щавель на українській мови
ЩАВЕ́ЛЬ, влю, чол. Трав'яниста, перев. багаторічна рослина родини гречкових, стебло й продовгувате листя якої здебільшого має кислий смак; використовується в кулінарії і медицині.
Як буде щавель українською мовою?
Щаве́ль (Rumex), діал. квасо́к, розм. квасе́ць — рід одно-, двох- та багаторічних трав'янистих рослин родини гречкових, порядку гвоздикоцвітих. Близько 200 видів, у тому числі 25 видів в Україні.
Як виглядає щавель?
Щавель – дводомна трав'яниста рослина зі стрижневим розгалуженим, але коротким коренем. Стебло у рослини ребристе, прямостояче, заввишки до 1 м, іноді набуває біля основи темно-фіолетового забарвлення. Завершується стебло волотистим суцвіттям.
Де наголос у слові принести?
В українській мові наголос може падати на будь-який склад: на перший, другий, третій тощо. Це означає, що він є вільним: разом – наголошено перший склад, принести – третій. У межах одного слова наголос може змінюватися: голова – голови (він є рухомим).
щавель — с русского на украинский щавель Толкование Перевод 1 щавель щаве́ль, -влю́; диал. щаві́й, -вію́, квасо́к, -ску́, ща́ва Русско - украинский словарь > щавель 2 Конёв Коневий, Конёвый к і нський, …ЩАВЕЛЬ
ЩАВЕ́ЛЬ, влю́, ч. Трав’яниста, перев. багаторічна рослина родини гречкових, стебло й продовгувате листя якої здебільшого має кислий смак; використовується в кулінарії і медицині. Сонце запалило зеленим вогнем кінський щавель і стовбури будяків (Коцюб., II, 1955, 393); — А що ж ти робиш у свято? — Що? По ягоди хожу [ходжу], по щавель, а що зберу, несу продавати (Л. Укр., III, 1952, 652); Тепер збирали [хлопці] молоде листя щавлю, соковиті лопуцьки, жадібно гризли, висмоктуючи кислу, терпку вологу (Збан., Таємниця. 1971, 28); Заплавні луки були руді від дикого щавлю, наче взялися іржею (Тулуб, Людолови, І, 1957, 135); Уже Оленка гороб’ячого щавлю нарвала на борщ (Горд., II, 1959, 11).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 570.
Щавель, влю, м.
1) Раст. а) Щавель, Rumex Acetosa L. ЗЮЗО. І. 134. То-же: щавель наський. ЗЮЗО. І. 178. б) — во́дяний. Rumex Hydrolapathum L. ЗЮЗО. І. 134. в) — гороб’я́чий. Rumex Acetosolla. ЗЮЗО. І. 134. г) — горобиний. Rumex crispus L. ЗЮЗО. І. 134. д) — заячий. Oxalis acetosella L. ЗЮЗО. I. 130. е) — кінський. Rumex obtusifolius L. ЗЮЗО. I. 178. Rumex crispus L. ЗЮЗО. I. 134, 178. Ум. Щавлик.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 522.
щавель Переклад слова
Словник української мови
ЩАВ Е ́ ЛЬ, влю, чол. Трав'яниста, перев. багаторічна рослина родини гречкових, стебло й продовгувате листя якої здебільшого має кислий смак; використовується в кулінарії і медицині. Сонце запалило зеленим вогнем кінський щавель і стовбури будяків (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 393) ; — А що ж ти робиш у свято? — Що? По ягоди хожу [ходжу], по щавель, а що зберу, несу продавати (Леся Українка, III, 1952, 652) ; Тепер збирали [хлопці] молоде листя щавлю, соковиті лопуцьки, жадібно гризли, висмоктуючи кислу, терпку вологу (Юрій Збанацький, Таємниця. 1971, 28) ; Заплавні луки були руді від дикого щавлю, наче взялися іржею (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 135) ; Уже Оленка гороб'ячого щавлю нарвала на борщ (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 11) .