Коли була Русь Україна?

Запровадивши термін «Русь-Україна» або «Україна-Русь». Сталося це в 1860-х–1880-х роках, а затвердився цей термін після появи першого тому «Історії України-Руси» Михайла Грушевського у 1898 році.

Як утворилася Русь Україна?

У 860 році з Києва відбувся похід руси на Константинополь, який за літописом очолювали легендарні князі Аскольд і Дір. 882 року Київ захопив варязький конунг, напівлегендарний князь Олег, який привіз з собою Ігоря Рюриковича і правив від його імені, що вважають початком утворення держави.

Коли починається історія України?

Початки історичного буття України припадають на ті далекі часи кількох тисячоліть до нашої ери, які становлять предмет науки археології (див. Археологія). Починаючи від І тисячоліття до Хр., з'являються перші літ. відомості про Україну та її населення, які залишили нам греки.

Від Київської Русі до Грушевського: Коротка історія української незалежності

За останні 30 років ми бачили чимало: картки замість грошей, долар по 30, кримінальні 90-ті, дві революції, тисячі реформ, безвіз та повномасштабну війну. І це якщо не вдаватись в подробиці.

Західні ЗМІ не вірили, що актор, який зіграв президента в серіалі, стане ним і в житті. Та що там, не вірили й ми самі. Мабуть, тільки в Україні така подія може призвести до кращого, зайвий раз доводячи, що з європейського в нас є принаймні демократія.

Найближчими роками легко не буде — про це говорить не тільки війна в країні, а й нестабільна політична ситуація у світі загалом. Щоб не повторювати помилок минулого, згадуємо історичні події, коли ми майже здобули незалежність, але щось пішло не за планом.

Прощавай, Русе!

Все почалося з Київської Русі. Вона проіснувала з 9 по 13 століття, об’єднавши землі від Чорного до Балтійського моря. У 882 році князь Олег вбив київських правителів Аскольда і Діра, щоб зробити Київ “матір'ю всіх городів руських” та захиститись від нападу скандинавських племен (варягів). Потім до влади приходили нащадки з династії Рюриковичів, імена яких нам добре відомі з уроків історії: Ігор, Ольга, Святослав, Володимир Великий, Ярослав Мудрий.

У Святослава було троє синів, в них — ще більше нащадків, котрим з кожним поколінням все складніше було поділити між собою владу. Закінчилося все міжусобн ими війнами: київські землі розділили на маленькі шматочки, а монголо-татарські племена їх остаточно знищили. Україна перейшла в володіння Речі Посполитої, Московської держави й Хозарського каганату.

Наступні 300 років Лівобережна Україна знаходилась під впливом Москви, Правобережна — Польщі та Литви. В результаті національно-визвольної війни 1648-1657 років частина України отримала незалежність. Богдан Хмельницький заснував Військо Запорозьке і всіма силами намагався підтримувати здобуту державність (що було не так вже й просто в оточенні трьох агресивних сусідів, які не визнавали право на незалежність).

Через те, що Україна була поділена між трьома різними державами, самі українці не повністю підтримували ідеї національного відродження. Вони так і не змогли знайти спільну мову, і в 1678 році Україну поділили по Дніпру. Але революційні роки не пройшли безслідно: гетьмани скасували кріпацтво, будували церкви, вводили демократію і давали селянам землі, які раніше належали польським міщанам.

Чому ми не отримали незалежність у 1920-х

У 1920-х роках Україна мала всі шанси зберегти свою незалежність та уникнути тяжкої участі Радянського Союзу. Цього разу роль тут відіграли нацисти.

У 1917 році, після Лютневої революції, в ході якої було повалено монархію, українські етнічні землі отримали автономію у складі Російської імперії. В Україну прийшли більшовики, намагаючись звернути українців у комуністичну ідеологію. Якраз тоді на територію Української Народної Республіки зайшли нацисти (надворі була Перша світова), і більшовики тимчасово повернулись в Росію. Щоб убезпечити себе від війни, Україна, не маючи тоді сильної армії, зайняла нейтральну позицію. Центральна Рада підписала мирну угоду з німцями та австро-угорцями, згідно з якою зобов'язалася забезпечувати їжею німецьких солдатів. Через це країни Антанти відмовилися визнавати незалежність України, а "білі" монархісти з Англії та Франції мріяли відновити Російську імперію (з Україною у складі). Країни, які визнали Українську Народну Республіку, — Австро-Угорська імперія, Німеччина, Данія, Ватикан, Швеція, Італія — ​або програли війну, або не мали впливу на політичній арені.

Коли скінчилась Перша світова, почався справжній хаос. Більшовики повернулися на територію України, де протистояли націоналістам та монархістам. Після державного перевороту в 1918 році Михайло Грушевський був знятий з посади голови Центральної Ради, а до влади прийшов гетьман Павло Скоропадський. Уряд був занадто слабким, щоб чинити опір, — Центральна Рада не отримала підтримки ні у населення, ні у партій, мирно поступившись своєю владою. Вона складалася з активістів, у кожного з яких було своє бачення майбутнього України. Наприклад, Іван Франко був соціалістом і мріяв зробити з України аграрну державу. Націоналіст Микола Міхновський першим заговорив про утиски й визнав колоніальний статус України в Російській імперії. В'ячеслав Липинський був консерватором, який мріяв ввести спадкову монархію і зробити з України нову Британію.

Скоропадського називають найбільш суперечливим правителем в історії України. Хтось називає його "маріонеткою" в руках нацистів, хтось — патріотом, який прийшов в тяжкі часи. Як би там не було, він повернув право земельної власності, встановив диктатуру і спробував зробити з України монархію. А коли побачив, що з цього нічого не вийде, сам відмовився від влади. Через договір України з Німеччиною селянам доводилося віддавати великі запаси пшениці, цукру та інших продуктів, що посилило протестні настрої. Додати до цього популістські гасла більшовиків — ось вам і крах Гетьманату.

А що було на заході?

У 1918-19 роках існувала й Західноукраїнська республіка, яка з'явилася після розпаду Австро-Угорщини. 22 січня 1919 року вона навіть об'єдналася з УНР, але вже через пів року була анексована Польщею. Якраз тоді польські націоналісти, заручившись підтримкою Антанти, намагалися відродити Річ Посполиту.

Західноукраїнські землі розділили між Польщею та Чехословаччиною. Все інше увійшло до складу Радянського Союзу, і тоді шансів повернути незалежність вже не було.

30 років тому

У кінці 1980-х в країнах Східного блоку почалися протести. До 1990 року Радянський Союз покинули Чехословаччина, Румунія, а потім Литва, Грузія, Естонія, Латвія, Молдова, Вірменія. Економіка СРСР переживала крах, люди втомилися від постійного дефіциту, перебудова не виправдала очікувань. Було ясно, що радянська ідеологія померла.

Україна почала процес виходу з Радянського Союзу 16 липня 1990 року, прийнявши Декларацію про Державний суверенітет. Після провалу серпневого путчу — державного перевороту, після якого Горбачов відмовився від влади, — Україна проголосила незалежність. А що було далі, ми вже й самі добре знаємо.

Історія України у датах

2 млн. років тому — поява первісних людей на Землі.
1 млн. років тому — поява первісних людей на території України.
IV—III тис. до н. є. — розселення племен трипільської культури на території України.
IX—VII ст. до н. є. — розселення кіммерійців між Дністром і Доном, а також на Кримському та Таманському півостровах.
VII—III ст. до н. є. — панування скіфів на території Північного Причорномор’я.
VII—VI ст. до н. є. — грецька колонізація Північного Причорномор’я.

І—II ст. — перші згадки про слов’ян у творах
римських вчених — Плінія Старшого, Тацита, Птолемея.

IV—VII ст. — формування перших східнослов’янських
політичних об’єднань — союзів племен.
VIII—IX ст. — утворення праукраїнської держави Руська земля з центром у Києві.
860—866 — походи князя Аскольда на Константинополь.
882 — вбивство Аскольда варягами, захоплення Києва Олегом.
882—912 — правління Олега на Русі.
911 — укладення договору між Руссю і Візантією.
912—945 — князювання Ігоря.
945—964 — регентство княгині Ольги.
964—972 — князювання Святослава.
980—1015 — князювання Володимира Великого.
988 — запровадження християнства в Київській Русі.
1019—1054 — князювання Ярослава Мудрого.
1037 — спорудження в Києві Софійського собору.
1097 — князівський з’їзд у Любечі.
1113 — укладення монахом Нестором першої редакції літописного зведення — «Повісті минулих літ».

1113—1125 — князювання Володимира Мономаха.
1187 — перша літописна згадка назви «Україна» щодо земель Південної Київщини та Переяславщини.
1199 — об’єднання волинським князем Романом Мстиславовичем Галицької і Волинської земель і утворення Галицько-Волинського князівства.
1223 — поразка руських дружин і половецького війська в битві на р. Калці.
1237—1240 — монгольська навала на Русь.

1238 — перемога військ Данила Галицького над німецькими лицарями-хрестоносцями під Дорогочином.
1350—1352 — боротьба польсько-угорської коаліції з Литовським князівством за Волинські землі.
1362 — перемога литовського війська над золотоординськими збройними формуваннями. Остаточна інкорпорація до Литовського князівства Київщини, Переяславщини, Волині та Поділля.
1385 — Кревська унія між Литвою та Польщею.

1387 — остаточне приєднання Галичини до Польського королівства.
1410 — поразка Тевтонського ордена від об’єднаного війська
поляків, литовців, українців та білорусів під Грюнвальдом.
1413 — городельська унія між Литвою та Польщею.

1449 — утворення Кримського ханства.

1480 — повалення золотоординського іга на Русі.

1529 — перший Литовський статут.

1554—1556 — спорудження Д.Вишневецьким на о. Мала Хортиця оборонного замка-фортеці. Заснування Запорозької Січі.
1566 — другий Литовський статут.
1569 — Люблінська унія між Литвою та Польщею. Утворення федеративної польсько-литовської держави — Речі Посполитої. Перехід під владу Польщі Київського. Волинського і Брацлавського воєводств, а також Підляшшя.

1572 — універсал польського короля Сигізмунда II Августа про утворення найманого козацького формування — початок реєстрового козацького війська.
1572 — видання у Львові друкарнею Івана Федорова першої друкованої в українських землях книги «Апостол».
1588 — Третій Литовський статут.
1591—1593 — козацько-селянське повстання під проводом К. Косинського.
1594—1596 — козацько-селянське повстання під проводом С. Наливайка.
1596 — Берестейська унія.
1616 — похід запорозьких козаків на чолі з П. Сагайдачним на Кафу, визволення невільників.
1621 — битва польсько-козацького війська з турецьким під Хотином.
1625—1638 — хвиля козацько-селянських повстань під проводом М. Жмайла. Т. Трясила, І. Сулими, П. Бута, Д. Гуні, Я. Остряниці.

1648—1676 — українська національна революція.

1648 — перемоги козацьких військ на чолі з Б. Хмельницьким над поляками під Жовтими Водами, Корсунем і Пилявцями.

1649 — розгром польського війська в битві під Зборовом. Зборівська мирна угода.

1651 — поразка козацького війська в битві під Берестечком. Білоцерківський договір.

1652 — розгром польського війська в битві під Батогом.

1653 — перемога українського війська на чолі з І. Богуном над
польсько-шляхетською армією під Монастирищем. Рішення Земського собору про прийняття Війська Запорозького під протекторат московського царя.

1654, 8 січня — Переяславська рада.

1654, березень — «Березневі статті».

1657 — смерть Б. Хмельницького.

1657—1659 — гетьманування І. Виговського.

1659 — розгром московських військ під Конотопом збройними формуваннями під керівництвом І. Виговського.

1659—1663 — гетьманування Ю. Хмельницького.

1659 — «Переяславські статті» Ю. Хмельницького.

1660 — Слободищенський трактат.

1661 — заснування університету у Львові.

1663 — «Чорна рада- у Ніжині.

1663—1668 — гетьманування І. Брюховецького на Лівобережній Україні.

1663—1665 — гетьманування П. Тетері на Правобережній Україні.

1665 — Московські статті. Обмеження територіально-адміністративної автономії Лівобережної України.

1665—1676 — гетьманування П. Дорошенка на Правобережній Україні.

1667 — Андрусівське перемир’я між Російською державою та Річчю Посполитою.

1668—1672 — гетьманування Д. Многогрішного на Лівобережній Україні.

1672—1687 — гетьманування І. Самойловича на Лівобережній Україні.

1674 — перше видання «Синопсису» (Київ).

1676—1681 — гетьманування Ю. Хмельницького на Правобережжі.

1677—1681 — Московсько-Турецька війна за Правобережну Україну.

1681 — Бахчисарайський мирний договір між Росією, Туреччиною та Кримським ханством.

1686 — «Трактат про Вічний мир» між Росією та Польщею.

1687—1708 — гетьманування І. Мазепи.

1708—1722 — гетьманування І. Скоропадського.

1709, червень — Полтавська битва.
1710 — обрання
гетьманом в еміграції П. Орлика. Бендерська Конституція.

1714 — перша згадка в джерелах про гайдамаків.

1722—1727 — діяльність першої Малоросійської колегії.
1722—1723 — гетьманування П. Полуботка.

1727—1734 — гетьманування Д. Апостола.
1727 — «Решительньїе пункти» (документ, що регулював відносини Гетьманщини з Росією).
1734—1750 — діяльність Правління Гетьманського Уряду.
1750—1764 — гетьманування К. Розумовського.
1764 —зосередження повноти влади в Україні в руках Другої Малоросійської колегії.
1768 — початок Коліївщини на Правобережній Україні.
1772 — перший поділ Польщі. Приєднання до Росії Східної Білорусії, а Галичини — до Австрії.

1775 — ліквідація царським самодержавством
Запорозької Січі.
1781 — ліквідація полкової системи на Гетьманщині, утворення натомість намісництв за російським зразком.
1783 — царський маніфест про приєднання до Російської держави Кримського ханства;
— царський указ про закріпачення селян на
Лівобережній та Слобідській Україні.

1785 — «Жалувана грамота дворянству» Катерини II, згідно з якою українська старшина зрівнювалась у правах з російським
дворянством.

1793 — другий поділ Польщі. До Росії відійшли Київщина, Східна Волинь, Поділля, Брацлавщина.

1795 — третій поділ Польщі. Росія включила до свого складу Західну Волинь, Західну Білорусію, Литву і Курляндію.
1798 — видання в Петербурзі трьох частин «Енеїди».
1803 — царський указ про «вільних
хліборобів-, згідно з яким поміщики за власним бажанням
могли відпускати кріпосних селян на волю й давати їм
земельні наділи.
1805 — відкриття Харківського університету.
1812, червень — початок агресії Наполеона проти Росії.
1812—1835 — антикріпосницькі виступи селян на Поділлі під проводом У. Кармалюка.

1818—1821 — діяльність таємної організації «Союз
благоденства», «побічні управи» якого діяли в Кишиневі,
Тульчині, Полтаві тощо.
1820 — заснування в Ніжині Гімназії вищих наук.
1821 — утворення в Тульчині таємного «Південного товариства».
1825, грудень — повстання декабристів у Петербурзі.
1825, грудень — 1826, січень — повстання Чернігівського полку в Україні.

1827—1830 — діяльність таємного демократичного гуртка у Ніжинській Гімназії вищих наук.
1830—1831 — Польське визвольне повстання на Правобережній Україні.

1833—1837 — діяльність напівлегального демократично-просвітительського та літературного угруповання «Руська трійця».
1834 — заснування університету в Києві.
1840 — видання в Петербурзі – Кобзаря» Т. Шевченка.
1843—1844 — селянське повстання під проводом Л. Кобилиці на Буковині.

1846—1847 — діяльність Кирило-Мефодіївського товариства.

1847—1848 — запровадження в Правобережній Україні «Інвентарних правил».

1848, травень — утворення у Львові першої української політичної організації — Головної руської ради.

1848 — ліквідація кріпосного права у Галичині та на Буковині.

1855 — розгортання масового антикріпосницького руху «Київської козачч-ини».

1856 — «Похід у Таврію за волею» — масове самовільне переселення селян Катеринославщини та Херсонщини.

1861, лютий — царський маніфест про скасування кріпосного права в Росії.

1861—1862 — видання в Петербурзі українського журналу «Основа».

1863 — циркуляр міністра внутрішніх справ Валуєва про обмеження видання книг та заборону викладання в школах українською мовою;
— написання П. Чубинським вірша «Ще не вмерла Україна» — тексту до сучасного гімну України.

1864 — земська, судова та шкільна реформи у Росії.

1865 — заснування в Одесі Новоросійського університету;
— відкриття першої в Україні залізниці Одеса — Балта.

1867 — перетворення Австрійської імперії на дуалістичну Австро-Угорську.

1868 — створення у Львові першого осередку товариства «Просвіта».

1874 — масове «ходіння в народ».

1875 — відкриття університету в Чернівцях.

1876 — затвердження царем Емського акта, що забороняв видання та ввезення з-за кордону літератури українською мовою.

1876—1879 — діяльність народницької організації «Земля і воля».

1880—1881 — діяльність «Південноросійського робітничого союзу» народників у Києві.
1882 — створення в Єлисаветграді першої української професійної театральної трупи.
1890 — утворення Русько-української радикальної партії (РУРП) — першої української політичної партії.
1892 — виникнення таємного товариства «Братство тарасівців».
1897 — організація київського та катеринославського «Союзів боротьби за визволення робітничого класу»;
— перший загальний перепис населення Росії;
— на Харківському паровозобудівному заводі завершено будівництво першого паровоза.

1900 — утворення Революційної української партії (РУП);
— видання у Львові брошури М. Міхновського «Самостійна Україна» в Петербурзі.

1905, 9 січня — розстріл робітничої демонстрації («Кривава неділя»);
— початок першої російської революції.

1905, червень — повстання на броненосці -Потьомкін».
1905, жовтень — всеросійський загальний політичний страйк. Виникнення Рад робітничих депутатів.

1905, жовтень — підписання царем маніфесту – Про удосконалення державного порядку», в якому було обіцяно громадянські свободи та скликання законодавчої Думи.

1905, грудень — збройні повстання в Харкові. Олександрівську. Горлівці.

1906, листопад — царський указ про вільний вихід селян із общини. Початок столипінської аграрної реформи.

1907. 3 червня — царський указ про розпуск II Державної думи.
Державний переворот, що фіксував поразку революції 1905—1907 pp.

1908 — утворення «Товариства українських поступовців» (ТУП).

1914, лютий — масовий рух протесту проти заборони царатом святкування сторіччя з дня народження Т. Шевченка. 1914, серпень — створення в Львові Головної української ради;
— заснування «Союзу визволення України- (СВУ).

1914 — створення в складі австро-угорської армії українського
добровольчого Легіону січових стрільців (УСС);
— утворення царським урядом Галицько-Буковинського генерал-губернаторства.

1917, 27 лютого — перемога Лютневої демократичної революції. Повалення самодержавства в Росії.
1917. 4 березня — утворення Центральної Ради.
1917, 23 червня — І Універсал Центральної Ради.
1917, 3 липня — II Універсал Центральної Ради.
1917, липень — збройний виступ полуботківців.
1917, серпень — тимчасова інструкція Генеральному секретаріатові Тимчасового уряду, яка суттєво обмежувала права України.

1917, листопад — III Універсал Центральної Ради. Проголошення Української Народної Республіки (УНР).
1917, 3 грудня — маніфест РНК до українського народу з ультимативними вимогами до Центральної Ради.
1917,12 грудня — проголошення радянської влади в Україні на Всеукраїнському з’їзді Рад у Харкові.
1917, 5 грудня — початок наступу радянських військ на Київ.

1918, 11 січня — IV Універсал Центральної Ради.

1918, 26 січня — підписання мирного договору між УНР і Німеччиною та її союзниками:
— вступ до Києва радянських військ на чолі з М. Муравйовим.

1918, 18 лютого — початок наступу німецьких військ на територію України.

1918, 23 квітня — Українська Центральна Рада зобов’язалась поставляти кайзерівській Німеччині продовольсто для потреб армії.

1918, 29 квітня — ухвалення Центральною Радою Конституції УНР;
— проголошення на Всеукраїнському хліборобському з’їзді П. Скоропадського гетьманом України. Здійснення державного перевороту і перехід усієї повноти влади в Україні до рук гетьмана.

1918, листопад — проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР);
— утворення Директорії.

1918, 14 грудня — вступ до Києва збройних формувань Директорії.
Зречення гетьманом П. Скоропадським влади.

1919, 22 січня — Акт злуки УНР і ЗУНР.

1919, 6 січня — проголошення Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР) декретом Тимчасового робітничо-селянського Уряду України.

1919, 10 березня — прийняття III Всеукраїнським з’їздом рад (Харків) першої Конституції УСРР. Юридичне оформлення радянської державності в Україні.

1919, липень — окупація Криму та майже всього Лівобережжя, за винятком Чернігівщини, військами Денікіна.

1919, 3 грудня — затвердження VIII Всеросійською конференцією РКП(б) резолюції ЦК РКП(б)
«Про радянську владу на Україні».

1919. 11 грудня — створення Всеукраїнського революційного комітету на чолі з Г. Петровським.

1919, 16 грудня — вступ збройних формувань Червоної армії до Києва.

1920, квітень — підписання Варшавського договору між УНР та Польщею.

1920, 25 квітня — початок радянсько-польської війни.

1920, 6 травня — вступ польсько-українського війська до Києва.

1920, 26 травня — початок Київської наступальної операції. Контрнаступ радянських військ.

1920. 12 жовтня — підписання у Ризі угоди про перемир’я та попередні умови миру між РСФРР та УСРР з одного боку та Польщею — з іншого.

1920, листопад — остаточний розгром армії Врангеля в Криму. Ліквідація Південного фронту.

1921, березень — ухвала X з’їздом РКП(б) постанови про запровадження нової економічної політики (неп).

1921, 18 березня — підписання Ризького мирного договору між Польщею і РСФРР та УСРР.

1921—1923 — голод в Україні.
1922, 30 грудня — затвердження І з’їздом СРСР декларації про утворення Союзу РСР і союзного договору.
1923, березень — остаточне визнання Східної Галичини частиною Польщі Радою послів великих держав у Парижі.

1923, 20 вересня — остаточна ліквідація Наркомату закордонних справ УСРР.

1924 — II з’їзд Рад СРСР, що затвердив Конституцію СРСР.

1925, березень — саморозпуск УКП.

1925, грудень — проголошення XIV з’їздом РКП(б) курсу на індустріалізацію.

1925—1928 — літературна дискусія, розпочата М. Хвильовим.

1928—1932 — п’ятирічний план розвитку народного господарства України.

1929, січень — створення у Відні Організації Українських Націоналістів (ОУН).

1929 — перехід до політики суцільної колективізації.

1930 — кампанія «пацифікації» в західноукраїнських землях.

1932—1933 — голод в Україні.

1932, жовтень — пуск Дніпрогесу.

1933—1937 — другий п’ятирічний план розвитку народного господарства України.

1937, січень — ухвалення нової Конституції УРСР Надзвичайним XIV з’їздом Рад України.

1938, 11 жовтня — здобуття Закарпаттям автономії.

1939, 15 березня — проголошення самостійності Карпатської України.

1939, 23 серпня — підписання договору між СРСР і Німеччиною про ненапад, а також таємної угоди про розмежування сфер інтересів у Східній Європі.

1939, 1 вересня — початок Другої світової війни.

1939. 17 вересня — перехід радянськими військами польського кордону.

Початок радянізації Західної України.

1939, 28 вересня — підписання радянсько-німецького договору про дружбу та кордони.

1940, червень — Інкорпорація Бессарабії та Північної Буковини до складу Радянського Союзу.

1941, 22 червня — початок німецько-радянської війни під час якої постраждала велика кількість мирного населення України.

1941, ЗО червня — ухвалення Українськими національними зборами у Львові Акта про відновлення Української держави.

1941, липень — вересень — оборона Києва.

1941, жовтень — липень — оборона Севастополя.

1942, 20 червня — створення Українського штабу партизанського руху (УШПР).

1942, жовтень — утворення Української Повстанської Армії (УПА).

1942.18 грудня — Визволення першого українського населеного пункту — с. Півнівки Міловського р-ну Ворошиловградської (Луганської) обл.

1942 — рейд партизанського формування С. Ковпака з Путивля до Карпат.

1943, листопад — Київська наступальна операція.

1943, 6 листопада — Київ звільнено від фашистських військ гітлерівської Німеччини.

1944, липень — утворення Української Головної Визвольної Ради (УГВР).

1944, 28 жовтня — визволення радянськими військами Закарпатської України.

1945, 6 травня — прибуття української делегації до Сан-Франциско на установчу конференцію 00Н.

1945, 9 травня — перемога збройних сил СРСР над фашистськими військами гітлерівської Німеччини.

1946—1947 — голод в Україні.

1947, квітень — операція «Вісла» — депортація українського населення Холмщини та Лемківщини до Західної Польщі.

1949, грудень — звільнення М. Хрущова з посади першого секретаря ЦК КП(б)У, обрання на цю посаду Л. Мельникова.

1950, 5 березня — загибель командуючого УПА Р. Шухевича (Т. Чупринки).

1953, 5 березня — помер Й. Сталін.

1953, червень — звільнення Л. Мельникова з посади першого секретаря ЦК КП України, призначення на цю посаду 0. Кириченка.

1954. 19 лютого — передача Криму зі складу РСФСР до складу УРСР рішенням Президії Верховної Ради СРСР.

1956, лютий — XX з’їзд КПРС. Доповідь М. Хрущова «Про культ особи і його наслідки».

1957, травень — проголошення М. Хрущовим надпрограми у тваринництві.

1959, 23 квітня — утворена Спілка журналістів України

1959, 15 жовтня — вбивство в Мюнхені агентом КДБ С. Бандери.

1960, лютий — пуск першого атомного реактора в Україні.

1961, січень — суд у Львові над членами Української робітничо-селянської спілки (УРСС), створеної Л. Лук’яненком.

1963, липень — звільнення М. Підгорного з посади першого секретаря ЦК КПУ,
призначення на цю посаду П. Шелеста.

1972, травень — звільнення П. Шелеста з посади першого секретаря ЦК КПУ,
обрання на цю посаду В. Щербицького.

1976, жовтень — утворення Української Гельсінської групи на чолі з М. Руденком.

1985, квітень — проголошення на Пленумі ЦК КПРС курсу на перебудову.

1986, 26 квітня — аварія на Чорнобильській АЕС.

1988 — XIX Всесоюзна конференція КПРС.

1989, 26 березня – вибори народних депутатів СРСР.

1989, вересень — установчий з’їзд Народного Руху України за перебудову.

1989, жовтень — прийняття Верховною Радою УРСР Закону про мови в УРСР.

1989, 4 березня — вибори до Верховної Ради УРСР.

1990, 11 червня – Верховна Рада Української РСР ухвалила постанову «Про зміну порядку обчислення часу на території Української РСР». Даною постановою встановлювався з 1 липня 1990 року на території Української РСР час другого часового поясу без додання однієї години.

1990, 16 липня — ухвала Верховною Радою УРСР Декларації про державний суверенітет України.

1991, серпень — спроба державного перевороту в СРСР.

1991, 24 серпня — проголошення Верховною Радою України Акта про державну незалежність України.

1991, 20 вересня за рішенням Верховної Ради України КДБ УРСР був реорганізований у Службу національної безпеки України (СНБУ).

1991, 1 грудня — проведення референдуму про незалежність України.
Обрання Президентом України Л. Кравчука.

1991, 8 грудня — юридичне оформлення розпаду СРСР. Проголошення утворення Співдружності Незалежних Держав (СНД).

1992,15 січня — ухвала указу Президії Верховної Ради України про Державний гімн України (затверджено мелодію М. Вербицького «Ще не вмерла Україна»).

1992, 19 лютого — затвердження Верховною Радою України тризуба малим гербом України.

1993, 2 липня — схвалення Верховною Радою України «Основних напрямків зовнішньої політики України».

1994, 27 березня — вибори до Верховної Ради України.

1994, червень — вибори Президента України. Президентом обрано Л. Кучму.

1996, 28 червня — прийняття Верховною Радою України Конституції України.

1996, 12 липня — в Маріїнському палаці відбулося урочисте підписання тексту Закону України «Про прийняття Конституції України і введення її в дію».

1997, 30 травня — підписання Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Росією та Україною.

1997, 9 липня — підписання Хартії про особливе партнерство між Україною і НАТО.

1998, 29 березня — вибори до Верховної Ради України.

1999, жовтень — листопад — вибори Президента України — Президентом обрано Л. Кучму.

2000, 16 квітня — проведення всеукраїнського референдуму з питань державного будівництва.

2000, осінь — 2001, весна — масові акції протесту («Україна без Кучми»), спричинені вбивством журналіста Г. Гонгадзе, «касетний скандал».

2001, січень — зміна керівництва Верховної Ради України, названа «оксамитовою» революцією;
— створення парламентської більшості.

2004, 15 травня у Стамбулі українська співачка Руслана Лижичко здобула перемогу на пісенному конкурсі «Євробачення-2004».

2004, жовтень — грудень — вибори Президента України;
— помаранчева революція.

2004, 26 грудня — переголосування у другому турі виборів, у результаті якого Президентом України обрано В. Ющенка.

2007, 18 грудня – Тимошенко Юлія Володимирівна призначена Прем’єр-міністром України

2010, 25 лютого – інаугурація Президента України Віктора Федоровича Януковича.

2010, 11 березня – Азаров Микола Янович призначений Прем’єр-міністром України

2010, 12 квітня – в Україні оголошено Днем жалоби у зв’язку з авіакатастрофою під Смоленськом, у якій загинули президент Польщі Лех Качинський, його дружина, велика група польських політиків, громадських діячів та військових.

2011, 14 травня – Українська виконавиця Міка Ньютон (справжнє ім’я — Оксана Стефанівна Грицай) з піснею “Angel” посіла 4 місце на Євробаченні 2011.

2011, 12 вересня – у бразильському місті Сан-Паул відбувся фінал 60-го ювілейного конкурсу «Міс Всесвіт 2011». Україну на цьому конкурсі представила студентка Одеського інституту прокуратури і слідства Олеся Стефанко, яка посіла друге місце і стала першою віце-міс Всесвіту – 2011.

2011, 20 вересня – Верховна Рада України ухвалила постанову «Про зміну порядку обчислення часу на території України», яку було скасовано 18 жовтня 2011 року.

2014, 21 березня – Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк і глави держав та урядів 28 країн Європейського Союзу у Брюсселі підписали політичну частину Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом.

2014, 7 червня – Відбулась інавгурація Президента України Петра Олексійовича Порошенка.

2014, 27 червня – У Брюсселі президент України Петро Порошенко підписав економічну частину угоди про асоціацію з Євросоюзом. Свій підпис під документом з боку ЄС поставив президент Ради ЄС Герман ван Ромпей. Він отримав це право після відповідного рішення Ради ЄС на рівні міністрів закордонних справ у Люксембурзі.
2015, 9 квітня – Верховна Рада України прийняла Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», який набрав чинності 21 травня 2015 року.

Категорії