Максігра (Maxigra)

1 шт. - блістери (1) - пачки картонні.
4 шт. - блістери (1) - пачки картонні.

Опис активних компонентів препарату «Сілденафіл»

Фармакологічна дія

Засіб для лікування порушень ерекції. Відновлює порушену еректильну функцію та забезпечує природну відповідь на сексуальне збудження.

Силденафіл є потужним та селективним інгібітором цГМФ-специфічної фосфодіестерази типу 5 (ФДЕ5), яка відповідальна за розпад цГМФ у кавернозному тілі. Силденафіл не має прямого розслаблюючого впливу на кавернозне тіло, але активно посилює розслаблюючий ефект окису азоту на цю тканину. При сексуальному збудженні локальне вивільнення NO під впливом силденафілу призводить до пригнічення ФДЕ5 та підвищення рівня цГМФ у кавернозному тілі, внаслідок цього відбувається розслаблення гладких м'язів та посилення кровотоку у кавернозному тілі.

Силденафіл може спричинити легке та минуще порушення розрізнення кольору (синього/зеленого). Передбачуваним механізмом порушення кольорового зору вважається пригнічення ФДЕ6, яка бере участь у передачі світла в сітківці. Дослідження in vitro показали, що вплив силденафілу на ФДЕ6 у 10 разів поступається його активності щодо ФДЕ5.

Дослідження in vitro свідчать про те, що активність силденафілу щодо ФДЕ5 у 10-10000 разів перевищує його активність щодо інших ізоформ фосфодіестерази (ФДЕ 1, 2, 3, 4 та 6). Зокрема активність силденафілу щодо ФДЕ5 в 4000 разів перевищує його активність щодо ФДЕ3 - цАМФ-специфічної фосфодіестерази, що бере участь у скороченні серця.

Показання

Лікування порушень ерекції, що характеризуються нездатністю до досягнення або збереження ерекції статевого члена, достатньою для задовільного статевого акту.

Режим дозування

Приймають внутрішньо приблизно за 1 годину до планованої сексуальної активності. Разова доза становить 50 мг. З урахуванням ефективності та переносимості доза може бути збільшена до 100 мг або знижена до 25 мг. Максимальна разова доза становить 100 мг. Максимальна частота застосування – 1 раз на добу.

Для пацієнтів похилого віку старше 65 років і при супутніх порушеннях функції нирок або печінки доза становить 25 мг.

Побічна дія

З боку центральної нервової системи: можливі головний біль, припливи, запаморочення, безсоння.

З боку травної системи: можливі диспепсія, астенія, діарея, біль у животі, нудота.

Порушення з боку кістково-м'язової системи: артралгії, міалгії, підвищення м'язового тонусу.

З боку дихальної системи: закладеність носа, фарингіт, риніт, синусит, інфекції дихальних шляхів, порушення дихання.

З боку органу зору: зміна зору (легка та минуща; головним чином зміна кольору об'єктів, а також посилене сприйняття світла та порушення чіткості зору), кон'юнктивіт.

Інші: можливі грипоподібний синдром, розвиток інфекційних захворювань, симптоми вазодилатації, болі в спині, висипання, інфекції сечовивідних шляхів, порушення функції передміхурової залози; у поодиноких випадках – пріапізм.

Протипоказання

Одночасний прийом донаторів окису азоту або нітратів у будь-яких формах, підвищена чутливість до силденафілу.

Застосування при порушеннях функції печінки

При порушеннях функцій печінки доза становить 25 мг.

Застосування при порушеннях функції нирок

При порушеннях функції нирок доза становить 25 мг.

Застосування у літньому віці

Для пацієнтів похилого віку старше 65 років доза становить 25 мг.

Застосування для дітей

Сільденафіл не застосовують у пацієнтів віком до 18 років.

Особливі вказівки

Перед початком прийому силденафілу слід здійснити обстеження серцево-судинної системи.

З обережністю слід застосовувати у пацієнтів з анатомічною деформацією статевого члена (наприклад, ангуляція, кавернозний фіброз або хвороба Пейроні) та людей із захворюваннями, які схильні до розвитку приапізму (такими як серповидно-клітинна анемія, множинна мієлома) або лейкемі.

Не слід застосовувати пацієнтам, для яких сексуальна активність небажана.

З обережністю застосовувати у пацієнтів зі схильністю до кровоточивості, при виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки у фазі загострення, при спадковому пігментному ретиніті.

В експериментальних дослідженнях не виявлено доказів канцерогенності силденафілу. Бактеріальні та in vivo тести щодо вивчення мутагенності виявилися негативними.

Сільденафіл не застосовують у пацієнтів віком до 18 років.

Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами

Силденафіл не впливає на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами.

Лікарська взаємодія

При одночасному застосуванні інгібіторів CYP3A4 (еритроміцину, циметидину) знижується кліренс силденафілу, підвищується концентрація силденафілу у плазмі крові.

При одночасному застосуванні індинавіру, саквінавіру, ритонавіру підвищується Cmax у плазмі крові та AUC силденафілу, що обумовлено інгібуванням ізоферменту CYP3A4 під впливом індинавіру, саквінавіру, ритонавіру.

Очікується, що сильніші інгібітори ізоферменту CYP3A4, такі як кетоконазол або ітраконазол, будуть підвищувати концентрацію силденафілу в плазмі крові.

При одночасному застосуванні з нітратами посилюється гіпотензивна дія нітратів.

Описано випадок розвитку симптомів рабдоміолізу після одноразового прийому дози силденафілу у пацієнта, який отримує симвастатин.

Лікарська взаємодія

При одночасному застосуванні інгібіторів CYP3A4 (еритроміцину, циметидину) знижується кліренс силденафілу, підвищується концентрація силденафілу у плазмі крові.

При одночасному застосуванні індинавіру, саквінавіру, ритонавіру підвищується Cmax у плазмі крові та AUC силденафілу, що обумовлено інгібуванням ізоферменту CYP3A4 під впливом індинавіру, саквінавіру, ритонавіру.

Очікується, що сильніші інгібітори ізоферменту CYP3A4, такі як кетоконазол або ітраконазол, будуть підвищувати концентрацію силденафілу в плазмі крові.

При одночасному застосуванні з нітратами посилюється гіпотензивна дія нітратів.

Описано випадок розвитку симптомів рабдоміолізу після одноразового прийому дози силденафілу у пацієнта, який отримує симвастатин.

Максігра - інструкція із застосування

оболонка: гіпромелоза, макрогол-6000, титану діоксид, тальк, індигокармін (Е-132).

Опис:

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою блакитного кольору, круглі, двоопуклі.

Фармакотерапевтична група:

еректильної дисфункції засіб лікування – ФДЕ5-інгібітор.

Код ATX: [G04BE03].

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Силденафіл - препарат для лікування еректилію дисфункції. При сексуальній стимуляції відновлює порушену еректильну функцію шляхом посилення припливу крові до статевого члена.Силденафіл є потужним та селективним інгібітором цГМФ-специфічної фосфодіестерази 5-го типу (ФДЕ5).

Силденафіл не має прямої розслаблюючої дії на ізольоване кавернозне тіло, але активно посилює розслаблюючий ефект оксиду азоту (NO) на цю тканину, за рахунок інгібування ФДЕ5, яка відповідальна за розпад цГМФ у кавернозному тілі. При активації шляху NO/цГМФ, інгібування ФДЕ5 під впливом силденафілу призводить до підвищення рівня цГМФ у кавернозному тілі, внаслідок чого відбувається розслаблення м'язів та посилення кровотоку у кавернозному тілі. Фармакологічний ефект досягається лише за наявності сексуальної стимуляції. Активність щодо ФДЕ5 в 10-10000 разів перевищує активність щодо інших ізоферментів ФДЕ (1-11).

У клінічних дослідженнях було показано, що середній час досягнення ерекції стійкістю 60% (достатній для статевого акту) становив 25 хвилин (діапазон від 12 до 37 хвилин). У деяких пацієнтів через 1 годину після прийому препарату в дозі 100 мг за допомогою тесту Farnsworth-Munsell 100 було виявлено легке неминуче порушення здатності розрізняти кольори (синій/зелений), через 2 години після прийому препарату ці зміни були відсутні. Механізмом порушення колірного зору вважають пригнічення ФДЕ6, яка бере участь у процесі передачі світла в сітківці.

Силденафіл не впливає на гостроту зору, сприйняття контрастності, електроретинограму, внутрішньоочний тиск або діаметр зіниці. У здорових добровольців після одноразового прийому силденафілу в дозі 100 мг на рухливість або морфологію сперматозоїдів не відзначалося.

Фармакокінетика

Після прийому внутрішньо силденафіл швидко всмоктується.Абсолютна біодоступність у середньому становить 41% (діапазон 25-63%). Максимальна концентрація (Сmaх) у плазмі при одноразовому прийомі натщесерце 100 мг препарату внутрішньо становить 18 нг/мл (38 нМ) і досягається протягом 30-120 хвилин (в середньому 60 хвилин). При прийомі силденафілу разом з жирною їжею Сmах знижується на 20-40% і досягається через 1,5-3 год.

Об'єм розподілу (Vd) силденафілу у рівноважному стані становить у середньому 105 л. Силденафіл та його основний циркулюючий N-десметильний метаболіт приблизно на 96% зв'язується з білками плазми. Зв'язування із білками не впливає на загальну концентрацію препарату. У здорових добровольців, які отримують силденафіл (одноразовий прийом дози 100 мг), через 90 хвилин після введення в спермі визначалося менше 0,0002% (в середньому 188 нг) введеної дози.

Силденафіл метаболізується переважно мікросомальними ізоферментами печінки CYP3A4 (основний ШЛЯХ) та CYP2C9 (другорядний шлях). Основний циркулюючий метаболіт утворюється із силденафілу шляхом N-десметилювання. Цей метаболіт має профілем селективності щодо фосфодіестераз, подібним до такого силденафілу, і його активність щодо ФДЕ5 in vitro становить приблизно 50% активності вихідного препарату. Концентрація цього метаболіту в плазмі становить приблизно 40% концентрації силденафнлу. Надалі метаболіт N-десметил метаболізується, при цьому його період нолувиведення (Т1/2) становить близько 4 год.

Загальний кліренс силденафілу становить 41 л/год, а Т1/2 термінальну фазу - 3-5 год. Після перорального прийому силденафіл виводиться у вигляді метаболітів переважно кишечником (приблизно 80% дози) та меншою мірою нирками (приблизно 13% дози).

Фармакокінетика в особливих клінічних випадках

У літніх (старше 65 років) пацієнтів кліренс силденафілу знижений, а концентрація вільної активної речовини у плазмі приблизно на 40 % перевищує його концентрацію у молодих (18-45 років) пацієнтів.

Пацієнти з нирковою недостатністю

При нирковій недостатності легкого (КК 50-80 мл/хв) та середнього (КК 30-49 мл/хв) ступеня тяжкості фармакокінетичні параметри силденафнлу після прийому внутрішньо одноразово (50 мг) не змінюються. При нирковій недостатності тяжкого ступеня (КК < 30 мл/хв) кліренс силденафілу знижується, що призводить до приблизно дворазового збільшення AUC (100%) та Сmах (88%) порівняно з такими показниками при нормальній функції нирок у пацієнтів тієї ж вікової групи.

Пацієнти з печінковою недостатністю

У пацієнтів з легким та помірним ступенем цирозу печінки (клас А та В за шкалою Чайлд-П'ю) кліренс силденафілу знижується, що призводить до підвищення AUC (84%) та Сmax (47%) порівняно з такими показниками при нормальній функції печінки у пацієнтів. тієї ж вікової групи.

Фармакокінетичні параметри силденафілу у пацієнтів із тяжким порушенням функції печінки не вивчались.

Показання до застосування

Порушення ерекції різної етіології (органічні, психогенні, змішані),
характеризуються нездатністю до досягнення або збереження ерекції статевого
члена, достатньої для задовільного статевого акту.

Силденафіл ефективний лише за наявності сексуальної стимуляції.

Протипоказання

• Підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату;
• Одночасний прийом донаторів оксиду азоту або нітратів у будь-яких формах.

З обережністю

За анатомічної деформації статевого члена (в т.ч.при ангуляції, кавернозному фіброзі або хворобі Пейроні); спадковому пігментному ретиніті, серцевій недостатності, нестабільній стенокардії, перенесеному в останні 6 місяців інфаркті міокарда, інсульті, тяжких, загрозливих для життя аритміях, артеріальній гіпертензії (АТ більше 170/100 мм рт.ст.) або гіпотензії (АТ менше 90/5 .ст.).

Застосування при вагітності та в період лактації

Силденафіл не призначений для застосування у жінок.

Спосіб застосування та дози

Всередину приблизно за 1 год до планованої сексуальної активності. Максимальна рекомендована кратність застосування – один раз на добу.

Разова доза для дорослих – 50 мг 1 раз на добу. З урахуванням ефективності та переносимості доза може бути збільшена до 100 мг або знижена до 25 мг. Максимальна разова доза – 100 мг.

При прийомі силденафілу разом з жирною їжею початок його дії може бути відстрочено в порівнянні з прийомом натще.

Застосування у пацієнтів похилого віку

У пацієнтів похилого віку корекції дози не потрібно.

Застосування у пацієнтів із порушенням функції нирок

Застосування у пацієнтів із порушенням функції печінки

При порушеннях функції печінки дозу препарату слід зменшити до 25 мг.

З урахуванням ефективності та переносимості доза може бути підвищена до 50 мг та 100 мг.

Застосування у пацієнтів, які отримують інші лікарські препарати

За винятком ритонавіру, з яким спільне введення силденафілу не рекомендується, у пацієнтів, які отримують супутнє лікування інгібіторами CYP3A4, початкова доза повинна становити 25 мг.

Щоб звести до мінімуму можливість розвитку ортостатичної гіпотензії у пацієнтів, які приймають альфа-блокатори, лікування силденафілом слід розпочинати після стабілізації гемодинаміки у цих пацієнтів. Крім того, слід розглянути доцільність призначення силденафілу у початковій дозі 25 мг.

Побічна дія

З боку нервової системи.

Дуже часто', біль голови. Часто: запаморочення. Іноді: сонливість, гіпоестезія. Рідко: гостре порушення мозкового кровообігу, непритомність. Невідомо: транзиторна ішемічна атака, судоми, повторні судоми.

З боку серцево-судинної системи.

Часто: припливи крові до обличчя. Іноді: серцебиття, тахікардія. Рідко: гіпертензія, гіпотензія, інфаркт міокарда, фібриляція передсердь. Невідомо: шлуночкова аритмія, нестабільна стенокардія, раптова серцева смерть

З боку органів зору.

Часто: порушення зору, зміна сприйняття кольору. Іноді: порушення з боку кон'юнктиви, порушення сльозовиділення, інші порушення очей. Невідомо: передня ішемічна нейропатія зорового нерва, незапального генезу (NAION), оклюзія судин сітківки, дефект полів зору.

З боку дихальної системи.

Часто: закладеність носа. Рідко: носова кровотеча.

З боку шлунково-кишкового тракту.

Часто: диспепсія. Іноді: блювання, нудота, сухість у роті.

З боку органів слуху.

Іноді: запаморочення, дзвін у вухах. Рідко: глухота.

З боку шкірних покривів та підшкірної клітковини.

З боку імунної системи.

Рідко: реакції гіперчутливості

Захворювання опорно-рухового апарату та сполучної тканини.

З боку статевої системи.

Невідомо: приапізм, тривала ерекція.

Загальні. Рідко: біль у грудній клітці, стомлюваність.

Передозування

При одноразовому прийомі препарату в дозі до 800 мг у дослідженнях на здорових добровольцях небажані явища були зіставні з такими. прийом силденафілу в нижчих дозах, але їх частота і тяжкість зростали.

Дози 200 мг не призводили до підвищення ефективності, проте підвищувалася частота небажаних явищ (головний біль, припливи крові до обличчя, запаморочення, диспепсія, закладеність носа, порушення зору).

Лікування: симптоматичне. Не виводиться при гемодіалізі.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Вплив інших лікарських засобів на метаболізм силденафілу

Метаболізм силденафілу відбувається, в основному, у печінці під дією ізоферментів CYP3A4 (основний шлях) та CYP2C9 (другорядний шлях), тому інгібітори цих ізоферментів можуть знижувати кліренс силденафілу.

При сумісному застосуванні з інгібіторами CYP3A4 (таких як кетоконазол, еритроміцин, циметидин) відмічено зниження кліренсу силденафілу. Одноразовий прийом силденафілу в дозі 100 мг разом з еритроміцином, специфічним інгібітором CYP3A4 (у дозі по 500 мг 2 рази на добу протягом 5 днів), в умовах рівноважної концентрації еритроміцину призводить до збільшення AUC силденафілу на 182%.

Циметидин (800 мг), що є інгібітором цитохрому Р450 та неспецифічним інгібітором CYP3A4, при сумісному застосуванні з силденафілом (50 мг) у здорових добровольців спричиняв підвищення концентрації силденафілу в плазмі на 56%.Одночасне застосування силденафілу (одноразово в дозі 100 мг) та інгібітора ВІЛ-протеази ритонавіру (по 500 мг 2 рази на добу), що є потужним інгібітором цитохрому Р450, в умовах рівноважних концентрацій ритонавіру в крові.

збільшення Cmax силденафілу на 300% (у 4 рази), а AUC силденафілу - на 1000% (11-кратно). Через 24 години рівень силденафілу в плазмі становив приблизно 200 нг/мл порівняно з приблизно 5 нг/мл при застосуванні одного силденафілу. Одночасне застосування силденафілу (одноразово в дозі 100 мг) та інгібітору ВІЛ-протеази саквінавіру, що є інгібітором CYP3A4, в умовах рівноважної концентрації (у дозі 1200 мг 3 рази на добу) призводило до підвищення Сmax силденафілу %. Силденафіл не впливав на фармакокінетику саквінавіру.

Більш сильні інгібітори ізоферменту CYP3A4, такі як кетоконазол та ітраконазол можуть викликати більш виражені зміни фармакокінетики силденафілу. Інгібітори CYP2C9 (такі як толбутамід, варфарин, фенітоїн), інгібітори CYP2D (наприклад, селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну, трициклічні антидепресанти), тіазиди та тіазидоподібні діуретики, петлеві бета-блокатори, антагоністи кальцію та індуктори метаболізму. CYP450 (наприклад, рифампіцин, барбітурати) не впливають на фармакокінетику силденафілу.

Одноразовий прийом антациду (магнію гідроксиду/алюмінію гідроксиду) не впливає на біодоступність силденафілу.

У здорових добровольців чоловічої статі одночасний прийом азитроміцину (500 мг на добу протягом 3 днів) не впливає на AUC, C_тах, Тщах, константу швидкості виведення та Т1/2 силденафілу або його основного циркулюючого метаболіту Грейпфрутовий сік є слабким інгібітором метаболізму ізоферменту CYP3A4 у стінці шлунково-кишкового тракту та може викликати помірне підвищення рівня силденафілу у плазмі крові.

Вплив силденафілу на інші лікарські засоби

Силденафіл є слабким інгібітором ізоферментів системи цитохрому Р450 - 1А2, 2С9, 2С19, 2D6, 2Е1 та ЗА4 (ІК5-150 мкмоль). Неймовірно, що силденафіл може вплинути на кліренс субстратів цих ізоферментів.

Силденафіл посилює гіпотензивну дію нітратів, тому його спільне застосування з донаторами оксиду азоту або нітратами у будь-яких формах протипоказане.

В окремих чутливих пацієнтів, які отримують альфа-адреноблокатори, одночасне застосування силденафілу може призвести до симптоматичної гіпотензії.

При одночасному прийомі альфа-адреноблокатора доксазозину (4 мг і 8 мг) і силденафілу (25 мг, 50 мг і 100 мг) у пацієнтів з доброякісною гіперплазією передміхурової залози зі стабільною гемодинамікою середнє додаткове зниження систолічного/діастолічного артеріального тиску в становило 7/7 мм рт.ст., 9/5 мм рт.ст. і 8/4 мм рт.ст. відповідно, а в положенні стоячи - 6/6 мм рт.ст., 11/4 мм рт.ст. та 4/5 мм рт.ст., відповідно. Повідомляється про рідкісні випадки розвитку у таких пацієнтів симптоматичної ортостатичної гіпотензії, що виявлялася у вигляді запаморочення (без свідомості).

Ознаки суттєвої взаємодії силденафілу (50 мг) при сумісному застосуванні з толбутамідом (250 мг) або варфарином (40 мг), які метаболізуються CYP2C9, не виявлено.

Силденафіл (100 мг) не впливав на фармакокінетичні параметри інгібіторів ВІЛ-протеази в рівноважному стані, такі як саквінавір і ритонавір, що одночасно є субстратами CYP3A4.

Силденафіл (50 мг) не викликав додаткового збільшення часу кровотечі, спричиненого прийомом ацетилсаліцилової кислоти (150 мг).

Силденафіл (50 мг) не посилював гіпотензивну дію алкоголю у здорових добровольців за максимального рівня алкоголю в крові в середньому 80 мг/дл.

У хворих на артеріальну гіпертензію ознак взаємодії силденафілу (100 мг) з амлодипіном не виявлено. Середнє додаткове зниження артеріального тиску в положенні лежачи становить: систолічний – на 8 мм рт.ст., діастолічний – на 7 мм рт.ст.

Застосування силденафілу у поєднанні з антигіпертензивними препаратами не призводить до додаткових побічних ефектів.

Особливі вказівки

Перед призначенням лікування необхідно зібрати медичний анамнез та провести фізикальне обстеження з метою діагностики еректильної дисфункції та визначення можливих причин її розвитку.

Оскільки сексуальна активність становить певний ризик при захворюваннях серця, перед початком будь-якої терапії щодо порушення ерекції лікарю слід провести обстеження стану серцево-судинної системи пацієнтів.

Силденафіл має властивості вазодилататора, що призводить до незначного і скороминущого зниження артеріального тиску. До призначення силденафілу лікар повинен ретельно зважити ризик небажаних явищ вазодилатуючої дії у пацієнтів із певними супутніми захворюваннями, особливо у поєднанні із сексуальною активністю.Підвищена сприйнятливість до вазодилататорів спостерігається у пацієнтів з обструкцією вихідного тракту лівого шлуночка (наприклад, аортальний стеноз, гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія), а також синдромом множинної системної атрофії, що рідко зустрічається, що виявляється тяжким порушенням регуляції артеріального тиску.

У поодиноких випадках при сумісному прийомі силденафілу та інших інгібіторів ФДЕ5 відзначалися порушення зору та випадки розвитку передньої ішемічної нейропатії зорового нерва, незапального генезу.

Силденафіл слід призначати з обережністю пацієнтам, які приймають альфа-адреноблокатори, оскільки їх спільне застосування може призвести до клінічно вираженої гіпотензії у окремих чутливих пацієнтів. , які приймають альфа-блокатори, лікування силденафілом слід починати після стабілізації гемодинаміки у цих пацієнтів Слід розглянути доцільність лікування силденафілом у початковій дозі 25 мг.

Силденафіл посилює антиагрегантний ефект натрію нітропрусиду на тромбоцити людини in vitro.

У клінічних дослідженнях показано відсутність відмінностей у частоті розвитку інфаркту міокарда (1,1 на 100 осіб на рік) або частоті смертності від серцево-судинних захворювань (0,3 на 100 осіб на рік) у пацієнтів, які отримували силденафіл, порівняно з пацієнтами, отримували плацебо.

Препарати, призначені для лікування еректильної дисфункції, не слід призначати чоловікам, котрим сексуальна активність небажана.

Дослідження безпеки та ефективності комбінованого застосування силденафілу з іншими препаратами для лікування еректильної дисфункції не проводились. Тому застосування таких комбінацій не рекомендується.

Використання в педіатрії

Силденафіл не призначений для застосування у дітей та підлітків віком до 18 років.

Вплив на здатність до керування транспортними засобами та роботи з механізмами.

Вплив силденафілу на здатність керувати автомобілем та виконувати роботу, яка потребує підвищеної уваги, не вивчався.

Однак у період прийому препарату необхідно бути обережними при керуванні автотранспортом і зайнятті потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій, т.к. можливе запаморочення та порушення зору.

Форма випуску:

Пігулки, покриті плівковою оболонкою 25 мг, 50 мг, 100 мг
По 1,4 таблетки поміщають у блістер із фольги Ал/ПВХ/ПВДХ.
По 1 блістер разом з інструкцією по застосуванню поміщають в пачку з картону.

Умови зберігання:

За температури не вище 30 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Термін придатності:

Для таблеток 25 мг – 3 роки;
Для таблеток 50 мг, 100 мг – 4 роки.
Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності.

Умови відпустки з аптек:

Препарат відпускається за рецептом.

Виробник:

Фармацевтичний завод "Польфарма" АТ
вул. Пельплінська 19, 83-200 Старогард Гданськи, Польща.

Організація, яка приймає претензії споживачів:

ВАТ «Хіміко-фармацевтичний комбінат «АКРИХІН»
142450, Московська обл., Ногінський р-н, м. Стара Купавна, вул. Кірова, 29.

Максигра - ціна, наявність в аптеках Вказана ціна, по якій можна купити Максигра в Москві. Точну ціну у Вашому місті Ви отримаєте після переходу в службу онлайн замовлення ліків: