Як людина використовує голонасінних?

1. Як людина використовує голонасінні? Голонасінні, як й інші рослини, збагачують повітря киснем та зменшують уміст вуглекислого газу в атмосфері. Деревина голонасінних - цінна сировина для виготовлення меблів, будівельних матеріалів, паперу, декоративних виробів.

Яка роль голонасінних у житті людини?

Крупне насіння сибірського кедра, так звані "кедрові горішки", вживають в їжу. Породи дерев використовуються як паливо, будівельні матеріали (вагонобудування, кораблебудування, авіація, виготовлення музичних інструментів тощо). Соснові бруньки, ялицева олія, хвоя застосовуються для виготовлення лікарських препаратів.

Яка коренева система у голонасінних?

Корінь закладається ще в зародку, з нього розвивається головний корінь: він формує стрижневу кореневу систему, що може проникати глибоко в ґрунт, добре закріплюючи в ньому рослину.

Як людина використовує деревину голонасінних - Школьные … Як людина використовує деревину голонасінних? Поміркуйте. Чому на гірських схилах висаджують сосну та яловець?

Біологія 6 клас. Костіков І.Ю. Голонасінні. Стор.186 – 190 .

Лише дві групи рослин здатні утворювати насіння : це голонасінні (насінини не захищені стінкою плода, насінні зачатки розташовані відкрито на лусках шишок) та покритонасінні ( насінини захищені стінкою плода, насінні зачатки роз­ташовані в зав'язі).

Для голонасінних характерні ті самі вегетативні органи, що і для квіткових рослин, але вони не мають квітки, а отже, і маточки із приймочкою та плода.

Представників голонасінних у сучасній флорі близько 800 видів. Усі вони без виклю­чення — деревні рослини (дерева і кущі), поширені на усіх континентах, крім Антарктиди, та в усіх кліматичних зонах, жодний представник голонасінних не живе у водному середовищі.

Голонасінні, які не мають хвої : гінкго дволопатеве (поширена у наших парках), саговики (поширені у тропіках і субтропіках, у вологих лісах і напівпустелях Африки, Америки, Азії І Австралії.), ефедра (зі степової зони України), родичі ефедри – гнетуми (дерева і ліани вологих тропіків із широкими листками), вельвічія (із пус­тель південно-західної Африки).

1. Як людина використовує голонасінні?

Голо­насінні, як й інші рослини , збагачують повітря киснем та зменшують уміст вуглекислого газу в атмосфері. Деревина голонасінних - цінна сировина для виготовлення меблів, будівельних матеріалів, паперу, декоративних виробів . З хвої та живиці отримують різноманітні речо­вини , які застосовують у парфумерній, кондитерській та медичній промисловості.

Хвойні рослини виділяють у повітря велику кількість фітонцидів. Ці леткі речовини згубно діють на хвороботворні бактерії, мікроорга­нізми. Саме тому у хвойних лісах розташовують санаторії та лікарні для людей із захворюваннями дихальної системи.

Насіння сосни невибагливе до умов довкілля, коренева система сосни глибоко проникає в ґрунт, тому її найчастіше використовують для створення штучних лісонасаджень, висаджують на крутих гірських схилах для запобігання їхньому розмиванню та для закріплення пісків.

В листках гінкго багато корисних сполук, які ви­користовують для лікування захворювань судин ніг, серця і мозку людини.

Саговики використовують в озелененні приміщень ї їх часто плу­тають із пальмами.

Ефедра дала назву речовині, яку використовують в медицині — ефедрину.

2. Яку будову мають шишки сосни?

Пилкові зерна та насінні зачатки формуються в шишках - це вко­рочені видозмінені пагони, листки яких перетворилися на луски . У сосни є чоловічі (утворюються пилкові зерна) та жіночі (насінні зачатки) шишки, що розташовані на одній росли­ні.

На молодих пагонах розташо­вані поодинці на верхівках пагонів жіночі шишки сосни червонуватого кольору. Жіночі шишки мають вісь та луски двох типів: зовнішні луски (покривні - захищають внутрішні луски з двома насінними зачатками від ушкоджень) та внутрішні.

Світло-жовті чоловічі шишки зібрані групами, мають вісь і один тип лусок, з нижнього боку яких розміщені два пиляки, у яких форму­ються пилкові зерна . Пилкове зерно вкрите двома оболонками. Між цими оболонками у двох місцях є порожнини, заповнені повітрям - повітряні мішки, вони роблять пилок дуже легким, бо він розноситься вітром.

На старших гілках можна побачити зеле­ні минулорічні шишки довжиною кілька сантиметрів, на позаминулорічних гілках є коричневі й сухі шишки.

3. Коли і як відбувається запилення у сосни?

У пилкових міш­ках чоловічих шишок утворюються пилкові зерна, в оболонках яких є два повітряні мішки. Вітер розносить пилок. Луски жіночих шишок щільно приляга­ють одна до одної. Під час запилення вони розсуваються. Насінні зачатки виділяють краплину клейкої рідини, щоб вловлювати пилок, п илкові зерна прилипають до крапельки води. Після запилення луски жіночої шишки знову стуляються, шишка вкривається смолою і набуває зеленого кольору, а пилкове зерно проростає пилковою трубкою. У сосни пилкова трубка росте дуже повіль­но і дістається до яйцеклітини лише через 12-15 місяців із часу запилення.

4. Де і коли утворюються яйцеклітини сосни?

Ендосперм голонасінних розвивається до запліднення, подвій­ного запліднення немає.

Після запилення в жіночих шишках у насінному зачатку утво­рюється особлива тканина — ендосперм голонасінних. 3 частини її клітин утворюється кілька жіночих статевих органів із яйцекліти­нами, решта клітин запасає поживні речовини.

5. Як і коли запліднюється яйцеклітина сосни?

Після запилення в жіночих шишках у насінному зачатку з частини клітин особливої тканини ( ендосперму голонасінних) утворюється кілька жіночих статевих органів із яйцекліти­нами, решта клітин запасає поживні речовини. У пилкових трубках утворюється по два сперми. У більшості видів голонасінних спермії транспортує до яйцеклі­тини пилкова трубка . Пилкова трубка доростає до яйцекліти­ни, розривається, і один із сперміїв запліднює яйцеклітину. Із зи­готи розвивається зародок майбутньої сосни. Залишки покриву на­сінного зачатка, зародок та ендосперм утворюють молоду насінину.

Шишки висихають та набувають коричневого кольору і розкри­ваються, висипаючи зрілі насінини. У сосни звичайної завдяки крилоподіб­ним виростам воно добре розсіюється вітром.

Є голонасінні , у яких запилення, запліднення і достигання насінин можуть від­буватися протягом одного року.

Насіння сосни невибагливе до умов довкілля і може проростати навіть на скелях, витримувати значні морози. Коренева система сосни глибоко проникає в ґрунт.

б. Які види хвойних ви знаєте?

Хвойні дерева та кущі мають голкоподібні листки — хвоїнки. Це такі відомі рослини, як сосна, ялина, ялиця, модрина, кедр, яловець, тис.

Згадайте, як відбувається розмноження папоротей і квіткових рослин. Заповніть у зошиті таблицю.

Місце утворення чоловічих і жіночих статевих клітин

пилкова трубка та запилені насінні зачатки

пилкова трубка та зародковий мішок насінного зачатка

Наявність чи відсутність пилку і запилення

Необхідність води для запилення

Необхідність води для запліднення

За допомогою чого поширюються

Насіння, вегетативне розмноження

Проаналізуйте таблицю. Що спільного за цими ознаками у голонасінних із папоротями і квітковими рослинами? Яка група рослин найменше, а яка най­більше пристосована до умов суходолу?

У голонасінних, папоротей, квіткових рослин спільним є здатність до розмноження, процес запліднення, наявність статевих клітин.

Найменше пристосована до умов суходолу папороть, жодний представник голонасінних не живе у водному середовищі.