Скільки є видів рослин?

Царство рослин налічує понад 500 тисяч видів.

Як класифікувати рослини?

Для класифікації рослин у сучасній систематиці використовуються такі основні систематичні категорії, як царство, підцарство, відділ, клас, порядок, родина, рід і вид.

Яка ознака рослин?

Запам'ятай! Рослини – це живі організми, яким властиві: живлення, дихання,розмноження,ріст і розвиток та відмирання. Рослини постачають у повітря кисень, необхідний для дихання.

Рослини — Вікіпедія Терміном «росли́ни» зазвичай називають представників царства Зелені рослини (Viridiplantae), і саме про них ведеться мова в цій статті. Іноді цим терміном називають лише наземні рослини, тобто представників таксона Ембріофіти (Embryophyta). Росли́ни (Plantae), або зелені … See more

РОСЛИНИ, ОЗНАКИ РОСЛИН, ЗНАЧЕННЯ РОСЛИН, ГРУПИ РОСЛИН.

Ботаніка – наука, що вивчає рослинний світ.

Органи - частина організму певної будови та призначення.

Основні органи квіткової рослини:

• підземний корінь (закріплює рослину в ґрунті і поглинає з нього воду з розчиненими речовинами, необхідними для живлення рослини);

• наземний пагін утворений стеблом (він слугує опорою рослини, по ньому рухаються поживні речовини) і листками (у них відбувається фотосинтез, газообмін та випаровування води);

• квітка (з неї розвиваються плоди і насіння);

• плід і насіння (розмноження та поширення організмів).

Класифікація органів рослин за функціями

Види органів	Назва органа	Функції
Генеративні	Квітка	Статеве розмноження
Вегетативні	Листок, стебло, корінь	Ріст і розвиток, інколи вегетативне розмноження

ОЗНАКИ РОСЛИН:

• наявність хлорофілу (зумовлює зелений колір);

• здатність на світлі до фотосинтезу (утворення органічних речовин з виділенням кисню);

• зазвичай прикріплений спосіб життя (окремі частини їхнього тіла здатні рухатися, рухаються виткі пагони винограду, обкручуючись навколо різних опор, квітки тюльпанів відкриваються вранці і закриваються увечері тощо).

Схема живлення рослини.

ЗНАЧЕННЯ РОСЛИН.

Значення рослин у природі:

• затримують пил та гази на листках;

• водорості збагачують водойми киснем;

• лісові насадження захищають ґрунт від знесення вітром;

• рослини споживають тварини.

Значення рослин для людини:

• рослини виділяють кисень для дихання людини;

• дерева використовують при будівництві;

• в соснових лісах будують оздоровчі заклади;

• квіти дають естетичне задоволення;

• з лікарських рослин роблять ліки;

• люди споживають тварин, а ті споживають рослини;

• люди використовують тварин у господарстві, а вони споживають рослини;

• рослини підтримують баланс вуглекислого газу і кисню.

• люди виготовляють одяг з бавовни, льону тощо.

ГРУПИ РОСЛИН.

За кількістю клітин організму рослини поділяють на

• багатоклітинні (дерева, трави, соняшник, папороть, водорість спірогіра).

За зовнішнім виглядом стебла та його розмірами серед рослин розрізняють:

• кущі (глід, брусниця, ліщина);

• трав'янисті рослини (мак, ковила, волошка, ряска).

Царство рослин поділяють на:

• покритонасінні (квіткові рослини).

За тривалістю життя розрізняють рослини:

• однорічні – за один рік виростають і утворюють насіння (степові трави, лучні трави, огірки, помідори, кукурудза, гарбузи, айстри, чорнобривці, матіоли);

• дворічні – за один рік виростають і за другий рік утворюють насіння (морква, селера, петрушка, лопух);

• багаторічні – квітнуть і плодоносять більше двох років (дерева, кущі, суниці, хризантеми, троянди, півонії).

За змінами, що відбуваються з листям в осінню пору розрізняють дерева:

• листопадні (дуб, тополя, акація);

• вічнозелені (ялина, кедр, сосна).

Рослини з лікувальними властивостями належать до групи лікарських рослин - подорожник (від кашлю та захворювань шлунка), шавлія (для полоскання горла), валеріана (заспокійливий засіб), малина, калина, лимон, мати-й-мачуха (лікарства проти застуди), лопух (загоює гнійні рани), кропива (зупиняє кровотечу), конвалія (покращує роботу серця).

За способом вирощування для потреб людини розрізняють:

• культурні (боби, злаки, соєві, овочеві);

• дикорослі (степові трави, ожина).

За наявністю шкідливих для людей речовин виділяють отруйні рослини (вовча ягода, блекота, конвалія, чемериця біла).

Отруйні організми – організми, які містять небезпечні для інших організмів речовини.

Отруйні речовини – речовини, які потрапивши в організм, викликають отруєння.

В отруйних рослин отрута може міститися в стеблі, листках, ягодах, коренях.

Профілактика отруєнь рослинами:

• не куштувати дикорослі ягоди, плоди, кореневища;

• не торкатися невідомих рослин (наприклад, борщовик при контакті зі шкірою людини викликає сильні опіки).

За відношенням до світла розрізняють рослини:

• світлолюбні (ростуть на добре освітлених місцях, листки дрібніші для зменшення випаровування води, блискуча поверхня відбиває сонячні промені, наприклад, сосна, магнолія, мати-й-мачуха, лисохвіст, соняшник, пшениця, листя плюща повертається до сонця тощо);

• тіньолюбні (зростають тільки в затінених місцях, де світла небагато, мають великі листки, наприклад, копитняк, вороняче око);

• тіньовитривалі (не дуже вибагливі до світла, добре розвиваються і за яскравого освітлення, і в затінку, наприклад, конвалія, бузок, ялина, мохи, квасениця, черемха, ялина, граб, липа).

За впливом співвідношення дня і ночі: рослини короткого дня (мешкають в тропіках та субтропіках), рослини довгого дня (мешкають в північних широтах) і нейтральні (мешкають в тропіках та субтропіках), тому це обов'язково треба враховувати при вирощуванні культурних рослин, які походять із інших кліматичних зон.

За відношенням до температури рослини поділяють на:

• теплолюбні, які потребують порівняно високих температур (кукурудза, огірок, диня, кавун, персик);

• холодостійкі, які здатні витримувати тривалі періоди порівняно низьких температур, називають (ячмінь, овес, льон).

РОСЛИНИ УКРАЇНИ.

Флора України

Флора України, її рослинний світ є сукупністю різноманітних рослинних угруповань. Один із найважливіших компонентів екосистеми. Зважаючи на відносно велику територію, різні географічні та кліматичні умови, а також особливості минулих геологічних епох. Та завдяки діяльності людини є достатньо багатою та різноманітною.

В найширшому розумінні вона розподіляється на кілька природних зон:

• Українське Полісся — на півночі;
• Український лісостеп — в центрі;
• Український степ — на півдні;
• Кримські гори — на крайньому півдні;
• Карпати — на південному заході

Слід зазначити, що південніше Кримських гір, знаходиться ще одна — середземноморські ліси та чагарники. Найпівденніша і найменша. Становлячи близько 0,2 % території України, тут проростають рослини, які ніде більше в Україні не зустрічаються: кедр ліванський, пальма, кипарис та інші.

Зміст

Загальна характеристика [ ред. | ред. код ]

Флора нараховує понад 27 тисяч видів (гриби і міксоміцети — 15 тисяч, водорості — 5 тисяч, лишайники — 1,2 тисячі, мохи — 800 і судинні рослини — 5,1 тисяч, до яких також входять найважливіші культурні види, а з урахуванням екзотів, які вирощуються в ґрунті ботанічних садів — понад 7,5 тисяч видів. З них 826 видів занесено до Червоної книги України (третє видання 2009 року).

Під природною рослинністю зайнято 19 млн га (близько третини території). Найбільше ендемічних, рідкісних та зникаючих видів у Кримських горах і Карпатах, де зосереджена майже половина всіх ендемічних і близько 30 % усіх рідкісних та загрожених видів.

У процесі виробничої діяльності людини рослинний світ України суттєво змінився: впродовж XVI—XIX століть у лісостеповій зоні площа лісів скоротилася більше, ніж у п'ять разів, а площа найцінніших дубових і букових лісів тільки у XIX сторіччі зменшилася на чверть. У XX сторіччі великої шкоди було завдано лісам у роки після Другої світової війни в ході відбудови народного господарства.

Україна займає одне з останніх місць y Європі за площею лісів, при середньоєвропейському показнику 27 %, лісистість України становить усього 15,7 %. При цьому, якщо прибрати зі статистичної звітності різні лісосмуги і соснові монокультури, то площа природних і «близько природних» лісів складе всього близько 10 %. Частка заповідних лісів в Україні є лише 2 %, при цьому заповідні території в Україні займають — 5,4 %, а в Європі — 15 % [1]. Склад деревних порід у лісах змінюється під впливом господарської діяльності людини. Насадження цінних порід (дуба (Quercus), бука (Fagus)) збільшуються, а менш цінних (граба (Carpinus betulus), осики (Populus tremula)) — зменшуються. Близько половини загального запасу деревини України припадає на хвойні породи дерев — сосну (Pinus), ялину (смереку) (Рісеа abies), ялицю (Abies).

Ліси України багаті на ягоди, гриби, дикорослі плоди, лікарські рослини. Серед цінних рослин, які використовуються в медицині, в Україні лікарськими визнано майже 250 видів, у тому числі 150 — науковою медициною. Найпопулярнішими лікарськими рослинами в Україні є: кульбаба лікарська, звіробій звичайний, материнка звичайна, нагідки лікарські, калачики, хрін, перцева м'ята, кропива дводомна, вовче тіло болотяне та інші. Найбагатшими на лікарські рослини є райони Полісся та лісостепу, а також Карпати.

Сезонні зміни в житті рослин [ ред. | ред. код ]

Весна [ ред. | ред. код ]

У багатьох рослин оживають наземні частини. Рослини перебувають у стані цвітіння. Дерев'янисті форми рослин характеризуються активним рухом мінеральних речовин.

Літо [ ред. | ред. код ]

Астрономічний кінець весни припадає на 21—22 червня — день літнього сонцестояння. Наявність великої кількості тепла, вологи, світла сприяють активному розвиткові рослин. Більшість дерев, на яких достигає насіння запасають органічні речовини. Велика кількість кущів і дерев цвіте. Червень — період масового цвітіння рослинності луків. Липень — цвітіння водяних рослин. Це біогеографічне еволюційне пристосування місцевої флори для збереження пилку від дощів.

Осінь [ ред. | ред. код ]

Дерева готуються до зими — сповільнюється обмін речовин. Листопад сприяє видаленню продуктів обміну речовин, які накопичуються в листі й отруюють рослину, зберігає рослини від механічних пошкоджень під дією снігу. Характерна його ознака — різнобарвне листя. Зміна забарвлення — це наслідок руйнування хлорофілу. Хлорофілові зерна недовговічні. Вбираючи сонячну енергію, потрібну для процесу фотосинтезу, хлорофіл руйнується і знову утворюється в рослинах, причому це може відбуватися лише на світлі. Однак, хлорофіл — не єдиний пігмент листя, існує також жовтий ксантофіл і жовтогарячий каротин. Улітку вони зовсім непомітні, бо замасковані інтенсивним зеленим забарвленням хлорофілу. Восени, в міру згасання діяльності листка, (у зв'язку з утворенням в його черешку коркового шару) у ньому сповільнюється, а потім і зовсім припиняється утворення хлорофілу, натомість руйнування триває. Через це жовті пігменти, яких не було видно до цього, стають усе помітнішими. Червоні тони характерні для крон кленів (Acer) і осик (Populus tremula), червоного дуба (Quercus borealis), бруслини (Euonymus verrucosa), скумпії (Cotinus coggygria). Листя липи (Tilia) й берези (Betula) не має червоних відтінків, воно забарвлюється лише в жовті й золотисті кольори.

Зима [ ред. | ред. код ]

Астрономічний початок зими 21—22 грудня — день зимового сонцестояння. У цей час на північну півкулю припадає найменша кількість сонячних променів. Рослини взимку перебувають у стані глибокого спокою. Сніг, як поганий провідник тепла захищає рослини від переохолодження. Однорічні рослини гинуть, залишаючи насіння, яке здатне витримувати наднизькі температури (-270 °C). У багаторічних рослин гине наземна частина, а підземна залишається (коріння, бульби, цибулини). Стовбур і гілки дерев вкриті корою, в якій упродовж життя відкладається особлива кіркова тканина, яка відмокає й заповнюється повітрям й зберігає від переохолодження стовбур.

Значення у культурі [ ред. | ред. код ]

Образи рослинного світу є важливою складовою символіки українського фольклору. У національній традиції символічне значення багатьох дерев і рослин близьке до загальноєвропейського. Так, дуб уособлює силу і довговічність, сосна — життєву силу, плодючість, верба (Salix) вважається прадеревом життя і асоціюється з пробудженням природи і весною. Національним символом України є калина (Viburnum opulus), яка поєднує в собі символіку сонця, вогню, неперервності роду, дівочої краси та вічної любові.

Див. також [ ред. | ред. код ]

Література [ ред. | ред. код ]

• Атлас дерев та кущів заходу України / Укл. Т. М. Бродович, М. М. Бродович. — Львів: Вища шк., 1973. — 240 с.
• Визначник рослин України: учбовий посіб. для студ. біол. спец.ун-тів, пед. ін-тів. — 2-е вид., випр. і допов. — К. : Урожай, 1965. — 878 с.
• Визначник рослин Українських Карпат / Відп. ред. В. І. Чопик. — К. : Наукова думка, 1977. — 434 с.
• Дендрофлора України. Дикорослі та культивовані дерева і кущі. Голонасінні. Довідник / М. А. Кохно, С. І. Кузнєцов, В. І. Гордієнко, Г. С. Захаренко. — К.: Вища школа, 2001. — 207 с. : іл. — ISBN 966-642-052-X .
• Дендрофлора України. Дикорослі та культивовані дерева і кущі. Покритонасінні: довідник / [Кохно М. А., Пархоменко Л. І., Зарубенко А. У. та ін.] ; за ред. М. А. Кохна. — К.: Фітосоціоцентр, 2002. — 448 с.
• Дендрофлора України. Дикорослі та культивовані дерева і кущі. Покритонасінні: довідник / [Кохно М. А., Трофименко Н. М., Пархоменко Л. І. та ін.] ; за ред. М. А. Кохна та Н. М. Трофименко. — К.: Фітосоціоцентр, 2002. — 716 с.
• Короткий визначник вищих рослин УРСР: посібник для серед. шк. / О. Д. Вісюліна, М. В. Клоков. — К. : Рад. шк., 1948. — 352 с.
• Рослинний світ Українських Карпат: Чорногора: екологічні мандрівки / Ю. Нестерук ; наук. ред. К. Малиновський. — Львів: БаК, 2003. — 520 с.
• Сабадош І.В. Українські назви рослин: історія, етимологія: монографія. – Ужгород: ПП Мельник М.В., 2019. – 1032 с. ISBN 978-966-9785-30-9
• Шкільний визначник рослин / Ю. Я. Єлін, Л. Г. Оляніцька, С. І. Івченко. — 2-е вид., доп. — К. : Радянська школа, 1988. — 368 с.

Посилання [ ред. | ред. код ]

• Флора України // Фармацевтична енциклопедія
• Рослинність України
• Довідник назв судинних рослин України (Directory names of plants of Ukraine)
• Охорона рослинного світу // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.] . — К . : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана , 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.
• Рослинний світ // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.] . — К . : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана , 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.

¹ Частково розташована в іншій частині світу • ² Розташована в іншій частині світу, але пов'язується з Європою з точки зору культурних особливостей