Як буде на українській мові щавель?

Щаве́ль (Rumex), діал. квасо́к, розм. квасе́ць — рід одно-, двох- та багаторічних трав'янистих рослин родини гречкових, порядку гвоздикоцвітих. Близько 200 видів, у тому числі 25 видів в Україні.

Як виглядає Квасок?

Щавель – дводомна трав'яниста рослина зі стрижневим розгалуженим, але коротким коренем. Стебло у рослини ребристе, прямостояче, заввишки до 1 м, іноді набуває біля основи темно-фіолетового забарвлення. Завершується стебло волотистим суцвіттям.

Що лікує щавель?

У медицині корені Щ. кінського застосовують при атонії кишечнику, як в'яжучу ЛРС при діареї, спастичних і хронічних колітах, у високих дозах — як проносне при різних формах запорів. Сировина Щ. кінського входить до складу зборів для лікування антацидних гастритів, геморою та папіломатозу сечового міхура. Кеш

Щавель — Вікіпедія Щавель ( Rumex) L., 1753. Види. ≈ 200 видів, з яких в Україні поширені 25. Вікісховище: Rumex. Щаве́ль ( Rumex ), діал. квасо́к [1], розм. квасе́ць [2] — рід одно-, двох- та багаторічних трав'янистих рослин родини ... See more

Словник української мови

ЩАВ Е ́ ЛЬ, влю, чол. Трав'яниста, перев. багаторічна рослина родини гречкових, стебло й продовгувате листя якої здебільшого має кислий смак; використовується в кулінарії і медицині. Сонце запалило зеленим вогнем кінський щавель і стовбури будяків (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 393) ; — А що ж ти робиш у свято? — Що? По ягоди хожу [ходжу], по щавель, а що зберу, несу продавати (Леся Українка, III, 1952, 652) ; Тепер збирали [хлопці] молоде листя щавлю, соковиті лопуцьки, жадібно гризли, висмоктуючи кислу, терпку вологу (Юрій Збанацький, Таємниця. 1971, 28) ; Заплавні луки були руді від дикого щавлю, наче взялися іржею (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 135) ; Уже Оленка гороб'ячого щавлю нарвала на борщ (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 11) .

ЩАВЕЛЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

ща́ва́ «щавель, Rumex L.; кисла рідина, зварена з молочної сироватки або хлібного квасу, хлібних зерен, сухарів і галуну для підготовки вовняної пряжі до фарбування; кислі мінеральні води» ( бот. )

суфіксальне утворення від кореня *sъk-, варіанта кореня *sek-, наявного (з іншим вокалізмом) у псл. sokъ, укр. сік , псл. *sękаti, укр. ся́ка́ти ;

не виключене й інше походження слова, пояснюваного (Schuster-Šewc 1413) як продовження іє. *skēu̯- ‹ *sē˘k- «різати, сікти», наявного в лат. secо «січу, ріжу», псл. *sěkti, укр. сі́кти́ , отже, «різкий на смак сік; рослина з різким, гострим соком»;

малоймовірні зближення з дінд. churikā (‹ *sk̂hurikā) (Loewenthal ZfSlPh 8, 129) або з ки́слий ( р. ки́слый ), квас (Преобр. IІ, вып. последний 113);

р. щаве́ль ( бот. ) «Rumex L.», бр. шча́ўе « тс. », др. щавьныи «кислий (?)», п. szczaw ( бот. ) «щавель», [szczawa] «тс.; кисла мінеральна вода», ч. št’ava «сік», št’avel ( бот. ) «квасениця, Oxalis L.», слц. št’ava «сік; підлива», št’avel «( бот. ) щавель», вл. šćehel (‹ *šćewjel) ( бот. ) «щавель горобиний, Rumex acetosella L.», нл. šćaw « тс. », болг. ща́ва «дубитель, дубильна кислота», м. шта́ва , штавина « тс. », штавеj «щавель», схв. шта̏ ва «дубіння; дубильна кислота», шта̏ вина «дубильна кислота», шта́валь «щавель», слн. ščávje «бур’ян», ščávelj «щавель», [ščav], цсл. штавъ « тс. »;