Авторські вірші про кохання

Авторські вірші про кохання

Авторські вірші про кохання

Хто писав вірші про кохання?

Тарас Шевченко закликав кохатися, та не з москалями, Іван Франко яскраво описував усіх своїх жінок у поезії «Тричі являлася мені любов», а ліричний герой Василя Стуса – людина з глибокими і сильними почуттями, у вустах якої звучить таке величне, щире, нiжне, задушевне почуття, що вкладається в маленьке слово – люблю.

Хто з українських поетів писав про кохання?

До дня Святого Валентина пропонуємо послухати вірші про кохання визначних українських поетів.

  • ПРОСТО СЛУХАЙ:
  • ПРОСТО ЧИТАЙ:
  • Володимир Сосюра
  • Максим Рильский
  • Ліна Костенко
  • Юрій Андрухович
  • Василь Стус
  • Микола Вороний
Кеш

Як правильно писати вірші?

ВІРШ, а, ч. 1. Невеликий поетичний твір, написаний ритмізованою мовою, найчастіше з римуванням рядків.

Так ніхто не кохав: 20 пронизливих віршів про кохання Так ніхто не кохав: 20 пронизливих віршів про кохання. Поезія Художня література Художня література для дорослих. Іноді здається, про любов написано так багато, що вже й писати нічого ...

12 поезій про кохання, які вражають

12 поезій про кохання, які вражають

дві самітні тендітні душі – рука в руку – вгорнулись.

Між землею і небом ходили поет і блудниця.

Був на ньому позичений фрак, а на ній – з реп'яхами спідниця.

І такі вони бачили сни, що зірки були заздрі,

і були вони досить смішні, але й, кажуть, прекрасні. Їх невтолене так і боліло невтоленим –

у безлюдні піски повтікати б їм степом оголеним.

Але це було щастям: у ночі туманні та хмарні

заблукати у місті, де квітнуть осінні ліхтарні,

і довіку ходити удвох по висячій плантації,

де кульбаби горять і наспівані сни повертаються…

Василь Стус

Бути разом… в однім цілунку.

Тільки в хвилі нема порятунку…

Плачуть вночі лишень солов’ї…

Ти в хвилину чуттєвої бурі

Бачиш вечора крила похмурі?

То над нами вони зійшлись.

Хай нам кажуть: любити можна

Тільки раз. Того разу й жаль,

Не ховайся в зволоженім зорі,

Ні! Знайти і в чуттєвих бурях

Щоб не відати днів похмурих,

Щоб не знати про гнів прощань.

та й любитись з тобою — жаль,

Микола Вороний

Сергій Жадан

Вночі я не встиг про це сказати.

Ніч — це серця з золотими нервами.

А на ранок виходиш зі своєї казарми —

сонце вгорі і туман між деревами.

Діти його просвічують душами,

основи його — вологі, останні.

Якщо не хочеш про мене думати —

думай про ці дерева в тумані.

Думай про них, коли тобі радісно,

думай, коли тобі хочеться плакати.

Дерева в тумані схожі на радіо —

діляться бідами, діляться планами.

Якщо не хочеш про мене згадувати,

якщо не маєш сили та спокою,

думай про ліс, що стоїть загатою —

міцною, надійною та високою.

Думай про сталеве коріння,

думай про надрізи й крону.

Нехай ця земля, смоляна і осіння,

наповнить теплом ніч твою чорну.

Думай про мокру траву між дюнами,

думай собі, ніби так і треба.

Я ж знаю, про що ти насправді думаєш,

коли ти думаєш про дерева.

Я знаю, я все це собі переховую

серед туману й огрому нічного.

Немає нічого. Зовсім нічого.

Олександр Ірванець

Два слова сумління колотимуть:

Яви свою милість, пробач мені.

Назвали останнім побаченням,

Головою печально похитуєш

Маріанна Кіяновська

Йду, і не маю сліз, минаючи квартали,

Немов недобрі сни, позбавлені небес,

І все в мені бринить – і стале, і нестале,

І весь великий борг, і страх великий весь.

Хай яблука впадуть – і навіть ті останні,

Що важчі, ніж слова, та легші молитов.

…Є особливий час – час постаті в тумані,

Якій усе одно. Якій усе – любов.

Юрій Іздрик

людина сама нічого не може

людині завжди потрібен інший

на кого можна себе помножити

для кого варто писати вірші

з ким можна разом долати відчай

чи радість ділити не ризикуючи

хто може в будь-яку мить засвідчити

що ти – реальний що ти – існуєш

людина ж бо в себе не надто вірить

все свідка для себе шукає якогось

нема людини – спіймає звіра

не зловить звіра – віднайде бога

не знайде бога – візьме люстерко

та навіть там себе не впізнає

бо в сóбі бачить обличчя смерті

й не розуміє що смерті немає..

людина сама нічого не може –

ні народитись ні вмерти тихо

побудь же іншим мені мій боже

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Підпишіться на нашу безкоштовну розсилку: [email protected].

Актуально

Актуально

При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання не нижче першого абзацу на «ukrinform.ua» — обов’язкові, крім того, цитування перекладів матеріалів іноземних ЗМІ можливе лише за умови гіперпосилання на сайт ukrinform.ua та на сайт іноземного ЗМІ. Цитування і використання матеріалів у офлайн-медіа, мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди "ukrinform.ua". Матеріали з позначкою «Реклама» та «PR», а також матеріали в блоці «Релізи» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.

© 2015-2023 Укрінформ. Усі права застережені.

Вірші – Ніка Пахомова

У нас лиш мить спокою,
тож вислухай, прошу.
Ти не опинишся одною,
я тебе й на мить не полишу.
Знаю, буде шумно і лячно,
покладися на сотворителя.
Так, я повівся необачно,
думав, що зіграю роль спасителя.
Нажаль, виявився слабшим лукавих правителів,
а ти прости їх та їхніх темних покровителів.
Продовження →

Пообіцяймо? – Максим Патик

Щастя в найменших частинках нашого життя:
в заходах сонця, перших зірках.
В моїх почуттях і твоїх словах,
в наших обіймах і у твоїх безмежно гарних очах.
Падаючі зірки на небі, гарячі сльози на холодних щоках,
те бажання в моєму серці:”не втрачати тебе на віка”.
Продовження →

Я напишу тобі листа – Олена Смал

Я напишу тобі листа
і відправлю голубом в небо,
знаю, між нами кілометри й міста,
та без тебе мені жити не треба.
Продовження →

Вірш про перше кохання – Анастасія Геник

Я тебе знелюблю до відрази,
За усі твої грішні слова,
Й не лишаться не сказані фрази.
Продовження →

Ти не любив мене… – Тетяна Левицька

Усе почалося із осені,
вона тебе мені подарувала,
і забрала тебе в мене теж вона.
А все так добре починалось,
щасливий ти- щаслива я.
Продовження →

Вірші від Ірини Басараб

Так солодко. Так ніжно. Так прекрасно.

Так солодко. Так ніжно. Так прекрасно.
Так хочеться тебе обійняти.
Годинники усі зламати.
Не рухатись. Міцно стискати
Прожити. Відчути.
Продовження →

Вподобуйте та поширюйте


Поезія України в Facebook

Пошук

Сучасная українська поезія

  • Авторські вірші – до 2020 року
  • Авторські вірші – 2020 року
  • Авторські вірші – 2021 року
  • Авторські вірші – 2022 року
  • Українська лірика
  • Вірші Ільї Чернова
  • Вірші Віктора Геращенко
    • Калинові зорі
    • Село моє
    • Татова криниця
    • Байки та гуморески
    • Духовні заповіти
    • Життєві спостереження
    • Пісні
    • Сатира і гумор
    • Інші вірші

    Класичная українська поезія

    Класична європейська поезія


Подібні статті

Останні статті

Категорії