що може завадити проростанню насінини
Що може зашкодити проростанню насінини?
ТОП-10 причин поганого проростання насіння, або як не залишитися без врожаю!
- Неякісне насіння
- Непідходящий ґрунт
- Заражений субстрат
- Занадто глибокий посів
- Неправильний полив
- Зміщення паростка при поливанні
- Недостатня освітленість
- Низька або висока температура ґрунту
Що заважає проростання насінини?
Висновок: для проростання насіння необхідна сукупність певних факторів, серед яких вода, доступ повітря, достатня температура повітря. Кеш
Що першим починає проростати в насінні?
Зазвичай першим проростає корінець, далі — гіпокотиль або епікотиль (у різних рослин).
Насінина. Проростання насінини | БіологіяПроростання насіння
Проростання насіння — перехід насіння рослин від спокою до активної життєдіяльності, початковий етап онтогенезу рослин, на якому утворюється паросток. Відбувається при забезпеченості вологою і киснем, відповідному температурному і світловому режимі. У процесі проростання підвищується обмін речовин в зародку і ендоспермі; насіння набухають у воді, крохмаль, жири і білки розпадаються на цукор, жирні кислоти і амінокислоти. Зазвичай першим проростає корінець, далі — гіпокотиль або епікотиль (у різних рослин).
У разі нестачі кисню накопичуються шкідливі для зародка речовини — етиловий спирт, молочна кислота, аміак; при нестачі температури знижується надходження води в насіння і активація обміну речовин, порушується співвідношення різних регуляторів росту. Деяке насіння проростає, перебуваючи у відповідних умовах, через твердості покривів і не виходу зі стану спокою; в цьому випадку можливе механічне пошкодження покрову.
Джерела [ ред. | ред. код ]
Умови та особливості проростання насіння
Насінина – це орган, за допомогою якого розмножуються і поширюються вищі насінні рослини. У насінині міститься зародок, захищений насінною шкіркою, та запас поживних речовин. Завдяки цьому зародок здатний переживати тривалі періоди
Однодольні (на прикладі пшениці)
Дводольні (на прикладі квасолі)
1. Плодова оболонка (насіннєва шкірка і сухий оплодень)
2. Зародок: зародкові корінець, стебельце, брунечка; одна сім'я доля-щиток
2. Зародок: зародкові корінець, стебельце, брунечка; дві сім'ядолі

несприятливих умов (відсутність вологи, холод тощо). При настанні сприятливих умов зародок насінини проростає і дає початок новій рослині. Проростання насіння – сукупність процесів у насінині, які забезпечують перехід зі стану спокою до стану активної життєдіяльності.
Умови проростання насіння
Основними умовами проростання є: 1) тепло, яке впливає на швидкість хімічних реакцій у клітинах зародка; 2) повітря, оскільки живі клітини зародка потребують кисню для дихання й отримання енергії; 3) вода, адже клітини зародка живі й можуть отримувати через свої клітинні оболонки лише розчинені поживні речовини насіння. Лише в небагатьох рослин насіння проростає відразу після звільнення його з плодів. Для більшості насінин потрібний певний період спокою, що характеризується незначним вмістом води у насінині, зниженим обміном, високою стійкістю до несприятливих чинників.
Основними процесами, які мають місце при проростанні насіння, є:
- 1) поглинання насінням великої кількості води і набрякання (тканини дозрілого насіння максимально зневоднені, містять не більше 10-15% вологи);
- 2) перехід клітин насіння з неактивного стану в активний, що обумовлюється функціонуванням ферментів при сприятливій температурі і доступі кисню;
- 3) перетворення під дією ферментів нерозчинних запасних речовин у розчинні (крохмаль – у цукри, жири – у гліцерин і жирні кислоти, білки – в амінокислоти);
- 4) перетворення зародка, який, використовуючи органічні речовини, починає рости, на проросток (молода рослина, яка розвинулась із зародка і є здатною до самостійного живлення). Ці якісні перетворення зумовлюються прогресуючою втратою поживних речовин, зміною структури мембран, появою деяких органоїдів і мембранних систем, поділом і диференціюванням клітин та ін.;
- 5) поява зародкового корінця, який першим проростає з насінини, і закріплює проросток у ґрунті та забезпечує надходження поживних речовин. Лише згодом з насінини виступає зародковий пагін.
Деякий час після появи корінця і пагона зародок розвивається, поглинаючи поживні речовини з ендосперму або сім'ядолей, а потім переходить до самостійного живлення. Проростання насіння відбувається двома основними шляхами, і тому виділяють підземний та надземний типи проростання. Якщо при проростанні сім'ядолі виносяться над поверхнею ґрунту (гарбуз, квасоля), то має місце надземний тип проростання, а якщо залишаються лід землею (горох, пшениця) – підземний тип проростання. Отже, для проростання насіння потрібні тепло, вода, повітря, період спокою та живий зародок.
Значення періоду спокою для насіння
Основними причинами, що перешкоджають проростанню, є: а) водонепроникність шкірки, яка має воскоподібну плівку; б) наявність в оплодні речовин, які гальмують проростання; в) недорозвинутість зародка тощо. Тривалість періоду спокою в насіння різних видів – від кількох тижнів до кількох років. Японські ботаніки виявили насінини лотоса віком понад 2000 років у торф'яниках Маньчжурії, після руйнування насінної шкірки всі вони проросли.
Під час періоду спокою першочергове значення має дозрівання насіння. Важливу роль у процесі виходу насіння зі стану спокою є видалення або руйнування гальмуючих речовин за допомогою води, кисню тощо. У природі під впливом багаторазових змін умов довкілля насінна шкірка змінюється: стає більш проникною і менш стійкою. Досить часто шкірка руйнується мікроорганізмами, інколи перетравлюється у шлунку тварин. Вчені описали такий цікавий факт. З Галапагоських островів до Каліфорнійського університету привезли насінння місцевих помідорів, але виростити з них рослини ніяк не вдавалося, поки не згодували їх велетенським черепахам, які були привезені з цих самих островів. Після цього насіння проросло.
У багатьох випадках спокій насіння переривається під впливом понижених температур. Для цього насіння різних видів потребує короткочасного впливу температури приблизно до 0°С, нерідко достатньо і 10°С. Людина навчилася виводити насіння з періоду спокою, застосовуючи для цього понижену температуру (стратифікація), штучне пошкодження шкірки насіння для прискорення проростання (скарифікація); промивання водою для видалення з насіння речовин, що гальмують проростання, вплив біологічно активних речовин (фітогормонів) для прискорення проростання тощо. Отже, період спокою – стан розвитку насінини, який забезпечує її дозрівання та запобігає передчасному проростанню.