Як розвести перегній?

Вносять перегній у ґрунт під перекопування в співвідношенні 1:4. Для отримання перегною свіжий гній щільно укладають у спеціальні короби шарами, пересипаючи їх фосфоритним борошном (20-30 г на 10 кг гною) і моховим торфом (2 кг на 10 кг гною).

Як відбувається розкладання гною в грунті?

Розкладання гною в грунті триває три-чотири роки, при цьому в перший рік рослини використовують близько 50% поживних речовин. На важких грунтах, якими є наші чорноземні землі, процес розкладання відбувається повільніше. При більш частому внесення невеликих кількостей гною він краще використовується рослинами.

Внесення гною на ділянку навесні: помилки та правила

Не всі господарі наважуються використовувати гній на своїх городах та в садах, вважаючи його добривом із низькою поживною цінністю, від якого шкоди більше, ніж користі. Інші ж, навпаки, захоплюються показниками врожайності, які дає перепрілий гній. Насправді, як і у випадку будь-якого добрива, для його ефективності потрібно дотримуватися певних правил. Розповідаємо, яких саме та про переваги гною.

Плюси органіки та гною як добрива

Використання органіки для поліпшення структури ґрунту та живлення культур дозволяє швидко заповнити дефіцит мікро- та макроелементів. Завдяки поступовому розкладанню ґрунт та рослини отримують поживні речовини протягом тривалого часу.

Найчастіше з органічних добрив використовують гній. Його не лише закладають у ґрунт, а й готують з нього розчини для підживлення плодових дерев, ягідних чагарників, овочевих та декоративних рослин. Серед переваг гною відсутність у складі хімічних та штучних компонентів, покращення структури ґрунту, доступна вартість, можливість використовувати як восени, так і навесні. Однак при регулярному використанні гною треба враховувати, що він здатний підвищити кислотність ґрунту, а тривале застосування створює токсичне середовище.

Гній має значно вищу цінність, ніж покаже його аналіз на вміст азоту, фосфору та калію. Він допомагає вивільняти поживні речовини, які вже присутні в ґрунті. Внесення гною стимулює мікробну активність, а також створює м’які органічні кислоти, які звільняють раніше недоступні поживні речовини. Таким чином вивільняється додатково калій, фосфати та деякі мікроелементи.

Водночас гній рідко коли підвищує вміст доступного кальцію в ґрунті. Єдина умова, за якої можна очікувати його збільшення, – додавання кальцію до кормового раціону, який потім частково виходить з гноєм. Яскравим прикладом є послід курей-несучок.

Різновиди гною

Гній від різних тварин має різні характеристики, які потрібно враховувати. Найбільш ефективними вважаються кінський, курячий і коров’ячий гній. Різний гній вимагає різних норм внесення, відповідно до потреб ґрунту. Тому важливо постійно проводити тестування та визначати поточні потреби та ймовірні проблеми ділянки.

Кінський містить широкий спектр хімічних елементів (до 3,8 г/кг фосфору, 2г/кг калію та 4,7 г/кг азоту), його можна використовувати у відритому ґрунті та в теплицях. З мінусів – його складно придбати, і він має більше високу вартість, порівняно з курячим та коров’яком.

Пташиний послід широко представлений у спеціалізованих магазинах. За рахунок високої концентрації активних речовин (до 13,0 г/кг фосфору, 8 г/кг калію та 16,0 г/кг азоту) забезпечується економна витрата. Речовину використовують для збагачення ґрунту, підживлення рослин, у тому числі розсади, коли насіння пророщується в домашніх умовах.

Коров’як – доступне та популярне добриво, відмінно підходить для підвищення родючості ґрунту. В одному кілограмі речовини міститься до 3,8 г/кг фосфору, 1,4 г/кг калію та 3,5 г/кг азоту.

Свинячий гній може містити шкідливі мікроорганізми, тому його не рекомендується використовувати під час догляду за рослинами. Овечий гній містить високу концентрацію активних речовин, тому його використовують у малих дозах. Натомість у складі кролячого гною є багато аміаку і шкідників, тому він не ефективний.

Помилки при підживленні гноєм

Незалежно від складу, не рекомендується використовувати як добриво свіжий гній: він має перепріти, щоб загинули шкідливі мікроорганізми та насіння бур’янів, а також щоб він не обпік кореневу систему рослин. При внесенні гною головне – не перестаратися. Надмірна кількість нашкодить якості врожаю, а недостатня – росту. Для кращої ефективності та доступності гній повинен бути швидко зароблений (приораний). Його корисна дія знижується приблизно наполовину через 4 дні зберігання на поверхні ґрунту.

Крім того, не варто використовувати гній у сухому вигляді: взаємодія з вологою запускає хімічні процеси та виділення великої кількості тепла, і в результаті гине коренева система.

Гній можна використовувати як навесні, так і восени. При цьому визначальним фактором є склад ґрунту: якщо ґрунт легкий супіщаний – то краще гній вносити навесні, щоб у результаті осінніх дощів та танення снігу не вимивалися поживні речовини; якщо глинистий – органіку треба використовувати восени. У цьому випадку навіть можна використовувати свіжий гній: протягом зими він встигне перепріти, і навесні кореневій системі рослин ніщо не загрожуватиме.

Основні правила внесення гною навесні

Навесні можна використовувати гній в рідкому вигляді. Для цього його насипають у ємність, заливають водою в пропорції 1:3 і витримують від 10 до 14 днів. Потім цей концентрований розчин рівномірно розподіляють по поверхні землі для підвищення родючості ґрунту.

Таким розчином можна підживити і плодові дерева, але потрібно зменшити його концентрацію: на одну частину рідкого коров’яка потрібно 10 частин води, а для курячого посліду – 15 частин. Такий розчин містить велику кількість азоту, який особливо необхідний у весняний період.

Крім плодових дерев, можна використовувати гній у рідкому вигляді для добрива ягідних чагарників. По периметру куща або між рядами потрібно викопати канаву та залити її розчином у розрахунку 10-30 л на один кущ залежно від віку. Таке підживлення значно підвищує врожайність.

Для удобрення декоративних квітів пасує коров’як і курячий послід. Спочатку одну частину гною заливають чотирма частинами води, настоюють протягом 4-5 днів, а для приготування робочого розчину, яким поливають рослини, розводять концентрат водою в пропорції 1:15. Слід стежити, щоб розчин органіки не потрапляв на листя.

Більше корисних порад – у рубриках «Сад» і «Город»

Уносячи рідкий гній у поля, можна значно зекономити на міндобривах і підвищити рівень гумусу в ґрунті

Для будь-якого сучасного агровиробника стає все важливіше оптимізувати витрати на свою продукцію, зважаючи на підвищення вартості потрібних засобів, насамперед — мінеральних добрив та енергоносіїв. З іншого боку, незмінною є необхідність підтримувати родючість ґрунту. У цьому контексті роль органічних добрив, особливо для господарств, що, окрім рослинництва, спеціалізуються й на тваринництві, набуває особливої ваги. Адже корови чи свині — це носії не лише молока, м’яса чи сала, а й продуценти цінного органічного добрива — рідкого гною. Також варто пам’ятати: щороку, вносячи на поля якісний гній, можна збільшити вміст органічних елементів у ґрунті. Якщо ж цього не робити, то відсоток вмісту органіки можна втратити за кілька років.

Уносячи гній на поля для удобрення під конкретну культуру в певну фазу розвитку та визначеними нормами, ми покращуємо мікробіологію, хімічний і фізичний стан ґрунтів, а отже — і родючість. Природним шляхом без людського втручання цей процес триватиме десятки років. Тож протягом останніх років спостерігається тенденція, коли навіть господарства, які не мають тваринницьких комплексів, шукають джерело органічних добрив.

Уносячи такі добрива в поля, слід брати до уваги кілька важливих нюансів:

• період і метод їхнього внесення, що впливає на забезпечення рослин азотним живленням;

• походження цих добрив, а також їхні характеристики (склад, агрономічну та фінансову цінність тощо);

• вплив наступної в сівозміні культури на забезпеченість ґрунту хімічними елементами.

Добрива ферми поділяються на дві категорії: повільної та швидкої дії. До першої належить переважно гній (крім пташиного посліду). Вносити такі добрива потрібно влітку, перед сівбою озимини, або в осінній період. «Швидкі» добрива — це гноївка та пташиний послід. Гноївку краще вивозити на поля навесні, безпосередньо перед або під час оранки.

Якщо питання, який гній вносити, перед власниками тваринницьких комплексів не стоїть, — так би мовити, маємо те, що маємо, — то над тим, яким чином вносити, варто поміркувати: бочками чи шланговими системами. Компанія «А.ТОМ» із 2017 року надає послуги внесення на поля органічних відходів і має досвід застосування та порівняння ефективності цих двох систем.

За допомогою одного комплекту обладнання шлангової системи, тобто із застосуванням однієї насосно-дизельної станції, можна подавати гній на 4 км. Але цю відстань можна збільшити за допомогою контейнерної системи, коли гній подають шлангами не безпосередньо в бочку з аплікаторами, а в контейнер у полі. З контейнера гній подають у бочку, що агрегатується з трактором, який розвозить його на поля. Таку систему доволі широко застосовують на великих тваринницьких комплексах. Торік ми також її застосовували.

Збільшити відстань подавання гною в поля можна також, застосовуючи більшу кількість бустерних (проміжних) насоснодизельних станцій. Так, торік ми подавали рідкі органічні добрива (дігестат) на відстань 20 км від лагуни із застосуванням п’яти станцій.

Шлангова система

Ефективною альтернативою вивезенню гною бочками є шлангова система, що складається з міксера для перемішування, насосно-дизельної станції, транспортувальників шлангів і аплікатора — інжекторного для внесення в ґрунт чи поверхневого. У насосно-дизельних станціях А.ТОМ PUMP 290 встановлено надпотужний відцентровий насос Сornell (США) для перекачування гноївки, який виготовлено з високоякісних матеріалів і має тверді механічні торцеві ущільнювачі для додаткової герметизації під час роботи в абразивних середовищах. Він здатний подавати до 330 м. гною на годину.

Подавання гноївки до поля ми здійснюємо за допомогою зносостійких, надміцних поліуретанових шлангів виробництва компанії Mandals (Норвегія). Для транспортування, розмотування і змотування шлангів використовуємо котушки — транспортувальники шлангів місткістю від 1600 до 2400 м. Стандартна довжина одного відрізка шланга 6 дюймів — 200 м, тому тому з’єднуємо їх міцними муфтами з анодованого алюмінію американського виробництва.

Аплікатор для внесення гною агрегатується з трактором від 250 к. с. В аплікаторах встановлено розподільник, який примусово рівномірно розподіляє гній по всіх шлангах і сошниках, що дуже важливо для отримання рівномірного внесення і, відповідно, надалі — рівномірності сходів. Інший трактор застосовують для укладання шлангів і транспортування котушок.

Важливий момент перед початком викачування гною з лагун — байдуже, шланговою системою чи бочкою — перемішування, щоб зробити гній однорідної консистенції. Міксери-насоси шнекового типу виробництва ТМ «А.ТОМ» справляються із цим завданням набагато швидше, ніж будь-який інший агрегат пропелерного типу. До того ж, на відміну від звичайних міксерів, їх можна застосовувати не лише для перемішування, а й для закачування в бочки. Залежно від типу гною, розмірів лагуни та її конструктивних особливостей підбирають міксер-насос оптимальної довжини. Міксер застосовують і для закачування гною в бочку через шланг. У модельному ряді «А.ТОМ» представлено міксери завдовжки від 7 до 15 м.

Переваги шлангової системи

Вище було сказано, що вивозити гній бочками вигідно на значні відстані. На менші відстані перевага — однозначно за шланговою системою, що доведено нашою практикою. Так, за 12 год бочкою наша мобільна бригада вивезла на відстань 4 км 480 м. гною, натомість за такий самий час шланговою системою викачала і вивезла 1800 м. несепарованого гною, або 2160 м. гноївки. Таким чином, установлено: продуктивність шлангової системи становить 150 м./год викачування й транспортування несепарованого гною або 180 м. сепарованого. Водночас продуктивність вивезення гною трактором із бочками — 40 м./год. Відповідно, витрати на внесення в поля шланговою системою несепарованого гною становили 36 грн/м., сепарованого — 30 грн/м.. Внесення гною бочками обійшлося в 57 грн/м..

Підсумовуючи, зазначимо, що переваги внесення рідких органічних добрив за допомогою шлангових систем очевидні:

• скорочення операційних витрат;

• скорочення витрат на внесення;

• підвищення продуктивності внесення (до 3000 м./добу);

• пришвидшення термінів унесення;

• скорочення парку спецтехніки;

• зменшення витрат на пальне, ремонт і запчастини;

• суттєве скорочення витрат на мінеральні хімічні добрива;

• покращення родючості ґрунтів;

• підвищення врожайності культур.

Очевидно, одноразова оренда шлангової системи для викачування великої лагуни є економнішою, ніж класична систему внесення бочками. У ситуації, коли господарство щорічно має справу з великими обсягами гною, витрати на придбання шлангових систем також будуть нижчими проти купівлі кількох тракторів і цистерн.

Врешті, слід зазначити: внесення рідких органічних добрив — не лише ефективне спустошення лагун, а й покращення родючості ґрунтів, підвищення доступності поживних речовин для рослин, збільшення врожайності культур за менших витрат на мінеральні добрива.

Пам’ятаймо: ми відповідальні за землю, на якій живемо!