Що входить до злакових культур?

Це, в основному, — пшениця, жито, ячмінь і овес, але до них також належать рис, просо і кукурудза.

Де ростуть злакові трави?

Поширені злаки на всіх континентах, ростуть вони навіть в Антарктиді – у всякому разі, не так давно там було виявлено тонконіг однорічний. У саванах і степах злакові становлять переважну частину фітомаси. Усього ж у родині близько 6000 видів рослин.

Яка Оцвітина у злакових?

Їх проста частково редукована оцвітина складається з двох квіткових лусочок, двох квіткових плівочок, трьох довгих тичинок та маточку з двома перистими приймочками.

Злакові — Вікіпедія Злакові (Poaceae), або тонконогові - це велика і майже повсюдна родина однодольних квіткових рослин, відомих як трави. Вона включає злакові трави, бамбук та трави з природних лугів та види, що вирощуються на газонах та пасовищах. Останні зазвичай називаються сукупно травами. … See more

Злаки і їх корисні елементи

Злаки – пшениця, жито, овес, рис, кукурудза, ячмінь, просо і навіть цукрова тростина і бамбук – сімейство рослин, розселених в природі по всіх континентах. Злакові рослини вживаються людьми в їжу з незапам’ятних часів, а також є одними з перших культур, які людство почало вирощувати і культивувати. Але чи змогли люди зберегти всю користь історичних злаків?

Цілісні або очищені злаки?

Злакові рослини (на кожному континенті – різні) були споконвіку основою харчування практично всіх цивілізацій, що населяли нашу планету, саме тому людський організм найкраще засвоює цей вид їжі і всі його похідні. Адже за багато тисячоліть наша травна система стала «заточеною» саме під те, щоб брати максимум енергетичних запасів, необхідних для життєдіяльності організму, зі злакових культур. Ці рослини гарантували людям не тільки сите життя, але і здоров’я. Тисячоліттями наші предки вживали в їжу все зерно цілком, крупно перемелюючи на жорнах або ступі.

З розвитком цивілізації методи обробки та очищення зерен виникали одна за одною і вдосконалювалися, поки не досягли того рівня, коли вищим сортом стали вважатися абсолютно очищене і відфільтроване борошно і рафіновані зерна круп. Саме їх ми і вживали в їжу багато років, вважаючи білосніжну булку ситною, смачною і корисною, і абсолютно не замислюючись про те, що єдине, що в ній залишилося, це калорії, які живлять наш організм і які, знову ж таки внаслідок розвитку цивілізації, ми з кожним роком витрачаємо все в меншій і меншій мірі. Таким чином, всі страви з борошна вищого гатунку і очищених злаків давно вже не приносять користь, а тільки відкладаються на талії у вигляді жирових запасів.

Але, на щастя, розвиваються і вдосконалюються не тільки виробництво та технології. На місці не стоїть і наука: медицина, дієтологія, нутрігеноміка. Саме завдяки розвитку науки ми дізналися, що даремно стільки часу добивалися максимального очищення злаків від лушпиння. У так званих «баластних речовинах» якраз і містяться всі найбільш корисні та необхідні людському організму мікроелементи та речовини. В оболонці і зародку зерна – величезна кількість клітковини, антиоксидантів і фітонцидів – утворені рослинами біологічно активні речовини, що вбивають або пригнічують ріст і розвиток хвороботворних бактерій. У квітковій оболонці зерна міститься та сама клітковина, яку ми окремо купуємо в аптечних упаковках, щоб зберігати здоров’я і молодість організму. Зерновий зародок містить в собі велику кількість вітаміну Е – потужного антиоксиданту, а також поліненасичені жирні кислоти, що становлять основу харчування для мозку і центральної нервової системи, і амінокислоти, за допомогою яких в організмі відбувається синтез білків і гормонів. А під час шліфовки круп видаляється алейроновий шар – найтонший шар живих клітин, багатих рослинними білками.

Що рекомендують лікарі?

Всі ці факти свідчать про те, що нашій цивілізації, що знаходиться не в самих сприятливих екологічних умовах, давно пора звернутися до своїх витоків хоча б в тих моментах, які нам легкодоступні. Наприклад, перейти на вживання цілозерного хліба і неочищених круп, що пройшли мінімальну обробку перед тим, як потрапити на прилавок і, як наслідок, на наш стіл. Так, в цілозерному борошні зберігаються абсолютно всі частини цільного зерна: висівки, ендосперм і зерновий зародок, які насичують наш організм клітковиною, вітамінами В1, В2, РР, мінеральними речовинами (залізо, кальцій, калій, натрій, магній, мідь, цинк, фосфор ) та цінними фітонутрієнтами, які несуть незамінну користь для організму. Американська Академія Здоров’я рекомендує вживати в їжу продукти з цільного зерна не менше 3-х разів на день, регулярно включаючи в раціон нешліфований рис, продукти з цілозерного борошна і різні злакові каші. Що може бути корисніше і смачніше домашнього хліба, замішаного вашими теплими руками, адже готуєте ви його з любов’ю для своїх близьких. І, звичайно, з самого правильного, здорового і чистого борошна. Хоча й тут є свої застереження.

Обираємо корисне борошно

Не кожне цілозерне борошно однаково корисне, так як існують різні технології обробки зерен.

При звичайному помелі залізними вальцевими верстатами знищується до 40% корисних речовин, а зерно в процесі виробництва пошкоджується на молекулярному рівні. Цей вид помелу застосовують для виробництва так званого борошна «грубого помелу».

Але існують інші технології помелу зерна, наприклад, на кам’яних жорнах… Цей бережний помел зерен дозволяє зберегти значну кількість корисних речовин цільного зерна. Відповідно, жорнове цілозерне борошно містить до 90% корисних речовин, що містяться в зерні від початку.

Саме по такій технології виготовляється жорнове цілозерне борошно ТМ «Жменька». Натуральний матеріал – камінь, на якому здійснюється помел жорнового цілозерного борошна, передає багатовікову позитивну енергетику. У підсумку, цілозерне борошно жорнового помелу ТМ «Жменька» містить всі складові цільного зерна, максимальну кількість природної клітковини та інших корисних речовин: у 1.5 рази більше вітамінів, в 2 рази більше мінеральних речовин, і в 5 разів більше клітковини, ніж звичайне борошно. Його можна використовувати для приготування різноманітної не здобної випічки, а також це борошно відмінно підходить для використання в хлібопічках.

Будьте уважні до свого здоров’я, вивчайте етикетки продуктів. Пам’ятайте, що навіть якщо на упаковці заявлено «зроблено зі злаків», «мультизлаки» або «борошно грубого помелу», насправді далеко не завжди присутні всі складові зерна, а значить, продукти не так корисні, як цілозерні.

Злакові

Злакові (Poaceae), або тонконогові - це велика і майже повсюдна родина однодольних квіткових рослин, відомих як трави. Вона включає злакові трави, бамбук та трави з природних лугів та види, що вирощуються на газонах та пасовищах. Останні зазвичай називаються сукупно травами.

Маючи близько 780 родів та близько 12000 видів (340 з яких є в Україні), Злакові-п’яте за величиною сімейство рослин, слідом за Айстровими, Орхідними, Бобовими та Мареновими.

Злакові - це економічно найважливіша родина рослин, що забезпечує основні продукти харчування з одомашнених зернових культур, таких як кукурудза, пшениця, рис, ячмінь та просо, а також корм для м’яса -виробництво тварин. Вони забезпечують за рахунок прямого споживання людиною трохи більше половини (51%) усієї дієтичної енергії; рис забезпечує 20%, пшениця - 20%, кукурудза (кукурудза) - 5,5%, а інші зернові - 6%. Деякі представники Злакових використовуються як будівельні матеріали (бамбук, стріха та солома); інші можуть забезпечувати джерело біопалива, насамперед шляхом перетворення кукурудзи на етанол.

Злакові мають порожнисті стебла, за винятком вузлів, і вузькі альтернативні листки, розташовані у два ряди. Нижня частина кожного листа охоплює стебло, утворюючи оболонку листя. Лист виростає з основи леза, пристосування, що дозволяє йому впоратися з частим випасом.

Травостої, такі як савани та прерії, де переважають трави, становлять 40,5% площі суші Землі, за винятком Гренландії та Антарктиди. Трави також є важливою частиною рослинності в багатьох інших середовищах існування, включаючи водно -болотні угіддя, ліси та тундру.

Хоча їх зазвичай називають "травами", такі групи, як морські трави, сипухи та осоки, падають поза цією родиною. Рос і осока споріднені з Злаковими, які є членами порядку Тонконогоцвіті, але морські трави є членами порядку Частухоцвіті. Однак усі вони належать до однодольної групи рослин.

Зміст

Назва [ ред. | ред. код ]

Назва Злакові (Poaceae) була дана Джоном Хендлі Барнхартом у 1895 р. на основі племені Poeae, описаного в 1814 р. Робертом Брауном, та роду типу Тонконіг (Poa), описаного у 1753 р. Карлом Ліннеєм. Термін походить від Стародавньої Греції

Загальна характеристика [ ред. | ред. код ]

Коренева система, як і у всіх однодольних — мичкуватого типу.

Мають стебло — соломину. Пагін часто є кореневищем. Злаковим властивий інтеркалярний ріст (пагін складається з вузлів та міжвузль). Тонконогові мають порожнисте стебло — соломину, на якому чітко видно вузли та міжвузля. Листки лінійні, з паралельним жилкуванням, сидячі; у місці переходу листкової пластинки в піхву є язичок (плівчастий виріз).

Квіти дрібні, анемогамні, в основному двостатеві, та одну маточку. Суцвіття тонконогових, як правило, — складний колос (у культурної кукурудзи жіноча квітка — складний початок, а чоловіча квітка — волоть).

Квітка злакових складається з двох лусок, має трипроменеву симетрію. Маточка одна з двома приймочками. Тичинок 3 або 6.Мають дві плівки

Плід — зернівка, горішок або ягода (у бамбуку) серед злаків відомі як самозапильні.

Розвиток родини злакових пов'язаний із пристосуванням до запилення вітром. Злакові є основою рослинного покриву Землі.

Еволюція [ ред. | ред. код ]

До останнього часу вважалось, що трави як форма рослинності з'явились близько 55 мільйонів років тому; але, згідно з останніми палеонтологічними знахідками скам'янілих залишків трав (попередників рису та бамбуку), вони існували вже в Крейдовому періоді, приблизно 65 мільйонів років тому. Вважають, що еволюційно трави з'явились в результаті утворення неотенічних форм багаторічних рослин, що надало їм ряд екологічних переваг, насамперед пов'язаних із вкороченим життєвим циклом і, як результат, більшою плодючістю на довгостроковому проміжку часу.

Порівняно з іншими покритонасінними, еволюція трав проходила досить повільно. Їхнє широке розповсюдження та швидке збільшення кількості видів почалося лише в Міоцені (20-10 мільйонів років тому), коли трав'яні екосистеми стали домінувати на великих територіях. Це звичайно пов'язують із кліматичними змінами того періоду (періодичні зледеніння), завдяки яким різко збільшилась площа суходолу із сухим та холодним кліматом; а саме до такого типу клімату трави екологічно більше пристосовані, ніж інші форми рослин. Окрім того, трави швидше відновлюються після пошкодження при випасі тварин та пожежах; почастішання цих явищ по мірі розвитку людства також мало сприяти заміні трав'янистими екосистемами всіх інших.

Практичне використання [ ред. | ред. код ]

Злакові мають технічне та декоративне значення.

Тонконогові використовуються як агрокультура. Це, в основному, — пшениця, жито, ячмінь і овес, але до них також належать рис, просо і кукурудза. Тонконогові містять близько 75 % складних вуглеводів і 10 % білків, а також жири і клітковину. Добре зберігаються.

Господарське значення родини злакових [ ред. | ред. код ]

Значення злакових у житті людини надзвичайно велике та різноманітне. Перше місце посідають хлібні та круп'яні культури, серед яких пшениця, рис посівний і кукурудза, вони є основними харчовими рослинами людства. Не менш важливим є використання кормових злакових культур. Найкращими з них є тимофіївка лучна, лисохвіст лучний, тонконіг лучний, костриця лучна тощо. Є серед злакових і лікарські рослини (кукурудза, пирій), рослини що використовуються у косметиці (з рисового борошна виробляють найвишуканіші види пудри). Чимало серед злакових і бур'янів (пирій, плоскуха, мишій).