклики, — каже Олександр Шутіков. — На кінець 2021 року частка АЕС становила 19,7 % у загальному енергобалансі Росії, є доручення уряду до 2045 року довести частку до 25 %. Генеральну схему розміщення до 2035 року затверджено з конкретними майданчиками, конкретними блоками (див. «Генплан-2035» — «СР»).Один із основних викликів у тому, що паралельно відбувається вибування серйозних потужностей: вже зупинено перший та другий блоки Ленінградської АЕС та перший Курської АЕС з реакторами РБМК. У 2023 році планується зупинка другого блоку Курської АЕС. До 2030 року їхня кількість може досягти 10. Це незамінні потужності, і тому необхідно докласти зусиль для підвищення ефективності виробництва, щоб не втратити у виробленні на найближчу перспективу».

За словами Олександра Шутікова, якщо дивізіон не підвищить якість організації експлуатації, то не зможе вирішити технічних завдань.

«За підсумками роботи у 2020–2021 роках ми прийняли відповідну програму, до якої входять заходи щодо підвищення надійності роботи енергоблоків, посилення лідерства керівників, розвитку інтегрованої системи управління, підвищення дисципліни, кваліфікації та відповідальності на всіх рівнях. Також продовжиться розвиток культури безпеки», - коментує Олександр Шутіков.

У завдання до 2024 року входить переведення всіх енергоблоків із ВВЕР-1200 на 18-місячний паливний цикл. Щоб підвищити ефективність виробництва електроенергії, атомники розраховують перейти на технічний огляд обладнання один раз на 10 років на блоках, що працюють у проектному терміні експлуатації, замість чотирьох років, як це було за старими правилами. Над цим завданням «Росенергоатом» працює разом із «Гідропресом».

«Будуть організовані роботи на майданчику Кольської АЕС-2: головне завдання до кінця 2024 року - визначитися з реакторною установкою (ВВЕР-С або ВВЕР-600. - «СР»). Розпочнеться підготовка спорудження АСММ із РІТМ-200 у Якутії. Буде запущено інвестиційний проект із виробництва водню методом електролізу на Кольській АЕС», — перераховує Олександр Шутіков.

Щодо зарубіжних проектів, то дивізіон візьме участь у введенні в експлуатацію другого блоку Білоруської АЕС та першого блоку АЕС «Руппур», спорудженні АЕС «Аккую». Серед інших завдань - супровід планово-попереджувальних ремонтів на Вірменській та Білоруській АЕС, АЕС "Куданкулам", "Козлодуй" та "Тяньвань", підготовка персоналу для "Аккую", "Руппура", "Пакша-2", "Ель-Дабаа" ». Почнуться перші відвантаження кобальту-60 зі Смоленської та Курської АЕС.

«Щоб усі плани були реалізовані, нам дуже важливо в рамках імпортозаміщення сформувати нові логістичні ланцюжки, знайти аналоги для деяких комплектуючих, забезпечити продовження ресурсу обладнання, замінити обладнання на вітчизняне під час модернізації, освоїти виробництво ЗІП (запасні частини, інструменти та приладдя. — «СР ») на російських заводах, перейти на вітчизняні іонообмінні смоли та реагенти, а також на вітчизняне програмне забезпечення», - резюмує Олександр Шутіков.

ГЕНПЛАН-2035

• Курська АЕС-2: блоки № 1-4 з ВВЕР-ТОІ
• Ленінградська АЕС-2: блоки № 3 і 4 з ВВЕР-1200
• Смоленська АЕС-2: блоки № 1 і 2 з ВВЕР-ТОІ
• Баїмський ГЗК: чотири модернізовані плавучі блоки з РИТМ‑200
• АЕС малої потужності в Якутії: блок № 1 з РІТМ-200
• ОДЕК у Сіверську: блок із БРЕСТ-ОД‑300
• Кольська АЕС-2: блок №1 із ВВЕР-С або ВВЕР-600
• Білоярська АЕС: блок № 5 з БН-1200М

Атомна енергія світу

Частка атомної енергії у світовому виробництві електроенергії у 2021 р. вперше скоротилася до менш ніж 10%, ставши мінімальною за чотири десятиліття, йдеться у звіті World Nuclear Industry Status Report. Із 33 країн, які використовують енергію АЕС, розвивають нові потужності лише 15.

Світове виробництво атомної енергії за підсумками 2021 рокузросла на 3,9%, але залишалася нижчою за рівень 2019 р. При цьому частка атомної енергії у світовому комерційному виробництві електроенергії скоротилася до 9,8% – вперше знизившись до менше 10%, найнижчого значення за чотири десятиліття, йдеться у жовтневому звіті World Nuclear Industry Status Report (WNISR) – щорічна доповідь про світову атомну енергетику, яка готується незалежними експертами під керівництвом Майкла Шнайдера, члена правління Міжнародної енергетичної консультативної ради (IEAC), консультанта з атомної політики МАГАТЕ, Єврокомісії та низки

Швидкий розвиток відновлюваних джерел енергії та негативне ставлення громадськості до ядерної енергетики, спричинене катастрофами у Чорнобилі та Фукусімі, знизили інтерес до атомної енергетики. З 33 країн, що використовують АЕС, нові потужності розвивають лише 15. З пікової частки 17,5% 1996 р. частка атома у глобальному виробництві електроенергії знизилася майже вдвічі. За підсумками 2021 р. атомна енергетика вперше поступилася відновлюваним джерелам енергії – частка тільки сонячної та вітроенергетики у глобальному виробництві електроенергії перевищила 10% (склавши 10,2%), додавши до мереж близько 250 гігаватт. .

• На середину 2022 р., за підрахунками WNISR, у 33 країнах налічувалося 411 експлуатованих атомних реакторів – на чотири менше, ніж торік, і на 27 менше, ніж на піку у 2002 р. (цифри відрізняються від даних МАГАТЕ, що нарахувало 437 реакторів у 32 країнах – оскільки WNISR не враховує тимчасово зупинені реактори, пояснюють автори доповіді).
• До «атомних країн» додалися троє «новачків» – Туреччина, Бангладеш та Єгипет: у всіх цих країнах проекти АЕС реалізує Росія, зазначає WNISR. Декілька країн, зокрема Індонезія, Йорданія, Казахстан, Таїланд, Узбекистан та В'єтнам, призупинили або скасували колишні плани.
• За попередні 30 років (1991–2020 рр.) лише п'ять країн вступили в клуб атомної енергетики, запустивши свої перші реактори: Китай, Румунія, Іран, Об'єднані Арабські Емірати та Білорусь.
• За весь час повністю відмовилися від своїх атомно-енергетичних програм лише три країни: Італія (1987 р.), Казахстан (1998 р.) та Литва (2009 р.). Німеччина нещодавно розширила свою програму в ході поточної енергетичної кризи, але планує припинити виробництво атомної енергії у 2023 році.
• 2021 р. до мережі було підключено шість нових реакторів: три в Китаї та по одному в Індії, Пакистані та ОАЕ; у першій половині 2022 р. було введено в експлуатацію ще п'ять нових енергоблоків – два у Китаї, по одному у Фінляндії, Пакистані та Південній Кореї. Закрито було вісім – три в Німеччині та по одному в Пакистані, Росії, Тайвані, Великій Британії та США (також було оголошено про закриття двох реакторів у Великій Британії, проте вони не виробляли електроенергію з 2018 р.).
• За останні два десятиліття, з 2002 по 2021 р., було запущено 98 та закрито 105 реакторів. У тому числі 50 запусків сталися у Китаї (закриттів – жодного).
• Дві третини з 411 реакторів, що діють у світі, функціонують понад 30 років, у тому числі кожен п'ятий – понад 40 років.
• Найбільше функціонуючих реакторів – США (92); до топ-5 входять також Франція (56), Китай (55), Росія (37) та Південна Корея (24).Китай другий рік поспіль виробляє більше атомної електроенергії, ніж Франція. Зі світового приросту виробництва атомної енергії минулого року на 3,9% третина забезпечена Китаєм.
• У Китаї будується найбільше реакторів (21 на середину 2022 р.). Водночас виробництво електроенергії з відновлюваних джерел у країні зростає швидше, ніж з будь-яких інших: у 2021 р. вітроенергетика виробила в 1,7 разу більше електроенергії, ніж атомна, а сонячна лише на 15% відставала від атомної.
• Росія домінує на міжнародному ринку атомної енергетики як постачальник технологій: на середину 2022 р. вона будувала 20 енергоблоків, з яких лише три – усередині країни. Інші 17 будуються у семи країнах, у тому числі по чотири – у Китаї та Індії та три – у Туреччині. Наразі незрозуміло, якою мірою на ці проекти вплинуть санкції, запроваджені щодо Росії, зазначає WNISR. Крім російського "Росатому", головними підрядниками з будівництва АЕС за кордоном виступають лише французькі та південнокорейські компанії.
• Жодна атомна електростанція у світі не розрахована на роботу в умовах воєнного часу, зазначає WNISR. Через особливу небезпеку, яку являють собою атомні електростанції, держави у 1970-х роках. змогли домовитися про особливий захист АЕС від атак під час військових конфліктів, що закріплено у Додаткових протоколах до Женевських конвенцій.
• На відміну від інших типів електростанцій, безпека атомної електростанції залежить від безперервно функціонуючих систем охолодження. Вимоги до охолодження високі не тільки під час роботи реактора, а й після його зупинки: виділення залишкового тепла не можна зупинити, і воно може тривати десятиліттями у значній кількості.Також охолодження потрібне для відпрацьованого палива, яке зберігається кілька років у спеціальних басейнах.
• Деякі країни дуже залежать від ядерної енергетики. 2021 р. у восьми країнах понад третину всього виробництва електроенергії припало на частку АЕС (в Україні – 55%). Чим вище ця частка, тим складніше зупинити всі реактори як запобіжний засіб у разі військового конфлікту, зазначає WNISR.
• Кількість реакторів, закритих за весь час розвитку атомної енергетики, до середини 2022 року. досягло 204. Однак повністю виведено з експлуатації лише 22 з них, або 11% (17 у США, чотири в Німеччині та один у Японії). Середня тривалість процесу виведення реактора з експлуатації становить близько 21 року.